Юридичні факти. Фактичний (юридичний) склад

Юридичний факт— це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або при­пинення правовідносин. Разом із тим роль юридичних фактів виходить за межі власне правовідносин: вони є са­мостійною ланкою в механізмі правового регулювання1. Юридичні факти (наприклад, народження людини, ство­рення громадської організації) породжують не тільки пра­вовідносини, а й правосуб'єктність, суб'єктивні права і юридичні обов'язки, які можуть бути реалізовані і поза правовідносинами. У широкому розумінні слова юридичні факти —■ це життєві обставини, з якими право пов'язує на­стання певних юридичних наслідків.

Ознаки юридичних фактів:

1) конкретність та індивідуальність. Юридичний факт є унікальним (неповторним) явищем дійсності, що існує в певній точці простору, в певний момент часу, і, як правило,

1 Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. — М.: Юрид.лит., 1984. — С.10-45.


пов'язане з конкретними суб'єктами (наприклад, факт ре­єстрації шлюбу);

2) соціальна змістовність. Події та дії, що не мають
значення або зв'язку з соціальною дійсністю, не мають і
юридичного значення (наприклад, такими є явища при­
роди — світанок, танення снігу);

3) об'єктивований вираз. Думки, почуття, бажання
людини не є юридичними фактами;

4) прямий або непрямий зв'язок із правом. Юридичні
факти, як правило, точно або в загальному вигляді відбиті
в гіпотезах правових норм;

5) причинний зв'язок із правовими наслідками. У цьо­
му полягає сенс поняття юридичного факту. Юридичний
факт викликає, змінює, припиняє правові відносини, су­
б'єктивні права та юридичні обов'язки. Наприклад, реє­
страція шлюбу породжує правові відносини подружжя, їхні
взаємні права і обов'язки.

Юридичні факти різноманітні, адже вони певною мірою відображають дивовижне різноманіття людського життя.

За вольовою ознакою юридичні факти поділяють на події та дії.

Події — юридичні факти, не залежні від волі людини. До них належать дії сил природи, народження і смерть людини, сплив строків. Події розділяють на абсолютні та відносні. Абсолютні події ніяк не пов'язані з поведінкою людей (землетрус, яким зруйновано будинок), а відносні все ж таки пов'язані з поведінкою людей. Наприклад, по­жежа — це подія, оскільки процеси горіння, що відбувають­ся при цьому, не підвладні людині. Але підпал — це проти­правна дія, оскільки залежить від волі людини. Тому по­жежа від удару блискавки є абсолютною подією, а пожежа, що виникла в результаті підпалу — відносною подією.

Дії — юридичні факти, залежні від волі людини. Юри­дичні факти-дії — найбільш значущий для буття права вид юридичних фактів. Власне, заради них здійснюється все правове регулювання. Особливим різновидом дій визна­ються факти-стани — триваючі дії (наприклад, перебу­вання у шлюбі, стан громадянства).

Дії, у свою чергу, поділяються на правомірні і неправо­мірні.

Правомірні дії поділяють на дві групи: юридичні акти та юридичні вчинки. Юридичні акти — це правомірні дії ді­єздатної особи з метою досягти якогось правового результату


(договір, заповіт, судове рішення). Юридичні вчинки — це дії, що привели до юридичних наслідків незалежно від волі людини, що вчинила їх (знахідка кладу, створення літера­турного або художнього твору, наукове відкриття). Такі дії визнаються юридично значущими навіть у тому випадку, коли вони здійснені недієздатною особою.

Неправомірні дії (правопорушення) поділяються на такі групи:

1) за ступенем суспільної небезпеки — на проступки та
злочини. Будь-яке правопорушення завдає шкоди особі,
суспільству, державі, іншим суб'єктам права. Але злочини
мають суспільну небезпеку, тобто наносять або створюють
загрозу для завдання великої шкоди;

2) за об'єктом — посягання на особу, власність, суспіль­
ну безпеку, громадський порядок
тощо;

3) за видами юридичної відповідальності — криміналь-1
ні, адміністративні, цивільно-правові, дисциплінарні,
конституційні, міжнародно-правові;

4) за формою вини — умисні та необережні. ц
Інші класифікації юридичних фактів:

1) за суб'єктом — дії фізичних осіб, юридичних осіб,
державних органів, органів місцевого самоврядування
тощо;

2) за галузевою належністю — конституційні, цивіль­
но-правові, процесуальні, трудові
тощо;

3) за способом виразу — документ, усна заява, мовчан­
ня, жест;

4) за характером юридичних наслідків — правоутворю-
ючі, право змінюючі, правоприпиняючі.

