Карта первинного обстеження 7 страница

Перший етап

Розвиток інтересу дитини до навколишніх об’єктів і формування наочно - маніпулятивних умінь.

Тактильне, кінестетичне сприйняття різної фактури поверхні предметів відбувається з використанням іграшок, спеціально виготовлених з різного матеріалу сенсорних дошок з гладкою, шорсткою, м’якою, колючою й іншою поверхнею.

У ході спільних дій педагога і дитини - інваліда розвивається інтерес до різних за властивостями матеріалів: фарби, клейстеру, глини, води, крупи та інших. Фахівці Центру мають надавати дітям можливість збагачувати свій сенсорний досвід в процесі різних дій з матеріалами і викликати у дітей реакції здивування, задоволення, усмішку.

Увагу дітей-інвалідів до наочного оточення привертають прилади із звуковими і світловими ефектами: гирлянди, магнітофон, іграшки із звуковими ефектами, адаптовані електронні вимикачі та інш. Ці предмети і матеріали викликають бажання у дітей „торкатись”, „взяти”, ”пересипати”, провести інші активні дії, які, у свою чергу, допомагають розвитку зорово – моторної координації, функціональним можливостям кистей і пальців рук. Малювання фарбами, розмазання клейстеру, спроби розім’яти м’яку глину сприяють зниженню підвищеного тонусу м’язів рук, розвивають зорово-рухову координацію.

На заняттях з дітьми використовуються доступні наочні ігри, засоби художньої творчості, побутові предмети. Зокрема, формуються дії захоплення і утримання в руках таких предметів, як ложка, виделка, чашка. Використання на заняттях даних предметів сприяє розвитку інтересу до наочної діяльності, координації рухів, емоційної чуйності дітей.

Другий етап

На другому етапі передбачається проведення занять художньої творчості: малювання, ліплення, аплікація, а також початок роботи за наступними напрямами допрофесійної підготовки: рослинництво, шиття, в’язання, лозоплетіння та ін. На даному етапі формуються навички виконання окремих трудових дій, операцій. У зв’язку з нестійкістю уваги дітей, їх швидкою стомлюваністю кожна операція вимагає багаторазового повторення в ході виконання різних вправ. Враховуючи таку потребу, програма по кожному предмету передбачає не тільки набір формованих дій, але і їх операційний склад.

Третій етап

Третій етап спрямований на формування таких якостей у дітей-інвалідів, які б дозволяли їм реалізовувати свої знання.

Тривалість проходження етапів і зміст допрофесійної підготовки кожної дитини залежить від її індивідуальних особливостей розвитку та визначається індивідуальним планом реабілітації.

7. Професійна адаптація– пристосування, звикання дітей-інвалідів до свідомо вибраної професії

7.1. Рослинництво передбачає засвоєння таких доступних навичок для дітей і підлітків, як поливання рослин, розпушення грунту, підготовка насіння до посадки, виготовлення ґрунтових сумішей для кімнатних рослин і розсади.

7.2. Навчання шиттю передбачає засвоєння доступних операцій роботи з тканиною та шкірою з використанням ножниць, голок, шпильок, лінійки, шаблонів, електричної швейної машинки, оволодіння операціями шиття на електричній швейній машинці, націлене на виготовлення простих виробів з тканини: серветок, сумок, мішечків, формування навичок роботи з праскою.

7.3. Ліплення передбачає виготовлення творчих робіт з різних пластичних матеріалів. Уміння і навички, сформовані в ході засвоєння різної наочно-практичної діяльності є основою навчання ліпленню. На заняттях з ліплення діти вчаться ліпити знайомі прості предмети, об’єкти навколишньої дійсності, передаючи їх форму, колір, просторові відносини. У процесі роботи діти – інваліди знайомляться з різними пластичними матеріалами, їх властивостями.

Основними завданнями при навчанні ліпленню є:

- формування умінь користуватися такими інструментами і пристосуваннями як: клейова тканина, зрізи дерев’яні або пластмасові, ніж, качалка, фактурна тканина, форми, штампи, форми для витискування, підкладкова дошка (фанерка, пластикова підставка), шматочок тканини для витирання рук, посудина з водою;

- опанування прийомами роботи з різними пластичними матеріалами;

- навчання основних правил роботи з пластичними матеріалами й інструментами (готувати робоче місце, ліпити на дощечці, не витирати руки одягом, мити руки після ліплення, прибирати робоче місце та інш.)

7.4. Аплікація – один з видів прикладного мистецтва, який використовується для художнього оздоблення різних предметів за допомогою прикріплення до основного фону вирізаних декоративних або тематичних форм. За своїм змістом аплікація ділиться на наочну (складається з окремих зображень), декоративну (орнаменти, узори), сюжетну (відображає сукупність дій, подій).

