Характеристика господарства
ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА
Положення та методичні вказівки для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів: 6.130100 – бакалавр, 7.130102 – спеціаліст, 8.130102 – магістр
зі спеціальності "Агрономія" напряму підготовки 1301 – "Агрономія"
Біла Церква
УДК 378. 147.111/88:37:018:55
| «Затверджено» методичною комісією агрономічного факультету протокол № 6 від 17 лютого 2009 року. | Схвалено та рекомендовано до друку радою агрономічного факультету протокол № 10 від 26 березня 2009 року. |
Укладачі:Васильківський С.П. – доктор с.-г. наук;
Козак Л. А., Городецький О.С. – кандидати с.-г. наук;
Ткачук В.М.– Заслужений працівник сільського господарства України, кандидат с.-г. наук
Виробнича практика: Положення та методичні вказівки для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів: 6.130100 – бакалавр, 7.130102 – спеціаліст, 8.130102 – магістр зі спеціальності "Агрономія" напряму підготовки 1301 – Агрономія / С.П. Васильківський, Л. А. Козак, О.С Городецький., В.М. Ткачук / За ред. Л.А. Козака. – Біла Церква, 2009.– 59 с.
Викладено загальні положення та методичні вказівки про виробничу практику і її зміст.
Рецензент: С.В. Роговський, канд. с.-г. наук
ã БНАУ, 2009
Виробнича практика є важливою складовою частиною фахової підготовки студентів агрономічного факультету БНАУ спеціальності "Агрономія".
Метою виробничої практики студента є забезпечення професійної технологічної підготовки майбутніх фахівців з кваліфікацією агроном освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр". Основним її завданням є набуття студентами професійних умінь і навичок у поєднанні із закріпленням, розширенням і систематизацією одержаних у вищому навчальному закладі теоретичних знань та готовністю майбутнього фахівця до самостійної трудової діяльності.
За період практики студенти набувають досвіду роботи за обраною спеціальністю, виконуючи в конкретному базовому господарстві функціональні обов'язки на посадах, наближених до агрономічних (помічник агронома, дільничий агроном, агроном тощо) Під керівництвом головного агронома господарства студент виконує програму практики, опановуючи сучасну організацію виробництва, вміння проводити агроекономчний аналіз системи землеробстві і оцінювати сучасні технології в галузі рослинництва.
Робоча програма виробничої практики розроблена на основі "Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", галузевих стандартів вищої освіти України: освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм, засобів діагностики якості вищої освіти, методичних рекомендацій Науково-методичного центру аграрної освіти щодо проведення практики у аграрних вищих навчальних закладах, наскрізної програми практик напряму підготовки 1301 – агрономія, типового і робочого навчальних планів та програм навчальних дисциплін.
Загальні положення
Виробнича практика має на меті творче поєднання теорії з практикою, перевірку рівня закріплення теоретичних знань, які одержані за час навчання, набуття практичних навичок роботи за фахом, оволодіння організацією рослинницької галузі у господарстві, навичками впровадження технологій вирощування сільськогосподарських рослин, спрямованих на підвищення їх продуктивності та отримання екологічно чистої продукції.
Згідно з типовим навчальним планом студенти агрономічного факультету проходять виробничу (6-й семестр підготовки бакалаврів, 1-й семестр підготовки спеціаліста) і навчально-дослідницьку (1, 2 і 3-й семестри магістерської підготовки). Виробничу практику студенти проходять у кращих сільськогосподарських господарствах з різною формою власності, фермерських господарствах вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутах, дослідних станціях. У випадках підготовки фахівців за цільовими договорами (контрактами) з підприємствами, організаціями, установами бази практик передбачаються цими договорами (контрактами). Підбір господарств як бази для проходження студентами виробничої практики проводять випускні кафедри, а список таких господарств формується щорічно, переглядається деканом факультету. Студенти можуть самостійно підбирати для себе місце проходження виробничої практики і пропонувати його кафедрам, деканату, представивши паспорт господарства встановленої форми для укладання відповідних угод.
Студенти на другому курсі закріплюються за випускними кафедрами, де їм призначають керівника дипломної роботи з науково-педагогічних працівників кафедри, який і являється керівником виробничої практики.
Керівник практики від навчального закладу:
- встановлює зв'язок з керівниками практик від підприємства і разом з ними складає індивідуальні робочі програми проведення практики;
- розробляє тематику індивідуальних завдань і перевіряє їх виконання, надає студентам методичну допомогу;
- бере участь у розподілі і переміщенні студентів за робочими місцями згідно з програмою практики;
- здійснює контроль за правильністю використання студентів у період практики і організацією їх дозвілля;
- оцінює результати виконання програми практики.
Загальне керівництво практикою студентів на підприємствах покладається на керівника підприємства, заступника або одного з провідних фахівців, про що вказується в договорі.
Керівник практики від підприємства:
- несе особисту відповідальність за проведення практики;
- організовує практику згідно з розробленою індивідуальною програмою практики;
- надає згідно з робочою програмою студентам місця практики, забезпечує найбільшу ефективність її проходження;
- організовує навчання студентів правил техніки безпеки, охорони праці;
- забезпечує виконання погоджених з навчальним закладом графіків проходження практики за структурними підрозділами підприємства;
- надає студентам-практикантам можливість користуватись наявною літературою, необхідною документацією;
- забезпечує і контролює дотримання студентами-практикантами правил внутрішнього розпорядку;
- турбується про умови їх праці і побуту;
- створює необхідні умови для засвоєння практикантами нової техніки, передових технологій, сучасних методів організації праці тощо. З цією метою разом з керівником практики від навчального закладу організовує для практикантів консультації з професійних навчальних дисциплін;
- забезпечує студентів на час проходження практики на робочих місцях безкоштовно спецхарчуванням, захисним одягом, взуттям та іншими індивідуальними засобами захисту, гуртожитком на умовах постійних працівників. За необхідності підприємства орендують житлову площу для розміщення студентів-практикантів.
