Особливості пожежної безпеки в суднобудуванні

Дослідження протипожежного захисту танкера

 

Серед різноманітних сфер людської діяльності одним з найбільш небезпечних є ті, які зв’язані з необхідністю перебування людини на судні. Небезпека для життя людини настає звичайно в аварійній ситуації, яка може виникнути на судні у будь-який проміжок часу: при його будівництві, експлуатації чи ремонті. Безпека людей і самого судна залежить від стану всього комплексу технічних засобів, які забезпечують виконання різноманітних робіт на судні.

Пожежа – це не контрольоване горіння, яке знищує матеріальні цінності або несе загрозу життю і здоров’ю людини.

Початковий процес горіння відбувається за рахунок повітря, яке міститься у поміщенні, де відбулось займання. Для згорання кожного кілограму твердого горючого матеріалу необхідно не менше 4……6 м3 повітря. Розвитку пожежі в значній мірі способствує наявність в поміщеннях горючих матеріалів. Так як всі матеріали в службових та офісних поміщеннях мають порівняльно низьку вологу, що призводить їх активному горінню.

Забезпечення безпеки людей і судна представляє надзвичайно важку і багатогранну проблему, яка має велике економічне і соціальне значення. Згідно з міжнародною статистикою Регістра Ллойда пожежі і вибухи на судах світового флоту – лише одна з дев’яти враховуючих причин аварій в міжнародній практиці судноплавства. Біля 30% всіх втрат судів світового флоту кожного року пов’язано з цими причинами при будівництві, експлуатації або ремонті, що робить їх першо-ступеневою значимістю в економічному, екологічному та соціальному плані в вигляді людських жертв.

За статистичними даними, імовірність виникнення пожежі на суднобудівних та судноремонтних підприємствах у два рази вище, ніж на інших підприємствах. Вогневими роботами називають операції виробничих процесів, які пов’язані з використанням відкритого вогню, або нагріванням деталей, обладнання, конструкцій до температур, які визивають запалення спалених речовин та матеріалів. Причини цього ховаються у специфіці організації та технології робіт, які виробляються на судні при його будівництві або ремонті, так як використовується в великому об’ємі технологічні горючі речовини та матеріали, легко запальні рідини і горючі гази. Має місце об’єм вогняних та вогненебезпечних робіт, які проводять в короткі строки у невеликих по об’му приміщень. З усього різноманіття вогневих робіт у суднобудівному виробництві використовують: зварювання різних видів, газо різання, бензо – та керосинорізання, паяльні роботи, механічне оброблення металу з нагріванням, металізацію та напилювання пластмас. З перерахованого найбільший об’єм приходиться на зварювання та різання металу, які також ще й найбільш пожежа - небезпечні.

Часто змінюється послідовність виконання пожежі – небезпечних робіт у зв’язку зі змінами в організації та технології побудови або ремонту судна, неритмічною поставкою матеріалів та обладнання. Використовується значна кількість дерев’яних та ізоляційних матеріалів, пластмасових виробів, гідрозахисних, клеєвих та шпаклівочних складів, мастичних покриттів, пожежна безпека яких не завжди достатньо вивчена і у зв’язку з цим не в повній мірі враховується на різних етапах будівництва або ремонту судна. Все це в сукупності підвищує ймовірність виникнення пожежі і далі вибуху як при будівництві так і при ремонті судів, так і під час їх експлуатації.

Одним з напрямків рішення проблеми забезпечення безпеки людини при пожежі на об’єктах суднобудівної галузі являється нормування використаних матеріалів з високим ступенем пожежної безпеки.

У склад корпусних конструкцій, елементів оброблювання та обладнання поміщень використовуються горючі матеріали: лакофарбу вальні, тепло - і звукоізоляційні, декоративно – оброблювальні, палубні та гідроізоляційні покриття, шпаклівка, клей та інше. На різних типах судів на їх долю приходиться від 4 до 6% маси корпусу судна [ ]. В суднобудуванні використовуються дерев’яні матеріали. Вони використовуються для виготовлення катерів, яхт та шлюпок, обладнання та оброблювання поміщень малих судів, судової меблі, настилів палуб і т.д.

Згідно статті 10 Закону України « О пожарной безопасности» забороняється використання в будівництві матеріалів, на які відсутні дані відносно їх пожежної безпеки [ ].

Виконання цієї вимоги Закону забезпечує:

- правильний підхід спеціалістів суднобудівних підприємств до вибору необхідних та достатніх мір безпеки при роботі з тими або іншими речовинами та матеріалами в період будівництва або ремонту судна;

- обґрунтований вибір ізоляційних, оброблювальних та конструкційних матеріалів, палубних покриттів, матеріалів для виготовлення судової меблі і т. п. у відповідності з вимогами правил класифікаційного суспільства, на клас якого будується судно.

Горючі матеріали представляють також серйозну пожежну небезпеку у зв’язку з виділенням при їх горінні токсичних газів СО, НС1 та інших небезпечних для здоров’я людей. Якщо СО не має ні запаху, ні кольору, ні смаку, то наявність НС1 у повітрі навіть в самих низьких концентраціях визиває дуже сильне роздратування слизистої оболонки дихальних шляхів та призводить до отьоку легенів.

Під поняттям пожежної безпеки любого об’єкту, у тому числі судна, треба розуміти такий його стан, при якому виключається можливість виникнення пожежі та дія його шкідливих факторів. Пожежна безпека судна повинна передбачатися як при експлуатації так і при його будівництві, ремонті, реконструкції або технічного переоснащення.

Світове об’днення на даному етапі свого розвитку економічно не готове до затрат по створенню та експлуатації абсолютно пожежа – безпечного морського торгового або риболовного судна.

Для забезпечення пожежної безпеки судів на будівних або ремонтних місцях верфі та заводів в Україні використовують національні вимоги «Правила пожарной безопасности в Украине».

Таким чином, у відношенні пожежної безпеки суднобудівне підприємство відрізняється від інших галузей промисловості тим, що при проектуванні судна у проект закладають вимоги правил побудови класифікаційного суспільства.