Тема. Визначення величини збору за забруднення НПС
Задача 9.
Розрахувати суму збору за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення в межах м. Рівне за таких фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин і лімітів на їх викиди.
| Назва забруднюючої речовини | Фактичний обсяг викиду, т | Ліміт викиду, т | Норматив зборів, грн./т. |
| Оксид азоту | |||
| Аміак | |||
| Ртуть | 0,7 | 0,4 |
А також вказати суму, яку підприємство віднесе на собівартість продукції, а яку виплатить з прибутку. При цьому:
- Кнас =1,2;
- Кф=1,25.
Задача 10.
Розрахувати суму, яку необхідно сплатити автобазою за забруднення атмосферного повітря, якщо за звітний період автомобільним транспортом було використано:
| Дизельне пальне – 220 т. Нбі=11, | Кнас=1,2, |
| Бензин етиловий – 150 т. Нбі=14, | Кф=1,25, |
| Природний газ – 120 т. Нбі=7. |
Задача 11.
Розрахувати суму збору за забруднення вод Азовського моря хімічним комбінатом. А також вказати суму, яку підприємство віднесе на собівартість продукції, а яку виплатить з прибутку. За звітний період в Азовське море було скинуто:
| Аміак – 179 т. ; | Крб.=2; |
| Ліміт скиду аміаку – 50 т.; | Нбі=36 грн/т. |
Задача 12.
Розрахувати суму за розміщення відходів на відстані 5 км. від населеного пункту (Км=1) на смітнику, що не забезпечує повного захисту середовища (Ко=3), з використанням таких фактичних обсягів розміщення відходів і лімітів на їх розміщення:
| Клас небезпеки відходів | Фактичний обсяг розміщення, т | Ліміт, т | Норматив зборів, грн./т. |
| І | |||
| ІІ | |||
| ІІІ | |||
| ІV |
А також вказати суму, яку підприємство віднесе на собівартість продукції, а яку виплатить з прибутку.
Методичні вказівки
У процесі вивчення теми варто звернути увагу на систему зборів за забруднення НПС, що діє в Україні, виявити і проаналізувати переваги і недоліки цієї системи, вплив системи на діяльність підприємств та розвиток природоохоронної діяльності.
Для розрахунку розміру збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення керуватися формулою:
Пат = 
Мфі × Кі × Нбі × Кнас × Кф ,
де,Нбі- базовий норматив збору за викиди в атмосферу 1 тонни і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн / т;
Мфі - маса фактичного річного викиду і-тої забруднюючої речовини, т;
Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів;
Кі – величина індексу споживчих цін (індекс інфляції), 2,5;
Кф – коефіцієнт, що враховує народно-господарське значення населеного пункту.
При розрахунку розміру збору за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води використовувати формулу:
Пв = [(Нбі · Млі) + (Кп · Нбі · Мпі)] · Крб · Кі,
де,Нбі - базовий норматив за скидання 1 т і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т ;
Млі - маса річного скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі - маса понадлімітного річного скиду і-тої забруднюючої речовини, т;
Крб - регіональний басейновий коефіцієнт, який враховує екологічні особливості водних басейнів;
Кі - величина індексу споживчих цін (індекс інфляції);
Кп - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид забруднюючихречовин, (Кп = 5).
При визначенні збору за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі керуватися формулою:
,
де: Км - коефіцієнт, що враховує розташування зони розміщення відходів;
Ко - коефіцієнт, що враховує обладнання місця розміщення відходів;
Нбі - норматив збору за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, згідно з дозволами на розміщення, грн/т;
Кп – коефіцієнт кратності плати за понад лімітне розміщення (Кп = 5);
Мпі – маса понадлімітного розміщення відходів, т.
Тема. Розрахунок суми збору за природні ресурси.
Задача 14.
З робіть розрахунок суми збору за використання земель населених пунктів, якщо підприємством використовується 0,5 га. землі, де не встановлена плата за землю. Населений пункт - 45 тис. жителів, місто обласного підпорядкування (узбережжя Азовського моря).
Додаткові коефіцієнти для курортних населених пунктів:
Ø Південний берег Криму 3,0;
Ø Південно-Східне узбережжя Криму – 2,5;
Ø Західне узбережжя Криму – 2,2;
Ø Чорноморське узбережжя Миколаївської, Одеської, Херсонської областей – 2,0;
Ø гірські райони і передгір’я Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей – 2,3;
Ø узбережжя Азовського моря – 1,5.
Ставки земельного податку, для населених пунктів, де не проведена оцінка землі
| Розмір населеного пункту, тис. чол. | Середня ставка податку, коп./ м2 | Коефіцієнт для міст обласного підпорядкування |
| 20-50 50-100 100-250 250-500 500-1000 1000 і вище | 7,5 9,0 10,5 12,0 15,0 21,0 | 1,2 1,4 1,6 2,0 2,5 3,0 |
Задача 15.
Зробіть розрахунок суми збору за використання земель сільськогосподарського призначення, яку має сплатити КСП за таких вихідних даних:
| Призначення земельних наділів | Площа, га | Вартість 1 га сільськогосподарських угідь, грн. | Ставка земельного податку, грн. |
| Рілля | 0,1 | ||
| Косовиця | 0,1 | ||
| Пасовище | 0,1 | ||
| Яблуневі сади | 0,03 |
Задача 16.
Зробіть розрахунок суми збору за вилучення угідь під непрофільне використання. Підприємство для створення шляхів сполучення автомобільним транспортом вилучило 5 га. сільськогосподарських угідь, також під будівництво залізної дороги вилучено 0,9 га. сільськогосподарських угідь і 0,2 га. лісових угідь. Грошова оцінка ріллі по області складає 97 коп./м2.
Плата (збори) за вилучення угідь під непрофільне використання сільськогосподарських угідь під дороги справляється в розмірі 5 % від грошової оцінки ріллі по області. Для залізничного транспорту – 0,02 % грошової оцінки ріллі по області. За вилучення лісових угідь – 0,3 % грошової оцінки ріллі по області.
Задача 17.
В результаті будівництва нового комплексу комбінату було тимчасово вилучено 7 га. лісових угідь, 0,6 га. заповідника. Зробіть розрахунок суми збору за тимчасове вилучення угідь під непрофільне використання. Грошова оцінка ріллі по області складає 97 коп./м2.
Плата (збори) за вилучення угідь під непрофільне використання:
Ø за тимчасове вилучення земель природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення – 50 % грошової оцінки ріллі по області;
Ø за вилучення лісових угідь – 0,3 % грошової оцінки ріллі по області.
Задача 18.