Безпосередньо керівництво технологічною, професійною практикою студентів у господарствах, відділках, бригадах та інших об'єктах практики покладається на постійно працюючих у них кваліфікованих фахівців, яким доручається група практикантів до 10 чоловік і в обов'язки яких входить:
- розподіляти практикантів за робочими місцями згідно з графіком проходження практики;
- проводити інструктаж з техніки безпеки і протипожежної охорони на підприємстві і робочому місці під час виконання конкретних видів робіт;
- знайомити практикантів з організацією робіт на конкретному робочому місці;
- здійснювати постійний контроль за роботою практикантів, забезпечуючи виконання студентами програми практики, знайомити практикантів з передовими методами праці;
- оцінювати якість роботи практикантів, складати виробничі характеристики з відображенням у них виконання програми практики, якості професійних знань та умінь, відношення студентів до виробничої і громадської роботи, виконання індивідуальних завдань, організаторських здібностей, участі в засвоєнні нової техніки і технологій тощо;
- надавати допомогу в підборі матеріалів для курсових і дипломних робіт.
Студенти під час проходження виробничої практики на підприємствах зобов'язані:
- повністю виконувати завдання, передбачені програмою практики;
- підпорядковуватися чинним у господарстві, організації правилам внутрішнього розпорядку;
- вивчати і сувородотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;
- нести відповідальність за виконану роботу та її результати і показувати приклад свідомого і сумлінного відношення до праці;
- брати активну участь у громадському, культурно-масовому житті підприємства, організації.
За час проходження виробничої практики студент, крім виконання програми, може проводити експериментальні дослідження, для виконання дипломної роботи. Ці питання попередньо узгоджуються з керівником практики, який допомагає студенту розробити програму проведення наукових досліджень та збору необхідного матеріалу. Одержані результати студент доповідає на науковій студентській конференції.
Перед виїздом на практику зі студентами проводять інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки. Студенти одержують також направлення на виробничу практику та індивідуальне завдання керівника практики від навчального закладу. З цією метою науково-педагогічними працівниками агрономічного, економічного факультетів та з кафедри безпеки життєдіяльності проводиться начитка з основних розділів робочої програми практики.
Після прибуття на місце практики студент зобов'язаний звернутися до керівника господарства і головного агронома та разом з ними скласти план-графік проходження практики на окремих об'єктах, який повинен випливати з програми виробничої практики. При проходженні виробничої практики студенти, як правило, є поза штатом господарства. Однак їх також можуть зарахувати на платні посади за профілем спеціальності; при цьому вони повинні також виконувати програму виробничої практики. Для обліку роботи, що виконується за програмою практики, кожний студент-практикант зобов'язаний вести щоденник, який є вихідним матеріалом для складання звіту.
Керівництво виробничою практикою з боку навчального закладу проводиться шляхом періодичних виїздів науково-педагогічних працівників на місця практики. Під час виїзду керівників на місця практики вони повинні вирішувати з керівництвом господарства окремі питання, що пов'язані з проходженням студентами практики. При виникненні у студентів-практикантів питань, які не можна вирішити на місці практики, необхідно звертатися в деканат агрономічного факультету. Під час проходження практики студент повинен брати активну участь у роботі різних нарад з питань рослинницької галузі, культурно-масовій громадській роботі, що проводиться в господарстві, населеному пункті.
Студент-практикант під час проходження виробничої практики зобов’язаний вести щоденник. У щоденнику щодня робиться запис про виконану роботу. Зокрема, записується її зміст, місце виконаної роботи та її обсяг, одержані при цьому результати. Оскільки щоденник є одним з основних джерел матеріалу для оформлення звіту про проходження практики, в ньому доцільно записувати всі види польових робіт, технологічні процеси, техніку, агровимоги до проведення різних прийомів обробітку ґрунту, необхідні матеріали власних спостережень. Окремо можна робити фотографії, різного плану рисунки для написання звіту.
За три–п'ять днів до закінчення практики він звільняється від виробничих обов'язків для дооформлення звіту про практику.
За результатами проходження виробничої практики студент викладає письмовий звіт установленого зразку.
Звіт повинен відображати відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, мати висновки, пропозиції, перелік використаної літератури тощо. Оформляється звіт згідно з вимогами, які встановлені вищим навчальним закладом з обов’язковим врахуванням ЕСКД.
У звіті студент повинен показати вміння аналізувати і узагальнювати різні питання результатів господарської діяльності окремих виробничих підрозділів, організацію впровадження заходів, спрямованих на підвищення продуктивності тварин.
Звіт – це індивідуальна праця студента. Він повинен бути чітко і акуратно написаний, ілюстрований достатньою кількістю таблиць, схемами, фотографіями.
Після закінчення виробничої практики студенту необхідно звернутися до керівника практики в господарстві та підписати щоденник і звіт про проходження виробничої практики, зробити у відрядженні відмітку про вибуття та одержати письмову характеристику про виробничу і громадську діяльність.
Характеристика підписується керівником господарства і керівником практики та затверджується печаткою.
Прибувши на навчання в навчальний заклад після практики, студент зобов'язаний протягом 5-ти днів здати у деканат для рецензування звіт про проходження практики. До звіту додається щоденник, характеристика з місця проходження практики.
Керівник практики від навчального закладу дає письмову рецензію по звіту і щоденнику студента.
