Основні частини обприскувачів

Обприскувачіскладаються із таких основних частин: резер­вуара для рідини, насоса (іноді вентилятора), трубопроводів, розприскувачів-наконечників, передавальних механізмів та інших частин.

Резервуари для отруйної рідини мають різну місткість (від 10 до 2000 л). їх звичайно виготовляють із листової сталі, пластиків. Щоб запобігти корозії всередині, вони покривають­ся антикорозійними лаками, а зовні-масляною фарбою. Рідина в резервуарі безперервно перемішується за допомогою ме­ханічних мішалок або іншими способоми. Механічна мішал­ка складається з лопаток, закріплених на валу, якому надається обертовий рух через передавальний механізм від ва­ла відбору потужності трактора. Використовуються також гідромішалки, коли в резервуар під тиском подають частину рідини.

На сучасних обприскувачах встановлюють насоси кількох типів: плунжерні, поршневі, вихрові, шестерінчасті. Пор­шень плунжерного насоса або плунжер не торкається стінок циліндра, а ущільнення між ним і циліндром досягається за допомогою сальників. Розрізняють плунжерні насоси одно­циліндрові та багатоциліндрові.

Особливості будови і схема дії плунжерного насоса з двома спареними циліндрами, що працюють почергово, наведені на рис. 19. Рідина засмоктується плунжерами з резервуара 3через засмоктувальні клапани 2 по трубі 4 у циліндри 5 і 6 на­соса. З циліндрів рідина потрапляє у повітряний ковпак 7 че­рез нагнітальні клапани 8. Повітряний ковпак з'єднаний з ма­нометром 9 розподільним трубопроводом 10, а через триходовий кран 11 і зворотний трубопровід 16 — з резервуа­ром 3. Триходовий кран 11 дає змогу спрямувати частину ріди­ни або весь її потік по трубопроводу 16 у резервуар. З підви­щенням тиску рідини вище розрахункового запобіжний клапан випускає надмірну кількість її через клапан та трубопроводи в резервуар. Манометром контролюється тиск, що створюється плунжерним насосом, а надмірний тиск зменшується запобіж­ним кульовим клапаном 18. На рис. 20 наведена схема будо­ви плунжерних насосів потрійної дії.

Продуктивність плунжерних насосів Q залежить від діамет­ра плунжера, кутової швидкості кривошипа, ходу плунжера та кількості циліндрів і може бути встановлена за формулою:

 
 

 


Рис. 19. Схема будови плунжерного насоса подвійної дії:

1 — плунжер; 2 — засмоктувальні клапани; 3 — резервуар обприскувача;

4 — засмоктувальна труба; 5, 6 циліндри; 7 — повітряний ковпак;

8 нагнітальні клапани; 9 — манометр; 10 — розподільний трубопро­від,

11 — триходовий кран; 12 — пружина запобіжного клапана;

13 — регулювальний гвинт; 14 контргайка; 15 — трубопровід;

16 — зворотний трубопровід; 17 — корпус запобіжного клапана; 18 — кульовий клапан; 19 — сідло запобіжного клапана; 20 сальникові гайки; 21 — сідло клапана; 22 — труба; 23 — фільтр

 
 

 


Рис. 20. Схема будови плунжерного трициліндрового насоса:

1 — корпус насоса; 2 шарикопідишпник; З колінчастий вал;

4 наливна маслянка; 5 — маслянка; 6 — зірочка велика;

7 - натяжний пристрій; 8 зірочка мала; 9 — приймальний

вал; 10 сідло клапана; 11 нагнітальний клапан; 12, 13 — верхня

та нижня щоки відповідно; 14 шток; 15 — підтисна втулка

сальника; 16 плунжер; 17 — сальник; 18 серга штока; 19 — палець;

20 зливна пробка; 21 — засмоктувальний клапан

де Q — продуктивність, л/хв; d — діаметр плунжера, см; S — хід плунжера, см; ω — кутова швидкість, рад/с; і — кількість циліндрів; λ — коефіцієнт об'ємного наповнення циліндрів на­соса (для малих насосів 0,8-0,9).

Плунжерні насоси, що встановлюють на обприскувачах, мо­жуть підтримувати тиск близько 3 МПа.

На обприскувачах застосовують поршневі насоси одинарної дії, диференційні та багатопоршневі. Поршневий насос оди­нарної дії встановлюють на ранцевому обприскувачі ОРР-1 (рис. 21, а).

Диференційний поршневий насос (рис. 21, б) має двосту­пінчастий поршень і відповідний за розмірами двоступінчастий циліндр. Зворотно-поступовий рух поршня забезпечується кри­вошипно-шатунним механізмом. При цьому завдяки засмокту-вальному клапану 2, нагнітальному клапану 4 та повітряному ковпаку 7 рідина безперервно без пульсації подається до наг­нітальної системи. Насос розвиває тиск до 2,5 МПа і за хви­лину при 190 подвійних рухах поршня подає до 30 л рідини.

Продуктивність поршневого диференційного насоса визна­чають за формулою

де D — діаметр поршня більшого розміру, см.