Зробіть розрахунок суми збору за використання підземного простору комбінатом, якщо присутнє газосховище площею 0,7 га і висотою 60 м, нафтосховище площею 0,4 га і висотою 20 м, підземне складське приміщення для виробленої промислової продукції площею 0,05 га.
Плата за використання підземного простору (Постанова КМ України від 08.11.2000 р. № 1682) становить:
- за зберігання природного газу і газопродуктів – 0,05 грн./тис. м3;
- за зберігання нафти і нафтопродуктів - 0,05 грн./ м3;
- за зберігання харчових продуктів, промислових та ін. товарів, матеріалів і речовин - 0,06 грн./ м2.
Задача 15.
Зробіть розрахунок суми збору за використання водних ресурсів вантажними і пасажирськими суднами за таких вихідних даних:
| Назва судна | Призначення судна | Тоннажність, тис.т | Кількість місць, шт. | Час експлуата-ції, год. |
| Ікс | вантажне | |||
| Ігрек | пасажирське | |||
| Зет | пасажирське | |||
| Бета | пасажирське | |||
| Гама | вантажне | |||
| Омега | вантажне | |||
| Альфа | пасажирське |
Нормативи плати (збору) за використання водних ресурсів:
Ø вантажним транспортом – 1,25 коп. за 1 тонно-добу експлуатації флоту;
Ø пасажирським флотом – 0,14 коп. за 1 місце-добу експлуатації флоту.
Задача 19.
Розрахувати розмір відрахувань за геологорозвідувальні роботи, що виконуються за рахунок державного бюджету, яке підприємство має сплатити за таких вихідних даних:
| Видобуті корисні копалини | Обсяг видубутку | Ціна реалізації | Частка відрахувань за ГРР у вартості товарної продукції, % |
| Газ природний | 200 тис. куб. м. | 0,656грн/ м3 | 6,0 |
| Вугілля кам’яне | 90 тис. т. | 157 грн/т | 0,75 |
| Вугілля буре | 120 тис. т. | 95 грн/т | 0,45 |
Задача 20
Розрахувати плату за використання радіочастотного діапазону компанією мобільного зв’язку. Радіочастотний діапазон 900 – 960 МГц.
Компанія покриває мережею 10 регіонів і м. Київ. Середньозважена плата з регіонів - 535000 грн./МГц., м. Київ - 1350000 грн./МГц.
Методичні вказівки
Насамперед при розгляді цієї теми звернути увагу на природні ресурси, за які здійснюється плата в Україні та якими нормативними документами регулюється плата за ці ресурси. Проаналізувати основні компоненти платного природокористування в Україні, а саме:
• ліцензії на використання ресурсів;
• нормативи використання ресурсів;
• порядок збору платежів;
• ставки платежів;
• система розподілення зібраних коштів.
Розглянути кадастри природних ресурсів - систематизовані офіційні зведення основних відомостей про економічні ресурси країни, їх розміщення, обсяги, якісні характеристики, що передбачають оцінку вартості та дохідності – та роль кадастрів при проведенні економічної і грошової оцінки природних ресурсів. Більш детально зупинитися на методиці економічної та грошової оцінки основних видів природних ресурсів: земельних, лісових, водних і мінеральних ресурсів.
Тема. Ефективність природоохоронних заходів
Задача 21.
Колективним сільськогосподарським підприємством, яке займається вирощуванням цукрового буряку, було вжито заходів для підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь та якості продукції.
Визначити г/р ефект, який отримало підприємство від підвищення ефективності сільськогосподарських угідь.
Вихідні дані
| Показники | Без впровадження заходів | Із впровадженням заходів |
| Площа с/г угідь, га | ||
| Урожайність цукрового буряку, т/га | ||
| Ціна, грн./кг. | 0,04 | 0,05 |
| Собівартість вирощування цукрового буряку, грн./т. |
Задача 22.
У результаті встановлення на підприємстві нових очисних споруд, корисний строк служби охолоджувальної системи підприємства зріс на 5 років. Розрахувати г/р економічний ефект від скорочення зносу ОФ. Врахувати, що вартість охолоджувальної системи підприємства за звітний період не змінилася, а прибуток склав 110000 грн.
Задача 23.
На підприємстві хімічної промисловості за рахунок капітальних вкладень в сумі 1500000 грн. були встановлені 4 фільтра на джерела забруднення атмосферного повітря. Річні витрати на утримання одного фільтра складають 5000 грн. Дане удосконалення дозволило зменшити кількість забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 25%.
У базовому періоді збір за забруднення атмосферного повітря становив 320000 грн., Ен=0,14.
Визначити абсолютну економічну ефективність природоохоронних заходів врахувавши, що викиди в атмосферне повітря були в межах ліміту.
Задача 24.
На підприємстві хімічної промисловості за рахунок капітальних вкладень у сумі 450000 грн. були встановлені 3 фільтра на джерела забруднення атмосферного повітря. Річні витрати на утримання одного фільтра складають 5000 грн. Дане удосконалення дозволило зменшити кількості забруднюючих величин в атмосферне повітря на 25%.
В базовому періоді збір за забруднення атмосферного повітря становив 320000 грн. Ен=0,14.
Визначити показник економічної ефективності капіталовкладень врахувавши, що викиди в атмосферне повітря були в межах ліміту.
Методичні вказівки
Загальна ефективність природоохоронних заходів визначається для виявлення економічної результативності природоохоронних заходів шляхом порівняння економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснення.
Оскільки визначення ефективності затрат природоохоронного призначення пов'язано із розміром ефекту, то необхідно визначити величину ефекту внаслідок проведення природоохоронних заходів.
Г/р ефект від підвищення продуктивності с/г угідь розраховується за формулою:
ЕС/Г Г/Р=V2(Ц-С2)-V1(Ц-С1),
Г/р ефект від скорочення зносу розраховується за формулою:
Еобл г/р=Ф × Кр × (Т2-Т1)
Коефіцієнт рентабельності основних фондів:
Кр=П/Ф
Тоді:
Еобл г/р=Ф × (Т2-Т1) × П/Ф
Еобл г/р=(Т2-Т1) × П
Для вибору найкращого варіанта природоохоронних заходів за умови , коли порівнювальні варіанти забезпечують досягнення однакової якості навколишнього природного середовища і тотожні за основними соціальними і економічними результатами в межах території, на яку поширюється дія природоохоронних заходів, застосовують показник порівняльної економічної ефективності. В якості такого показника виступає мінімум приведених затрат природоохоронного призначення. Розрахунок виконується згідно з типовою методикою визначення економічної ефективності капітальних вкладень з урахуванням величини економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища.
