Науково-технічний прогрес та головні складовійого впливу на довкілля
Науково-технічний прогрес передбачає безперервний взаємозумовлений процес створення нових і вдосконалення існуючих техніки і технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки. НТП – це практична реалізація нових знань: фундаментальних досліджень, конструкторських розробок, освоєння технічних і технологічних нововведень. Він здійснюється у двох взаємообумовлених формах: 1) еволюційній, яка означає порівняно повільне і часткове вдосконалення традиційних основ науки і техніки; 2) революційній, яка передбачає перехід до техніки і технології, що побудовані на принципово нових наукових ідеях. Ця форма має вигляд науково-технічної революції та веде до докорінного перетворення продуктивних сил суспільства.
У змісті цього явища за його проявами має розрізнятись два головних аспекти – економічний і власне техніко-технологічний прогрес. В економічному відношенні, прогрес науки,техніки та технологій, сприяючи росту суспільного благополуччя, значно розширює економіко-фінансові можливості держав для здійснення економічних, соціальних та екологічних програм. Наприклад, японські вчені із університету Тохоку винайшли високошвидкісний поїзд на повітряній подушці з крилами та пропелером. Поїзд не торкається землі, а тому здатний розвивати високу швидкість. Для того, щоб днище поїзда утримувати паралельно до земної поверхні, на ньому розташували комп’ютер системного корегування положення в просторі. Локомотив працює за системою дистанційного управління. На жаль, не всі технічні новинки, які справді надають певні зручності, є безпечними з точки зору впливу на людський організм. В 2011 році Спеціальна комісія Ради Європи, яка займається питаннями охорони здоров’я, рекомендувала країнам ЄС заборонити в школах мобільні телефони, а також використання безпровідного інтернету Wi-Fi, тому що електромагнітні випромінювання, які супроводжують їх використання, негативно впливають на здоров’я школярів. Однак все свідчить, що НТП в пошуках нових технологій і нових можливостей людини інтенсифікувати виробничі та соціальні процеси.
В природокористуванні НТП він має надзвичайно багатоаспектний прояв. Головними складовими його впливу є такі:
· більш повне використання наявних джерел природних ресурсів і скорочення втрат при їх первинному вилученні (з надр тощо). Це стримує освоєння нових об’єктів (родовищ корисних копалин, лісових площ тощо) і зменшує таким чином техногенний тиск на навколишнє природне середовище;
· більш повне, економне та ощадливе використання видобутих природних ресурсів – мінеральної сировини і палива, деревини, води тощо. Це по суті процес інтенсифікації, оскільки дозволяє отримувати більше продукції та енергії з одиниці задіяних природних ресурсів;
· розширення можливостей зменшення негативного техногенного впливу на природні ресурси (забруднення ґрунтів, води і повітря), що дозволяє попереджати погіршення їх якості. Це забезпечується як впровадженням більш досконалих технологій, так і засобів очищення викидів та локалізації забруднень;
· розширення використання відходів виробництва та споживання як сировинних та енергетичних джерел. Це збільшує відповідні резерви, стримує освоєння нових джерел тощо;
· все більш широкий перехід на використання вторинних ресурсів, рециклінг матеріалів, їх рекуперацію (відновлення властивостей) тощо.
Науково-технічний прогрес сприяє зниженню потреб у паливі та матеріалах, зменшує залежність розміщення галузей обробної промисловості від природних умов і ресурсів. Відбуваються деякі зрушення в розміщенні індустрії, пов’язані з подорожчанням сировини, робочої сили, земельних площ, необхідністю впровадження природоохоронних заходів.
Нині в усіх країнах різко зріс обсяг капіталовкладень на природоохоронні заходи. Так, у валовому внутрішньому продукті США та Японії вони перевищують 2%, а в країнах Західної Європи становлять 1,2 - 1,8 %. Кошти, що виділяються на природоохоронні заходи, частково витрачаються на будівництво очисних споруд. Проте, як показала практика, останні не можуть бути основними засобами для вирішення екологічних проблем в країнах, оскільки вони:
а) надзвичайно дорогі – в середньому вартість їх спорудження та експлуатації сягає понад 30% від вартості основних промислово-виробничих фондів;
б) стовідсоткового очищення досягають рідко і не в усіх галузях промисловості воно є на даний рівень розвитку технологій технічно можливим;
в) уловлювання викидів не вирішує проблем відходів, а лише переводить їх у безпечнішу для довкілля форму.
Тому, хоча можливості очисних споруд не вичерпано, вони не можуть відігравати головної ролі. З огляду на це у всьому світі переважного розвитку набула стратегія ресурсозбереження. Науково-технічний прогрес надає широкі можливості для зменшення матеріалоємності виробництва, а це у свою чергу зменшує антропогенне навантаження на довкілля.
Під впливом НТП в усьому світі переважає стратегія зменшення витрат матеріалів та сировини на одиницю продукції. В промисловості переважно розвиваються наукомісткі виробництва, які витісняють матеріало - та енергоємкі виробництва. У споживанні основних видів сировини відбулися значні зміни. Якщо протягом 1950 -1980 –х років в країнах Західної Європи, США та Японії темпи росту використання найважливіших видів сировини наближались або навіть перевищували темпи економічного розвитку, то з кінця ХХ століття у більшості випадків вони були набагато менші, за винятком споживання вугілля.
До основних напрямів ресурсозбереження під впливом НТП належать:
1)Розробка і застосування прогресивних, радикальних технологій: ковальсько-пресового обладнання замість різального, безперервного розлиття сталі, який здатний підвищити вихід кінцевої продукції прокату сталі на 10-20%, порошкової металургії тощо;
2) вдосконалення структури паливного балансу у більшості розвинутих країн у бік використання нафти,газу, атомної енергетики та альтернативних джерел енергії;
3) розробка і впровадження ефективних замінників дефіцитних металів;
4) впровадження ресурсозбереження, в тому числі маловідходних та безвідходних технологій.
Все це в кінцевому рахунку сприяло зменшенню попиту на багато видів кольорових металів, а також на зниженні енергоємності ВНП.