Студенту може бути надано право виконувати практику повторно за умов, визначених деканатом.
Критерії оцінки.
“Відмінно” – студентом набуті уміння і освоєні завдання згідно з темами, які виносяться на навчальну практику, зроблені чіткі записи у щоденнику.
“Добре” – студентом набуті уміння і освоєні заплановані згідно з темами практики завдання, але опис і аналіз в щоденнику неповні.
“Задовільно” – нечітке, з окремими суттєвими похибками у виконанні завдань, запланованих згідно з темами навчальної практики. Опис і аналіз в щоденнику неповні.
“Незадовільно” – студент не засвоїв завдань, запланованих згідно з темами практики, не може самостійно виконувати ті чи інші поставлені завдання. Відсутні записи в щоденнику.
При незадовільній оцінці, студент повторно на практиці опановує тему в умовах виробництва і робить відповідні записи у щоденнику.
При оцінці студента враховується ставлення до роботи, відповідальність, активність при виконанні завдань, дотримання правил техніки безпеки, відсутність пропусків.
За умови, що виробнича практика є продовженням вивчення навчальних дисциплін, вона проводиться науково-педагогічними працівниками, які викладають ці або споріднені з ними дисципліни.
Відповідність за проведення навчальної практики покладається на декана факультету, завідувачів кафедр, керівників, головних спеціалістів господарств та установ. Студенти, які не виконали програму навчальної практики з поважних причин, зобов’язані її виконати до початку наступної екзаменаційної сесії.
Загальні підсумки виробничої практики підводяться на конференції студентів, на яку запрошуються керівники і спеціалісти господарств (баз практики).
Програма виробничої практики
Мета практики для студента – досягти вміння скласти для конкретних умов господарства адаптовану систему землеробства і зробити її агроекономічний аналіз та аналіз практичного застосування сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Завдання та методика їх виконання
Завдання 1.Агроекономічний аналіз діючої в господарстві системи землеробства.
Зміст аналізу системи землеробства об'єднує вивчення землекористування, господарську та економічну оцінку. Дослідження структури земельних угідь виконують за табл. 1. Потрібну інформацію беруть з агрономічних, документів: державний акт на земельну власність, експлікація земельних угідь, плани виробництва продукції рослинництва.
Після виконання таблиці роблять висновок про назву системи землеробства, користуючись прийнятою термінологією (табл. 2) та відповідність частки ріллі екологічній нормі, якою вважати 40% від усієї території господарства.
Таблиця 1. Структура земельних угідь та їх використання в господарстві
| Назви земельних угідь та посівів | Площа, га | Частка, % | ||
| від усієї землі | від с.-г. угідь | від ріллі | ||
| Площа всієї землі | ||||
| Сільськогосподарські угіддя | ||||
| 3 них: рілля | ||||
| луки і пасовища | ||||
| сади і ягідники | ||||
| ліси | ||||
| Площа посівів усіх озимих зернових | ||||
| у т.ч. озимої пшениці | ||||
| озимого жита | ||||
| ярих зернових | ||||
| у т.ч. ячменю | ||||
| вівса | ||||
| кукурудзи | ||||
| проса | ||||
| гречки | ||||
| гороху | ||||
| Технічних культур | ||||
| у т.ч. цукрових буряків | ||||
| льону | ||||
| соняшнику | ||||
| Кормових культур | ||||
| у т. ч. кукурудзи | ||||
| багаторічних бобових трав | ||||
| багаторічних злакових трав | ||||
| кормових коренеплодів | ||||
| однорічних трав | ||||
| люпину на корм | ||||
| Картоплі, овочевих і баштанних культур | ||||
| у т.ч. картоплі | ||||
| овочів | ||||
| Чисті пари | ||||
| Всього: зернових | ||||
| просапних |
Таблиця 2. Термінологічний ключ для визначення назви системи землеробства
| Система землеробства | Частка посівів від площі ріллі, % | ||||
| Чисті пари | Зернові | Просапні | Багаторічні | Зернобобові | |
| 1.Зернопарова | - | - | - | ||
| 2.Зернопаропросапна | - | - | |||
| 3. Зернопросапна | - | - | |||
| 4. Плодозмінна | - |
Під час практики студенти роблять аналіз окремих ланок системи землеробства: системи сівозмін (схеми їх та стан освоєння), системи обробітку ґрунту в сівозміні, системи удобрення ґрунту, системи захисту від бур'янів тощо.
Господарську оцінку системи землеробства визначають за фактичною середньою продуктивністю ріллі, тобто фактичною врожайністю основної і побічної продукції вирощених за останні три роки культур, у ц/га кормових одиниць у розрахунку на всю площу ріллі (табл. 3). Вміст кормових одиниць продукції вказаний у "Довіднику з кормовиробництва".
Таблиця 3. Господарська оцінка системи землеробства
| Культура | Площа, га | Урожайність основної продукції за роками, ц/га | Середня врожайність, ц/га | Продуктивність, кормових одиниць, ц/га | Вихід продукції з усієї площі | ||||
| 20___р. | 20___р. | 20___р. | основної продукції | побічної продукції | основної продукції | побічної продукції | |||
Таблиця 4. Система сівозмін у господарстві та стан їх освоєння
| Сівозміна | Схеми чергування культур у сівозмінах | № поля | Фактичне розміщення культур у полях за останні 3 роки | ||
| 20___р. | 20__р. | 20__р. | |||
| Польова | 1. | ||||
| 2. | |||||
| і т.д. | |||||
| Кормова | 1. | ||||
| 2. | |||||
| і т.д. | |||||
| і т.д. |
Таблиця 5. Система обробітку ґрунту з польовій сівозміні
| С.-г. культури в порядку їх чергування у сівозміні | Основній обробіток | Передпосівний обробіток | Післяпосівнийобробіток | |||||||||
| заходи | глибина, см | строки | с.-г. машини | заходи | глибина, см | строки | с.-г. машини | заходи | глибина, см | строки | с.-г. машини | |
| 1. | ||||||||||||
| 2. | ||||||||||||
| 3. | ||||||||||||
| 4. | ||||||||||||
| і т.д. |
Таблиця 6. Система удобрення ґрунту в польовій сівозміні, фактично здійснена в 20___р.
