Економічний механізм управління раціональним природокористуванням

План

Розрахунок збитків від забруднення довкілля

Основи плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища

Визначення розмірів платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу

Визначення розмірів платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти

Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

 

Теоретичні відомості

Екологічнізбитки від забруднення навколишнього середовища - це показник, який відображає екологічні наслідки антропогенної діяльності, а також концентрує у собі всі негативні економічні наслідки функціонування виробництва.

Головнимкритерієм визначення економічних збитків є негативні зміни середовища в результаті антропогенної діяльності.

На території України діють єдині основи плати за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Платавстановлюється:

1) за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

2) за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в т.ч. скиди, що здійснюються підприємствами через систему комунальної каналізації;

3) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Розрізняютьдвікатегоріїплатежівзазабрудненнянавколишньогосередовища:

- платежі за нормативно допустиме забруднення, тобто за викиди (скиди) речовин в межах лімітів (ГДВ, ГДС);

- платежі за наднормативні постійні та разові (залпові) викиди (скиди).

Граничнодопустимівикиди(ГДВ)абоскиди(ГДС) – це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка з урахуванням дії інших джерел забруднення та перспективи розвитку підприємства не перевищує встановлених норм екологічної безпеки людини.

Тимчасовопогодженівикиди(ТПВ)абоскиди(ТПС) – це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка встановлюється на відповідний строк – до досягнення гранично допустимих викидів або скидів.

Запонадлімітнівикидийскиди забруднюючих речовин, розміщення відходів встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати і коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, та коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів.

Коефіцієнти кратності плати за понадлімітні викиди встановлюються радами народних депутатів базового рівня в межах від 1 до 5.

Платежі підприємства за викиди (скиди) забруднюючих речовин та розміщення відходів у межах лімітів відносять до витрат виробництва, а за понадлімітні вилучаються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

Плата за забруднюючі речовини впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення природоохоронних заходів, впорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків завданих забрудненням.

Платежі за викиди забруднюючих речовин компенсують економічні збитки від негативного впливу на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження і т.п.), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення ( ) визначається за формулою:

, (6.1)

де – базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

– маса річного викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

– коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин;

– маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-тої забруднюючої речовини, т;

– коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

– коефіцієнт індексації

, (6.2)

– коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту;

– коефіцієнт, що враховує народногосподарські функції населеного пункту

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу і-тої забруднюючої речовини стаціонарними джерелами забруднення ( ) встановлюються на основі їх гранично допустимої концентрації, відносно оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України за погодженням із Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.

Розмір платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення ( ) визначається за формулою:

, (6.3)

де – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються у результаті спалювання 1 тонни і-го пального, грн/т;

– річний обсяг використання пального і-го виду, т;

– коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

– коефіцієнт індексації

Розміри платежів за скиди забруднюючих речовин визначаються:

, (6.4)

де – базовий норматив плати за скиди 1 т і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

( встановлюється на основі їх гранично допустимої концентрації відносно агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії скидів і затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України)

– маса річного скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

– річний обсяг понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт), т;

– коефіцієнт кратності плати за понадлімітний скиди забруднюючих речовин;

– регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

– коефіцієнт індексації

Розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі визначається за формулою:

, (6.5)

де – базові норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі, грн/т;

– річний обсяг розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі в межах ліміту (згідно з дозволами на їх розміщення), т;

– річний обсяг понадлімітного розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі, т;

– коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

– коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів

 

 

Практичне завдання

Задача 1

Розрахувати обсяги плати умовного підприємства за забруднення атмосферного повітря, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та розміщення відходів.

Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 6.1.

Розв’язуючи задачу, необхідно враховувати:

1) для розрахунку плати за викиди забруднюючих речовин, студенти повинні за Статистичним щорічником України встановити чисельність населення в даному місті самостійно; нормативи плати та коригуючі коефіцієнти студенти повинні встановити відповідно до законодавчо-нормативної бази України.

2) при розв’язанні задачі виходити з того, що викиди та скиди забруднюючих речовин, а також відходи (для кожного варіанта) розміщує одне умовне підприємство.


