Тема 15. Строки та терміни у цивільному праві

Значення врахування фактора часу у господарській діяльності та при регулюванні людської діяльності. Значення часу в цивільних правовідносинах. Суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників цивільних правовідносин та їх співвідношення з фактором часу. Здійснення та захист цивільних прав та їх зв'язок з фактором часу. Дія законів у часі. Значення строків, які встановлюються в цивільних правовідносинах, у регулювання діяльності громадян та організацій. Значення строків для учасників правових зв'язків. Поняття «строк», «термін», «давність», «своєчасно», «негайно». Норми, що регулюють загальні положення про строки і терміни, які стосуються усіх інститутів цивільного права, за чинним ЦК України. Аспекти розгляду питання про роль і місце строків у цивільних правовідносинах. Момент виникнення (початку) або припинення правовідносин. Критерій оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність. Місце строків у системі юридичних фактів цивільного права. Співвідношення строків та подій. Значення строку для суб'єктивних прав та обов'язків у часі. Вольовий характер строків та їх співвідношення з правами та обов'язками учасників правовідносин. Конкретні строки здійснення та захисту цивільних прав та їх співвідношення з нормою закону. Строки, встановлені законом, та їх значення для суб'єктів правовідносин. Строки, як результат вольових і усвідомлених юридичних дій суб'єктів права. Юридичне значення строку у сфері цивільно-правових відносин. Правила обчислення строків у цивільному праві. Цивільно-правові строки та їх співвідношення з цивільними правовідносинами. Зміст строку. Настання або закінчення строку та його співвідношення з подіями або діями. Місце строків у загальній системі юридичних фактів. Співвідношення часу з діями та подіями. Юридичні наслідки та їх зв'язок з діями і подіями. Поняття «строк», «термін» в українській правовій термінології та їх визначення. Поняття строку та терміну за ст. 251 ЦК. Ч. З ст. 251 ЦК щодо основної класифікації строків. Законні строки та їх визна­чення. Договірні строки та їх визначення. Судові строки та їх виз­начення. Визначення початку та закінчення строку. Відмінність поняття терміну від поняття строку та його співвідношення з дією чи подією. Визначення строку та терміну за ст. 252 ЦК. Загальні положення щодо обчислення строків та термінів. Визначення терміну за ч. 2 ст. 252 ЦК. Визначення терміну та особливість такого визначення. Початок перебігу строку за ст. 253 ЦК. Значення правильного обчислення строків у цивільному праві. Загальне правило визначення початкового моменту перебігу строку. Положення ст. 254 ЦК щодо визначення закінчення строку. Сплив строку, визначеного роками. Правила щодо визначення спливу строку, визначеного півроком або кварталом року. Сплив строку, визначеного місяцями. Сплив строку, визначеного півмісяцем. Сплив строку, визначеного тижнями. Положення ч. 5 ст. 254 ЦК щодо правил визначення спливу строку, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день. Ст. 255 ЦК щодо порядку вчинення дій в останній день строку. Правила визначення спливу строку щодо дії, яка має бути вчинена в установі. Особливості закінчення строку, пов'язані з вчиненням юридичне значущих дій в установі чи організації за ч. 2 ст. 255 ЦК. Правила визначення спливу строку щодо подання письмових заяв та повідомлень до установ за ч. 4 ст. 87 ЦПК України. Роль строків та термінів у цивільному праві. Інші види строків та їх класифікація за різними підставами в науці цивільного права. Види цивільно-правових строків (термінів). Класифікація строків за різними критеріями. Класифікація строків за підставами (джерелами) встановлення та їх визначення. Класифікація строків за ступенем самостійності учасників цивільних правовідносин. Поняття імперативних строків. Поняття диспозитивних строків. Класифікація строків за розподілом обсягу прав та обов'язків сторін за окремими періодами часу. Загальні й окремі строки та їх визначення. Інші підстави для класифікації строків у навчальній літературі та їх характеристика (визначені та невизначені, загальні та спеціальні, початкові, проміжні та кінцеві, максимальні та мінімальні тощо). Поділ строків (термінів) за способами їх встановлення та значення такої класифікації для всіх інститутів цивільного права. Правила визначення строків та термінів за ст. 252 ЦК. Інші способи визначення строку або терміну. Правила визначення строку та терміну вказівкою на подію, яка обов'язково має настати. Правила визначення строків та термінів календарними датами. Спосіб визначення строку шляхом встановлення періодів часу. Класифікація строків в залежності від характеру правовідносин (регулятивні та охоронювальні). Строки здійснення суб'єктивних прав і виконання обов'язків та їх співвідношення з регулятивними правовідносинами. Строки захисту цивільних прав та їх співвідношення з охоронювальними правовідносинами. Гарантійні строки. Строки оперативного захисту. Претензійні строки. Строки позовної давності. Процесуальні строки. Принцип безстроковості суб'єктивних прав та його суть. Загальні правила щодо наслідків закінчення строку, передбаченого для здійснення права та виконання обов'язку. Винятки з цих правил для деяких правовідносин. Правові наслідки нездійснення права або невиконання обов'язку у певний строк. Визначення присікальних (преклюзивних) строків. Особливість присікальних строків. Правові наслідки закінчення присікального строку. Співвідношення присікального характеру того чи іншого строку зі змістом відповідної норми закону або умов укладеної угоди. Строки та їх значення для захисту суб'єктивних цивільних прав. Суть та характеристика гарантійного строку. Встановлення конкретних гарантійних строків. Встановлення гарантійних строків за домовленістю сторін. Суть та характеристика строків оперативного захисту. Визначення терміна «оперативність». Порядок здійснення оперативного захисту за чинним ЦК. Здійснення оперативного захисту при виконанні договорів. Наслідки відмови сторони від договору як засіб оперативного захисту. Роль претензійних строків у захисті прав та інтересів учасників цивільних правовідносин. Суть претензійного порядку вирішення цивільно-правового спору. Претензійне врегулювання спорів між учасниками цивільно-правових зв'язків. Місце претензійного провадження в спорах, в яких обома учасниками (або хоч би одним з них) є громадянин (крім відносин з перевезень і надання послуг зв'язку). Місце пре­тензійного провадження у відносинах, де сторонами виступають господарюючі суб'єкти (юридичні та фізичні особи). Досудове (претензійне) врегулювання господарських спорів, передбачених ГПК України. Правила застосування загальних положень про досудове врегулювання спорів, передбачених ГПК України. Строки розгляду претензії.