| С.-г. культури в порядку їх чергування у сівозміні | Урожайність основної продукції, ц/га | Добрива назва і доза, т (ц)/га | Всього на 1 га | Індекс екологізації землеробства колонку 7 : колонку 6 | Всього внесено NPК з органічними і мінеральними добривами, кг/га | Внесено урожаєм, ц/га | Баланс, +/- кг/га | |||
| Основне | Рядкове | Підживлення | Органічні, т | Мінеральні, NPК, кг | ||||||
| 1. Конюшина | ||||||||||
| 2. Озима пшениця | ||||||||||
| 3. Цукрові буряки | ||||||||||
| і т.д. |
Примітка. Шкала оцінки екологізації землеробства за її індексом передбачає стан екологічного землеробства, якщо цей індекс становить менше 15; стан інтенсивної екологізації: при величині його 15–25 і стан техногенно-хімічного землеробства – понад 25.
За наведеною таблицею робити розрахунки для всіх культур сівозміни і в середньому по сівозміні та дати оцінку екологізації землеробства за її індексом. З цією метою використовувати методики кафедри землеробства. Витрати робочого часу беруть в економіста господарства.
Таблиця 7. Фактична система контролю бур'янів у господарстві
| Культури сівозміни | Тип забур'яненості | Кількість бур'янів на період застосування заходів, шт./м2 | Заходи | Еколого-економічні пороги забур'яненості | Елементи технології застосування заходів | |||
| Строки | Способи | Доза препаратів, кг/га, глибина обробітку, см | Витрати робочого розчину, л/га | |||||
| 1. Конюшина | ||||||||
| 2. Озима пшениця | ||||||||
| 3. Цукрові буряки | ||||||||
| і. т.д. |
Примітка. Розрахунок еколого-економічного порогу забур'яненості полів проводять користуючись рекомендаціями кафедри землеробства.
Економічну оцінку системи землеробства виконують за табл. 8.
Таблиця 8. Економічна ефективність системи землеробства в господарстві за результатами ............ років
| Назви с-г культур | Площа посіву, га | Урожайність основної продукції, ц/га | Валовий збір основної продукції, ц | Реалізаційна ціна, грн./ц | Вартість валового збору | Виробничі витрати | Чистий прибуток | Рівень рентабельності, % | |||
| з 1 га, грн. | з усієї площі, тис. грн. | з 1 га, грн. | на всю площу, тис. грн. | з 1 га, грн. | з усієї площі, тис. грн. | ||||||
| 1. | |||||||||||
| 2. | |||||||||||
| і т.д. по всіх культурах | |||||||||||
Якщо студент проходив виробничу практику в інших країнах у вигляді стажування чи виробничої діяльності, то він може у звіті про практику і у випускній бакалаврській роботі навести інформацію про досвід, набутий ним в цих країнах. При цьому базовою інформацією буде аналіз сільськогосподарського підприємства в Україні, а зарубіжний досвід можна навести окремим фрагментом, розділом.
Завдання 2. Рослинництво
Студент-практикант знайомиться з структурою рослинницької галузі в господарстві і бере участь у проведенні таких заходів:
- у складанні та уточненні робочого плану весняної сівби, в розробці технологічних карт вирощування зернових, кормових, технічних, овочевих та інших культур. Разом з агрономом господарства розробляє систему заходів щодо інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур;
- у визначенні якості посівного та посадкового матеріалу, в підготовці насіння для сівби, в оцінці стану посівів озимих культур та багаторічних трав, у розробці заходів стосовно догляду за ними;
- у складанні плану використання органічних та мінеральних добрив відповідно до прийнятої в господарстві системи удобрення. Бере участь у підготовці добрив до внесення, отрутохімікатів та гербіцидів та протруєння насіння, боротьби з шкідниками, хворобами та бур'янами;
- у визначенні оптимальних строків та способів сівби, норм висіву насіння, густоти стояння рослин у період сходів і перед збиранням, встановлення сівалок на норму висіву, перевірці їх на полі та в загінці;
- разом з агрономом визначає та уточнює графіки використання машинно-тракторного парку та робочої сили, комплектування агрегатів. Здійснює контроль за якістю польових робіт та бере участь у прийманні виконаних робіт;
- разом з агрономом розробляє робочі плани стосовно догляду за посівами, контролює їх виконання, якість формування густоти стояння рослин;
- здійснює контроль за ростом та розвитком рослин і разом з агрономом проводить додаткові заходи з догляду за посівами;
- спостерігає за ходом достигання культур, визначає врожайність окремих культур та строки і способи їх збирання, розробляє маршрути руху збиральних агрегатів, знайомиться з роботою зерноочисного та сушильного пунктів;
- визначає засміченість та вологість зерна;
- знайомиться з системою зяблевого обробітку ґрунту. Вивчає особливості підготовки ґрунту до сівби озимих, післяукісних та післяжнивних посівів. Знайомиться з планом посівів озимих культур, уточнює строки, способи, норми висіву та глибину загортання насіння. Контролює якість сівби озимих та проміжних культур;
- знайомиться з планом внутрігосподарського землекористування господарства, системою сівозмін, аналізує їх схеми, перехідні таблиці, стан їх освоєння, фактичне розміщення культур у полях сівозміни порівняно з ротаційними таблицями;
- знайомиться із книгою історії полів, з порядком її заповнення та бере участь у її веденні;
- вивчає стан запровадження заходів щодо боротьби з ерозією ґрунтів (ґрунтозахисні сівозміни, лісозахисні смуги, ґрунтозахисні способи обробітку ґрунту);
- вивчає стан заготівлі, зберігання, використання органічних і мінеральних добрив та пестицидів;
- дає кваліфікований аналіз технології та врожайності культур сівозміни. Для цього він здійснює фенологічні спостереження, встановлює густоту стояння рослин, визначає біологічну урожайність і його структуру. Веде облік виконуваних агрозаходів, строки та якість їх проведення; встановлює відхилення в технології поточного року порівняно з технологічними картами; робить аналіз рівня врожайності в зв'язку з прийомами вирощування та погодними умовами вегетаційного періоду; дає критичні зауваження стосовно технологічних заходів; обґрунтовує матеріали своїх спостережень та обліків; викладає рекомендовані заходи, що, на думку студента, сприятимуть підвищенню продуктивності культур, технологію вирощування яких аналізує практикант.
