Критерії оцінювання результатів практичних занять

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення практичних занять з дисципліни

“Економіка природокористування”

для студентів 5 курсу будівельно-гідромеліоративного факультету

спеціальностей: 7.092602 – гідромеліорація

7.092101 – промислове і цивільне будівництво

Херсон - 2007

УДК 330.15:378.14

Затверджено на засіданні кафедри економіки природокористування і охорони навколишнього середовища протокол № 4 від 19.12.2006 року. Рекомендовано до видання навчально-методичною комісією будівельно-гідромеліоративного факультету (протокол № від .200 р.).

Рецензент: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Руснак П.П.

Грановська Л.М., Дудяк Н.В.

Методичні рекомендації щодо проведення практичних занять з дисципліни “Економіка природокористування” для студентів 5 курсу будівельно-гідромеліоративного факультету спеціальностей: 7.092602 – гідромеліорація 7.092101 – промислове і цивільне будівництво – Херсон, ХДАУ РВВ "Колос" 2007 – 121 с.

Відповідальна за випуск: Яковлєва Н.І.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….....4

Загальні положення…………………………......................................…….......….5

Тематичний план дисципліни………………………………………………........6

Практичне заняття 1.

Грошова оцінка земель………………………………...............................................8

Практичне заняття 2.

Принципи визначення плати за природні ресурси….............................................33

Практичне заняття 3.

Визначення забруднення земельних ресурсів………............................................42

Практичне заняття 4.

Система платежів за водні ресурси і забруднення водних джерел……………..49

Практичне заняття 5.

Економічна оцінка лісових ресурсів………...…......................................…...........72

Практичне заняття 6.

Економічний механізм забезпечення охорони атмосферного повітря………....96

Практичне заняття 7.

Система платежів за забруднення навколишнього середовища………............107

Рекомендована література………………………………………………….......121

ВСТУП

У професійній підготовці сучасних фахівців одно з важливих місць посідає дисципліна “Економіка природокористування”.

Ця дисципліна є новим напрямком економічної науки, яка вивчає взаємодії суспільства і природи, прагне впроваджувати в економіку закони та принципи екології, з тим щоб спираючись на них розробити і запровадити механізми, дієві економічні механізми та інструменти для зменшення антропогенного тиску на природу.

В умовах переходу України до ринкової економіки основними завданнями цього напрямку є:

· забезпечення економічного захисту природи та екологічної безпеки населення і виробництва шляхом удосконалення господарського механізму природокористування;

· обґрунтування методів ефективного використання всіх видів природних ресурсів та забезпечення їх відтворення;

· реалізація принципів платного природокористування на основі економічної оцінки природних ресурсів та плати за їх використання і за забруднення навколишнього природного середовища;

· розробка методів і критеріїв оцінки соціально-економічної ефективності природоохоронної діяльності та окремих природоохоронних заходів

· дослідження економічної ефективності комплексного використання виробничих відходів та вторинних ресурсів

Перераховані завдання не охоплюють всіх аспектів економіки природокористування, а лише вказують напрямки застосування економічних інструментів у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з навчальним планом підготовка фахівців зі спеціальностей 7.092602 “Гідромеліорація”, 7.092101 “Промислове і цивільне будівництво” на вивчення дисципліни відведено 90 годин (2,5 кредити), з них 20 годин – лекції, 20 годин – практичні заняття та 50 годин – самостійна робота, а також виконання індивідуальної розрахунково-графічної роботи.

При складані методичних рекомендацій використанні матеріали П.П. Русак, В.М. Микитюк., А.А. Ільєнко та ін. (Економіка природокористування: Збірник задач і методика їх розв’язання для студентів вищих навчальних закладів освіти І – ІV рівнів акредитації. – К.: ТОВ "Інтепроф", 2003. – 190 с.).

Робоча програма дисципліни передбачає застосування кредитно-модульної системи шляхом розподілу дисциплін на модулі при організації навчального процесу. Контроль знань та умінь студента проводиться у формі поточного контролю та модульного контролю шляхом виконання комплексних тестових завдань після завершення модуля. Форма підсумкового контролю – іспит.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Виконання практичних занять студентом є одним із основних засобів оволодіння навчальним матеріалом.

В ході практичного заняття зі студентами обговорюються запропоновані для вивчення питання, виконуються практичні завдання, перевіряється вивчення питань самостійної роботи та індивідуальні завдання.

Критерії оцінювання результатів практичних занять

Оцінювання знань студентів під час проведення практичних занять проводиться за такими критеріями:

· розуміння, ступінь засвоєння теоретичних знань та фактичного матеріалу;

· уміння поєднувати теорію з практикою при виконанні практичних завдань;

· активність участі в обговоренні теоретичних питань та рішенні практичних завдань;

· уміння здійснювати узагальнення інформації при виступах в аудиторії та виконанні індивідуальних занять.

