Система екологічної інформації та статистика охорони довкілля

Статистична звітність про охорону компонентів біосфери фіксує дані наявного моніторингу.

Звіт про охорону атмосферного повітря від забруднення – Ф-2тп(повітря) подають виробничі об’єднання, підприємства, організації та установи, які мають стаціонарні джерела забруднення атмосферного повітря. Він складається з трьох розділів.

Перший – «Викиди в атмосферу забруднюючих речовин» – містить десять показників: обсяг забруднюючих речовин, що викидається без очищення, в тому числі від організованих джерел забруднення; обсяг забруднюючих речовин, який надійшов на очисні споруди; обсяг забруднюючих речовин, які було уловлено; обсяг речовин, які було утилізовано, та всього викинуто в атмосферу забруднюючих речовин. Всі сім показників розраховуються в цілому по підприємству, в тому числі по інгредієнтах: твердих, газоподібних та різних ( з них сірчаний ангідрид, окис вуглецю, окисли азоту, вуглеводні, легкі органічні сполуки , інші газоподібні та рідкі речовини).

Другий розділ «Викиди в атмосферу специфічних забруднюючих речовин» фіксує найменування та обсяг викиду в атмосферу специфічних забруднюючих речовин.

Третій розділ “Виконання заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферу” фіксує найменування промислового виробництва та технологічного обладнання, оцінка виконання заходів

(виконано – «1»; не виконано – «0»); повний обсяг витрат за кошторисною вартістю на проведення заходів; обсяг витрат з початку виконання заходів; зменшення викидів в атмосферу забруднюючих речовин після проведення заходів (очікуване і фактичне); витрати у звітному році.

Звіт про використання води – Ф2тп-(водгосп.) подають підприємства і організації, що здійснюють водокористування. Звіт складається з трьох розділів.

Перший розділ містить інформацію про джерело водопостачання; відстань від гирла; обсяг водозабору від початку року(всього) і поквартально; сплачено коштів до бюджету (державного і місцевого); обсяг фактично використаної води всього, в тому числі питної води, виробниче використання води, регулярне зрошення, сільськогосподарське водопостачання та на інші потреби; обсяг води, яку було передано іншим споживачам (без використання і після використання), а також витрати при транспортуванні.

В другому розділі провадиться облік водовідведення. Тут фіксується назва водного об’єкта, відстань від гирла ; обсяг відведених зворотних вод, в тому числі забруднених (без очистки і недостатньо очищених); обсяг нормативно-чистих вод; обсяг зворотних вод нормативно очищених на спорудах очистки; а також вміст забруднюючих речовин у зворотних водах (нафтопродукти, завислі речовини, хлориди, сульфати, азот амонійний, нітрати, нітрити, фосфор, феноли, ванадій, вісмут, кадмій та ін.).

У третьому розділі «Інші показники» наводяться дані про витрати води в системах зворотного і повторного водопостачання; зниження скиду забруднених зворотних вод у порівнянні з минулим роком; встановлений ліміт води, в тому числі підземних вод; кількість днів роботи за рік водокористувача; середня кількість годин роботи за день; потужність очисних споруд, після яких зворотні води скидаються у водні об’єкти, в тому числі тих, що забезпечують нормативну очистку; потужність очисних споруд; обсяг свіжої води; обсяг зворотних вод.

Підприємства та організації, де утворюються токсичні відходи подають щороку «Звіт про використання та знешкодження токсичних відходів» Ф№ 1 – токсичні відходи. В цьому звіті вказується клас небезпеки, найменування групи токсичних відходів, технологічний процес чи виробництво, де утворюються відходи, фізико-хімічна характеристика відходів, найменування токсичного компоненту, його питома вага у хімічному складі відходів (%); площа та назва сховища відходів, площа, яку воно займає (в га) та обсяг відходів (у м3); наявність відходів на 1 січня звітного року у сховищах організованого складування та на території підприємства. В цьому звіті прослідовується рух відходів за звітний період, попередньо фіксується затверджений ліміт на розміщення відходів; обсяг знешкоджених відходів. Окремо фіксується обсяг вилучених відходів за звітний період, в тому числі направлено в поверхневі сховища організованого складування, передано іншим підприємствам, відправлено в місце неорганізованого складування за межі підприємства, а також витрати на знешкодження складування та поховання відходів в сховищах організованого складування за звітний період.