Вивчаючи овочівництво і плодівництво в господарстві, студент:
- знайомиться із станом виробництва овочевої продукції в асортименті за попередні три роки;
- вивчає овочеві сівозміни, споруди закритого ґрунту (конструкцію, строки і способи їх використання, способи обігріву, поливу тощо);
- бере безпосередньо участь у розрахунках потреби господарства в насінні, розсаді, ґрунтосуміші, біопаливі, газу і нафтопродуктах для обігріву теплиць і парників;
- бере участь у складанні річного плану виробництва і реалізації овочевої продукції в асортименті;
- бере безпосередню участь у проведенні технологічних процесів щодо вирощування і доведення до товарних кондицій овочевої продукції;
- розраховує економічну ефективність виробництва овочевих культур у господарстві;
- знайомиться зі станом плодових і ягідних насаджень, вивчає породний і сортовий їх склад, розробляє заходи щодо обробітку ґрунту, утриманні міжрядь у чистому стані, розробляє систему удобрення, боротьби з хворобами та шкідниками;
- бере участь у проведенні основних робіт, особливо при обрізуванні дерев, кущів ягідних культур;
- особливу увагу звертає на організацію збирання врожаю і товарну обробку плодово-ягідної продукції;
- при наявності у господарстві плодово-ягідного розсадника знайомиться з усіма роботами, які виконуються;
- розраховує економічну ефективність вирощування плодів та ягід у господарстві.
Завдання 3. Насінництво і насіннєзнавство
З метою поповнення теоретичних знань й опанування практичними навиками в галузі селекції та насінництва сільськогосподарських культур студент-практикант:
- вивчає систему насінництва в господарстві (районі), знайомиться з його специфікою, особливостями технолога вирощування сортового насіння, сортування, сушіння тощо на промисловій основі;
- знайомиться зі станом насіннєвих посівів, доглядом за ними, особливостями збирання та підготовкою до зберігання насіння;
- бере участь у визначенні сортозаміни та сортопоновлення, розмірів страхових та перехідних фондів насіння, у відборі зразків насіння для контрольно-насіннєві лабораторії;
- знайомиться з районованими та перспективними сортами, робить економічну оцінку їх вирощування у господарстві, відвідує сортодільниці, дослідні станції та інші наукові заклади;
- знайомиться зі станом виконання у господарстві обов'язкових правил у насінництві; додержанням просторової ізоляції, збереженням сортів від механічного засмічення, проведенні апробації сортових посівів;
- знайомиться з машинами і знаряддями, які використовуються при вирощуванні, сушінні, протруюванні, затарюванні, транспортуванні насіннєвого матеріалу. Знайомиться з роботою насіннєочисних та калібрувальних заводів стосовно зернових, технічних культур та багаторічних трав;
- знайомиться з веденням у господарстві шнурової книги обліку сортового насіння та роботою районної державної насіннєвої інспекції.
