ТЕМА 3. МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ПЛАНУВАННЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1. Планування — це:

а)визначення мети, якої підприємство прагне досягнути за певний період;

б)неперервний процес передбачення змін зовнішнього середовища;

в)адаптація внутрішніх факторів виробництва для розвитку і подальшого зростання;

г)розробка та обгрунтування цілей, визначення найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використнні ресурсів.

2.Предметом планування на підприємстві є:

а)вияснення ризиків;

б)розробка моделі наявного стану;

в)ресурси підприємства;

г)підвищення ефективності діяльності підприємства в майбутньому.

3. Зростання ролі науки планування обумовлюється:

а)обсягом виробленої продукції, джерелами фінансування;

б)політичною ситуацією в країні;

в)технологічними процесами, що впроваджуються на підприємстві;

г)переходом до ринкових відносин, розвитком науково-технічного прогресу,ускладненням господарських зв’язків.

4. Плануванню притаманні такі методи дослідження:

а)аналіз і синтез;

б)дедукція і ідукція;

в)системний підхід, конкретно-історичний підхід, комплексний підхід, експеримент, моделювання;

г)виробництво і реалізація продукції, забезпеченість ресурсами, фінансовий аналіз.

5. Визначають такі основні концепції планування:

а) формальна, інкрементальна, системна;

б) планування, прогнозування, координування;

в) велика, середня, мала;

г) нормативна, балансова,пробно-статистична.

6.Гнучкість як принцип коригування:

а)вимагає взаємопогодження довго-, середньо- та короткотермінового планування;

б)передбачає врахування при складанні планів певного ступеня точності передбачень;

в)означає, що кожний працівник підприємства стає учасником планувальної діяльності;

г)забезпечує в процесі планування можливості коригування планів відповідно до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі.

7.Принцип неперервності планування означає:

а)вимагає взаємопогодження довго-, середньо- та короткотермінового планування;

б)передбачає врахування при складанні планів певного ступеня точності передбачень;

в)означає, що кожний працівник підприємства стає учасником планувальної діяльності;

8.Цільовий метод коригування — це:

а)планування, що застосовується, в основному, вумовах монополії або при слабо розвинутій конкуренції;

б)планування діяльності підприємства, суть якого зводиться до вибору мети та заходів її реалізації;

в)планування, що передбачає використання прогресивних норм витрачення ресурсів підприємства з врахуванням їх змін внаслідок впровадження заходів організаційно-технічного характеру;

г)планування, яке базується на визначенні динаміки показників у минулому;

9.Механізм планування — це:

а)визначення мети і завдань планування;

б)здійснення оперативного контролю за діяльністю підпиємства шляхом порів
няння звітних і планованих показників його діяльності;

в)процес прийняття планових рішень, який випереджає майбутні дії;

г)сукупність заходів за допомогою яких приймаються планові рішення та забез
печується їх реалізація.

10.Існують наступні методи та інструменти планових розрахунків:

а) ценралізовані, децентралізовані, змішані;

б) екстраполяційні, пофакторні, нормативні, балансові, матричні, прбно-статистичні;

в) планові, облікові, оперативно-регулюючі;

г) щомісячні, квартальні, річні.

11.Відповідальність за здійснення планових розробок на підприємстві несе:

а) розробник плану у кожному підрозділі;

б) керівник підрозділу, дн розроблявся план;

в) керівник планового відділу підприємства;

г) керівник підприємства.

12.Партисипативне планування –це:

а) планування за партійною приналежністю;

б) планування на принципах участі;

в) планування діяльності окремих підрозділів державного підприємства;

г) те ж саме, що бізнес-планування.

ТЕМА 2. СИСТЕМА ПЛАНІВ ПІДПРИЄМСТВА

1. Що з переліченого відноситься до основної мети стратегічного планування?