За принципом роботи трипоршневий насос близький до трьох однопоршневих, що мають загальний колінчастий вал, корпус і клапанну коробку. Саме тому в усіх трьох циліндрах процес відбувається почергово за однією схемою (рис. 21, в). При переміщенні поршня 5 униз відкривається засмоктуваль-ний клапан З і рідина по магістралі 4 надходить у надпоршне-вий простір циліндра 6. Якщо поршень переміщується вгору, засмоктувальний клапан З закривається і відкривається нагнітальний клапан, унаслідок чого рідина поршнем 5 виш­товхується в нагнітальну магістраль 1.

Вихровий одноступінчастий насос (рис. 22, а) складається із робочого колеса з радіальними лопатками, що обертається в корпусі зі всмоктувальними та нагнітальними патрубками. По периметру робочого колеса внутрішня запона колеса утворює кільцевий канал. На відміну від відцентрового насоса рідина при засмоктуванні від периферії спрямовується до центра. Рі­дина, що надходить на лопатки робочого колеса, відкидається у кільцевий канал, далі — у напірний патрубок. Діаметр робо­чого колеса вихрових насосів обприскувачів становить 160 мм. Кутова швидкість — 150 рад/с, робочий тиск — 0,5-0,6 МПа, продуктивність — до 180 л/хв.

На деяких обприскувачах встановлюють шестерінчасті насоси (рис. 22, б), основними частинами яких є пара цилінд­ричних шестерень, що перебувають у зчепленні, корпус насо­са, засмоктувальний та нагнітальний штуцери. Продуктивність шестерінчастого насоса, л/хв, з кількістю зубів від б до 12 можна орієнтовно визначити за формулою:

де Dпоч — діаметр початкової окружності ведучої шестерні, см; т — модуль зчеплення, см; b — ширина шестірні, см; ω — кутова швидкість ведучої шестірні, рад/с; λ — об'ємний ККД насоса (0,85).

 

 

 
 

 

 


Рис. 21. Схема будови поршневих насосів: а — ранцевий обприскувач ОРР-1:

1резервуар; 2 кришка; 3, 6 — фільтри; 4 рухомий повітряний ковпак;

5 — шланг; 7 брандспойт; 8 - запірний пристрій; 9 — рукоятка; 10 — тяга;

11 — циліндр; 12 — манжета; 13 — кульовий клапан; 14 поршень; 15 — піддон поршневого насосу; б — поршневий дифереіщійтшй насос: 1 - приймальний штуцер;

2 засмоктувальний клапан; 3 — двоступінчастий поршень; 4 — нагнітальний клапан; 5 — запобіжний клапан; 6 — манометр; 7 повітряний ковпак;

8 — колінчастий вал; 9 нагнітальний штуцер брандспойтів; 10 камера засмоктування; 11 камера нагнітання; в — трипоршневий насос:

1нагнітальна магістраль; 2 — нагнітальний клапан; 3 засмоктпувальний клапан; 4 — засмокшувальна магістраль; 5 — поршень; 6 — циліндр; 7 - шток;

8 — захисний екран; 9 — повзун; 10 — шатун; 11 — колінчастий вал;

12 — корпус

 


Рис. 22. Схема будови насосів:

а — вихровий насос: 1корпус; 2 — кришка; З — робоче колесо; 4 — регулювальна прокладка; 5 — сальник; 6 втулка натискна; 7 — корпус підшипників; 8 вал;

9 — сапун; 0 — шарикопідшипник; 11 — муфта; 6 — шестерінчастий насос:

/ — корпус; 2 — шестірня; З — ведучий вал; 4 — кришка; 5 — штуцер; 6 — гайка сальника; 7 — кільце сальника; 8 набивка сальника; 9 — втулка; 10 — прокладка кришки; 11 — втулка глуха; 12 — ведений вал

3. Розпилювачі-наконечникивстановлюють на обприскувачах для рівномірного розпилення отруйної рідини. Розрізняють кіль­ка типів наконечників: польовий, відцентровий, пульверизацій­ний, садовий та далекобійний пожежного типу.

Польовий наконечник (рис. 23, а) складається з корпусу (мундштука) 1 та вкладиша із гвинтовим каналом 2. Рідина, проходячи під тиском по каналу вкладиша, набуває обертово­го руху і з силою викидається крізь отвір ковпачка у мундшту­ку, утворюючи конусний факел розпилення з вершиною в от­ворі ковпачка мундштука. Діаметр отвору у наконечника мундштука становить 1,5 мм, економічного — 1,25 мм. Переріз та кут нахилу каналу вкладиша економічного наконечника мен­ший, ніж вкладиша нормального типу. Економічний наконечник краще розпилює рідину і майже в З рази менше витрачає її, ніж нормальний. Довжина струменя розпиленої рідини у польових наконечників досягає 1,5 м, а ширина — 0,8-1 м. Наконечни­ки, призначені для обробки польових культур, сіянців та сад­жанців у лісових розсадниках, звичайно монтуються на одній загальній нагнітальній трубі (штанзі), встановленій горизон­тально або вертикально. Залежно від розміщення наконечників на штанзі можна використовувати їх для обприскування куль­тур зверху вниз, знизу вгору або з боку.