Сукупність юридичних фактів, необхідних для настання правових наслідків, передбачених нормою права, назива­ється фактичним (юридичним) складом. Фактичні склади поділяються на прості і складні.

Прості фактичні склади включають факти, відбиті в правових нормах однієї галузевої приналежності (на­приклад, усі факти, необхідні для укладення шлюбу, належать до сімейного права). Складні фактичні склади включають факти, відбиті в правових нормах різної галу­зевої належності (наприклад, для винесення постанови про проведення обшуку необхідні факти, що відносяться до кримінального і кримінально-процесуального законо­давства).

31Ж


Фактичні склади слід відрізняти від утворень іншого характеру — складних юридичних фактів. Головна їх від­мінність полягає в тому, що фактичний склад — це систе­ма юридичних фактів, а складний юридичний факт — си­стема ознак одного факту (наприклад, склад правопору­шення).

Питання, завдання та тести для самоконтролю

1.Дайте визначення правовідносин, та охарактеризуйте
їхні ознаки.

2. Наведіть приклади різних видів правовідносин.

3. Складіть схему структури правовідносин.

4. Проаналізуйте зміст правоздатності фізичної особи,
керуючись ст.ст.24—26 Цивільного кодексу України.

5. Проаналізуйте зміст правоздатності та дієздатності
юридичної особи, керуючись ст.ст.91-92 Цивільного ко­
дексу України.

6. Дайте визначення суб'єктивного права, юридичного
обов'язку та законного інтересу.

7. Визначте передумові виникнення правовідносин.

8. Складіть схему видів юридичних фактів за різними
критеріями.

9. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Юри­
дичні факти».

 

 

 

 

А. Юридичний вчинок 1. Досягнення повноліття
2. Знахідка археологом скарбу
Б. Відносна подія 3. Реєстрація юридичної особи
4. Постанова про притягнення як обвинуваченого
В. Проступок 5. Винахід велосипеду
6. Розбій
Г. Абсолютна подія 7. Дрібне хуліганство
Д. Юридичний акт 8. Громадянство
Е.Злочин 9. Пожежа через коротке замикання
Є. Стан 10. Укладення договору оренди

10. Користуючись текстом Закону України «Про грома: дянство України», наведіть приклади правостворюючих, правозмінюючих та правоприпиняючих юридичних фактів.

Нормативні джерела

Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. //http://portal.rada.gov.ua

Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №13. —Ст. 65.

Додаткова література

Архипов СИ. Субъект права: Теоретическое исследова-, ниє. — СПб: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр, пресс», 2004. — 466 с.

Гревцов Ю.И. Правовые отношения и осуществление права. — Л.: Изд-во Ленингр.ун-та,. 1987. — 128 с.

Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения. — Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1981. — 83 с.

Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. — М.:Юрид. лит., 1984. — 144 с.

Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулю­вання: проблеми теорії // Право України. — 2005. — №7. — С.109-111.

Малько А.В., Субочев В.В. Законные интересы как npaj вовая категория. — СПб: Изд-во Р.Асланова «Юридический центр пресс», 2004. — 357 с.

Матузов Н.И. Общие правоотношения и их специфика //Правоведение. — 1976. — № 3. — С. 23-33.

Мотовиловкер Е. Я. Законный интерес и субъективное гражданское право //Правоведение. — 2005. — № 2. — С.210-217.

Халфина P.O. Общее учение о правоотношении. — М.: Юрид. лит., 1974. — 348 с.

Харитонова O.I. Деякі проблеми загальної теорії правовід^
носин // Актуальні проблеми держави і права. — Вип.21. —
Одеса: Юрид.літ., 2003. — С.75-83. ;

ЧуваковаА.М. Идентификация юридических фактов //,
Юридический вестник. — 2002. — №3. — С.82-86.


Розділ 21 ПРАВОВА ПОВЕДІНКА