Розрахунки порівняльної економічної ефективності необхідно провести для базового варіанта та двох запропонованих. Сукупні приведені витрати визначаються через капіталовкладення в природоохоронні об'єкти чи устаткування (К), експлуатаційні (поточні) витрати за їх утриманням (С) та залишковий збиток після впровадження природоохоронних заходів (Зб)
ПЗ = C+Ен∙К+Зб > min
де: ПЗ - приведені річні витрати на природоохоронні заходи, грн.;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (Ен = 0,12).
При порівнянні двох варіантів без удосконалення технології та з удосконаленням застосовуються таку формули:
- собівартість одиниці природокористування до удосконалення технології.
При К1 = 0 – без удосконалення технології капітальні витрати не передбачаються.
7 . КОНТРОЛЬНО-ТЕСТОВА ПРОГРАМА
Потрібно знайти одну правильну відповідь
1. Природокористування це:
- залучення людства до процесу суспільного використання ресурсів первинної природи;
- процес вторинного використання відходів промислового і сільськогосподарського виробництва;
- заходи з ефективного використання природоохоронного обладнання.
2. Екологія вивчає:
- економічні механізми управління природним середовищем, суб’єкти та об’єкти природокористування;
- соціальні, екологічні та економічні фактори впл
иву людини на навколишнє природне середовище;
- взаємовідносини живих організмів і середовища проживання, стан природного середовища: води, повітря, ґрунту та місце людини і людського суспільства в природі;
3. Економіка природокористування вивчає:
- екологічну оцінку факторів ядерного, хімічного, бактеріологічного та антропогенного впливу суспільства на довкілля;
- питання економічної оцінки природних ресурсів, шкоди від забруднення навколишнього природного середовища, процеси, явища суспільного життя, що викликані нестачею природних ресурсів, величезним зростанням виробництва й забруднення всіх сфер Землі;
- складові формування прибутку в процесі використання підприємствами атмосферного, водного середовища, ґрунтів, тваринного та рослинного світу.
4. Метою економіки природокористування, як науки є:
- формування державних засад управління природним середовищем;
- розробки програми ефективного використання кліматичних факторів навколишнього природного середовища;
-формування теоретичних узагальнень та методичних концепцій забезпечення раціонального природокористування;
5. Відтворення природних ресурсів включає такі стадії:
- відновлення, експлуатацію, переробку;
- геологічні дослідження, добування, транспортування;
- пошук, розвідку, розробку, рекультивацію.
6. Система природокористування включає такі підсистеми:
- економічну, соціальну і екологічну;
- галузеву, регіональну і загальнодержавну;
- матеріальне виробництво і екологічну сферу;
7. Раціональне природокористування це:
- процес ефективного і доцільного використання корисних копалин, водного, атмосферного, рослинного та тваринного середовища;
- збалансована взаємодія суспільства та природи, яка забезпечує досягнення компромісу між соціально-економічними потребами суспільства і здатністю природи задовольняти їх без суттєвої шкоди для свого нормального функціонування;
- економічно обґрунтований процес перетворення природи людиною з метою задоволення її зростаючих потреб;
8. Еколого-економічна система це:
-інтеграція економіки і природи, які представляють собою взаємопов’язане і взаємообумовлене функціонування суспільного виробництва і природних процесів;
- економічне обґрунтування екологічної діяльності суспільства;
- поєднання заходів екологічного та економічного впливу суспільного виробництва на використання і збереження природного середовища.
9. Еколого-економічні відносини це:
- відносини між підприємствами, які використовують природні ресурси та державними правоохоронними органами, які здійснюють контроль за їх використанням;
- відносини між людьми в процесі природокористування, які не порушують екологічну рівновагу та враховують економічний підхід до використання природних ресурсів;
- відносини між державними екологічними та економічними органами, які забезпечують управління в сфері природокористування.
10. Екологічна рівновага це:
- баланс природних чи змінених людиною компонентів і природних процесів, що створюють середовище та забезпечують тривале існування екологічної системи;
- рівноважна ціна використаних та відтворених природних ресурсів;
- рівновага між обсягами водних, атмосферних, рослинних та тваринних ресурсів та потребами в них суспільства.
11. Навколишнє природне середовище це:
- комплекс створених природою та людиною компонентів, які використовуються суспільством;
- сукупність будівель, споруд, тваринного та рослинного світу, яку використовую підприємства під час виробничого процесу;
- все, що оточує нас та не створене людиною (гірські породи, атмосфера, гідросфера, біосфера).
12. Природні умови це:
- стан кліматичних факторів природного середовища, в конкретно досліджуваний часовий період;
- тіла і сили природи, її властивості, які на даному рівні розвитку виробничих сил визначають життєдіяльність суспільства, хоча безпосередньо не приймають участі в діяльності людей;
- атмосферний тиск, температура повітря, радіаційний фон, швидкість вітру, густота лісових насаджень, родючість ґрунтів та ін.
13. Природні ресурси це:
- основні засоби, оборотні кошти та трудові ресурси країни;
- тіла і сили природи, які використовуються або можуть бути використані людьми;
- використані людиною, в процесі господарської діяльності, корисні копали.
14. До невичерпних природних ресурсів відносять:
- сонячну енергію, енергію вітру, атмосферне повітря, енергію морських відливів;
- запаси нафти і газу, уранових руд, рослинний і тваринний світ;
- обсяги виробленої теплоенергетики, родючість ґрунтів та запаси світового океану.
15. Класифікація природних ресурсів за приналежністю до того чи іншого елементу природи:
- ґрунти, ліси, торфовища, конденсати, тверді, рідкі;
- атмосферні, біосферні, фітосферні, літосферні;
- мінеральні, земельні, водні, рослинні і тваринні.
16. Україна багата на такі мінеральні ресурси:
- рибний, тваринний, рослинний світ, водні ресурси;
- кам’яне і буре вугілля, залізні, алюмінієві, уранові руди;
- нітриди, нітрати, сульфати, фосфорити.
17. Сучасна економіко-екологічна думка вважає, що використання природних ресурсів:
- повинно зосереджуватися у державних структурах;
- повинно бути передано в приватну власність;
- повинно бути розподілено між державною і приватною власністю.
18. У середовищі проживання людини виділяють такі компоненти:
- природні, антропогенні, соціальні;
- етичні, моральні, матеріальні;
- літосферу, біосферу, стратосферу.
19. Природні ресурси і природні умови відрізняються:
- фізичним складом;
- характером взаємозв’язків з людством;
- хімічним складом.
20. До відтворюваних природних ресурсів відносяться:
- тваринний і рослинний світ, родючість ґрунту;
- корисні копалини, торфородовища, прісні води;
- енергія вітру, енергія морських припливів, ядерна енергія.
