Юридичні особи як суб'єкти < -, /> ■ права

Юридична особа — це організація, створена шляхом об'єднання осіб і майна і зареєстрована в установленому порядку.

Ознаки юридичної особи:

1) організаційна єдність. Юридична особа має певну
структуру (відділи, управління, цехи, інші підрозділи),
керівництво, певну мету і завдання, які закріплюються
статутом, установчим договором або положенням;

2) наявність відособленого майна. Організація повинна
мати своє майно, відокремлене від майна засновників або
інших юридичних осіб. Юридична особа володіє ним на
праві власності, господарського відання або оперативного
управління. Крім того, юридична особа повинна мати само­
стійні фінансові документи (баланс або кошторис, рахунок
у банку);

3) самостійна майнова відповідальність. Юридична
особа сама відповідає за здійснювані нею операції, за борги
та інші зобов'язання. Наприклад, держава не відповідає за
борги державних підприємств;

4) участь в цивільному обігу від свого імені. Юридич­
на особа має власну назву, закріплену державною реєстра­
цією. Воно має право набувати права і обов'язки, визна­
чені її статутом або іншим установчим документом. Напри­
клад, юридична особа має право набувати майно, особисті
немайнові права, укладати різні угоди;

5) здатність бути позивачем і відповідачем у суді. Від
свого імені юридична особа має право бути учасником ци­
вільного або господарського процесу.

Правоздатність, дієздатність і деліктоздатність юридич­ної особи виникають одночасно, з моменту її державної реєстрації і припиняються з її ліквідацією, яка фіксується виключенням юридичної особи з державного реєстру. Пра-восуб'єктність юридичної особи носить спеціальний харак­тер. Вона має право здійснювати тільки ті дії, які зафіксо­вані в її установчих документах. Наприклад, фабрика може виробляти тільки певні види продукції і не має права здій­снювати функції банку, установи освіти або охорони здо­ров'я.

Різноманітність юридичних осіб дає можливість класи­фікувати їх за кількома підставами:


1) по відношенню до держави розрізняють державні і
недержавні юридичні особи. Державні органи, підприєм­
ства і установи створюються для виконання функцій дер­
жави і в ході здійснення своїх повноважень можуть висту­
пати в обігу як самостійні особи. Недержавні юридичні
особи створюються і діють у сфері господарства, політики,
духовній і освітній сфері (політичні партії, громадські ор­
ганізації, приватні підприємства, господарські суспільства,
профспілки, релігійні організації тощо);

2) за метою діяльності розрізняють прибуткові і непри­
буткові юридичні особи. Прибуткові юридичні особи (при­
ватні підприємства, господарські товариства) створюються
для підприємницької діяльності з метою отримання прибут­
ку. Неприбуткові юридичні особи (політичні партії, гро­
мадські організації, добродійні фонди, державні та кому­
нальні установи освіти та охорони здоров'я) здійснюють
діяльність, не маючи на меті отримання прибутку.

3) залежно від порядку створення розрізняють юридич­
них осіб приватного права і юридичних осіб публічного
права. Юридичні особи приватного права створюються на
підставі установчих документів (статутів, договорів). Юри­
дична особа публічного права створюється за рішенням
державного органу. Наприклад, в Україні така юридична
особа створюється приписуючим актом Президента Украї­
ни, органу державної влади, органу влади Автономної Рес­
публіки Крим або органу місцевого самоврядування;

4) залежно від організаційно-правової форми розрізня­
ють товариства і установи. Установа створюється одно­
стороннім актом засновника, товариство створюється
шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право брати
участь в цьому товаристві.

Об'єкти правовідносин

Об'єкти правовідносин — це соціальні цінності та блага, з приводу володіння якими суб'єкти вступають у правовід­носини, здійснюють свої права та обов'язки.

Традиційно розрізняють матеріальні та нематеріальні блага і цінності.

Серед матеріальних цінностей виділяють:

1) природні об'єкти (ліс, земля, надра, водні ресурси);


2) штучно створені об'єкти — речі (наприклад, авто­мобіль, будівля, гроші, цінні папери, валютні цінності).

Межа між цими групами матеріальних об'єктів достат­ньо умовна, оскільки речі створюються на основі викори­стання природних ресурсів, а природні ресурси можуть виступати як річ, майно (наприклад, земельна ділянка).

У категорії матеріальних цінностей розрізняють рухоме і нерухоме майно, засоби виробництва (устаткування, зем­ля, сировина) і предмети споживання (одяг, продукти, житло).

Серед нематеріальних благ і цінностей виділяють:

1) особисті не майнові блага (життя, здоров'я, честь,
гідність);

2) послуги (результат трудової та іншої діяльності у
сфері освіти, охорони здоров'я, побутового обслуговування,
перевезень тощо);

3) результати наукової, технічної, художньої твор­
чості (твори літератури, мистецтва, музики, науки, ком­
п'ютерні програми тощо);

4) загальносоціальні блага і цінності (громадський
порядок, національна безпека, екологічне благополуччя
тощо).

Одне і те ж благо може бути об'єктом різноманітних
правовідносин. Наприклад, створена скульптором статуя
є об'єктом авторського права, об'єктом купівлі-продажу,
якщо він виставляє її на продаж, об'єктом права власності,
якщо хтось її купить, об'єктом охорони культурних цін-,
ностей тощо. ,