Економічні збитки від забруднення поверхневих вод та методи їх визначення
Об’єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрація визначається на підставі даних обстеження об’єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій тощо з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм гранично допустимих скидів (ГДС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.
 |
Середню концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначають з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюють за формулою:
де Сс – середня концентрація, що приймається як розрахункова при визначенні збитків, г/м3;
С1,С2, …, Сn - концентрація забруднюючих речовин у відібраних пробах за період порушення водоохоронного законодавства, г/м3;
n – кількість проб.
За відсутності даних про кількість нафти чи інших забруднюючих речовин їх масу визначають за формулою:
Мі = (Мр – Мф) S∙ 10-6 + (Cр-Cф.к.) V∙10-6 ,
де Мі - маса нафти (нафтопродуктів), яка потрапила у вод, т;
Мр - маса нафти (нафтопродуктів), розлитої на 1м2 поверхні води, т
Мр – маса нафти на 1м2 поверхні води, що має природне походження;
S – площа розливу нафти, м2;
10-6 - коефіцієнт, який враховує розмірність величин;
Cр - коефіцієнт розчиненої у воді нафти на глибині n, г/м3;
Cф.к. – фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м3;
V – об’єм забрудненої води, м3, що визначається за формулою V=S∙n, де n – глибина поширення нафти у воді, м.
Збитки від наднормативних скидів визначаються за формулою:
 |  | ||
де V – інтенсивність скидання оборотних вод, м3/год;
Т – тривалість наднормативного скиду, год;
Сс.ф – середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м3;
Сд – дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин, які відсутні в переліку допустимих, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об’єкту, що приймає зворотні води, в розрахункові формулі приймається рівною ГДК;
0,003 – базова ставка відшкодування збитків, в частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, НМД/кг (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин в долях неоподатковуваного мінімуму доходів за одиницю маси речовини);
Аі - показник відносної небезпечності речовини, визначається співвідношенням 1/СГДК, де СГДК – гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з СанПіН №4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.
У разі скиду речовин, для яких не встановлено рівні ГДК або орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності приймається рівним 100, а при ГДК – “відсутність” – 100 тис.
Для завислих речовин показник відносної небезпечності приймається рівним 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації – 0,1.
n – величина неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в одиницях національної валюти;
К – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта: морські та поверхневі водні об’єкти комунально-побутового водокористування – 1,0; поверхневі водні об’єкти господарсько-питного водокористування – 1,4; поверхневі та морські водні об’єкти рибогосподарського водокористування ІІ категорії – 1,6; І категорії – 2,0 ;
103 – коефіцієнт, що враховує розмірність величин.
Збитки за наднормативні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів роботи очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 50% прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохоронного законодавства (крім аварійних скидів).
 |
Збитки від самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою:
де позначення аналогічні тим, що використані у попередній формулі.
Збитки за аварійні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у розмірі, що не повинен перевищувати 50% річного прибутку за послуги каналізації.
 |
Збитки від скидів зворотних вод із водних транспортних засобів визначаються за формулою:
де W – об’єм скинутих зворотних вод, м3;
Сф – фактична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах, г/м3.
У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та їх концентрацію, об’ємним накопиченням їх для судна І категорії (судна довжиною більше 65 м необмеженого району плавання, незалежно від чисельності екіпажу) приймається 50 л, а для всіх інших категорій 25 л на одну особу за добу при БСК20-350 мг/л і вміст твердих завислих речовин 350 мг/л.
Збитки від аварійних та інших скидів речовин у чистому вигляді (нафтопродуктів, фенолів тощо) визначаються за формулою:
За = М∙0,003 ∙АіnК ,
де М – маса скинутої забруднюючої речовини, кг.
Збитки від забруднення водного об’єкта сміттям розраховуються за формулою:
 |
де Зс - збитки від забруднення сміттям, в одиницях національної валюти;
 |
М – маса сміття, що зібране судном-сміттєзбірником, визначена як добуток множення забрудненої площі S, м2, на середню масу Wср сміття, ц, з 1 м2 (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центра – ∆W1, ∆W2, ∆W3) за формулою:
 |
де
S – площа водної поверхні забрудненої сміттям, м2.