Практичні заняття оцінюються за модульно-рейтинговою системою. Оцінка в п’ять балів за кожне практичне заняття виставляється, якщо участь студента в занятті відповідає всім зазначеним критеріям.

Оцінка в три бали за кожне практичне заняття виставляється, якщо студент в процесі проведення заняття відповідає не всім зазначеним критеріям.

Оцінка в нуль балів за кожне практичне заняття виставляється, якщо студент зовсім не відповідає всім зазначеним критеріям або був відсутнім на занятті. При умові відпрацювання заняття ставиться оцінка в три бали.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

Вивчення цієї дисципліни потребує від студента постійної роботи з конспектом лекцій і літературними джерелами, вивчення закономірностей, принципів та механізму переходу до раціонального природокористування на заняттях та в процесі самостійної і індивідуальної роботи.

Час, призначений для вивчення дисципліни, студенту рекомендується розподілити наступним чином:

· лекції - 20 годин;

· практичні заняття - 20 годин:

· самостійна робота - 50 годин, з них:

· самостійне вивчення тем та конспектування літературних джерел - 24 години;

· виконання індивідуальних завдань, оформлення та захист розрахунково-графічної роботи - 26 годин;

· консультації на кафедри - 6 годин;

· письмовий проміжний контроль - 2 години.

Розподіл часу за темами практичних занять і самостійної підготовки до практичних занять наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Орієнтований розподіл часу за темами практичних занять і темами самостійного вивчення

Тема практичного заняття	Кількість годин
практичних	самостійних	індивідуальних

1.Грошова оцінка земель			0,5
2.Принципи визначення плати за природні ресурси			0,5
3.Визначення забруднення земельних ресурсів			0,5
4.Система платежів за водні ресурси і забруднення водних джерел
5.Економічна оцінка лісових ресурсів

6.Економічний механізм забезпечення охорони атмосферного повітря			0,5
7.Система платежів за забруднення навколишнього середовища
Разом

Практичне заняття 1

ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ

Мета заняття: ознайомлення з методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, несільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Питання для обговорення та вивчення

1.Грошова оцінка земель – основа побудови економічного ринкового механізму раціонального природокористування.

2.Нормативно-законодавча база для розробки методик грошової оцінки земель.

3.Методика грошової оцінки земель.

Порядок проведення заняття

В ході проведення заняття обговорюються запропоновані питання, розв’язуються типові практичні завдання за методиками грошової оцінки земель. Студенти коротко записують відповіді на питання та послідовність механізму розв’язування завдань, отримують індивідуальні завдання.

В процесі самостійної роботи студенти вивчають заплановані теоретичні питання, конспектують та готуються до відповіді на наступному практичному занятті.

Теоретичні передумови

Грошова оцінка землі є ключовим питанням побудови економічного ринкового механізму ефективного землекористування на основі перетворення її в виробничий капітал, який діє разом з іншими капіталами в ринковому середовищі.

Методологічною базою грошової оцінки земель є положення про диференціальний рентний доход.

МЕТОДИКА ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА

НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів розроблена у відповідності з Законом України «Про плату за землю», Земельним кодексом України, постановами Кабінету Міністрів України: від 12 січня 1993 р. № 15 «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру», від 23 березня 1995 р. № 213 «Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Мінсільгосппроду України та УААН від 27 листопада 1995 р. № 76/230/325/150 «Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів».

Грошова оцінка земель здійснюється з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при передачі земель у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки та права оренди, визначення ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розмірів внеску до статутних фондів колективних сільськогосподарських підприємств.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель); матеріали внутрігосподарського землекористування; проекти формування територій і встановлення меж сільських Рад народних депутатів, встановлених меж населених пунктів; матеріали інвентаризації земель усіх категорій та грошово оцінка земель населених пунктів і земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу.

Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, на які відсутні, на яких відсутні матеріали економічної оцінки, визначається за аналогічними агро виробничими групами ґрунтів, які до них прилягають.

На гірших землях, на яких не створюється диференціальний рентний доход (з нульовим або від’ємним показником оцінки), грошова оцінка земель визначається величиною рентного доходу – 1,6 ц зерна з 1 га (Рард).

ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

В основу визначення грошової оцінки земель с.- г. призначення (земель) покладено рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки землі. Підставою для розрахунків за економічною оцінкою земель по виробництву зернових культур є те, що вони вирощуються практично на всіх грунтах.

Величина грошової оцінки є добутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації. Термін капіталізації – 33 роки.