На рис. 23 зображені два типи відцентрових наконечників. Один із наконечників (рис. 23, б) має корпус / з циліндричною камерою, що зверху закривається кришкою 3 з отвором. Рідина надходить з напірного трубопроводу в камеру по дотичній до вертикальної циліндричної поверхні. Це спричинює завихрення та вихід рідини з камери у вигляді конічного факела.

Наконечник другого типу (рис. 23, в) складається з корпу­су 1, спеціальної вставки 2 та заглушки 3. Рідина завихрюєть­ся у просторі між заглушкою і вставкою.

Пульверизаційний наконечник (рис. 23, г) складається з двох трубок, змонтованих під прямим кутом одна до одної. По одній з них викидається повітряний струмінь, а по другій — засмоктується рідина. В результаті сумісної дії двох потоків здійснюється розпилення рідини.

 
 

 

 


Рис.23. Розпилювачі: а — розпилювач-наконечник польового типу:

1корпус (мундштук); 2 — ковпачок; 3 — вкладиш із гвинтовим каналом;

б — відцентровий наконечник першого типу: / — корпус (мундштук);

2 — прокладка; 3 кришка з отвором; в — відцентровий наконечник другого типу: 1корпус; 2 — вставка; 3 — заглушка; 4 — гумова прокладка;

г — пульверизаційний наконечник: 1кронштейн; 2 — повітряна трубка;

3 — трубка для рідини; 4 — регулювальна прокладка; 5 — штуцер

Садовий наконечник, або садовий брандспойт, складається з корпусу 6, кришки 5, корпусу з гумовою проклад­кою 3 та вкладиша з гвинтовим каналом 1. Корпус наконечника нагвинчується на трубку 7, вкладиш закріплений на штоку 8, протилежний кінець якого закінчується ручкою 12. Повертаю­чи ручку, вкладиш / з гвинтовим каналом можна відсувати від кришки 5 або наближати до неї впритул. При цьому широкий конус розпилу звужується і, коли вкладиш відходить від отво­ру на певну відстань, наконечник починає викидати вузький далекобійний струмінь. Це дає змогу швидко регулювати висо­ту та ширину струменя розпилення рідини при обприскуванні крони. До додаткового регулювального пристрою належить комплект дисків з діаметром отворів від 1,5 до 4 мм (через кожні 0,5 мм). Встановивши один з таких дисків між вклади­шем та диском наконечника, можна досягати потрібної витра­ти рідини за одиницю часу.

Садові брандспойти працю­ють при тиску рідини від 2,5 до З МПа та створюють струмінь розпилення довжиною до 5—8 м. На одному обприскувачі вста­новлено два брандспойти, кож­ний з яких закріплюється на кінці десятисантиметрового гу­мового шланга.

Наконечники пожежного ти­пу, що утворюють струмені ріди­ни довжиною до 10 м і більше, застосовують на тракторних садо­вих та лісових обприскувачах.

Усі розглянуті типи наконеч­ників можна застосовувати для обприскування лісових насад­жень висотою до 10 м.

 

Лекція №5

 

Тема: Огляд конструкції обприскувачів

 

  1. Обприскувач ОРР-1.
  2. Підживлювач-оприскувач універсальний ПОУ.
  3. Підживлювач-оприскувач малооб’ємний ПОМ-630.
  4. Обприскувач начіпний ОН-400-3.
  5. Агрегат лісовий хімічний АЛХ-2.
  6. Ін’єктор.

 

1. Обприскувач ОРР-1(див. рис. 21, а) ранцевий з ручним приводом застосо­вують переважно у лісорозсадниках на невеликих ділянках та молодих садах, а також у місцях, де не можна використати продуктивніші ма­шини.

Обприскувач складається з резервуара поліетиленового, поршневого насоса, шланга, брандспойта з розпилювальним наконечником. Нижня частина рухомого ковпака 4 є поршне­вим насосом. Попередній тиск у повітряному ковпаку створю­ють за допомогою рукоятки 9. При переміщенні повітряного ковпака 4 разом з поршнем 14 вгору під поршнем створюється розрідження і рідина з резервуара 1 надходить у циліндр 11. Під час переміщення ковпака вниз простір між поршнем і циліндром ущільнюється манжетою 12, рідина під тиском відкриває кульовий клапан 13 і надходить у повітряний ков­пак, стискуючи повітря. При відкриванні запірного пристрою робоча рідина, що перебуває під тиском у повітряному ковпа­ку, надходить у брандспойт 7 і розпилювальним наконечником розпилюється в атмосфері. Корисна місткість резервуара — 11,6 л, робочий тиск — до 3 МПа.

Обприскувач ОМР-2(рис. 24) дрібнокраплинний ранцевий призначений для боротьби із деревною та чагарниковою неба­жаною рослинністю, а також шкідниками і хворобами лісу.

Використовують його у лісорозсадниках, полезахисних смугах та на інших об'єктах.

Обприскувач ОМР-2 має таку будову. Двигун 2 приводить в обертовий рух колесо З вентилятора. Потік повітря з венти­лятора через гнучкий шланг 10 надходить у корпус 13 розпи­лювача 14 і одночасно по трубці 6 у бак 7 з розчином. У наслідок підвищеного тиску повітря розчин з бака надходить у розпилювач. Цьому також сприяє гідростатичний тиск рідини. Повітряний потік, що створюється вентилятором, викидає рідину з розпилювача у дрібнокраплинному стані. Це значно зменшує витрати рідини та збільшує струмінь розприскування.