Щороку підприємства та організації, об’єднання та установи, які здійснюють витрати на охорону навколишнього середовища і збори за забруднення його окремих компонентів, готують Ф№1 – екологічні витрати – «Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону природи». Цей звіт містить три розділи : Розділ І під назвою «Екологічні збори» – фіксує дані про: а) збори за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених лімітів, в тому числі – у водні об’єкти, в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, за розміщення відходів; б) збори за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів понад встановлені ліміти, в тому числі – у водні об’єкти, в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, за розміщення відходів; в) збори за викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел; г) обсяг встановлених збитків, які заподіяні навколишньому природному середовищу забрудненням, та штрафи, накладені на підприємства за ці порушення.

Розділ ІІ під назвою «Витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення» містить дані про витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення, в тому числі на ремонт споруд, обладнання, установок, технічних засобів для :

- уловлення та знешкодження шкідливих речовин, які забруднюють повітря;

- очищення стічних вод і раціонального використання водних ресурсів;

- охорони та раціонального використання земель;

- утилізації і знешкодження відходів виробництва та побутових відходів;

- охорони та відтворення ресурсів тваринного світу;

- охорони та відтворення ресурсів рослинного світу;

- охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів;

- охорони та збереження природно-заповідного фонду.

ІІІ розділ фіксує поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища; загальний обсяг витрат, з них :

- охорону та раціонального використання водних ресурсів;

- охорону атмосферного повітря;

- охорону та раціонального використання земель;

- охорону та раціонального використання природних рослинних ресурсів;

- охорону та раціонального використання мінеральних ресурсів;

- охорону та збереження природно-заповідного фонду;

- раціональне використання, зберігання та знешкодження відходів виробництва та побутових відходів;

- охорону та раціонального використання ресурсів тваринного світу.

З 1999 року готується «Звіт про надходження та використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища»Ф № 1 – екологічні фонди, який готується за півріччя і за рік по регіонах.

Про місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів місцевих рад;

Про місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів АР Крим, обласних рад, Київського та Севастопольського міських бюджетів;

Про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища у складі Державного бюджету України.

До Звіту Ф1 – екологічні фонди входять два розділи :

І. Надходження коштів, куди входять статті :

- залишок коштів на початок звітного періоду;

- надійшло коштів у звітному періоду – всього, з них :

а) збір за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі – за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

б) за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

в) за розміщення відходів;

г) надходження коштів:

– від накладення штрафів за порушення природоохоронного законодавства;

– за відшкодування збитків, заподіяних порушенням природо охорон­ного законодавства;

– в рахунок погашення заборгованості.

ІІ Розділ – «Використання коштів», куди входять дані про загальний обсяг витрачених коштів та кошти на фінансування :

а) розробки та здійснення загальнодержавних і регіональних програм охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, у тому числі щодо : водних ресурсів, атмосферного повітря, лісових ресурсів, земельних ресурсів, природно-заповідного фонду, відходів та інші;

б) проведення науково-технічних конференцій і семінарів, організацію виставок, фестивалів та інших природоохоронних заходів, пропаганду екологічних знань, відеотек, фототек тощо;

в) підвищення кваліфікації та обмін досвідом роботи працівників природоохоронних органів;

г) виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і проектних робіт, пов’язаних із створенням ресурсо- і природозберігаючих технологій, технічних засобів для контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин;

д) розроблення і впровадження економічного механізму природокористування;

е) здійснення заходів, спрямованих на зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення;

ж) залучення експертів до проведення державної екологічної експертизи;

з) організація моніторингу навколишнього природного середовища, створення систем і банків екологічної інформації;

і) розроблення екологічних нормативів і стандартів, методик та екологічних нормативів регулювання природокористування, правових документів з питань охорони природи;

ї) оснащення природоохоронних організацій обладнанням, приладами контролю і спеціальними транспортними засобами, поліпшення умов праці та побуту спеціалістів та їх екіпіровки;

к) здійснення природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів;

л) проведення роботи щодо охорони територій природно-заповідного фонду;

м) здійснення заходів у надзвичайних екологічних ситуаціях;

н) розвиток міжнародного співробітництва у сфері охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

о) не за цільовим призначенням.