Завдання 4. Кормовиробництво
Студент опановувати способи, методи та шляхи інтенсифікації кормовиробництва з метою одержання максимальної кількості доброякісних кормів з одиниці площі. З цією метою студент практикант:
- знайомиться зі станом кормовиробництва, способом та рівнем спеціалізації галузі;
- вивчає закріплені за галуззю посівні площі, наявну кормозбиральну техніку, організацію роботи в кормовиробництві, застосування мінеральних та органічних добрив, пестицидів тощо;
- вивчає інтенсивні технології вирощування зернофуражних, силосних, баштанних, коренеплідних та інших кормових культур;
- бере участь у складанні плану виробництва кормів, кормового балансу;
- разом із спеціалістами господарства бере участь у розробці потреби в зелених кормах на весняно-літньо-осінній періоди;
- бере участь у розрахунках та організації інтенсивного зеленого конвеєра;
- бере участь в організації післяукісних та післяжнивних посівів, у визначенні набору культур, площі їх посіву, місця в сівозміні;
- разом із спеціалістами господарства розробляє схеми конвеєрного виробництва сировини для виготовлення сінажу, сіна, силосу, трав'яного борошна, брикетів, гранул;
- бере участь у визначенні погреби в транспортних засобах та формуванні транспортних загонів при заготівлі різних видів кормів, с спадає маршрути їх руху;
- визначає оптимальні строки збирання кормових культур для заготівлі сіна, сінажу, силосу, трав'яного борошна та інших видів кормів, стежить за їх дотриманням;
- перевіряє якість регулювання та роботи кормозбиральної техніки на заготівлі різних видів кормів;
- здійснює контроль за якістю кормів, що заготовляються;
- визначає ступінь запровадження в господарстві нових способів консервування (хімічне із застосуванням літосилу, аміаку) та заготівлі сіна (пресованого, подрібненого, вітамінного, вітамінно-білкового, консервованого);
- знайомиться з основними типами природних кормових угідь господарства і району;
- бере участь в інвентаризації природних кормових угідь та складанні планів заходів їх поверхневого та докорінного поліпшення; знайомиться із фактично виконуваними заходами;
- бере участь у виборі способу задерніння луків, у його проведенні, підсіві трав, розробці заходів щодо боротьби з бур'янами та виконанні їх;
- разом із спеціалістами господарства організовує сівбу травосумішок – визначає строки, способи сівби, норми висіву, глибину загортання насіння; комплектує посівні агрегати, стежить за якістю сівби; визначає щільність травостою; планує і здійснює заходи з догляду за сіяними луками (підживлення, боротьба із забур'яненістю та ін.);
- знайомиться з організацією пасовищної території (кількість загонів, прогонів, їх площа, місця водопою, пасовищні приміщення тощо); визначає оптимальний режим використання, строки початку, закінчення та висоти стравлювання, складає календарний план використання пасовищ;
- бере участь у техдогляді за пасовищами (підкошування нестравлених залишків, внесення добрив, полив, підсів трав) у системі пасовищеобороту;
- визначає продуктивність пасовища укісним і зоотехнічним методами;
- знайомиться із схемою пасовищезміни та організацією і проведенням поливів;
- вивчає стан насінництва багаторічних трав, знайомиться з насінницькою сівозміною, бере участь у виконанні технологічних операцій щодо вирощування насінників багаторічних злакових і бобових трав, розробляє систему удобрення, бере участь у проведенні сівби насінників і заходів догляду за ними;
- збирає матеріали для написання випускної бакалаврської роботи.
Завдання 5. Меліорація
Студент-практикант знайомиться з наявністю меліоративних земель у господарстві та ефективністю їх використання, розмірами площ, які потребують меліорації:
- збирає дані про розміри меліоративних площ; вивчає особливості технології вирощування сільськогосподарських культур на цих площах;
- у господарствах із зрошувальними землями знайомиться з основними елементами зрошувальної системи, технікою поливу та ефективністю їх роботи;
- збирає відомості про режим зрошування: розрахунки строків і норм поливів, кількості їх для різних сільськогосподарських культур;
- збирає та аналізує дані про опади і глибину залягання ґрунтових вод та їх роль у регулюванні водного режиму;
- в господарстві з осушувальною сіткою студент-практикант складає схему осушувальної системи, знайомиться з роботою основних елементів цієї системи; наносить на схему поля сівозмін, свердловини для спостережень за рівнем ґрунтових вод, збирає дані
про коливання ґрунтових вод за період вегетації та режим опадів; знайомиться з питанням про потребу зволоження осушувальних земель і як здійснюється це зволоження (способи зволоження, норми, строки);
- дає економічну оцінку меліоративних заходів і строки окупності капіталовкладень, коефіцієнт ефективності, зростання виробництва продукції на одиницю затрат.
Завдання 6. Зберігання і переробка сільськогосподарської продукції
Під час виробничої практики студент повинен:
- ознайомитися з проектами реалізації рослинницької продукції, закладанням та зберіганням насіння, кормів та плодоовочевої продукції;
- бере участь: в організації робіт щодо підготовки сховищ до зберігання; проведенні розрахунків потрібної ємності для розміщення запланованої для зберігання продукції;
- бере безпосередню участь в очищенні та сушінні зерна;
- разом з агрономом оцінює якість зерна, що поступає з поля від комбайнів, бере участь в оформленні акта оцінки;
- бере участь у оформленні документів на партію зерна, що відправляється на хлібоприймальний пункт, або реалізується іншим способом;
- знайомиться з хлібоприймальним пунктом; з проведенням оцінки привезеної партії зерна, наслідками її та розрахунками за привезене зерно;
- знайомиться із способами збирання та первинної обробки овочів, фруктів, картоплі;
- бере участь в оцінці вороху картоплі, що поступає на буртмайданчик, у складанні акта якості;
- разом з відповідальним за реалізацію овочевої продукції бере участь у складанні документів на продукцію, яка реалізується у торговельні, заготівельні організації та інші господарства;
- знайомиться зі станом сховищ стаціонарного типу, вивчає наслідки зберігання плодоовочевої продукції за минулі роки як у них, так і в польових сховищах (розміри втрат при зберіганні);
- разом з агрономом визначає строки збирання технічних культур шляхом оцінки технічної стиглості (льону, буряків, соняшнику);
- бере участь в організації доведення продукції технічних культур до реалізаційної якості, складанні документів на реалізовану продукцію;
- відвідує льоно- та цукрозавод, бере участь в оцінці якості продукції та визначає оплату за здану продукцію.
Завдання 7. Тваринництво
Студент вивчає стан виробництва продукції тваринництва за останні 2–3 роки, структурно-породний склад, продуктивність тварин, виробництво продукції з розрахунку на гектар земельної площі, площі ріллі, рентабельність;
- знайомиться з організацією літнього та зимового утримання тварин і годівлі, відтворення та збільшення поголів'я, станом обліку продукції;
- вивчає систему оплати праці в тваринництві;
- знайомиться з інтенсивними технологіями виробництва продукції тваринництва;
- аналізує баланс кормів, бере участь у складанні плану заготівлі кормів для всіх видів худоби на стійловий період;
- вивчає стан виробництва тваринницької продукції в індивідуальному секторі, методи забезпечення його кормами, реалізації продукції.