21. Використання природних благ аналізується за допомогою таких показників:
- еколого-економічних;
- соціально-фізіологічних;
- морально-етичних.
22. Природні фактори виконують щодо людини такі функції:
- регулюючі, коригуючи, стабілізаційні, планові;
- стратегічні, тактичні, оперативні, повсякденні;
- фізіологічні, соціальні, економічні, екологічні.
23. Економічна оцінка природних ресурсів це:
- грошовий вираз загальнодержавної цінності природних благ, який визначається шляхом вимірювання ефективності їх відтворення;
- собівартість добування природних компонентів, їх переробки, використання у виробах та утилізації;
- сумарна вартість добутих в країні, протягом аналізованого періоду корисних копалин.
24. Економічна оцінка природних ресурсів виконує такі функції:
- екологічну і соціальну;
- облікову і стимулюючу;
- стратегічну і тактичну.
25. Основні концепції оцінки природних ресурсів:
- витратна і рентна;
- дохідна і витратна;
- дохідна і рентна.
26. Витратна концепція оцінки природних ресурсів враховує:
- різницю вартості продукції з кращих та гірших земель, або різницю цін виробництва і собівартості продукції;
- сумарну вартість мінеральних, ґрунтових, рослинних та водних ресурсів;
- необхідні витрати праці на відтворення кількісних або якісних параметрів природних благ, а також їхню підготовку до залучення в господарську діяльність.
27. Рентна концепція оцінки природних ресурсів:
- базуєтьсяна обчисленні диференційної ренти та розраховується як різниця продукції з кращих і гірших земель, або чистого доходу підприємств, які функціонують в різних умовах;
- базується на обсяг вкладеної праці і засобів виробництва для відтворення природних ресурсів та розраховується як сума витрат розвідку на відтворення земель;
- базується на платі за обсяги вилучених з природного обігу природних ресурсів та зборах за збитки заподіяні природі забрудненням навколишнього природного середовища.
28. Абсолютна економічна оцінка природних ресурсів використовується для:
- складання калькуляції геологорозвідувальних, добувних, переробних та рекультиваційних робіт;
- визначення розміру плати і прийняття природних ресурсів на баланс підприємства, а також відображення природних ресурсів у складі національного багатства;
- визначення ефективності різних заходів направлених на більш повне, якісніше та економне використання природних ресурсів.
29. Порівняльна економічна оцінка природних ресурсів використовується для:
- визначення ефективності різних заходів направлених на більш повне, якісніше та економне використання природних ресурсів;
- визначення різниці між вартістю природних і штучних компонентів у витратах підприємства;
- визначення розміру податку за використання корисних копалин, водних, земельних, рослинних та тваринних ресурсів.
30. (С + Ен х К) – це:
- собівартість витрат на впровадження природоохоронних заходів;
- сума витрат на очистку атмосферного повітря від шкідливих інгредієнтів;
- приведені витрати на одиницю додатково виробленої продукції.
31. В = 1/ (1 + Енп)t , це:
- сума витрат на відтворення земельних ресурсів;
- коефіцієнт приведення різночасових витрат;
- сума витрат на очищення водних ресурсів.
32. Розрізняють такі види забруднення навколишнього середовища:
- антропогенне, рослинне, тваринне, водне, ґрунтове, атмосферне, космічне, нітратне;
- механічне, фізичне, хімічне, теплове, акустичне, електромагнітне, радіаційне, біологічне;
- нітратне, нітратне, сірководневе, колоїдне, фосфорне, азотне, комбіноване.
33. Для аналізу збитків під забруднення навколишнього середовища розрізняють:
- витрати на ліквідацію наслідків забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, відновлення рослинного і тваринного світу, зберігання, охорону і використання відходів виробництва;
- абсолютну і порівняльну ефективність природоохоронних заходів;
- промислові, сільськогосподарські, будівельні, торгівельні та транспортні шкідливі впливи.
34. До натуральних показників, які враховують при оцінці збитків від забруднення навколишнього середовища відносять:
- обсяги розвіданих мінеральних ресурсів, їх видобування та переробки протягом аналізованого періоду, обсяги спожитих продуктів рослинного, тваринного та рибного світу;
- площу розораних ґрунтів, вирубаних та насаджених лісів, обсяги добутих мінеральних ресурсів, виловлених рибних ресурсів, кількість одиниць тваринного та рослинного світу, які зникли протягом року;
- обсяги викидів забруднюючих речовин, їх питомі величини на одиницю продукцію за інгредієнтами, відношення фактичної концентрації шкідливих компонентів до гранично допустимої концентрації.
35. До вартісних показників, які враховують при оцінці збитків від забруднення навколишнього середовища відносять:
- капітальні та поточні витрати підприємства на облаштування доріг, каналів, засобів комунікації та зон відчуження;
- виробництво продукції на одного працюючого, оплата одного дня працівника на лікарняному, вартість лікування одного хворого;
- обсяги викидів забруднюючих речовин на одиницю виробленої продукції за інгредієнтами, відношення фактичної концентрації шкідливих компонентів до гранично допустимої концентрації.
36. Втрати в природокористуванні поділяються на такі групи:
- економічні, соціальні, можливостей;
- в промисловості, сільському господарстві, на транспорті;
- відтворювані, не відтворювані, не передбачувані.
37. Визначення збитків від забруднення навколишнього середовища проводиться в такій послідовності:
- визначення втрат які зазнали підприємства, визначення витрат на лікування додатково захворілого населення, визначення збитків, які нанесені соціальній та культурній сфері;
- видача завдання на розробку плану дослідження навколишнього середовища, виявлення об’єктів, які постраждали внаслідок забруднення, складання калькуляції збитків за статтями витрат;
- визначення чим забруднене навколишнє середовище, визначення кругу реципієнтів, які зазнали збитків, оцінка натуральних розмірів збитку, оцінка збитку в грошовій формі.
38. Еколого-економічний збиток складається з таких елементів:
- капітальні збитки, поточні збитки, оперативні збитки;
- збиток держави, збиток підприємств, збиток населення;
- втрачений продукт, недовироблений продукт; компенсаційні витрати;
39. Збитки від порушення земельних ресурсів виникають через:
- облаштування водосховищ, зміну кліматичного середовища, загазованість атмосфери, використання не сертифікованого насіння;
- втрату землі (переведення сільськогосподарських земель під несільськогосподарські потреби та облаштування інженерних комунікацій) і зниження її урожайності;
- інтенсивне її використання, заморозки, засуху, радіоактивне забруднення, підвищене електромагнітне поле.