 
 

 

 


Рис. 24. Обприскувач дрібнокраплинний ранцевий ОМР-2:

1 — рама; 2 двигун; З колесо вентилятора; 4 — корпус вентилятора;

5 — запальна свічка; 6 — трубка; 7 - бак для розчину; 8 - пас; 9 - шланг; 10 - шланг гофрований; 11 - амортизатор; 12 - кран; 13 - корпус розпилювача;

14 — розпилювач

 

2. Підживлювач-обприскувач універсальний ПОУ (рис. 25) використовують для внесення водного аміаку у ґрунт під час оранки та передпосівного обробітку, підживлення просапних культур у період вегетації, боротьби з бур'янами за допомогою гербіцидів, суцільним та рядковим обприскуванням і боротьби зі шкідниками та хворобами культур за допомогою отру­тохімікатів.

Основними вузлами ПОУ є два резервуари, шестерінчастий насос, засмоктувальна та напірна комунікації, універсальна штанга з робочими органами й заправний пристрій. Обприску­вач приводиться у дію від вала відбору потужності.

Схема робочого процесу така: з резервуарів / і 15, з'єдна­них трубопроводом 9, через триходовий кран 18 та фільтр 17 рідина надходить у шестерінчастий насос 20 й нагнітається че­рез регулятор витрати рідини 23 у штангу 24 з розпилювачем 25 відцентрової дії. Регулятор 23 дає змогу змінювати кількість рідини, що надходить у штангу 24. За показаннями манометра можна визначити тиск рідини у штанзі. Рідина, що перебуває у баках, перемішується гідромішалками 8. Для при­ведення у дію та регулювання швидкості руху рідини в каналі 10 служить вентиль 11. Включений у напірну комунікацію ре­гулятор тиску 12 з манометром 13 дає змогу регулювати тиск рідини, а також перепускати надмірну кількість у засмокту-вальний трубопровід 19.

Резервуари заповнюють рідиною за допомогою газостру­минного вакуум-апарата 4, встановленого на вихлопній трубі 5 трактора. Рідина засмоктується по забірному рукаву 16 через триходовий кран 18. При заповненні баків рідиною спливає поплавковий клапан, перекриваючи всмоктувальну трубу ваку­ум-апарата, і подавання рідини припиняється. Аміачну воду подають через спеціальні підживлювальні трубки, що встанов­люють на штанзі обприскувача. При обприскуванні садів і лісо­насаджень використовують дві штанги з брандспойтами. При цьому для одержання високого тиску рідини встановлюють більш потужний трипоршневий насос.

Ширина захвату обприскувача у польовому варіанті — 10 і 15 м. Агрегатується з тракторами класів 0,9, 1,4 та 3,0.

 
 

 

 


Рис. 25. Піджпвлювач-обпргіскувач універсальний ПОУ: 1, 15 — резервуари лівий і правий відповідно; 2 поплавковий клапан; З, 18 триходові крани;

4 газоструминний вакуумапарат; 5 вихлопна труба двигуна; 6 запобіжний клапан; 7 механічний показник рівня; 8 гідравлічна мішалка; 9 — сполучений рукав; 10 — канал гідромішалки; 11 — вентиль; 12 — регулятор тиску;

13 манометр; 14 — рукав переливний;

16 — рукав забірний; 17 фільтр; 19 — трубопровід засмоктувальний; 20 насос засмоктувальний; 21 — трубопровід напірний; 22 — манометр; 23 — регулятор витрати рідини; 24 — штанга; 25 — розпилювач

 

3. Шдживлювач-обприскувач малооб'ємний ПОМ-630 вико­ристовують для малооб'ємного обприскування багаторічних на­саджень і польових культур. Основними його частинами є ра­ма, бак для розчину хімікатів з гідравлічною мішалкою, насос, дискові розбризкувачі, вентиляторний пристрій, регулювальна та контрольна апаратура, а також пристрій для самозаправлення. Варіант для обробітку низькорослих культур - ПОМ-630-2, обладнаний штангою. Привід усіх механізмів здійснюється від вала відбору потужності трактора. Ширина захвату машини у багаторічних насадженнях становить до 4 рядів, а польових культур — 15-20 м, продуктивність за годину відповідно 9,6 га та 12,0 га. Агрегатується з тракторами класу 1,4, 3,0 та 4,0.

4. Обприскувач начіпний ОН-400-3(рис. 26) призначений для хімічної боротьби зі шкідниками, хворобами і бур'янами у лісових розсадниках, лісосмугах, садах, на виноградниках і ягідниках, розміщених на рівнинах і схилах крутизною до 7°. Обприскувач ОН-400-3 є однією з модифікацій обприскувачів ОН-400. Завдяки встановленому потужному вентилятору за­безпечує дисперсію рідини отрутохімікатів та рівномірне нане­сення їх на рослини або ґрунт.