Завдання 8. Технологія механізованих сільськогосподарських робіт
Завдання студенту з цього розділу передбачає вивчення таких питань:
- стан комплексної механізації процесів у рослинництві;
- організацію технічного обслуговування машин;
- ефективність використання машинно-тракторного парку.
ПЕРЕДДИПЛОМНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНО-АГРОНОМІЧНА ПРАКТИКА
Переддипломна практика є заключною ланкою практичної підготовки і проводиться перед виконанням дипломної роботи за ОКР "Спеціаліст" у продовж 13–15 тижнів.
Завдання переддипломної практики:
- поглиблення та закріплення теоретичних знань з усіх дисциплін навчального плану;
- збір фактичного матеріалу для виконання дипломної роботи.
Зміст і послідовність практики визначаються програмою, яка розробляється на випускаючих кафедрах згідно з навчальним планом.
Керівник переддипломної практики – керівник дипломної роботи:
- бере участь у виборі об'єкта практики;
- забезпечує високу якість проходження практики;
- перевіряє звіт студента з практики;
- у складі комісії приймає залік з практики;
- подає завідувачу кафедри письмовий звіт про проведення переддипломної практики із зауваженнями і пропозиціями щодо її поліпшення.
При тривалості переддипломної практики понад 30 календарних днів студенти можуть призначатись на вакантні посади працівників об'єкта практики.
Для студентів, які навчаються без відриву від виробництва, у навчальних планах може бути передбачена переддипломна практика тривалістю до одного місяця.
Під час переддипломної практики кожний студент має зібрати матеріал відповідно до отриманого індивідуального завдання.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНО-АГРОНОМІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ ОКР "СПЕЦІАЛІСТ"
Мета практики: набути вміння проводити основні спостереження в агроландшафтах для агрономічної оцінки екологічних умов на полях та збору інформації для дипломної роботи спеціаліста.
Завдання: забезпечити досягнення вказаної мети. Саме завдання залежить від теми дипломної роботи.
1. Застосування пестицидів та оцінка їх ефективності упосівах цукрових буряків
Методика виконання роботи
Перед тим, як застосувати пестициди, необхідно визначити:
а) видовий склад бур'янів і ступінь забур'яненості поля;
б) провести обстеження рослин на ураженість хворобами і на заселеність шкідниками згідно з методиками, які вивчались на предметній практиці.
Ділянки, де проводились обліки, облямовують і стикують за результатами обстеження, вибирають пестициди, враховуючи, їх застосування.
Кількість препарату (Д), необхідного для обробки 1 га, розраховують за такою формулою:
Д= 
,
де а – доза за діючою речовиною, кг/га;
в – вміст діючої речовини в препараті, %.
Доза витрат рідкого препарату встановлюється з урахуванням його густини (Г) за формулою:×
Д= 
,
Необхідно пам'ятати, що при регулюванні агрегату на норму внесення робочого розчину, спочатку слід визначити хвилинну витрату рідини за всіма розпилювачами штанги за формулою:
Р= 
,
де Р – витрата рідини через штангу (л/хв.);
V – швидкість руху агрегату, км/год.;
В – робочий захват обприскувача, м;
Д – норма витрат рідини агрегатом, л/га.
Через 6–7 днів після застосування гербіцидів проводять облік бур'янів на фіксованих ділянках і через 2 дні після застосування інсектицидів проводять облік чисельності шкідників на рослинах.
На основі отриманих даних до і після застосування пестицидів студент робить висновок про ефективність їх використання (табл. 9).
Таблиця 9. Ефективність застосування гербіцидів
Господарство _______________________, сівозміна ___________________., культура ____________________, назва гербіциду, доза в діючій речовині __________________, кг/га, фаза розвитку бур'янів _____________________.
| Вид бур'янів | Кількісні, бур'янів шт. на 1 м2 | Усього рослин на 3-х ділянках | % загибелі | ||||||
| 1-ша ділянка | 2-га ділянка | 1-ша ділянка | 2-га ділянка | 1-ша ділянка | 2-га ділянка | ||||
| до обприскування | після обприскування | до обприскування | після обприскування | до обприскування | після обприскування | до обприскування | після обприскування | ||
Таблиця 10. Ефективність застосування інсектицидів
| Обстеження, га | Площа майданчика, м2 | Кількість довгоносиків шт./м2 на облікових майданчиках | % загибелі | |||||||||||||||||||||
| Середня чисельність довгоносиків на 1 м2 | ||||||||||||||||||||||||
| до | після | до | після | до | після | до | після | до | після | до | після | до | після | до | після | до | після | до | після | до | після | |||
Примітка. до – до обприскування;
після – після обприскування.
2. Використання агрохімії них паспортів поля для визначення потреб у добривах та розробки системи удобренні ґрунту.
Підготовка та способи внесення органічних і мінеральних добрив
Мета: Користуючись матеріалами агрохімічних паспортів пола даного господарства, розробили систему удобрення сільськогосподарських культур.
Методика виконання
Розрахунок норм добрив для одержання врожаю сільськогосподарських культур є складовою частиною його програмування.
Проводиться розрахунок за такими етапами:
1. Визначення запланованого врожаю культури.
2. Визначення врожаю за рахунок родючості ґрунту.
3. Розрахунок норм добрив для одержання необхідного приросту врожаю зурахуванням вмісту поживних речовин у ґрунті.
Розрахунок норм добрив на запланований урожай проводити балансово-розрахунковим методом, вихідними даними для якого є:
1)Витрати поживних речовин на формування 1 т основної продукції з відповідною кількістю побічної.
