Тема 4. Суспільно-політичні рухи та організації
Громадські об'єднання, їх класифікація та функції. Характерні риси громадських рухів та громадських організацій. Функції громадських організацій та громадських рухів. Класифікація громадських рухів і організацій. Основоположні принципи формування та функціонування громадських об'єднань, закріплені в конституції.
Організаційно-правові форми громадських об'єднань: громадська організація, громадський рух, громадський фонд, громадська інституція, орган громадської самодіяльності, політична партія. Характерні риси громадських об'єднань.
Політичні партії, партійна система держави. Характерні ознаки суспільно-політичних організацій. Функції громадсько-політичних організацій в соціумі. Основні стратегії діяльності громадсько-політичних організацій.
Суспільно-політичні рухи їх основні риси. Сучасні світові та регіональні суспільно – політичні рухи Структура суспільного руху. Основні стадії становлення і розвитку суспільно-політичного руху.
Термін « політична партія». Специфіка політичних партій. Ознаки партії, які відрізняють її від інших політичних сил (Д. Лапаломбар і М. Вейнер). Організаційна структура партій Загальні функції партій. Класифікація політичних партій М. Дюверже і Дж. Сарторрі: кадрові партії, масові партії, партії виборців. Права політичних партій. Роль держави в організації порядку громадських об'єднань
Партійні системи держави: однопартійні, двопартійні, багатопартійні. Виборча (електоральна) система. Типи виборчих систем: пропорційна, мажоритарна, змішана.
Тема 5. Особистість в політиці
Проблема особистісного виміру політики. Тотожність і відмінність понять «людина» і «громадянин». Дві позиції по відношенню до політики: політичний активізм; політичний індиферентизм.
Політика як специфічний вид діяльності. Структура політики: мета політики – суб'єкт політики – кошти політики – політичні дії – об'єкт політики – результат політики. Соціалізація особистості. Особистість – первинний суб'єкт політики. Політична суб'єктність і типи особистості. Критерії політичного розвитку особистості. Ступінь залученості особистості в політику.
Політична еліта. Політичне лідерство. Термін «еліта», термін «політична еліта». Характеристики властиві еліті, особливості політичної еліти. Різновиди політичної еліти: вища, середня, нижча (адміністративна). Типи політичної еліти. Соціальні функції політичної еліти. Критерії успішного виконання функцій політичною елітою.
Особистісні якості лідера. Взаємозв'язок і взаємодія політичних лідерів з народними масами, соціальними групами та організаціями. Політичне лідерство. Теорії політичного лідерства. Теорія «чорт лідера» (Л. Бернард, В. Бінхам, О. Тед, та ін.) Ситуаційна теорія (Р. Стогдилл, Т. Хілтон, А. Голдіер та ін.) Теорія конституєнтів (М. Херманн, Ф. Стенфорд) «визначальної ролі послідовників». Функції політичного лідерства: орієнтаційна, діагностично-інструментальна, інтегративна, організаційно-практична.
Тема 6. Політичний процес
Сутність і структура політичного процесу. Типологія політичних процесів. За значущістю для суспільства базові та периферійні. За часом і характером здійснення: явні чи приховані. Ритмічність політичних процесів: циклічність, повторюваність основних стадій, «рваний» ритм.
Режими протікання політичних процесів. Режим функціонування. Режим розвитку. Режим занепаду, розпаду політичної цілісності.
Політична участь. Причини включення індивіда в політику. Різноманіття форм політичної участі Л. Мілберта: «активні» форми політичної участі, «проміжні», «наглядові», «апатичні». Форми політичної участі: прямі, і непрямі; організовані і неорганізовані; систематичні і періодичні; традиційні та нетрадиційні форми взаємовідносин індивіда і влади. Ступінь інтенсивності політичної участі.
Мотивація політичних дій. Ставлення до діючих в державі законам: конвенціональні і неконвенціональні форми політичної участі. Політичний протест, його джерела.