ОН-400-3 належить до малооб'ємних обприскувачів, які розпи­люють робочу рідину високої концентрації на краплини розміром 50-250 мкм і вносять її на посівах польових культур дозами 10-250 л/га, а в багаторічних насадженнях — 100-500 л/ га. Основні частини обприскувача — це рама, бак З, насос 18, засмоктуваль-ний рукав з фільтром 2, пульт керування 10, ежектор 4, роз­пилювальне сопло 16, вентилятор 17 та пристрій для спряму­вання краплинно-повітряного потоку на оброблювальні рослини зміною положення кожуха вентилятора за допомогою гідроциліндра. Бак З виготовляють зі склопластика або поліетилену. У верхній його частині є заливна горловина, зак­рита кришкою 6, та ежектор для заправлення розчинами отру­тохімікатів, а в нижній — гідромішалка та отвір, крізь який рідина потрапляє у засмоктувальний фільтр 21 і насос 18. На­сос поршневого типу потрійної дії з подаванням рідини до 65 л/хв. Засмоктувальний рукав 2 використовується для зап­равки бака рідиною за допомогою ежектора. Розпилювальне сопло 16 монтується на вихідній частині вентилятора 17. Приведення у дію насоса і вентилятора здійснюється від вала відбору потужності трактора. Ширина захвату агрегату — 50-70 м. Агрегатується з тракторами класів 0,9 та 1,4.

 

 

 
 

 


Рис. 26.Обприскувач начіпний ОН-400-3:

1 клапан; 2, 8, 14, 15, 20, 23 рукава; 3 бак; 4 ежектор;

5 — перемикач; 6 — кришка; 7 — фільтр заливний; 9 — покажчик

рівня рідини у баку; 10 — пульт керування; 11 рукава високого

тиску гідроциліндра; 12 — манометр; 13 роздільно-демпферний

пристрій; 16 — розпилювальне сопло; 17 вентилятор; 18 насос;

19 запобіжний клапан; 21 — засмоктувальний фільтр;

22 гідромішалка; 24 відстійник; 25 – дозатор

Агрегат лісовий хімічний АЛХ-2 (рис. 27) використовують для хімічної боротьби зі шкідниками, хворобами і бур'янами у природних і культурних лісонасадженнях та парках у рівнин­них та гірських умовах. Обробіток можна проводити розчина­ми, емульсіями і суспензіями. Основними збірними одиницями машини є рама, бак, насос, регулятор тиску, триходовий кран та змінні робочі органи — аеромонітор, автомонітор та ін'єктор. При самозаправці насос 14 засмоктує рідину за допомогою рукава 1 і через триходовий кран 17 та фільтр 15 подає її за допомогою рукава 13 до регулятора тиску 10, а далі у бак 5. Заправляти агрегат можна також за допомогою інших засобів крізь горловину 6 і фільтр 7. Під час обробки насаджень та внесенні отрутохімікатів у ґрунт рідина з бака 5 через відстійник З, триходовий кран 17 і фільтр 15 подається насо­сом 14 до регулятора тиску. Звідти певна кількість рідини спрямовується до робочих органів через відкритий пробковий кран 11 і приєднувальний пристрій 12, а решта надходить до манометра 9 і далі до гідромішалки 4. Надмірна кількість ріди­ни скидається у бак. У передній частині рами є кронштейни для навішування агрегата на трактор, а на протилежній час­тині три вушка для приєднання робочого органа. Зверху на рамі закріплений бак з поліетилену, що має горловину 6 зі вста­новленим фільтром 7, а також поплавок зі стрілкою та шкалою для визначення рівня рідини. Насос 14 кріпиться на рамі і при­водиться у дію від вала відбору потужності трактора. Рідина в насос надходить через фільтр 15. У корпусі регулятора тиску 10 розміщується дросельний ежекторний пристрій, за допомо­гою якого обприскувач дистанційно переключають на потрібний режим роботи, налагоджують і автоматично підтримують в ньому необхідний тиск рідини, що подається до робочих ор­ганів. Тиск контролюється манометром 9, який встановлено на роздільно-демпферному пристрої, що пом'якшує гідравлічні удари при різких змінах тиску. Триходовий кран 17 призначе­ний для переключання потоку рідини. Три змінні робочі орга­ни машини забезпечують використання її у різних умовах.

 
 

 

 


Рис. 27. Кінематична схема агрегату лісового хімічного АЛХ-2:

1, 2, 13 і 16 рукава; З — відстійник; 4 — гідромішалка; 5 — бак;

6 — горловина; 7, 15 — фільтри; 8 роздільно-демпферний

пристрій; 9 манометр; 10 — регулятор тиску; 11 пробковий

кран; 12 — приєднувальний пристрій; 14 — насос; 17 — триходовий

кран; І, II, III змінні робочі органи відповідно: аеромонітор,

автомонітор і ін'єктор

6. Ін'ектор(рис. 28, в) призначений для внесення пестицидів під час оранки ґрунту під лісові культури, а також при перео­рюванні міжрядь. Він складається з однокорпусного плуга, розпилювальних пристроїв 2, роздавальної коробки 5 та шлангів 3. Спереду корпусу на рамі закріплено розпилюваль­ний пристрій, в середині якого встановлено по два розпилюва­ча відцентрового типу. Розпилювачі наносять пестициди на по­верхню ґрунту, а плуг загортає їх разом із пластом на потрібну глибину.