Таблиця 6.1 -Вихідні дані для виконання завдання

Вихідні дані Номери варіантів
1 Місто, в якому розташовано підприємство-платник Херсон Миколаїв Каховка Одеса Донецьк Красно- перекопськ Запоріжжя Черкаси Севастополь Київ
2 Обсяги викидів в атмосферне повітря, т.:                    
- аміак 5,5
- ангідрид сірчистий 0,5
- ацетон 6,5 4,5
- ртуть та її сполуки 0,001 0,009 0,001 0,002 0,005 0,004 0,006 0,001 0,001 0,001
- сірководень 0,5 0,6 0,2 0,1 2,4 3,5 2,2 0,8 0,5 0,9
- фенол 0,2 0,22 0,15 0,02 0,05 0,06 0,3 0,05 0,02 0,04
- формальдегід
- фтористі газоподібні сполуки
- хром та його сполуки 1,6 2,4 1,9 1,4 2,3 2,6 2,8 1,6 0,7 1,5
3 Обсяги лімітів на викиди, т.:                    
- аміак 0,8 0,8 0,8 0,3 0,5 0,3 0,4
- ангідрид сірчистий 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5
- ацетон 3,5 3,5 2,5 5,5 5,5 5,5
- ртуть та її сполуки 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001
- сірковуглець 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
- фенол 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03
- формальдегід
- фтористі газоподібні сполуки
- хром та його сполуки 2,2 2,2 2,0 1,2 2,5 2,5 2,5 1,8 1,2 1,8
4 Обсяги скидів у водні об’єкти, т.:                    
- азот амонійний

Закінчення таблиці 6.1

Вихідні дані Номери варіантів
- масло солярне 3,8 3,6 3,0 2,0 1,8 2,2 2,6 2,8 3,0 2,0
- нафта і нафтопродукти 0,9 1,2 0,9 0,5 2,7 0,8 1,4 1,0 1,3 0,9
- нікель та сполуки нікелю 13,5 8,5 9,5 12,5 6,5 7,5 4,5
- нітрати
- синтетичні поверхнево-активні речовини 14,2 16,5 5,4 7,6 9,2 19,8 13,9 9,4 7,1 6,9
- фосфати 0,8 1,1 1,4 0,9 1,8 1,5 1,1 0,6 0,5 0,7
- сульфати
- хлориди 3,4 2,4 1,6 2,6 4,2 5,6 4,0 2,1 1,7 2,0
- нікель та сполуки нікелю
- нітрати
- синтетичні поверхнево-активні речовини 8,5 8,5 8,5 8,5 8,5 8,5 8,5 8,5 8,5 8,5
- фосфати 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9
- сульфати
- хлориди 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8
6 Обсяги розміщення відходів, т.:                    
- I клас небезпеки
- II клас небезпеки
- III клас небезпеки
- IV клас небезпеки
7 Обсяг лімітів на розміщення відходів, т.:                    
- I клас небезпеки
- II клас небезпеки
- III клас небезпеки
- IV клас небезпеки
8 Відстань сховища відходів від населеного пункту, км. 1,6 2,4 3,5 0,8 4,6 1,9 5,6 2,8 0,7 2,9
9 Значення коефіцієнту обладнання місця складування відходів 1,0 3,0 10,0 1,0 3,0 10,0 1,0 3,0 10,0 1,0

Питання для обговорення

1. Що таке економічні збитки?

2. Головний критерій визначення економічних збитків.

3. Класифікація економічних збитків.

4. Фактичні збитки.

5. Можливі (потенційні) збитки.

6. Відвернені збитки.

7. Функції економічних збитків.

8. Сутність облікової та інвестиційної функції.

9. Сутність обмеженої та стимулюючої функції.

10. За що встановлюється плата на території України?

11. Які категорії платежів за забруднення навколишнього середовища Ви знаєте?

12. Що таке ГДВ і ГДС?

13. Що таке тимчасово погоджені викиди і скиди?

14. Що таке понадлімітні викиди (скиди) і що на них встановлюється?

15. Що таке коефіцієнт кратності? Хто його встановлює і його розміри?

16. До яких витрат відносяться платежі підприємства за викиди (скиди) забруднюючих речовин у межах ліміту?

17. До яких витрат відносяться платежі підприємства за викиди (скиди) забруднюючих речовин за понадлімітні викиди?

18. Куди і у яких розмірах перераховуються платежі за забруднення навколишнього природного середовища?

19. З якою метою стягується плата за забруднення навколишнього природного середовища?

20. Які показники необхідно мати, щоб розрахувати розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення?

21. Що таке базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тоїзабруднюючої речовини?

22. Від чого залежить коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості?

23. Що таке коефіцієнт індексації?

24. Які показники необхідно мати, щоб розрахувати розмір платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами?

25. Які показники необхідно мати, щоб розрахувати розмір платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти?

26. На основі чого встановлюється і ким затверджується базовий норматив плати за скиди 1 т і-тої забруднюючої речовини?

27. Що враховує регіональний (басейновий) коефіцієнт?

28. Які показники необхідно мати, щоб розрахувати розмір платежів за розміщення відходів у навколишньому середовищі?

29. На основі чого встановлюється і ким затверджується базовий норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі?

30. Які коефіцієнти необхідно мати для розрахунку розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі і що вони враховують?

 


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7