СКЛАД ВЕРСТАТНОГО ПАРКУ ПІДПРИЄМСТВА

Верстати Кількість одиниць С Середня категорія складності ремонту Rсер. Наведена кількість ремонтних одиниць ∑R
Токарні  
Токарно-револьверні  
Токарно-лобові  
Токарно-карусельні  
Токарні півавтомати  
Токарні автомати  
Плоскошліфувальні  
Круглошліфувальні  
Внутрішньошліфувальні  
Свердлильні  
Фрезерні  
Протяжні  
Інші  
Разом верстатів    
Середня категорія склад­ності ремонту по парку   11,3  

 

Таблиця 9.5

Норми часу на виконання ремонтних
і профілактичних робіт (на одну ремонтну одиницю)

Ремонтні операції Норми часу, год.
слюсарні верстатні інші всього
Промивка і перевірка 0,75 — — 0,75
Огляд 0,75 0,1 — 0,85
Малий ремонт 4,0 2,0 0,1 6,1
Середній ремонт 16,0 7,0 0,5 23,5
Капітальний ремонт 23,0 10,0 2,0 35,0

Структура міжремонтного циклу має такий вигляд:

К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К.

Тривалість міжремонтного циклу — 24 000 год., або 6 років, при двозмінній роботі обладнання.

Режим роботи цехів двозмінний. Тривалість зміни — 8 год. Корисний фонд часу роботи одного робітника — 1835 год. на рік. Корисний фонд часу роботи одного верстата — 2000 год. на рік. Коефіцієнт змінності роботи верстатів в РМЦ — 0,9, Кв.н — 1.

1. Норми обслуговування на 1 робочого в І зміну:

верстатні роботи — 1650 ремонтних одиниць складності (р.о.с.).

слюсарні роботи — 500 р.о.с.

мастильні роботи — 1000 р.о.с.

Розрахунок ведеться в такій послідовності:

1. Розрахунок сумарної кількості одиниць ремонтної складнос­ті. Для цього цифри колонки 2 табл. 9.4 множимо на колонку 3 і значення заносимо в колонку 4. Сума цифр колонки 4 дасть нам (сумарна кількість одиниць ремонтної складності всього устаткування ).

2. Розрахунок середніх річних обсягів слюсарних, верстатних та інших робіт проводиться за формулою [9.10].

Розрахунки ведуться окремо для слюсарних, верстатних та інших робіт, а також підраховується загальна кількість годин на рік.

3. Обчислення річного обсягу робіт із міжремонтного обслуговування проводиться за формулою [9.11].

Розрахунки ведуться окремо по видах робіт (слюсарні, верстат­ні, інші), а також підраховується загальна кількість годин, необхідних для технічного обслуговування на рік.

4. Обчислюється кількість ремонтних робітників, необхідних для виконання ремонту та міжремонтного обслуговування.

Для ремонту обладнання кількість робітників (Ррем) по видах робіт обчислюється, виходячи з відповідної трудомісткості, річного фонду часу роботи одного робітника та коефіцієнта виконання норм робітниками Кв.н за формулою [9.12].

Далі підсумовується загальна кількість Ррем..

Для міжремонтного обслуговування устаткування число робіт­ників по видах робіт обчислюється за нормами обслуговування на одного робітника за формулою [9.13].

Підсумовується загальна кількість .

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

Задача 1. Користуючись умовами попередньої задачі визначити трудомісткість слюсарних робіт по капітальному ремонту устаткування за таких умов: на підприємстві працюють 34 одиниці фрезерного устаткування, які підлягають капітальному ремонту в плановому періоді. Середня складність одного верстата 28 одиниць ремонтної складності.

Відповідь для самоперевірки: 21 896 год.

Задача 2. Визначити кількість слюсарів-мастильників, необхідних для чергового обслуговування в механічному цеху, який працює в дві зміни. Вихідні дані: в цеху працюють 184 одиниці металорізального устаткування. Середня ремонтна складність одного верстата складає 16 одиниць.

Відповідь для самоперевірки: 9 чол.

Задача 3.Визначити загальну кількість верстатів для ремонтного обслуговування за умов: на підприємстві працюють 498 одиниць устаткування; річний фонд часу роботи верстатів в РМЦ 2100 год.; коефіцієнт змінності роботи верстатів — 1,2. Інші умови у попередньо вирішеній задачі.

Відповідь для самоперевірки: 10 верстатів.

в) енергетичне забезпечення

Задача-приклад 1. Визначення потреби в електроенергії.

У механічному цеху працює певна кількість верстатів із певними характеристиками (дані наведені у табл.). Потрібно визначити річну потребу в рушійній електроенергії для цеху, а також потребу в енер­гії на його освітлення.

Таблиця 9.6

Вихідні дані

Параметри Верстати
токарі свердлильні фрезерні
Кількість, шт.
Потужність двигуна, кВт год. 11,63 8,15 8,48
Втрати енергії в мережі, К3 0,52 0,52 0,49
Середній фактичний коефіцієнт завантаження устаткування К1 0,29 0,3 0,4
Коефіцієнт використання устаткування в часі, К2 0,01 0,01 0,01

Загальна площа цеху — 360 м2, тривалість роботи цеху з освіт­ленням — 1680 год. на рік, питома потужність освітлювальних джерел — 25 Вт/м2, коефіцієнт втрат в електричних мережах — 0,24, фонд часу роботи цеху — 4000 год/рік.

Розв’язання

Кількість рушійної електроенергії розраховується по потужності діючого устаткування за формулою [9.17]:

Для токарних верстатів:

млн кВт.

Кількість електричної енергії, яка іде на освітлення (W осв), визначається за формулою [9.18]:

кВт год.

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

Задача 1. Визначити потребу в рушійній електроенергії для підприємства, якщо загальна рушійна потужність усіх верстатів становить 1200 кВт. (іншими даними користуватись з поперед­ньої задачі).

Відповідь для самоперевірки: 58000 кВт год.

Задача 2. Визначити потребу в бензині для автотранспорту підприємства за умов, наведених в табл. 9.7.

Таблиця 9.7