Аеромонітор(рис. 28, а) використовують для дрібнокрап-линного обприскування деревних насаджень заввишки до 25 м. Він складається із рами 2, що навішується на раму трактора, вентилятора та струменеутворювального пристрою. Вентиля­тор приводиться у дію від вала відбору потужності трактора через двоступінчастий редуктор. Струмінь робочої рідини фор­мують і подають на оброблюваний об'єкт за допомогою струме­неутворювального пристрою, що складається з конфузора 5 та трубки із жеклером. На кінці трубки нагвинчений штуцер 6 для приєднання рукава 7, по якому надходить робоча рідина. Конфузор (у вигляді круглого сопла) закріплено до патрубка вентилятора. Повітряний потік, проходячи через конфузор, під­хоплює рідину, що надходить у жеклер, подрібнює її та перено­сить на оброблювальні рослини. За допомогою гідроциліндра, зірочки ланцюгової передачі та натяжного пристрою тракто­рист з кабіни може змінити положення конфузора.

Автомонітор(рис. 28, б) застосовують для крупнокрап-линного обприскування бур'янів, а також профілактичної об­робки сіянців і саджанців. Він складається із рами /, штанг 5 з розпилювачами У і шлангів 7. На рамі встановлено чотири розсувних штанги, довжину яких можна змінювати та фіксува­ти гвинтами 2, а також змінювати кут їх установки, закріплю­ючи штанги за допомогою пальців та секторів. На кінцях штанг є поворотні планки 4, на кожній з яких встановлено по два розпилювачі відцентрового типу.

 
 

 


Рис.28. Робочі органи агрегату лісового хімічного АЛХ-2: а — аеромонітор:

1триходовий кран; 2 рама; З — робоче колесо; 4 — патрубок; 5 конфузор;

6 штуцер; 7 — рукав; 8 — бак; б — автомонітор: / — рама; 2 гвинт;

3 — розпилювач; 4 — поворотна планка; 5 — штанга; 6 сектор; 7 — шланг;

8 кран; в — ін'єктор: / — корпус; 2 — розпилювальний пристрій; 3 — шланг;

4 — розпилювач; 5 — роздавальна коробка

Лекція №6

Тема: Основні частини обпилювачів

 

  1. Обпилювач ранцевий вентиляторний ОРВ-1.
  2. Обпилювач широкозахватний універсальний ОШУ-50А.
  3. Ручний аерозольний апарат РАА-1.
  4. Аерозольний генератор АГ-УД-2.
  5. Лісовий аерозольний генератор-оприскувач ЛАГО-У.
  6. Фумігатори.

 

1. Обпилювач ранцевий вентиляторний ОРВ-1призначений для обробки порошкоподібними хімікатами невеликих ділянок у лісорозсадниках, на схилах, а також там, де використання тракторної техніки обмежено. Обпилювач складається із бун­кера, вентилятора, передавального механізму, що включає ре­дуктор та ланцюгову передачу, дозатора та розпилювального пристрою. Бункер має шнек і дозатор для подавання порошку до вихідного отвору бункера з потрібним дозуванням. Привід усіх механізмів ручний. Маса порожнього обпилювача стано­вить 6,5 кг.

2. Обпилювач широкозахватний універсальний ОШУ-50А (рис. 29) тракторний начіпний, застосовується для боротьби зі шкідниками і хворобами у посівному та шкільному відділен­нях лісових розсадників, а також при обробці садів, виноград­ників, польових та овочевих культур. З бункера 4 крізь вихідний отвір 9 порошкоподібний отрутохімікат надходить у жолоб 8 до всмоктувального вікна вентилятора 6. Вихідне вікно вентилятора має щілиноподібний розпилювач 5, через який пиловий потік виноситься на рослини. Отрутохімікат пе­ремішується у бункері 4 мішалкою /, а подається до вихідно­го отвору бункера шнеком 2 й викидається через вікно бунке­ра протиральною котушкою 3. Поперечний переріз вихідного отвору регулюється заслінкою 10 за допомогою важеля 13 че­рез трос 14. Приведення у дію всіх механізмів обпилювача здійснюється від вала відбору потужності через карданну пе­редачу 12. Обпилювач можна обладнати садово-польовим або виноградниковим розпилювальним пристроєм. Встановлений на обпилювачі гідроциліндр 7 дає змогу повертати щілино­подібний розпилювач у потрібному напрямі для регулювання пилового потоку. Ширина захвату у польовому варіанті — 100 м, робоча швидкість — 8 км/год. Навішується на трак­тори класів 0,9 та 1,4.

