Географічна та галузева структури прямого іноземного інвестування української економіки

Дослідження системи іноземного інвестування в Україні виявляє ще одну важливу особливість – значну географічну диверсифікацію. В Україну надходять інвестиції з більше ніж 50 країн світу. Але, разом з тим, спостерігається значний ступінь географічної концентрації іноземних інвестицій, що надходять до України. Так, на частку 14 країн світу припадає 90% усіх ПІІ в Україні (табл.6.5). Більш того, якщо в 2006 р. на ці країни припадало 88,8% усіх прямих іноземних інвестицій в Україні, то в 2011 р. – 90,1%

Таблиця 6.5

Географічна структура накопичених прямих іноземних інвестицій в Україні (на початок року)[41; 42; 43; 44].

Країни 2011 р.* 2010 р. 2009 р. 2008 р. 2007 р. 2006 р.
млн. дол. % млн. дол. % млн. дол. % млн. дол. % млн. дол. % млн. дол. %
Кіпр 12,1 24,9 9,9 22,2 8,6 21,5 7,7 21,5 5,9 20,1 3,0 14,2
Німеччина 7,3 15,0 7,1 15,8 6,6 16,5 6,4 17,9 5,9 20,1 5,6 26,5
Нідерланди 4,9 10,1 4,7 10,5 4,0 10,0 3,2 8,9 2,5 8,5 1,5 7,0
Австрія 3,4 7,1 2,7 5,9 2,6 6,5 2,4 6,8 2,1 7,0 1,6 7,6
Російська Федерація 3,4 7,1 3,4 7,6 2,7 6,7 1,9 5,2 1,5 5,0 1,0 4,6
Сполучене Королівство 2,5 5,2 2,3 5,1 1,6 4,1 1,2 3,4 1,0 3,5 0,8 3,9
Франція 2,2 4,6 2,4 5,3 2,4 5,9 2,3 6,4 2,0 6,7 1,6 7,4
Швеція 1,8 3,6 1,7 3,9 1,4 3,5 1,5 4,1 1,4 4,9 1,4 6,7
Вiрґiнськi Острови, Британські 1,6 3,2 1,5 3,3 1,4 3,4 1,3 3,7 1,0 3,5 0,8 3,8
Сполучені Штати Америки 1,1 2,2 1,2 2,7 1,3 3,2 1,3 3,5 1,0 3,4 0,1 0,7
Італія 0,9 1,9 1,0 2,2 0,9 2,5 0,9 2,6 0,2 0,5 0,1 0,6
Швейцарія 0,9 1,9 0,9 1,9 0,8 2,0 0,7 2,0 0,6 2,0 0,5 2,4
Польща 0,9 1,8 0,9 2,1 0,9 2,2 0,7 1,9 0,7 2,3 0,4 1,7
Угорщина 0,7** 1,5 0,7 1,6 0,7 1,7 0,6 17, 0,4 1,4 0,4 1,7
Інші країни 4,8 9,9 4,4 9,9 4,2 10,3 3,7 10,4 3,3 11,1 2,4 11,2
Усього 48,5 100,0 44,7 40,0 100,0 35,7 100,0 29,5 100,0 21,2 100,0

* дані на 01.10.2011.

**дані на 01.07.2011

 

Аналіз даних виявляє значну характерну рису географічної структури ПІІ в Україні: велика частка офшорних зон в цій структурі. Зокрема, на частку двох таких зон припадає більше ніж 28% накопиченої суми іноземних інвестицій, в т.ч. на частку Кіпру – 24,9%, Британських Віргінських островів – 3,2%. Причому така частка зростає з 18,0% в 2006 р. до 23,6% в 2007 р. і до 25,5% в 2010 р. Значною мірою це пояснюється тим, що офшорні зони (перш за все Кіпр) виступають в якості певних перевалочних пунктів, посередників в переміщенні іноземних інвестицій із різних країн в Україну. При цьому, значна сума таким переміщень припадає на фінансові кошти, які переводилися і переводяться українськими компаніями на Кіпр. Хоча Кіпр відмовляється від свого офшорного статусу (як однієї з умов входження до ЄС), але ставки кіпрських податків все одно вважаються одними з найнижчих в світі. Саме цим продовжують користуватися українські компанії, мінімізуючи податки за допомогою кіпрських офшорів. Разом з тим, скорочується частка розвинутих країн в загальній сумі іноземних інвестицій в Україні. Зокрема, частка Німеччини скорочується з 26,5% в 2007 р. до 17,9% в 2008 р. і 16,9% в 2009 р.; Австрії – з 7,6% до 6,8% і 6,5%, Великобританії – з 7,4% до 6,4% і 5,9% відповідно. Хоча абсолютна сума прямих інвестицій з цих країн зростає. Певною мірою така тенденція пояснюється збільшенням кількості країн, що здійснюють пряме інвестування української економіки.

Обсяги іноземних прямих інвестицій в Україні були б більшими, якщо б іноземні інвестори в різні періоди не виводили з країни частини своїх накопичених інвестицій, що були здійснені раніше. Відплив інвестицій спостерігається під впливом загострення економічних криз, погіршення політичного стану в країні. Зокрема, за 2000-2007 рр. з України було виведено прямих іноземних інвестицій на загальну суму 4,7 млрд. дол. [45]. Це відносно велика сума: частка виведення складала в середньому 24,9% від вкладених за цей період ПІІ (див. рис.6.1).

Особливий інтерес являє собою галузева структура прямих іноземних інвестицій в Україні. За даними на 2009 р. найбільш привабливими для іноземних інвесторів в Україні були харчова промисловість (15,7%), торгівля (15,6%), машинобудування і металообробка (13,4%), фінансова діяльність (8,5%), транспорт (7,6%), операції з нерухомістю (4,6%); на інші галузі припадає трохи більше 30% [46].

 

1.5.4 Національне агентство України з іноземних інвестицій «Укрзовнішінвест»

З метою подальшого залучення іноземних прямих інвестицій в Україні розробляються різні інвестиційні проекти, які можуть зацікавити зарубіжні компанії. Такі проекти створюють, як державні, так і приватні інститути. Так, наприкінці 2009 р. був прийнятий пакет стратегічних програм, який складається з десяти проектів. Відповідальним за організацію інвестиційного клімату і залучення коштів під ці проекти є спеціально створене агентство «Укрзовнішінвест».

Укрзовнішінвест», або Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. «Укрзовнішінвест» є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення проведення державної політики у сфері сприяння іноземному інвестуванню національної економіки (далі - іноземне інвестування). Укрзовнішінвест у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України і Положенням про Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку.

«Укрзовнішінвест» організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства та здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення законодавства.

Основними задачами діяльності Укрзовнішінвесту є:

· участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері сприяння іноземному інвестуванню;

· сприяння реалізації проектів з іноземними інвестиціями;

· розробка проектів та цільових планів інвестиційного розвитку територій;

· удосконалення нормативно-правової бази з питань іноземного інвестування [2].

Досвід інших країн (Польща, Румунія, Туреччина), які останніми роками створили інститути аналогічні «Укрзовнішінвест» показує, що протягом двох років від їх утворення приплив інвестицій збільшується вдвічі. Як зазначає голова «Укрзовнішінвест» С. Таран, головною проблемою інвестора, який бажає вкласти кошти в Україну, є відсутність готових проектів для інвестування. Саме тому створюються біржі проектів, де сконцентровані всі інвестиційні проекти, щоб будь-який інвестор мав можливість з ними ознайомитися і прийняти рішення про напрям інвестування [47].