Умови призначення судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей

Лекція 2.3

Тема: Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості – 2 год.

1. Умови призначення судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей.

2. Різновиди судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей.

3. Особливості вивчення особи невідомого зловмисника. Психологічний портрет злочинця.

4. Особливості вивчення індивідуально-психологічних особливостей підозрюваного, обвинуваченого.

Література:

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1978.

Васильев В.Л. Юридическая психология. СПб., 2000.

Смит Э. У. Внуки алкоголиков: проблема взаимозависимости в семье. — М., 1991.

Спиваковская А. С. Профилактика детских неврозов. — М.: Изд-во МГУ, 1988.

Сысоенко В. А. Супружеские конфликты. — М.: Мысль, 1989.

Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений. Харьков, 1978.

Прикладная юридическая психология./Под ред. А.М.Столяренко. М.,2000.

Сорокотягин И.Н. Юридическая психология. Свердловск,1986.

 

Умови призначення судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей.

Вивчення злочину в кримiнальному процесi передбачає аналiз як об’єктивної, так i суб’єктивної сторони злочинної поведiнки. При цьому пiд суб’єктивною стороною мається на увазi визначення особою характеру ситуацiї i сутностi своїх дiянь. Часто у свiдомостi суб’єкта злочинної дiяльностi суб’єктивне значення ситуацiї злочину не збiгається з її змiстом або ж значно рiзниться вiд нього, відіграючи при цьому роль вирішального чинника у виборi альтернатив поведiнки.

У психологiї термiни „суб’єктивна оцiнка”, „суб’єктивне значення ситуацiї” та інші подібні об’єднуються узагальненим, досить широким поняттям „суб’єктивний свiт особистостi”, що загалом характеризує особливості перебігу пізнавальних (відчуття, сприймання, пам’яті, мислення, уяви, уваги) та емоційно-вольових процесів (емоцій, почуттів, переживань, вольової регуляції поведінки), темпераментні та характерологічні властивості та якості, а також ставлення особи до себе, до iнших людей, до суспiльства загалом, її спрямованість (мотиви, цілі і цінності, установки та ін.). Юридичні поняття „суб’єкт” i „суб’єктивна сторона злочину” у психологiчнiй iнтерпретацiї i означають експертизу особливостей суб’єктивного світу особистості.

При її призначеннi перед експертами-психологами можуть бути поставленi такi питання:

1) якi індивідуально-психологічні особливостi особи, що пiдлягає експертизi, та як вони могли проявитися в конкретному протиправному вчинку;

2) чи не суперечать протиправнi (злочиннi) дiї особи, що пiдлягає експертизi, основним рисам її характеру;

3) чи здатен підекспертний, враховуючи рiвень його розумового розвитку i стан психiчних пiзнавальних процесiв, правильно розумiти значення своїх дiй, їх наслiдкiв i давати щодо них достовірні свідчення;

4) якi риси характеру особи, що пiдлягає експертизi, могли б позначитися на характерi її свiдчень; чи властиві їй підвищена навіюваність та схильність до фантазування;

5) чи може особа, яка пiдлягає експертизi, враховуючи її індивідуально-психологічні особливостi, рiвень розвитку пiзнавальної сфери, правильно сприймати та оцінювати виявленi у справi факти (або здiйснюванi з нею дiї).

Експертиза особистих властивостей, основних мотивiв поведiнки, закрiплених у життєдiяльностi суб’єкта, та рівня його інтелектуального розвитку тiсно пов’язана з відповіддю на запитання щодо наявностi у пiдозрюваного, звинувачуваного на момент вчинення протиправної дiї особливого емоцiйного стану, зокрема, стану фiзiологiчного афекту; встановлення деяких індивідуально-психологічних дозволяє більш точно визначати специфіку емоцiйних станiв у зв’язку з встановленням нездатностi потерпiлої особи чинити опiр у момент вчинення з нею насильницьких дiй.