40. Збитки від забруднення водних ресурсів виникають через:
- збільшення захворюваності населення, зменшення вилову риби, збільшення витрат на очистку води для споживання її населенням і підприємствами;
- перебої в роботі поромного та судноплавного транспорту, гідроелектростанцій та гідроакумулюючих станцій;
- збільшення концентрації у водоймах водоростей, пониження рівня ґрунтових вод, неконтрольованих опадів та повеней.
41. Збитки від забруднення атмосферного повітря виникають через:
- авіаційні катастрофи, затримки авіаційних рейсів, зміну кліматичного середовища та затримку стартів космічної техніки;
- збільшення захворюваності населення, прискорений знос обладнання, зниження продуктивності ґрунтів, лісів та тварин;
- конфлікт загальнодержавних інтересів та інтересів підприємств і підприємців.
42. Загальна ефективність використання природоохоронних заходів розраховується за такими ефективностями:
- народногосподарською, госпрозрахунковою;
- доходною, витратною, порівняльною;
- економічною, екологічною, соціальною;
43. Економічна ефективність природоохоронних заходів визначається шляхом:
- співставлення економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснення;
- сумування різних видів ефектів отриманих після впровадження заходів;
- множення економічних результату на обсяги додатково випущеної продукції після впровадження заходів.
44. Природоохоронні заходи бувають:
- стратегічні та тактичні;
- ресурсозберігаючими та еколого-захисними;
- одно-цільовими та багатоцільовими.
45. За формулою Е = ∑∑ Еіj / (Сн + Ен х Кн) визначається:
- порівняльна ефективність природоохоронних заходів;
- загальна ефективність природоохоронних заходів;
- загальний ефект від впровадження природоохоронних заходів.
46. За формулою Е = (∑∑ Еіj – Сн) / Кн визначається:
- порівняльна ефективність природоохоронних заходів;
- загальна економічна ефективність капітальних вкладень;
- абсолютна ефективність природоохоронних заходів.
47. За формулою Еіj = ∆Уіj визначається:
- загальний ефект від впровадження природоохоронних заходів;
- порівняльна ефективність природоохоронних заходів;
- абсолютна ефективність природоохоронних заходів.
48. За формулою С + Ен х К → min визначається:
- загальна ефективність природоохоронних заходів;
- загальний ефект від впровадження природоохоронних заходів;
- порівняльна ефективність природоохоронних заходів;
49. За формулою ∑ [(Кп + Кgt + Сt) / (1 + Енп)t] → min визначається:
- загальна ефективність природоохоронних заходів, які мають тривалі терміни впровадження;
- порівняльна ефективність природоохоронних заходів, які мають тривалі строки реалізації проекту;
- загальний ефект від впровадження природоохоронних заходів визначений за сумою капітальних і поточних витрат.
50. Еколого-економічна оцінка проектів включає такі етапи:
- пошук майданчика для будівництва, вибір підрядних організацій для виконання будівництва, техніко-економічне обґрунтування заходу, затвердження розробленого проекту;
- пошук інвестора для здійснення інвестицій у будівництво, формування пакету замовлень на виконання підрядних робіт, підписання договорів на проведення будівництва, підбір необхідних мінеральних ресурсів для здійснення будівництва.
- оцінку допустимості будівництва, або реконструкції, обґрунтування передбачуваного будівництва, мінімізацію впливу запроектованого об’єкту на навколишнє природне середовище, визначення еколого-економічного ефекту.
51. Управління природокористуванням полягає у:
- здійсненні функцій планування, дослідження, спостереження, прогнозування, проведення екологічної експертизи, контролю, інформування і іншої виконавчо-розпорядчої діяльності для охорони, збереження, відтворення та раціонального використання природних ресурсів і забезпечення необхідної якості життєвого середовища;
- створенні передумов для ефективного використання природних ресурсів, зменшення обсягів шкідливих викидів і скидів у навколишнє середовище, впровадженні заходів по зменшенню енергоємності та матеріаломісткості продукції;
- регулюванні екологічних та економічних систем, суспільно-економічних відносин у сфері природокористування, запровадженні ресурсозберігаючих технологій, здійсненні рекультивації земель, відтворенні рослинного і тваринного світу.
52. Господарський механізм управління природокористуванням включає:
- комплекс заходів направлених на забезпечення раціонального використання атмосферного повітря, водного середовища, земельних ресурсів, тваринного і рослинного світу;
- правові норми, організаційну структуру управління, загальнодержавне планування, госпрозрахункові умови раціонального природокористування;
- стратегічне і тактичне планування, бізнес-план, обґрунтування собівартості продукції екологічного призначення, маркетингові дослідження на ринку екологічних послуг;
53. Державне управління у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють:
- Міністерство екології і природних ресурсів, Міністерство юстиції, Міністерство охорони здоров’я, Генеральна прокуратура та судові органи;
- Санепідемстанція, Державна екологічна інспекція, Міністерство охорони праці і захисту населення;
- Верховна Рада, Кабінет Міністрів, місцеві ради, державні адміністрації та спеціально уповноважені органи.
54. Основні напрями державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища визначає:
- Президент України;
- Верховна Рада України;
- Кабінет Міністрів України.
55. Зупиняє або припиняє діяльність підприємств, що порушують екологічне законодавство:
- Кабінет Міністрів України;
- Верховна Рада України;
- Президент України.
56. Державну екологічну експертизу здійснює:
- Кабінет Міністрів України;
- Міністерство з надзвичайних ситуацій;
- Міністерство екології та природних ресурсів.
57. Дають дозвіл на розміщення на свої території підприємств:
- Спеціальні органи, Міністерство екології та природних ресурсів;
- Санітарні служби, Управління охорони праці, органи пожежної безпеки, Управління Міністерства внутрішніх справ;
- Місцеві Ради, державні обласні та районні адміністрації, міські та сільські голови.
58. Екологічні нормативи встановлюють:
- гранично допустимі викиди і скиди хімічних речовин та рівні допустимого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище фізичних і біологічних речовин, нормативи використання природних ресурсів;
- собівартість та рентабельність екологічної продукції;
- зони екологічного лиха, радіаційного забруднення, вільні економічні зони та технополіси.
59. Нормативи збору за використання природних ресурсів встановлює:
- Спеціальні органи;
- Місцеві Ради, на території яких розміщені природні ресурси;
- Кабінет Міністрів України.
60. Збори за використання природних ресурсів в межах встановлених лімітів:
- сплачуються з прибутку підприємства;
- відносяться до витрат підприємства;
- відносяться до доходів підприємства.
61. Еколого-економічні оцінки це:
- види економічних показників, що характеризують зміну параметрів господарської діяльності економічних суб’єктів, у відповідь на процеси використання природних благ або впливу на навколишнє середовище;
- сума інтегральних показників, які характеризують зміну параметрів навколишнього середовища під впливом антропогенного навантаження;
- вартість дефіцитних природних компонентів (газу, нафти, мінеральних ресурсів, ґрунтів, водних об’єктів).