Тема 16 Позовна давність

Обмеження щодо захисту права у примусовому порядку та роль у цьому строків позовної давності. Призначення строків позовної давності. Поняття позовної давності за ст. 256 ЦК. Співвідношення дії позовної давності з порушенням права. Визначення позовної давності в навчальній та науковій літературі. Значення словосполучення «позовна давність». Співвідношення захисту порушених прав з правом на позов. Традиційний погляд права на позов в цивільному праві. Право на позов у процесуальному розумінні та його суть. Право на позов за ст. 8 Конституції України. Значення інституту позовної давності для вирішення цивільних справ. Застосування строків позовної давності у справах окремого провадження. Винятки щодо застосування позовної давності. Ст. 268 ЦК України щодо вимог, на які позовна давність не поширюється. Вимоги, які випливають з порушення особистих немайнових прав. Вимоги вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу. Вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади. Вимога страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування). Інші вимоги, встановлені законом, на які позовна давність не поширюється.

Види строків позовної давності в сучасному законодавстві. Загальний характер строків позовної давності та зв'язок їх з усіма цивільними правовідносинами. Положення ст. 258 ЦК щодо встановлення спеціальної позовної давності до окремих видів вимог. Скорочена позовна давність. Більш тривала позовна давність порівняно із загальною позовною давністю. Вимоги, на які встановлюється позовна давність тривалістю в один рік. Порядок обчислення позовної давності щодо спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. Вимоги, на які позовна давність встановлюється в п'ять років. Вимоги, на які позовна давність встановлюється в десять років. Положення ст. 259 ЦК щодо зміни тривалості позовної давності. Ч.1 ст. 259 ЦК щодо можливості збільшення сторонами як загального, так і спеціальних строків позовної давності. Порядок оформлення домовленості між сторонами про збільшення строків позовної давності. Значення введення цієї норми для захисту інтересів та прав учасників цивільних правовідносин. Виникнення в законодавстві проблемного питання щодо максимального строку позовної давності. Відсутність такого строку в цивільному законодавстві та пов'язані з цим негативні наслідки під час судового захисту порушених прав. Обмеження щодо зміни строків позовної давності, встановлені ч. 2 ст. 259 ЦК та значення такого обмеження для захисту порушених прав.