Навчання аплікації засноване на уміннях і навичках, сформованих у ходінаочно-практичної діяльності і націлене на засвоєння дітьми прийомів виготовлення аплікаційних робіт. Аплікація дозволяє дитині побачити контур предмета, який потім стане основою графічного образу. Для розвитку в дитини образотворчих навичок (уміння відображати предмет тієї чи іншої форми) виконуються такі заходи:

- виховання в дітей інтересу до виконання аплікаційних робіт;

- знайомство з різними матеріалами й інструментами;

- формування умінь виконувати наочну, декоративну, сюжетну аплікації;

- розвиток творчого ставлення до роботи з аплікаційними матеріалами;

- формування умінь готувати і прибирати робоче місце.

7.5. Малювання націлене на засвоєння дітьми доступних прийомів образотворчої діяльності. Базовими для навчання малюванню є сформовані предметно-практичні дії.

Зміст навчання спрямований на:

- знайомство з матеріалами і інструментами, за допомогою яких діти вчаться отримувати прості зображення;

- засвоєння прийомів наочного малювання;

- навчання виконанню сюжетних і декоративних малюнків.

Важливим завданням є навчання дітей готувати і прибирати робоче місце. Програма має передбачити два етапи навчання: підготовчий і образотворчий. Процес малювання цікавий і захоплюючий для дітей. Мазаннями, штрихами дитина вчиться передавати явища навколишнього середовища, знайомі предмети, створює нові образи і шукає засоби для їх втілення.

Разом з формуванням навичок образотворчої діяльності в дітей виховується емоційне відношення до світу, розвивається сприйняття, уява, зорово – рухова координація, перцептивно-моторні уміння.

8. Вдосконалення професійної майстерності

8.1. Для забезпечення можливості профорієнтаційної роботи, реалізації наявного потенціалу та знаходження шляхів раціонального працевлаштування дітей та молоді з інвалідністю, що сприятиме поступовій ефективній їх інтеграції в суспільне виробництво і соціальне життя, у Центрі створюютьсяі трудові майстерні.

Наприклад:

- швейні;

- майстерня з лозоплетіння;

- майстерня з виготовлення декоративних свічок;

- столярна майстерня;

- слюсарна майстерня;

- майстерня художньої кераміки;

- фотомайстерня;

- майстерня гарденотерапії та ін.

Заняття в майстерні проводить учитель з трудового навчання. Група дітей складається з 8 осіб.

8.2. Заняття у швейній майстерні передбачають виготовлення м’якої іграшки, виробів з бісеру з елементами аплікації, вишивки та макраме і сприяють розвитку дрібної моторики, розвивають навички роботи з тканиною, клеєм та бісером. Такі заняття виховують у дітей охайність, уяву та любов до прекрасного (Додаток 5).

Діти – інваліди оволодівають трудовими навичками в різні строки, тому в умовах Центру використовується індивідуальний підхід до кожної дитини.

8.3. На заняттях у майстерні художньої кераміки діти оволодівають навичками ліплення з глини, наносять рельєф за допомогою стеків, розвивають пам'ять, мислення, увагу, м’язи рук.

8.4. Майстерні з лозоплетіння, соломкоплетіння, виготовлення декоративних свічок, столярних та слюсарних виробів, фотомайстерня повинні бути обладнані необхідними інструментами, формами, обладнанням. У них діти та молодь з інвалідністю вчаться виготовляти фотографії, рамки для фото, картин, оздоблювати їх лозою.

3. Визначення результатів професійної орієнтації.

За результатами проведення профорієнтаційної роботи в Центрі здійснюється оцінка щодо потенціалу дитини-інваліда для подальшого професійного навчання та працевлаштування

(Додаток 4).

Придбанні навички дитини можна представити схематично у вигляді співвідношення трьох складових: „Хочу”, „Можу”, „Треба”.

„Хочу” - це особисті цілі і цінності, професійні інтереси і схильності. Схильність відрізняє інтерес від необхідності дії. Інтерес до музики, наприклад, може проявлятися в збиранні інформації про виконавців і музичні течії, прослуховуванні записів. Інша справа - створення мистецького твору, для цього потрібні схильності. В ідеалі інтерес і схильності погоджені і доповнюють один одного.

„Можу” - це можливості (фізіологічні, психічні). Тут постає питання про професійну придатність, що характеризує дві речі: успішність оволодіння професією і задоволеність людини своєю працею. Треба пам'ятати, що профпридатність - не вроджена якість, вона формується в процесі обміну досвідом та діяльності.

„Треба” - це потреби ринку праці, шляхи і засоби досягнення мети. Добре, коли обрана людиною професія перебуває в перехресній площині, тобто задовольняє всі три критерії.