62. Еколого-економічні ставки це:
- тарифи на перевезення екологічно-небезпечних вантажів автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом;
- корпоративна вартість економічних суб’єктів, які спеціалізуються на виробництві природоохоронного обладнання;
- питомі економічні показники, що враховують дію або вплив екологічних факторів та забезпечують реалізацію економічних інструментів.
63.Економічні інструменти це:
- набір основних та оборотних засобів для впровадження природоохоронних заходів;
- засоби зміни фінансового стану економічних суб’єктів:
- активна частина основних виробничих фондів екологічного призначення.
64. В процесі використання природних ресурсів взаємодіють такі економічні суб’єкти:
- громадяни, законодавчі та розпорядчі органи, виробники та споживачі продукції, посередники;
- екологічні, економічні, соціальні;
- геологорозвідувальні, видобувні, переробні, реалі затори.
65. Основні компоненти економічного механізму:
- матеріальні витрати, фонд оплати праці, соціальні відрахування, амортизація, накладні витрати;
- правові основи, система відносин власності, організаційна структура економіки, система суспільних інструментів, економічні інструменти;
- собівартість, рентабельність, доходність, прибутковість, ефективність.
66. Економічні інструменти поділяються на:
- адміністративні, розподільчі, екологічні, правові;
- загальні (абсолютні), порівняльні, комплексні;
- ціни за ресурси, економічні вигоди, перерозподільні платежі.
67. Перерозподільні еколого-економічні інструменти виконують такі функції:
- розподілу між населенням екологічно чистих продуктів;
- еколого-економічної і еколого-соціальної корекції;
- розподілу квот на шкідливі вики і скиди між регіонами.
68. Вихідні принципи впливу еколого-економічних інструментів на групи економічних суб’єктів:
- „забруднювач сплачує”, „споживач сплачує”, „усе суспільство сплачує”;
- економічна доцільність, екологічна безпека, раціональне використання природних ресурсів;
- соціальної справедливості, економічної ефективності, екологічної доцільності.
69. До еколого-економічних механізмів відносяться:
- розпорядження, директиви, накази, ліміти, обмеження, рекультивація, диверсифікація, цінові обмеження;
- природоохоронні заходи, гранично допустимі нормативи викидів, скидів та розміщення шкідливих речовин;
- податки, акцизи, мито, збори, субсидії, гранти, кредити, страхування, прискорена амортизація.
70. До податкових еколого-економічних інструментів відносять:
- податок на додану вартість, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, комунальний податок, транспортний податок;
- податок на транзит через країну вантажів, екологічний податок на автомобілі, податок на розв’язання глобальних екологічних проблем, комунальний податок;
- екологічний податок, податки з використаних мінеральних, водних, атмосферних ресурсів, соціальні нарахування, збори до фондів захисту населення від шкідливих викидів і скидів.
71. Система зборів за порушення природного середовища включає такі основні елементи:
- обсяги шкідливих викидів і скидів, обсяги використаних природних ресурсів, грошову оцінку природних ресурсів, вартість переробки та захоронення шкідливих відходів;
- порядок вилучення коштів, ставки платежів, допустимі межі порушення середовища, порядок розподілу зібраних коштів;
- платежі за одиницю використаних природних ресурсів, один гектар оброблюваної землі, одиницю використаної ділової сировини, відстріл тварин, виробленої риби.
72. За понадлімітне порушення природного середовища, платежі стягуються:
- за п’ятикратною ставкою;
- за трьохкратною ставкою;
- за двохкратною ставкою.
73. В Україні збори стягуються за такі порушення природного середовища:
- вітрову та водяну ерозію ґрунтів, несанкціоновану вирубку лісів, дорожньо-транспортні пригоди та аварії на водах, які спричинюють забруднення довкілля;
- перевищення нормативу двоокису вуглецю у вихлопних газах автомобілів, питомої ваги розораних ґрунтів, перевищення вантажопідйомності автомобілів, забруднення санітарних зон;
- забруднення атмосфери, водних об’єктів, розміщення відходів, збитків завданих рослинам і тваринам.
74. Екологічні платежі розподіляються таким чином:
- 33,3 % – до місцевих бюджетів, 33,3 % - до обласних бюджетів, 33,3 % - до Державного бюджету;
- 10 % - до місцевих бюджетів, 25 % - до обласних бюджетів, 65 % - до Державного бюджету;
- 50 % - до обласного бюджету; 50 % - до державного бюджету.
75. Збори за забруднення атмосфери поділяються на:
- збори за забруднення атмосфери автомобільним, залізничним, водним та авіаційним транспортом;
- збори за забруднення атмосфери продуктами розпаду радіоактивних елементів, відходами продукції хімічних та нафтохімічних підприємств;
- збори на забруднення атмосфери стаціонарними та пересувними джерелами.
76. Забруднюючі речовини в залежності від класу небезпеки поділяються на:
- на 4 групи;
- на 3 групи;
- на 5 груп.
77. Коригуючий коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту становить:
- для обласних центрів – 1,5, курортних місць – 2,0.
- для районних центрів – 1,25, обласних центрів і курортних зон – 1,5.
- для обласних центрів – 1,25, курортних місць – 1,65.
78. Коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність населеного пункту становить:
- 500,1 – 1000 тис. жителів – 1,5, понад 1 млн. – 2;
- 500,1 – 1000 тис. жителів – 1,55, понад 1 млн. – 1,8;
- 500,1 – 1000 тис. жителів – 1,35, понад 1 млн. – 1,5.
79. Нормативи збору за 1 т використаного пального диференціюють:
- для автомобільного, морського і річного, залізничного транспорту;
- для двигунів до 2 куб. см, 2,1 – 3 куб. см, більше 3 куб. см;
- для двигунів обладнаних каталізаторами, для двигунів не обладнаних каталізаторами.
80. Нормативи скидів збільшуються:
- для скидів у озера і ставки – у 2,5 рази, підземні водоносні горизонти – 5 разів;
- для скидів у озера і ставки – у 1,5 рази, підземні водоносні горизонти – 10 разів;
- для скидів у озера і ставки – у 2 рази, підземні водоносні горизонти – 5 разів.
81. Коригуючий коефіцієнт, що враховує розміщення відходів у населеному пункті чи на відстані не менше 3 км від нього становить:
- 3;
- 1,5;
- 2.
82. Коригуючий коефіцієнт для смітника, що не забезпечує повного захисту середовища:
- 5;
- 2;
- 3.