Кх – коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям;
0,17 – вартість перевезення та утилізації сміття, в НМД – одиниць;
Аі – показник небезпечності сміття, визначається з відношення: 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яку було виявлено в складі скинутого сміття;
Т – час роботи спецсуден на збиранні сміття, год;
0,1 – вартість 1 години роботи спецсудна в НМД – одиниць.
Загальна сума збитків при одночасному забрудненні водного об’єкта кількома забруднюючими речовинами (але однією юридичною чи фізичною особою) визначають додаванням до найбільшої з усіх розрахованих суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.
У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об’єкта в контрольному отворі до 50 і більше ГДК, розраховану суму збитків помножують на коефіцієнт 10.
Якщо було вжито заходів щодо ліквідації наслідків забруднення, то сума збитків зменшується залежно від кількості зібраної забруднюючої речовини та часу, витраченого на ліквідацію наслідків забруднення. Зменшену суму збитків розраховують за формулою:
 |
де Зз – зменшена сума збитків, в одиницях національної валюти;
Зп.с. – початкова сума збитків, в одиницях національної валюти;
∆Мі – маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу збирання, т;
М - маса скинутої забруднюючої речовини, т;
Кзі - коефіцієнт зменшення збитків згідно зі строками ліквідації наслідків забруднення.
Строк ліквідації наслідків забруднення вод розраховується для кожного відрізку часу як різниця між:
- часом в момент початку скиду (якщо його встановлено) і часом на момент закінчення ліквідації наслідків забруднення вод, Т;
- часом в момент виявлення скиду (якщо час початку скиду не з’ясовано) і часом на момент закінчення ліквідації наслідків забруднення вод, Тв.
 |
Розмір платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти визначають за формулою:
де Нбі – базовий норматив плати за скидання 1 т і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;
Мпі – маса річного скиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т
Кп – коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин;
Мпі – маса понадлімітного річного скиду і-ї забруднюючої речовини, т;
Кт – регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;
Кінд – коефіцієнт індексації;
n- кількість видів забруднюючої речовини.
Базові нормативи плати за скидання і-ї забруднюючої речовини у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Нбі) встановлюються на підставі гранично допустимої концентрації їх, відносної агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії і затверджуються Міністерство екології України за погодженням з Міністерством економіки та Міністерством фінансів України.
Значення показника Млі – приймається рівним річному обсягу скиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника Мпі – річному обсягу понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт).
Ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти загальнодержавного значення встановлюються на 1 рік органами Міністерство охорони навколишнього природного середовища в України у формі видачі підприємствам відповідних дозволів; для водних об’єктів місцевого значення вони встановлюються для підприємств за поданням органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України у порядку, що визначається органами місцевої влади.
Нормативом плати за скиди забруднюючих речовин є розмір плати за 1 т конкретної речовини.
За скиди забруднюючих речовин у межах визначених лімітів встановлюються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.
За понадлімітні скиди забруднюючих речовин встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин.
Коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин встановлюється радами народних депутатів базового рівня (село, селище, місто) в межах від 1 до 5, у разі відсутності на підприємстві затверджених лімітів скидів забруднюючих речовин плата за ці скиди стягується як за понадлімітні.
Платежі підприємств за скиди забруднюючих речовин у межах лімітів відносяться на собівартість продукції, а та частина загальної суми, що припадає на понадлімітне забруднення, здійснюється за рахунок доходів підприємства.
Формула обчислення штрафів за скиди шкідливих речовин у водне середовище:
 |
де М – маса скинутої забруднюючої речовини, кг;
0,06 – базова мінімальна заробітна плата (60 тис. грн. );
Аі – показник небезпечності речовини, 1/Сгдк;
Сгдк – гранична допустима концентрація речовини згідно СанПіН 4630-88;
Бі – 1,6 (для рибогосподарських водойм) або 1,0 (для водойм комунально-побутового користування).