 

 

 


Рис. 29. Схема обпилювача широкозахватного універсального ОШУ-50:

1 — мішалка; 2 — шнек; З — протиральна котушка; 4 — бункер;

5 — щілиноподібний розпилювач; 6 — вентилятор; 7 гідроциліндр; 8 — жолоб;

9 — вихідний отвір порошку; 10 — заслінка; 11 — редуктор; 12 — карданний вал;

13 важіль із сектором і шкалою; 14 — трос; 15 — ланцюгова передача

3. Ручний аерозольний апарат РАА-1(рис. 30) призначе­ний для захисту лісових культур і посівів у розсадниках від шкідників і хвороб, для знищення бур'янів, на сіножатях, па­совищах, уздовж меліоративних канав та шляхів. Апарат складається із бензобака 7, бака для робочої рідини 2, ручно­го повітряного насоса 10, камери згоряння 17, аерозольної тру­би 18, розпилювача 20, системи запалення, запобіжного клапа­на, манометра 4 й трубопроводів з кранами.

Суть технологічного процесу полягає у тому, що при закри­тих кранах і виключеному запаленні насосом 10 повітря нагні­тають у бензобак 7, внаслідок чого тиск у баку підвищується. Кнопкою 16 замикають контакти коробки запалювання 15, при цьому між електродами свічки 14 безперервно виникає іскра. Відкривають кран 8, забезпечуючи надходження бензину по трубопроводу 11 до змішувача 13. Бензин змішується з повітрям, що подається насосом, і суміш надходить у камеру зго­ряння, запалюється від іскри, згоряє, внаслідок чого у камері різко підвищується тиск. Тоді клапан змішувача закривається, а продукти згоряння по трубі 18 викидаються в атмосферу, працюючи як газовий поршень. Тому у камері утворюється розрідження, клапан змішувача відкривається, подаючи нову порцію пальної суміші, і процес повторюється. Після стабілі­зації режиму запалення тиск у бензобаку створюється за раху­нок газів, що надходять із камери через клапан 12 по трубоп­роводу 6. Для роботи відкривають кран 3, і ці гази створюють тиск у баку 2 для робочої рідини. Після того, як камера зго­ряння прогріється, відкривають кран 1 і робоча рідина надхо­дить до розпилювача 20, яким подрібнюється, частково випа­ровується в потоці гарячих газів та виноситься в атмосферу, де конденсується, внаслідок чого утворюється туман (аерозоль). Система запалювання апарата включає електричні батарейки, переривник, індукційну котушку та свічку. Місткість бензоба­ка — 1 л, бака робочої рідини — 4 л. Маса апарата в порожнь­ому стані — 9 кг.

 
 

 


Рис. 30. Технологічна схема ручного аерозольного апарата РАА-1:

1, 3 і 8 крани; 2 — бак для робочої рідини; 4 — манометр;

5 — запобіжний клапан; 6, 9, 11 — трубопроводи; 7 бензобак;

10 ручний повітряний насос; 12 зворотний клапан;

13 — змішувач; 14 — свічка; 15 коробка запалювання;

16 — кнопка запалювання; 17 камера згоряння; 18 — аерозольна

труба; 19 — кожух; 20 — розпилювач

 

4. Аерозольний генератор АГ-УД-2(рис. 31) — це мотор­ний агрегат, що встановлюють на різних транспортних засобах (автомобілях, тракторних причепах тощо). На агрегаті є бен­зиновий двигун УД-2 потужністю 5,9 кВт, що приводить у дію повітряний нагнітач, спеціальне магнето для забезпечення за­палювання розпиленого у жаровій трубі генератора бензину. Гарячі гази, проходячи через дифузор 12, подрібнюють та нагрівають робочу рідину, що надходить із резервуара 10, і при виході з сопла перетворюють її у туман (аерозоль). Розмір крапель аерозолю — від 1 до 20 мкм, а діаметр крапель при звичайному обприскуванні вимірюється сотнями мікрометрів. Внаслідок цього аерозолі більш ефективно покривають оброб­лювані об'єкти, менше витрачається отрутохімікатів і повітря­ними потоками вони поширюються на значну площу, що підви­щує продуктивність генератора. Ефективна ширина захвату аерозольного генератора АГ-УД-2 — 50-100 м. Витрата робочої рідини залежно від установки генератора становить від 1,5 до 6 л/хв. Швидкість руху агрегату з генератором при обробці лісів, садів та парків — до 8 км/год.

 
 

 

 


Рис. 31. Схема аерозольного генератора АГУД-2:

1 двигун двоциліндровий УД-2; 2 — муфта; 3 — повітряний нагнітач;

4 — камера згоряння; 5 — бен­зобак; 6, 12 — жиклери; 7 — запальна свічка;

8 паль­ник; 9 — жарова труба; 10 — резервуар для робочої рідини;

11 — трубопровід; 13 сопло; 14 — кран

 