83. За заподіяння шкоди тваринам і рослинам діють такі збори:
- збори за шкоду заподіяну диким і свійським тваринам, самовільну вирубку лісів, транспортування ділової сировини річками;
- штрафи за незаконний промисел диких звірів і птахів, цінних видів риб, пошкодження дерев, чагарників, саджанців, газонів;
- екологічні, економічні, соціальні збори, платежі за понаднормативні скиди.
84. Річна ставка земельного податку за використання 1 га сільськогосподарських угідь встановлюється:
- від вартості 1 га;
- від середньої вартості виробленої на 1 га продукції;
- від середньої врожайності і-тої культури на 1 га.
85. За використання земель населених пунктів річна ставка податку від грошової вартості землі становить:
- 10 %;
- 1 %;
- 5 %.
86. За непрофільне використання сільськогосподарських угідь плата від грошової вартості землі становить:
- 5 %;
- 3 %;
- 10 %.
87. За видачу ліцензій на використання надр іноземним юридичним та фізичним особам збір збільшується:
- в 1,5 рази;
- в 3 рази;
- в 2 рази.
88. Плата за використання водних ресурсів включає:
- збір за використання води як природного ресурсу та збір за забір води, її очищення і розподіл між водокористувачами;
- збір за забір води та платежі за транспортування водних ресурсів;
- збір за використання води для технічних потреб та в сільськогосподарському виробництві.
89. В залежності від відстані лісосіки до пункту вивозу ліси поділяються на:
- 6 розрядів;
- 5 розрядів;
- 4 розряди.
90. Обов’язковою умовою полювання є:
- наявність законодавчо закріплених мисливських угідь;
- наявність єгерських служб;
- наявність ліцензії.
91. Екологізація це:
- це сукупність природоохоронних заходів направлених на підвищення ефективності діяльності промислових підприємств;
- зменшення інтегрального екодеструктивного впливу процесів виробництва та споживання одиниці продукції;
- процес підвищення ефективності використання природних ресурсів.
92. Екодеструктивні впливи виробництва включають:
- забруднення, порушення ландшафтів, прямий вплив на організм людини, негативний вплив на тварини і рослини;
- інтенсифікацію виробництва, підвищення рівня безробіття, прискорений знос обладнання, вичерпність не відновлюваних природних ресурсів;
- забір води для промислового використання, неконтрольована вирубка лісів, знищення рослин і тварин занесених в червону книгу.
93. Для екологізації виробництва потрібні такі передумови:
- стратегічні, тактичні, оперативні;
- соціальні, економічні, технологічні;
- охорона здоров’я, охорона довкілля; раціональне використання мінеральних ресурсів.
94. Стадії екологізації виробництва:
- розробка екологічного проекту, виробництво екологічного обладнання, впровадження ресурсозберігаючих технологій, використання енергії сонця і вітру;
- проектування об’єктів нульового циклу, будівництво екологічних будівель і споруд, виробництво екологічного обладнання, екологічне навчання виробничого персоналу;
- розвиток екологічного обладнання, екологічно обумовлене вдосконалення технологій, підвищення ефективності складових життєвого циклу виробів і послуг, виробництво екологічних товарів.
95. Механізм екологізації виробництва включає:
- стратегічне і оперативне планування, місячні та декадні графіки;
- мету, завдання, об’єкти, суб’єкти, інструменти екологізації;
- комплекс заходів з підвищення ефективності виробничої діяльності підприємства;
96. Завдання екологізації виробництва:
- усунення потреби в екологічно несприятливій продукції, заміна екологічно несприятливих технологій, зниження ресурсомісткості продукції;
- збільшення виробництва екологічного обладнання, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції;
- збільшення виробництва гідро-електроенергії, зменшення використання деревини, перехід до використання відновлюваних джерел енергії.
97. Екологізація економіки здійснюється через:
- вплив на пропозицію, вплив на попит, вплив на взаємозв’язок між виробниками і споживачами;
- виробників екологічного обладнання, торгових посередників, державні митні органи;
- іноземних та вітчизняних інвесторів, екологічні державні та регіональні фонди.
98. Необхідна умова впливу на екологічний попит:
- наявність необхідних фінансових ресурсів для здійснення екологічного моніторингу продукції;
- екологічна грамотність, поінформованість, навички, свідомість і дисципліна споживачів;
- комплекс природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.
99. Екологічний аудит це:
- найпоширеніші в галузі охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів заходи направлені на забезпечення раціонального природокористування та охорони здоров’я населення;
- державна програма стимулювання природоохоронної діяльності та впровадження ресурсозберігаючих технологій на рівні галузей, територій та підприємств;
- процес екологічної перевірки, який полягає в отриманні і оцінці об’єктивної інформації з метою визначення відповідності критеріям аудиту конкретних екологічних заходів, умов, систем управління чи інформації про них з подальшою передачею результатів замовнику.
100. Екологічний аналіз життєвого циклу продукції полягає в:
- визначення вартості використаних природних ресурсів на всіх стадіях її використання – добування, переробки та захоронення;
- визначенні питомої ваги екологічно чистої продукції у загальному обсязі продукції виробленої підприємством протягом періоду дослідження.
- оцінці впливу на навколишнє природне середовище протягом усього часу існування продукції – з моменту її створення до знищення, включаючи утилізацію відходів продукції після її використання.
8. ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Відповідно до навчального плану студент виконує одну контрольну роботу, яка складається з теоретичної та розрахункової частини. Висвітлені в теоретичній частині положення показують степінь засвоєння студентом-заочником теоретичного матеріалу з дисципліни, яка вивчається.
Контрольна робота виконується студентом за відповідним варіантом, який визначається за останніми двома цифрами залікової книжки. Перелік питань теоретичної частини наведено в підпункті 8.1, порядок вибору - в таблиці 8.1, а практичної частини в таблиці 8.8.
При виконанні контрольної роботи обов’язково пишеться зміст, де вказуються, зі збереженням нумерації, питання теоретичної частини та практичної.
При відповіді на питання студент повинен використовувати діючу нормативну і законодавчу базу, враховувати сучасні тенденції розвитку страхування в Україні.
Обсяг контрольної роботи не повинен перевищувати 18 сторінок учнівського зошита. Титульна сторінка оформлюється згідно зразка наведеного в додатку Б. Сторінки слід пронумерувати і залишити поля для зауважень. Робота повинна бути написана розбірливо, без виправлень і оформлена охайно. В кінці роботи слід навести перелік використаної літератури.
Теоретична частина.
1. Історія розвитку науки, методи дослідження і завдання дисципліни „Економіка природокористування”.
2. Природокористування як форма взаємодії виробництва та навколишнього середовища.
