Судово-психологічна експертиза у справах, що виникають зі шлюбно-сімейних відносин
Предметом судово-психологічного дослідження буде встановлення індивідуально-психологічних особливостей як батьків (усиновителів, опікунів), так і дитини. Аналіз ситуації психологічної сумісності членів сім’ї та психологічне усвідомлення ними своїх функцій (ролей). Щодо запитань, які повинні бути сформульовані в ухвалі, то вони можуть бути такого змісту:
Що є основними причинами конфліктів у цій сім’ї?
Чи психологічно сумісними є члени подружжя між собою?
Чи може така сумісність бути скоригована відповідно підібраною методикою?
Чи є можливості уникнути цього конфлікту?
І навіть якщо сторони остаточно вирішили розірвати свої шлюбно-сімейні відносини, виникає цілий ряд проблем, пов’язаних з розлученням і які повинні бути вирішені в судовому порядку:
- про виховання дітей після розірвання шлюбу між батьками;
- про місце проживання дітей у разі роздільного проживання батьків;
- про участь батьків, які окремо проживають, у вихованні дітей, якщо батьки самостійно не дійшли згоди у цьому питанні і не дотримуються рішення органу опіки і піклування;
- про повернення дитини на вимогу батьків від будь-яких інших осіб, що утримують дитину не на підставі закону чи судового рішення;
- про позбавлення батьківських прав;
- про поновлення у батьківських правах;
- про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;
- про відміну усиновлення на загальних підставах, якщо цього вимагають інтереси дитини, або на вимогу батьків чи внаслідок порушення процедури усиновлення [159, c.83-84].
Вирішуючи питання про місце проживання дитини у справах розірвання шлюбу між батьками за позовом сторін чи з власної ініціативи, суд не повинен обмежуватися такими звиклими засобами доказування, як пояснення сторін та показання свідків. Важливе доказове значення матимуть висновки спеціаліста з вікової психології та висновки органу опіки та піклування. У більшості випадків для вирішення питання слід також виявити ряд обставин психологічної природи, що неможливо зробити без експерта-психолога.
У разі залучення експерта-психолога до участі в спорі про місце проживання дітей при роздільному проживанні батьків внаслідок розірвання шлюбу суд повинен з’ясувати з допомогою спеціаліста такі питання:
Чи дозволяє ступінь інтелектуальної зрілості та сформованості, а також сталість особистісних властивостей дитини (дітей) охарактеризувати психологічну сумісність з кожним із батьків?
Яким є ступінь психологічної сумісності дитини (дітей) з кожним із батьків?
Чи має місце психологічний вплив на дитину (дітей) кожним із батьків, що впливає на формування відношення неповнолітнього до членів своєї сім’ї?
Суд, очевидно, вирішуватиме спір таким чином, щоб інтереси неповнолітньої особи були захищені. Проте оцінюючи майновий, соціальний стан батьків, їх житлові умови, моральні якості, якими їх характеризують співробітники чи сусіди, суд не враховує психологічного аспекту у даній справі. Власне, експерт-психолог у своєму висновку, відповідаючи на поставлені запитання, може представити нові об’єктивно існуючі обставини: можливість психологічного впливу на підлітка зі сторони батька (матері); ступінь інтелектуальної зрілості та ступінь сформованості і стабільності дитини самостійно вирішувати таке питання; психологічна сумісність з кожним із батьків і та ін.
Паралельно з вирішенням питання про місце проживання дитини при роздільному проживанні батьків після розірвання шлюбу виникає питання про порядок участі у вихованні дитини одним із батьків, що проживає окремо. Законодавець встановлює рівність прав та обов’язків кожного з батьків стосовно дітей, тому суд при вирішенні даного питання повинен забезпечити таку рівність, не порушуючи при цьому інтереси дитини. Для цієї категорії справ доцільним буде проведення експертизи щодо психологічної оцінки ситуації та психологічного дослідження щодо батьків (учасників спору). Психологічна експертиза надасть суду матеріали, що допоможуть правильно оцінити пояснення сторін. У конфліктній ситуації можлива неправильна інтерпретація кожною із сторін поведінки іншої сторони, а також психологічно обумовлені викривлення сприйняття і окремих дій іншої сторони. Виявити наявність подібних деформацій і пояснити їх причини — завдання психологічної експертизи.
Батьки, які не виконують своїх обов’язків щодо виховання дітей чи зловживають цими обов’язками, позбавляються батьківських прав. Для того щоб, кваліфікувати поведінку батьків як ухилення від виконання батьківських обов’язків у справах про позбавлення батьківських прав, потрібно знати як мінімум мотивацію їхньої поведінки, тим більше, що тільки винна поведінка може стати підставою позбавлення батьківських прав. Жорстока поведінка з дітьми – це не обов’язково фізичне насильство, вона може виражатися і в психологічному впливі, що можна встановити лише за допомогою спеціального психологічного дослідження. Щоб встановити наявність шкідливого впливу батьків на дітей, потрібно знати особистісні особливості кожного з батьків, психологічні особливості особистості, що формується у дитини, особливості сприйняття нею поведінки батьків, міру впливу типової поведінки батьків на формування у дитини окремих установок, домінант поведінки, особистісних цінностей
Як відомо, законодавець допускає поновлення у батьківських правах, якщо буде встановлено, що підстави, які послужили причиною для припинення правовідношення між батьками та дитиною, відпали, а повернення дитини до батьків відповідає її інтересам. Судово-психологічна експертиза по цій категорії справ може бути використана як для порівняльного психологічного аналізу поведінки батьків (встановлення обставин, що мають значення для справи і входять у предмет доказування), так і для перевірки пояснень зацікавлених осіб (як спосіб перевірки доказів).
Незалежно від підвиду справ, що виникають із шлюбно-сімейних відносин, головним критерієм для правильного вирішення усіх цих категорій спорів є інтерес дитини. Особи, що представляють цей інтерес у процесі, є зацікавлені суб’єкти (батьки), чий інтерес може об’єктивно суперечити інтересу дитини. З цієї причини для правильного, об’єктивного встановлення істинних інтересів дитини суд потребує незацікавленої інформації, яка, по-перше, відображала б певні факти дійсності, по-друге, була б одержана з процесуально незацікавленого в результатах справи джерела. Така інформація могла б бути використана для перевірки пояснень сторін судом, а також бути самостійним судовим доказом певних обставин. Саме, цим пояснюється доказове значення висновків експерта-психолога.