 

Питання для контролю:

1. Що таке екологічний моніторинг та на яких принципах ґрунтується система його роботи?

2. На яких рівнях здійснюється екологічний моніторинг? Яку мету переслідує кожний із них?

3. Які підсистеми представляють біосферний або глобальний екологічний моніторинг?

4. Що таке автоматизовані системи екологічного моніторингу? Які пошуки ведуться в Україні у напрямі їх створення?

5. Які організації проводять екологічний моніторинг в Україні?

6. Які нормативи якості довкілля використовують в Україні та в зарубіжних країнах?

7. Яка специфіка організації роботи екологічного моніторингу в зарубіжних країнах?

8. Які форми статистичної звітності подають підприємства України?

Проблемні лекції

1. Проблеми організації екологічного моніторингу в Україні як важливої підсистеми управління природокористуванням.

2. Система екологічної інформації та статистики про стан довкілля та проблеми її вдосконалення в Україні

Міні -лекції

1. Порівняльна характеристика організаційна структури екологічного моніторингу в Україні та США.

2. Принципи функціонування системи екологічного моніторингу.

Семінар-дискусія

1. Оцінка ефективності роботи системи екологічного моніторингу в Україні .

2. Шляхи поліпшення функціонування системи екологічної інформації в Україні.

Творчі завдання

Підготуйте короткі доповіді та презентацію про функціонування екологічного моніторингу в зарубіжних країнах:

1. Загальнонаціональна система контролю повітря для потреб охорони природи в США;

2. Загальнонаціональна система екологічного моніторингу в Японії;

3. Специфіка організації екологічного моніторингу у Великій Британії;

4. Регіональна система контролю повітря в США;

5. Моніторинг за водним середовищем в США та його специфіка;

6. Система спостереження за смогом в Німеччині;

7. Система екологічних нормативів в Україні та напрями її вдосконалення;

8. Система екологічних нормативів якості довкілля в Японії;

9. Система екологічної інформації та статистики в США;

10. Система екологічної інформації та статистики в Японії;

11. Система екологічної інформації та статистики у Великій Британії;

12. Прогнозні моделі зміни клімату на Землі, розроблені Національною метеорологічною службою Великобританії . Як ці зміни можуть позначитися на спеціалізації сільського і рекреаційного господарства України?

13. Сформулюйте проблеми організації в Україні моніторингу за якістю:

а) поверхневих вод;

б)грунтових та підземних вод;

в)морської води;

г) грунтів;

д) повітря.

Тестові завдання

1. Виберіть один із рівнів, на яких здійснюється екологічний моніторинг:

а) загальний;

б) науковий;

в) глобальний;

г) кризовий.

2. Система державного екологічного моніторингу базується на таких принципах:

а) моделювання і прогноз змін екологічної ситуації в країні та окремих регіонах;

б) об’єктивність та достовірність;

в) розробка управлінських рішень, спрямованих на забезпечення раціонального природокористування;

в) організація єдиної державної системи контролю за компонентами довкілля.

 

3. Дайте визначення граничнодопустимої концентрації речовин (ГДК):

а) ГДК – це концентрація наявних речовин у повітрі, воді чи грунті шкідливих домішок у певний час на певній території;

б) ГДК – така маса шкідливої речовини в одиниці об’єму чи маси окремих компонентів біосфери, періодичний, постійний або цілодобовий вплив якої на організм людини, тварин і рослин не викликає відхилдень у нормальному функціонування впродовж усього життя нинішнього та майбутнього поколінь;

в) така кількість токсичної речовини, яка доводиться до відома промислових підприємств екологічними комітетами для регламентації викидів у повітря.

 

4. Санітарно-гігієнічні нормативи наявності шкідливих речовин, - це:

а) граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин , що визначаються у законодавчому порядку;

б) граничнодопустимі обсяги викидів і скидів шкідливих речовин;

в) технологічні та будівельні норми і правила, у яких містяться вимоги до якості довкілля;

г) рівні теплового та шумового забруднення.

 

5. Комплексні нормативи якості довкілля визначають:

а) граничнодопустимі норми навантаження на довкілля;

б) нормативи викидів і скидів для підприємства;

в) рівні електромагнітного забруднення;

г)граничнодопустимі рівні радіаційного впливу на довкілля.