5. Лісовий аерозольний генератор-обприскувач ЛАГО-У(рис. 32) призначений для хімічної боротьби зі шкідниками і хворобами, бур'янами, а також кровососними комахами (гну-сом, комарами тощо). Його можна використовувати на рівнинах як обприскувач. Основними частинами його є: двигун /, венти­лятор 6, горілка 7, свічка 11, бензобак 13, аерозольна труба 15, розпилювач робочої рідини 16, бак для робочої рідини та пристрій для обприскування. Технологічна схема роботи аерозольного генератора така: бензин по трубопроводу 9 потрапляє до горілки 7, розпилюється повітрям, що по­дається вентилятором 6, і горюча суміш запалюється від свічки 11. Га­рячі гази, проходячи з високою швидкістю по аерозольній трубі 15, захоплюють робочу рідину із розпи­лювача 16, подрібнюють її та частко­во випаровують й виносять в атмосфе­ру, де суміш швидко охолоджується, перетворюючись на аерозоль. Для підготовки ЛАГО-У до роботи як обп­рискувача аерозольну трубу знімають і на її місце ставлять пристрій для обприскування, до якого підводять шланг із розбризкувачем рідини, а подачу бензина до горілки перекрива­ють і відключають електричне запа­лення. Температуру вихідних газів при аерозольній обробці контро­люють за допомогою термопари. Місткість бензобака — 20 л, бака для робочої рідини — 1100 л. Генератор встановлюється на кузові трактора класу 3,0 лісогосподарської мо­дифікації.

 

 

 
 

 

 


Рис. 32. Лісовий аерозольний генератор-обприскувач ЛАГО-У:

1 двигун; 2 перемикач; З — прилад-покажчик температури;

4, 14 трійники; 5 — шланг подачі повітря у бак з робочою рідиною;

6 вентилятор; 7 — горілка; 8 — ніпель; 9 — бензопровід; 10 — рукоятка тяги до крана робочої рідини; 11 свічка; 12 кран подачі повітря у бензобак;

13 бензобак; 15 — аерозольна труба; 16 розпилювач робочої рідини;

17 термопара; 18 регулювальний кран; 19 трубопровід робочої рідини;

20 — тяга; 21 ручний насос

 

6. Фумігатор - це апарат для бороть­би зі шкідливими комахами та їх ли­чинками за допомогою отруйних газів. У лісовому господарстві фумігатори здебільшого застосовують для введення. У ґрунт отруйних розчинів, що лег­ко випаровуються і знищують личин­ки хрущів, які пошкоджують коріння деревних і чагарникових порід.

До фумігаторів ручної дії належить двонатискний інжектор Лукашевича ІР-12 (рис. 33), що складається зі шприца з резервуаром та плунжерного насоса ручної дії. Плунжерний насос включає камеру 1 насоса, циліндр 2 та плунжер 3, корпус засмоктувального клапана 4, штангу 5 та голівку штанги 6. Під час роботи натиском ноги на педаль шприц інжектора вводять у ґрунт, а потім, натискуючи рукою на голівку штанги, порціями подають рідину. Подачу регулю­ють дозувальним кільцем 7.

Плунжер насоса - це трубка, яка переміщується у циліндрі й щільно прилягає до стінок. Верхня частина плунжера закінчується корпусом засмоктувального клапана з гніздом. Засмоктувальний клапан кріпиться на штанзі. Завдяки дії пру­жини 8 штанга разом із клапаном дещо піднята над гніздом плунжера, тому рідина із резервуара вільно проходить у каме­ру насоса. При натисканні на штангу клапан перекриває канал плунжера, тому під час його руху вниз певна кількість рідини через нагнітальний клапан 9 виштовхується у ґрунт.

 

 

 
 

Рис. 33. Схема будови ручного двонатискного інжектора ІР-12 конструкції Лукашевича: 1 нагнітальна камера; 2 — циліндр насоса; З — плунжер;

4 — засмоктувальний клапан; 5 — штанга; 6 голівка штанги; 7 — дозувальне

кільце; 8 — пружина; 9 нагнітальний клапан; 10 резервуар; 11,18 — шплінти;

12 пробка наливного отвору; 13 — наконечник;14 — трубка голки;

15 — обмежувальна шайба; 16 стопорний гвинт; 17 — підніжок,

19 — напрямна штанга

Лекція №7

 

Тема: Протруйники

  1. Протруйник насіння шнековий ПСШ-5.
  2. Машина для розкидання отруйних принад.
  3. Обприскувач на літаку АН-2М.
  4. Обпилювач на літаку АН-2М.
  5. Обприскувач на вертольоті КА-15.
  6. Обпилювач на вертольоті КА-15.

 

1. Протруйник насіння шнековийПСШ-5 використовують для передпосівного обробітку невеликих партій насіння зернових, зернобобових, технічних та інших культур водяними сус­пензіями. Протруйник має шнек, резервуар, діафрагмовий на-сос-дозатор, розподільник, очисно-аспіраційну систему, ме­ханізм самопересування, електроприводи та пульт керування. Шнек складається із двох частин — забірної та транспортно-змішувальної. До кожуха забірної частини шнека приєднаний підбирач насіння. В передній частині кожуха транспортної час­тини є бункер, розділений на дві частини: накопичувальну та протруювальну, у якій розміщено розпилювач суспензій. Роз­подільник має чотири отвори для трубопроводів, по одному з яких суспензію періодично подають у циліндр для контролю фактичної її подачі для протруювання, а по другому вона че­рез контрольний датчик потрапляє до дискорозпилювача на обробку насіння, що після цього шнеком вивантажується у мішки. Забруднене повітря з горловини забірником подається у вентилятор на фільтри та видаляється в атмосферу. Продуктивність протруйника регулюється переміщенням заслінки. Найбільша продуктивність — 5 т/год.