2) Забезпеченість ґрунту рухомими формами поживних елементів.
3) Коефіцієнти використати рослинами елементів живлення з ґрунту і добрив.
На основі отриманих даних студент складає систему удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні, яка передбачає види добрив, норми, способи, строки і техніку внесення добрив під усі культури сівозміни.
Під час проходження практики студент оцінює умови зберігання мінеральний і органічних добрив у господарств, знайомиться з системою машин для підготовки, навантаження, пристосування та внесення органічних і мінеральних добрив.
3. Спостереження за ростом і розвитком просапних культур у період вегетації
Методика виконання
У посівах просапних культур фенологічні фази розвитку спостерігають на 20-ти рослинах. Для цього у чотирьох місцях площі фіксують кольоровими стрічками по п'ять рослин у двох суміжних рядках.
Якщо з певних причин рослини на фіксованих місцях загинули, спостереження проводять на сусідніх.
За початок фази відмічають день, коли вона настала у 5–10 % рослин, за повну – коли понад 50 %рослин. Щоб не пропустити період настання фази, спостереження потрібно вести у парні або непарні дні. Ведуть його за кожною рослиною окремо і припиняють, коли фаза настала у 75 % рослин.
Записи здійснюють за наступною формою:
Таблиця 11. Спостереження за ростом і розвитком просапних культур
Назва культури ________, сорт __________, рік ________, площа ____________
| Фенологічна фаза | Дата настання фази | Тривалість, днів | |||
| початок | повна | міжфазного періоду | від сівби | від появи масових сходів | |
| Сходи | |||||
| Справжні листки | |||||
| і т.д. |
4. Визначення густоти рослин цукрових буряків
Методика виконання
Густоту посіву цукрових буряків визначають два рази: перший – після перевірки сходів буряків, другий – незадовго до збирання врожаю.
Для цього по двох діагоналях поля намічають 20 точок з однаковою відстанню між ними. Потім від кожної точки відмірюють відстань 22,2 м, і на цьому відрізку підраховують усі рослини. Склавши чисельність рослин на 20 відрізках, вираховують середню їх кількість. Тоді число рослин на 1 га визначають множенням середньої кількості їх на 1000.
5. Визначення площі листкової поверхні
Методика виконання
Площу листкової поверхні визначають за методикою М.І.Орловського (1961р.).
На кожній ділянці виділяють підряд 20 типових рослин, які фіксують. На рослині спочатку підраховують кількість відмерлих листків, видаляють їх, потім обережно на живих листках заміряють довжину, ширину кожного з них, починаючи від периферії до центра.
Помноживши довжину на ширину та на відповідний коефіцієнт переведення, визначають площу одного листка. Коефіцієнт для диплоїдних гібридів цукрових буряків становить 0,76; триплоїдних – 0,78; тетраплїдних – 0,82. Результати вимірювань записують у табл. 12.
Таблиця 12. Визначення листкової поверхні цукрових буряків
| № рослини | № листка | Довжина листкової пластинки, см | Ширина листкової пластинки, см | Коефіцієнт переведення | Площа листкової пластинки |
| 1. | 1. 2. 3. і т.д. | ||||
| 2. | 1. 2. 3. і т.д. | ||||
| Всього на рослині | |||||
| Середня площа листкової поверхні 20 рослин |
Знаючи густоту стояння рослин, розраховують фотосинтетичну поверхню листків на 1 га посіву та індекс листкової поверхні (відношення площі листкової поверхні до площі землі, яку займають рослини).
6. Визначення співвідношення маси коренеплодів і листків
Методика виконання
Листки цукрових буряків використовують як корм для тварин, тому важливо знати кількість такого корму.
Визначають співвідношення через кожні 15 днів після появи сходів до часу збирання. Проба для аналізу складається з 20 рослин. Для цього на полі через однакові інтервали виділяють 5 рядків. На кожному рядку по діагоналі поля беруть підряд 4 рослини, відмивають, зважують окремо гичку і корені. Дані зважувань записують у табл. 13.
Таблиця 13. Визначення співвідношення маси коренеплодів і листків
Культура______________________ , сорт _______, рік _________.
| Дата взяття проби | Середня маса | Співвідношення гички і коренів | ||
| рослини | гички | коренів | ||
7. Облік чисельності довгоносиків на полях цукрових буряків
Методика виконання
Обстеження рослин цукрових буряків на виявлення чисельності довгоносиків проводять у такі періоди: до появи сходів, після формування густоти і перед змиканням листків у рядку.
Облік чисельності довгоносиків на бурякових полях починають проводити до появи сходів цукрових буряків. Для цього по двох діагоналях поля фіксують облікові ділянки розміром 2 м2 (1×1) в кількості 10 шт. Уважно оглядають грудочки землі, під якими можуть ховатися комахи. Дані обстежень записують у табл. 14.
таблиця 14. Облік чисельності довгоносика
№ поля ________, місяць, рік огляду ___________________, площа ________.
| № ділянки | Площа ділянки, м2 | Знайдено довгоносиків, екз. | У тому числі | Середня чисельність на 1 м2 | ||
| звичайний | сірий | інші | ||||
8. Визначення чисельності листкової попелиці у посівах цукрових буряків
Методика виконання
Обстеження посівів проводять систематично, при цьому оглядають 200 рослин: 100 – з краю поля і по 5 – по двох діагоналях поля.
Рослини оглядають групами по 5 у кожній. Дані по крайових смугах і діагоналях записують окремо. За п'ятибальною шкалою заселеності посівів попелицею роблять оцінку її чисельності:
0 балів – попелиці немає.<