 

6. Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону природи фіксує дані:

а) про збори за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених лімітів;

б) про викиди в атмосферу специфічних забруднюючих речовин;

в) повний обсяг витрат за кошторисною вартістю на проведення заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

г) про витрати на знешкодження складування та поховання відходів в сховищах організованого складування.

 

Навчальні завдання

1. Ознайомтесь з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 року «Положення про Державну систему моніторингу довкілля». Підготуйте повідомлення про принципи екологічного моніторингу в Україні;

2. Користуючись даними Таблиці 4.2., з’ясуйте, чи забруднене повітря в населеному пункті, якщо забруднене, то в скільки разів перевищує норму, за умови, що фонова концентрація в повітрі становить:

1) ацетону – 0,75 мг/куб м повітря; фенолу - 0,02 г/куб м;

2) пеніциліну – 0,002 мг/куб м ; аніліну – 0,03 мг/ куб м;

3) соляної кислоти – 4 мг/куб м, хлору – 0,03 мг/куб м, якщо відомо, для ацетону й фенолу властиві ефект сумації або синергізму.

3. Користуючись даними таблиці 4.5., зробіть аналіз « Комбінованого показника забруднення повітря» в США.

 

Термінологічний словник

Граничнодопустимий викид (аналогічно граничнодопустимий скид – для води) – такий обсяг викидів (скидів), який встановлюється для кожного конкретного джерела забруднення біосфери за умови, що викид шкідливих речовин від нього та всієї сукупності джерел забруднення з урахуванням їх розсіювання й перетворення в біосфері, а також перспектив розвитку продуктивних сил не створять концентрацію забруднюючих речовин, яка перевищувала б установлені нормативи якості повітря, води чи грунтів.

Граничнодопустима концентрація (ГДК) – норматив – кількість шкідливої речовини в межах компонентів довкілля, яка за постійного контакту чи впливу за певний проміжок часу не позначається на здоров’ї людини й не викликає негативних наслідків у її нащадків. Визначається законодавчими або рекомендується компетентними організаціями, наприклад, Міністерством охорони здоров’я , а у світі – Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Наукові дослідження довели відсутність нижчої безпечної межі (а отже і ГДК) при впливі канцерогенів та іонізуючої радіації.

Концентрація фонова – 1) вміст речовини у повітрі, воді чи грунті, який визначається глобальними та регіональними природними процесами; 2) вміст речовин у повітрі, воді чи грунті, який визначається глобальною чи регіональною сумою природних та антропогенних процесів; 30 вміст речовин у повітрі населених пунктів, що визначається виробничими чи транспортними викидами та привнесенням забруднювачів із суміжних районів.

Моніторинг – спостереження за якимись об’єктами чи явищами.

Моніторинг атмосферного повітря – здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 19.03.1999 р. «Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря». Об’єктом моніторингу є атмосферне повітря, зокрема атмосферні опади та викиди забруднюючих речовин у повітря.

Моніторинг вод – здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07. 1996 р. «Порядок здійснення державного моніторингу води». До його об’єктів належать поверхневі води, підземні води та джерела, внутрішні морські води, джерела забруднення вод, тощо.

Моніторинг довкілля – система спостережень, збирання, обробітку,передачі, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і попередження про критичні ситуації, що виникають як шкідливі чи небезпечні для здоров’я людей та інших живих організмів.

Моніторинг земель здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 р. «Положення про моніторинг земель». Моніторинг земель – це система спостережень за станом земельного фонду з метою вчасного виявлення його змін,їх оцінювання, запобігання та ліквідації негативних наслідків.

Література

1. Врублевська О.В. Конспект лекцій з економіки природокористуван­ня. – Л.: Укр. ДЛТУ, 2003.

2. Глушкова В.Г., Макар С.В. Экономика природопользования: учеб. пособие. – М.: Гардарика, 2007.

3. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навч. посібник. – К.:Тов. «Знання», 2004.

4. Екологія: Підручник / С.І.Дорогунцов, К.Ф. Коценко та ін.- К.КНЕУ, 2005 с.

5. Екологічні основи природокористування: навч. посібник / Т.А. Саф­ранов. – Львів: Новий Світ, 2006.

 

 

ТЕМА 5. Правове регулювання природокористуванням
та природоохоронними процесами