Загальні правила обчислення позовної давності. Обмеження щодо зміни порядку обчислення строків позовної давності. Порядок обчислення загальних і спеціальних строків позовної давності згідно зі ст.ст. 257, 258 ЦК. Порядок обчислення строків у разі збільшення строку позовної давності за письмовою згодою сторін. Порядок обчислення скорочених строків позовної давності за ст.ст. 253-255 ЦК. Початок перебігу позовної давності. Загальне правило щодо визначення початкового моменту обчислення строку позовної давності та його суть. Значення правильного визначення початку перебігу строку позовної давності для судової практиці та практиці господарських судів при застосуванні інституту позовної давності. Негативні наслідки неправильного визначення цього моменту. Зв'язок моменту виникнення права на позов з моментом порушення суб'єктивного права. Випадки незбігу моментів виникнення права на позов та порушення суб'єктивного права, правові наслідки. Винятки з загального правила щодо визначення початкового моменту перебігу позовної давності. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства. Визначення моменту початку строку позовної давності в такій ситуації, як момент припинення насильства за ч. 2 ст. 261 ЦК. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину. Перебіг позовної давності у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи та значення його для захисту прав та інтересів неповнолітніх осіб. Перебіг позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання. Визначення моменту, коли кредитор дізнається про порушення свого суб'єктивного права. Особливості щодо визначення початку перебігу позовної давності за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги. Початок спливу строку позовної давності в такому випадку. Початок перебігу позовної давності у разі, якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги. Початок спливу строку позовної давності в такому випадку. Початок перебігу позовної давності за регресними зобов'язаннями. Винятки з правил, встановлені законом. Значення питання про початок перебігу позовної давності для оцінки судом фактичних обставини справи. Ст. 262 ЦК щодо позовної давності у разі замін сторін у зобов'язанні. Незмінність порядку обчислення та перебігу позовної давності. Універсальність цього положення. Випадки незмінності порядку обчислення та перебігу позовної давності у разі замін сторін у зобов'язанні. Застосування цього принципу до видів правонаступництва. Доповнення до цього положення щодо незмінності порядку обчислення позовної давності. Ст. 263 ЦК щодо зупинення перебігу позовної давності. Можливість виникнення обставин, що перешкоджають поданню позову. Значення зупинення позовної давності. Врахування часу, що минув, до і після зупинення позовної давності. Відмінності попереднього Цивільного кодексу 1964 року від чинного ЦК України щодо настання та продовження існування зупиняючих обставин. Момент виникнення зупиняючих обставин за чинним ЦК. Момент зупинення строку позовної давності. Продовження перебігу строку позовної давності. Продовження існування зупиняючих обставин. Обставини, за наявності яких позовна давність зупиняється. Визначення непереборної сили. Визначення мораторію. Застосування мораторію в зобов'язальних відносинах. Відмінність мораторію від непереборної сили. Значення зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні відносини, для зупинення строку позовної давності. Перебування позивача або відповідача у складі Збройних сил, переведених на воєнний стан (наприклад, перебування у складі миротворчих сил ООН) та значення цієї зупиняючої обставини для відносин, в яких хоча б однією зі сторін є фізична особа. Звичайне проходження військової служби в мирний час та його значення для перебігу позовної давності. Зупиняючі обставини у відносинах між підприємствами та організаціями. Незалежність дії зупиняючих обставин від бажання сторін. Продовження перебігу строку позовної давності у разі припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності. Переривання перебігу позовної давності. Підстави переривання перебігу строку позовної давності. Суть переривання перебігу строку позовної давності. Дії, які здійснює зобов'язана особа в підтвердження визнання боргу або іншого обов'язку. Ст. 13 Конституції України щодо даного положення. Пред'явлення позову у встановленому порядку. Правові наслідки порушення вимог щодо подачі позову та переривання перебігу строку позовної давності. Непідсудність справи господарському суду або зміна підсудності справи у процесі її розгляду та переривання перебігу строку позовної давності. Початок перебігу позовної давності заново. П.2 ч.З ст. 264 ЦК щодо часу, що минув до переривання перебігу позовної давності. Перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду. Зв'язок цієї норми з відповідними процесуальними правилами, які передбачають підстави для залишення судом позову без розгляду, його порядок та наслідки. Підстави та правові наслідки залишення позову без розгляду та обчислення перебігу позовної давності. Обчислення строку позовної давності з моменту, коли пред'явлений позов і до винесення судом ухвали, якою він залишається без розгляду. Правові наслідки залишення цивільного позову без розгляду у кримінальній справі та обчислення перебігу позовної давності. П. 2. ч. 2. ст. 265 ЦК щодо частини строку, що залишився. Збільшення строку позовної давності, що залишився після зупинення. Застосування позовної давності до додаткових вимог. Наслідки дії строку позовної давності стосовно додаткових вимог. Визначення головних вимог та додаткових за ст. 266 ЦК. Порядок обчислення строку позовної давності на головні та додаткові вимоги. Дія строку позовної давності щодо головної вимоги, тоді як додаткова вимога погашається давністю. Правові наслідки пропуску строку позовної давності на головну вимогу. Загальні наслідки спливу позовної давності. Правила ст. 267 ЦК щодо сутності позовної давності. Позовна давність та її співвідношення з відмовою у позові. Права особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності. Майно, що передане на виконання зобов'язання по закінченні строку позовної давності. Правила застосування судом позовної давності. Правила застосування судом позовної давності за заявою сторони у спорі. Правові наслідки заяви сторони про закінчення строку давності. Підстави відновлення строку позовної давності судом. Визначення поважних причин пропуску позовної давності. Правові наслідки невизнання судом причин пропуску позовної давності поважними.

2.9.5. Індивідуальні завдання самостійної роботи

В ході виконання завдань залікового модуля студенту пропонується:

ñ вивчити теоретичний матеріал залікового модуля;

ñ виконати та захистити індивідуальний варіант самостійної роботи;

ñ здійснити перевірку отриманих знань шляхом комп'ютерного тестування.