У процесі вибору роботи важлива відповідність особистих прагнень і об'єктивних характеристик роботи. Якщо очікування людини не збігаються з об'єктивними характеристиками роботи, то в трудовій діяльності її чекають збої і невдачі. Виділяють такі об'єктивні характеристики роботи:

1) розмаїтість - наскільки робота вимагає різних типів активності і їхніх варіацій, наскільки дозволяє людині використовувати ті чи інші навички, уміння і здібності;

2) цілісність задач – на якій стадії робота має являти собою серію завершених завдань, у який період вона виконується і з якими конкретними результатами;

3) значення роботи - вплив її результатів на життя інших людей;

4) автономія - ступінь волі дій і самостійності у виборі засобів, порядку і правил виконання роботи;

5) зворотний зв'язок - можливість отримувати точну інформацію про результати діяльності.

6) на певному етапі (17-18 років) до процесу професійної орієнтації необхідно долучити спеціалістів центрів професійної реабілітації інвалідів, професійно-технічних училищ, технікумів та ін.

Додаток 1

Карта самооцінки схильностей

Я хотів (ла) би

1 а. Доглядати за тваринами 2 а. Допомагати хворим людям, лікувати. 3 а. Стежити за якістю виготовлення книжкових ілюстрацій, плакатів. 4 а. Обробляти матеріали (дерево, тканини, метал, пластмасу) 5 а. Обговорювати науково-популярні книжки, статті. 6 а. Вирощувати молодняк (тварин). 7 а. Копіювати малюнки, зображення або настроювати музичні інструменти. 8 а. Розшукувати та пояснювати людям необхідні відомості ( у довідковому бюро, на екскурсії). 9 а. Ремонтувати речі, вироби, одяг, техніку. 10 а. Лікувати тварин. 11 а. Виводити нові сорти рослин. 12 а. Розв’язувати суперечки між людьми, переконувати, заохочувати їх, пояснювати їм незрозуміле. 13 а. Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності. 14 а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади. 15 а. Складати точні описи, звіти про спостереження. 16 а. Робити лабораторні аналізи. 17 а. Фарбувати або розмальовувати стіни приміщень, поверхні машин, виробів, пристроїв. 18 а. Організовувати культпоходи, екскурсії до театру, музею. 19 а. Виготовляти за кресленнями деталі, вироби, машини, одяг. 20 а. Боротися з хворобами рослин, шкідниками.

1 б. Обслуговувати машини, прилади (спостерігати, регулювати). 2 б. Складати таблиці, схеми, програми обчислювальних машин. 3 б. Стежити за станом і розвитком рослин. 4 б. Доправляти товари до споживача. 5 б. Обговорювати художні твори, п’єси, концерти. 6 б. Тренувати товаришів (молодших) у виконанні будь-яких дій: трудових, навчальних, спортивних. 7 б. Керувати будь-яким вантажним засобом . 8 б. Оформляти виставки, вітрини за допомогою художніх засобів або брати участь у підготовці п’єс. 9 б. Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях. 10 б. Виконувати розрахунки, обчислення. 11 б. Проектувати, конструювати нові види промислових виробів. 12 б. Розбиратися у схемах, кресленнях, перевіряти, уточнювати. 13 б. Спостерігати, вивчати життя мікробів. 14 б. Надавати людям медичну допомогу у разі їх травмування. 15 б. Описувати та художньо зображувати вати події, що спостерігалися або виникли в уяві. 16 б. Приймати, оглядати хворих, проводити з ними бесіди. 17 б. Здійснювати монтаж споруд. 18 б. Грати на сцені, брати участь у концертах. 19 б. Креслити, копіювати мапи, креслення. 20 б. Працювати на комп’ютері.

Додаток 2

Диференційно – діагностичний опитувальник

Людина- Природа	Людина- Техніка	Людина- Людина	Людина- Знакова система	Людина – Художній образ
1 а	1 б	2 а	2 б	3 а
3 б	4 а	4 б	5 а	5 б
6 а	7 б	6 б	9 б	7 а
10 а	9 а	8 а	10 б	8 б
11 а	11 б	12 б	12 б	13 а
13 б	14 а	14 б	15 а	15 б
16 а	17 б	16 б	19 б	17 а
20 а	19 а	18 а	20 б	18 б
+
-

Інтерпретація результатів. Заповнивши таблицю, підрахуйте суму плюсів та мінусів у кожному стовпчику і запишіть у відповідний рядок („+”, „-”). Найбільша сума балів (7-8) в одному стовпчику є свідченням ступеня вираженості нахилів дитини – інваліда до одного з п’яти типів професій.

Додаток 3

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА

З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

I. Загальні відомості про дитину

Ім'я, прізвище дитини:_______________________________________________________________

Вік дитини:________________________________________________________________________

Група (назва групи):_________________________________________________________________