Об'єкт попередження злочинності

Як відомо, злочинність зумовлюється комплексом негативних явищ і процесів різного походження, котрі і є так званими об'єкта­ми попереджувального впливу. Теорія і практика боротьби зі злочин­ністю показують, що об'єкт попереджувального впливу — це все те, на що діє система попередження злочинності, і включає: по-перше, уражені недоліками суспільні відносини в системі формування лю­дини; по-друге, соціальні негативні (різні за походженням) традиції, стереотипи поведінки, найбільш поширені негативні звички людей;

по-третє, окремих осіб, групи і контингенти осіб, які виявляють оз­наки протиправної поведінки; по-четверте, сукупність конкретних негативних явищ, процесів, недоліків у різних сферах життя, які де­термінують злочинну поведінку і вчинення конкретного злочину; по-п'яте, окремі негативні особистісні властивості людини, які прово­кують злочин або сприяють його вчиненню.

Таким чином, об'єкт попереджувального діяння - це окремі або сукупність різних (за генезою, сферою, формами та інтенсив­ністю прояви) негативних явищ та процесів реальної дійсності ма­теріального чи духовного характеру, які призводять до виникнен­ня причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів.

Для об'єкта характерні такі властивості: криміногенність (саме вона виділяє його із сукупності негативних явищ); динамічність, що зумовлює постійну мінливість його кількісно-якісних показників;

потенційність — нею пояснюється те, що окремі явища можуть швидко досягти високого ступеня криміногенності; латентність - криміногенність, яка прихована від спостерігача-дослідника. Голов­ною властивістю будь-якого об'єкта, попереджувального впливу є криміногенність. Поняття «криміногенність» тісно пов'язане із по­няттям «криміногенний». Термін походить від латинської мови-злочин і грецької - рід, походження. Отже, це поняття, яким підкреслюється близька спорідненість, тісний взаємозв'язок явища, процесу, особи із злочинністю. Поняття «криміногенний» вживаєть­ся у різних сполученнях: криміногенні фактори, криміногенна осо­ба, криміногенне середовище, криміногенна ситуація тощо. Кримі­ногенність - це така кримінологічне значуща властивість об'єкта попередження злочинності, яка показує конкретну взаємозалеж­ність об'єкта і конкретного злочину, злочинності взагалі.

Криміногенність слід розглядати як таку властивість об'єкта, що здатна формувати антисуспільну спрямованість особи, яка знахо­диться в безпосередньому з ним контакті, а також провокувати вчи­нення нею протиправних дій. Ця властивість виявляється через силу впливу об'єкта на злочинність, здатність його наводити причинні зв'язки.

Криміногенність будь-якого об'єкта — величина змінна, тому вона може бути відображена як кількісно-якісна: ступінь криміно­генності (тобто вище-нижче); криміногенний набір (більш-менш); криміногенний інтервал (ближче-далі).

Ступінь криміногенності - показник, який визначає міру цієї властивості і більшу чи меншу силу її впливу на злочинну мотива­цію. За даними досліджень, алкогольне обтяження як криміногенна властивість особи досить висока серед вбивць і осіб, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження на сімейно-побутовому грунті. Криміно­генний набір - структурний показник криміногенності об'єкта. Криміногенність об'єкта - якість інтегральна, яка утворюється в свою чергу сукупністю і взаємозв'язком, як правило, негативних явищ, котрі сами по собі безпосередньо не пов'язані зі злочинні­стю. Відомо, наприклад, що початок злочинного шляху підлітків звичайно зумовлюється одночасною чи послідовною дією набору з трьох-п'яти негативних явищ (неблагополуччя в сім'ї, небезпеч­не оточуюче середовище, рання алкоголізація та ін.). Криміноген­ний інтервал — міра зростання чи зменшення криміногенності предмета, «відділення» або наближення його до причинної детер­мінації. Таким чином, чим вище ступінь криміногенності предме­та, тим менший його криміногенний інтервал. Тим самим визна­чається «місто» (ближче-дальше) криміногенного об'єкта в при­чинному ланцюгу. В кримінологічній літературі відмічається, що найбільша криміногенність характерна для тих об'єктів, наявність яких у системі причин та умов злочинності з більшою імовірністю породжує злочинну детермінацію.

Поняття криміногенного набору порівняльне невеликого по­єднання найбільш значущих показників для будь-яких різновидів суб'єктів анти суспільної поведінки покладено в теоретичне обгрун­тування прикладних прогностичних методик індивідуальної зло­чинної поведінки та її попередження.

Криміногенні об'єкти доцільно згрупувати так, щоб вони ста­ли уразливими для тих чи інших - теж згрупованих відповідним чином - методів попереджувального впливу і адекватних їм заходів. Тому природною підставою класифікації є характер криміногенних об'єктів, їх природа, генеза, умови існування. За цією підставою розрізняються групи криміногенних об'єктів соціального, правово­го і психогенного характеру. Група криміногенних об'єктів соціаль­ного характеру знаходиться в діапазоні від негативних явищ на рівні суспільства до криміногенних явищ і властивості конкретної осо­би (пияцтво, алкоголізм, наркоманія, віктимний стан тощо). В гру­пу криміногенних об'єктів правового характеру включаються яви­ща, генеза яких лежить у сфері правових недосконалень, грубих помилок, протиправних дій, необгрунтованого, несвоєчасного, не­компетентного регулювання суспільних відносин на різних рівнях соціального буття. Група криміногенних об'єктів психогенного ха­рактеру охоплює ті психологічні, психіатричні та інші криміноло­гічне значущі аномальні явища, які дезорганізують суспільне жит­тя, відіграють деструктивну роль у процесі соціалізації і ресоціалізації особи, перешкоджують їй чи обмежують її здатність адекватно оцінювати свої вчинки і діяти на основі такої оцінки.