3. Особливості функціонування еколого-економічних систем.
4. Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних ресурсів.
5. Поняття природного середовища, природних ресурсів та їх класифікація.
6. Форми еколого-економічних інструментів природоко-ристування.
7. Основні види порушень земельних ресурсів, причини і дже-рела їх виникнення.
8. Органи місцевого самоврядування та їх функції у регулю-ванні природокористування.
9. Використання податкових важелів та екологічних зборів як центральна ланка фінансового механізму охорони навколишнього середовища.
10. Цінність природного багатства як економічного ресурсу і як економічного блага.
11. Визначення величини відшкодування збитків землекорис-тувачам та втрат сільськогосподарського виробництва.
12. Природно-ресурсний потенціал України.
13. Механізм формування і види економічних збитків від забруд-нення атмосфери.
14. Фінансові відносини у природокористуванні.
15. Суть методики розрахунку розмірів відшкодування збитків у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмос-феру.
16. Роль фінансово-економічних важелів у сфері природокорис-тування.
17. Економічна оцінка використання водних ресурсів та її особливості при зрошенні земель.
18. Відтворення природних ресурсів та його форми.
19. Показники еколого-економічної ефективності природокорис-тування.
20. Суть методики визначення розмірів плати і стягнення зборів за забруднення НПС України.
21. Причини і види забруднення водних джерел. Оцінка еконо-мічного збитку від забруднення і нераціонального використання водних ресурсів.
22. Використання ринкових механізмів в системі природоохо-ронної діяльності.
23. Цілі, стратегії та інструменти зеленого маркетингу.
24. Розкрити суть екологізації матеріального виробництва: фак-тори, стадії, тенденції розвитку.
25. Довести ефективності використання відходів.
26. Доцільність, значення і завдання економічного обґрунту-вання природоохоронних заходів.
27. Порядок і методи визначення загального і госпрозрахунко-вого ефекту природоохоронних заходів.
28. Напрямки вдосконалення економічних важелів раціональ-ного природокористування.
29. Вплив проведення природоохоронних заходів на показники рентабельності та прибутку підприємства.
30. Економічна оцінка природних ресурсів: суть, функції і критерії.
31. Суть та значення економічного стимулювання.
32. Основні концепції оцінки природних ресурсів. Теорія дифе-ренційної ренти.
33. Міжнародні стандартизовані системи екологічного аудиту.
34. Суть, види і особливості визначення ефективності природоохоронних заходів.
35. Земельний кадастр і земельний кодекс, їх призначення, структура і зміст.
36. Склад і порядок визначення економічних збитків внас-лідок забруднення атмосфери.
37. Вплив сільськогосподарського виробництва на стан та використання земельних ресурсів.
38. Суть екологічного аудиту: функції, види.
39. Ринок природних ресурсів: особливості ціноутворення
40. Суть страхування екологічних ризиків.
41. Класифікація відходів і їх зв’язок з рівнем екологізації виробництва.
42. Водні ресурси, їх відтворення і використання в Україні. Роль водного кадастру та недоліки при плануванні водоохоронної діяльності.
43. Методика визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону навколишнього середовища.
44. Екологічна експертиза: об’єкти, завдання, етапи проведення.
45. Екологічна сертифікація товару.
46. Суть та порядок визначення плати за лісові ресурси.
47. Основні різновидності екологічних стандартів і нормативів
48. Суть і порядок визначення плати за біологічні ресурси.
49. Порядок визначення розміру платежів за використання природних ресурсів.
50. Система державного управління в галузі охорони навко-лишнього природного середовища і природокористування.
51. Земельні ресурси України і ефективність їх використання.
52. Еколого-економічна оцінка проектів, її завдання та зна-чення.
53. Необхідність та порядок визначення коефіцієнта екологіч-ності матеріального виробництва.
54. Методи і форми економічного стимулювання раціональ-ного природокористування.
55. Основні підходи до визначення плати за воду і забруднення водних ресурсів.
56. Розвиток міжнародного співробітництва в області впровад-ження ресурсозберігаючих та безвідходних технологій.
57. Облік природоохоронних витрат, його види, форми звітності та значення.
58. Методика визначення порівняльної економічної ефектив-ності затрат на охорону навколишнього середовища.
59. Порядок розрахунку чистого економічного ефекту природо-охоронних заходів.
60. Суть і порядок визначення плати за земельні ресурси.
61. Види результатів природоохоронної діяльності і їх суть.
62. Суть і порядок визначення критерію екологічної оптималь-ності проекту.
63. Суть і порядок визначення плати за корисні копалини.
64. Сучасні підходи до використання природних ресурсів та основні проблеми природокористування.
65. Концептуальні принципи сталого розвитку і глобального природокористування.
66. Фінансові механізми раціонального використання природ-них ресурсів, їх види та порядок застосування.
67. Особливості фінансування та пріоритети інвестицій у відтворення навколишнього середовища.
68. Купівля-продаж прав на забруднення НПС.
69. Описати порядок фінансування, основні джерела і структура капітальних вкладень на охорону НПС та раціональне природо-користування.
70. Економічний зміст тазначення плати за природні ресурси.
71. Суть і види еколого-економічного районування. Основні формуючі фактори і показники.
72. Основні підходи і методи оцінки економічних збитків.
73. Суть категорії економічних збитків та їх класифікація.
74. Складта структура поточних витрат при експлуатації природоохоронних об’єктів.
75. Екологічна безпека і екологізація виробництва, галузі.
76. Визначення порівняльного еколого-економічного ефекту проектних рішень.
77. Економічна суть природного середовища та природокорис-тування.
78. Основні підходи до визначення збитків, які завдаються лісовим ресурсам промисловими викидами підприємств
79. Економічні методи стимулювання виробництва екологічно чистої продукції.
80. Довгострокове та поточне планування.
81. Еколого-економічні моделі та охорона НПС.
82. Сучасні технології утилізації відходів.
83. Основні методи визначення локальних збитків від забруд-нення довкілля.
84. Основні напрямки підвищеній ефективності природокорис-тування і охорони навколишнього середовища.
85. Система показників та методи планування природокорис-тування.
86. Показники економічних результатів природоохоронної діяльності і критерії вибору оптимальних рішень, їх суть і значення.
87. Умови здійснення еколого-економічної оцінки: основні етапи.
88. Платне природокористування в ринкових умовах господа-рювання.
89. Правові основи управління природокористуванням та охороною природи.
90. Науково-технічний прогрес та проблема ресурсозбереження.
91. Значення раціонального природокористування в розвитку продуктивних сил.
92. Ресурсоємкість виробництва, її тенденції.
Таблиця 8.1
Таблиця для вибору теоретичних питань