а) розподіл ресурсів, адаптація до середовища;

б) розподіл роботи між виконавцями, координація внутрішніх робіт;

в) створення потенціалу для виживання підприємства в умовах динамічних змін;

г) визначення всієї сукупності практичних засобів, необхідних для здійснення намічених стратегічним планом цілей.

2. Що з переліченого відноситься до основної мети поточного планування?

а) розподіл ресурсів, адаптація до середовища;

б) розподіл роботи між виконавцями, координація внутрішніх робіт;

в) створення потенціалу для виживання підприємства в умовах динамічних змін;

3. В практиці планування виділяють такі напрями:

а) врахування змін в економіці, прогнозування майбутніх проблем;

б) зменшення господарського ризику, інтеграція планової діяльності;

в) прогресивне, ретроградне, кругове;

г) визначення цілей, пошук альтернативи, прогнозування, оцінка, прийняття рішення.

4. Процес планування складається з наступних етапів:

а) врахування змін в економіці, прогнозування майбутніх проблем;

б) зменшення господарського ризику, інтеграція планової діяльності;

в) прогресивний, ретроградний круговий;

г) визначення цілей, пошук альтернативи, прогнозування, оцінка, прийняття рішення.

5. Процес стратегічного планування не включає:

а) діагностику середовища;

б) підготовку фахівців для управління;

в) поповнення матеріальних ресурсів;

г) визначення стратегічних цілей і завдань;
6. Відмінність між стратегічним і тактичним плануванням полягає у:

а) охопленні сфер впливу;

б) часовому вирішенні завдань і цілей;

в) фінансових можливостях підприємства;

г) рівні обгрунтованості управлінських рішень;
7. Яким вимогам повинні відповідати планові показники підприємства?

а) орієнтувати об'єкт планування на максимальне досягнення результатів;

б) найбільш повно і всебічно характеризувати об'єкт планування;

в) забезпечувати співставимість планових і фактичних даних;

г) забезпечувати перевиконання планових завдань;
8. За складом планових рішень розрізняють:

а) стратегічне;

б) поточне (оперативно-календарне планування);

в) зведене планування загальних результатів та фінансове планування;

г) всі відповіді вірні.

9.Середньотермінове планування — це планування на строк:

а)від 1 до 3 років; в) від 5 до 10 років;

б)від 3 до 5 років; г) від 10 до 15 років

10.Основне завдання оперативно-календарного планування-це:

а) визначення сукупних фінансово-економічних результатів діяльності підприємства та фінансове планування;

б) конкретизація показників поточного плану з метою організації ритмічної роботи підприємства і його підрозділів;

в) розрахунок основних показників обсягів виробництва;

г) позробка комплексу заходів зі створення нового або модернізації діючого виробництва.

11.Дайте перелік основних розділів поточного плану підприємства.

ТЕМА 3. МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ .

ПЛАНУВАННЯ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ

1. Основна ціль планування збуту підприємством свого товару- це:

а) дослідження мотивів поведінки споживача на ринку;

б) дослідження рекламної діяльності;

в) реалізація промислової продукції з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку;

в)визначення найбільш ефективних способів просування товарів на ринку.

2. Маркетинг – це:

) процес вивчення споживача;

б) комплекс заходів щодо дослідження всіх питань, пов’язаних із процесом реалізації продукції підприємства;

в) аналіз форм і каналів збуту продукції;

г) процес реалізації промислової продукції з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку;

3. Попит- це:

а) економічна категорія ринкового господарства, яка відбиває сукупну суспільну потребу в різних товарах із врахуванням платоспроможності покупців;

б) залежність обсягу попиту споживача на конкретну продукцію від встановленої на неї ціни;

в) потенційно – можлива величина реалізації продукції на кокретному ринку товарів;

г) обсяг, номенклатура і асортимент продукції, представлені на ринку підприємством-виробником для реалізації за регульованою або вільною ринковою ціною.

4. Пропозиція – це:

б) залежність обсягу попиту споживача на конкретну продукцію від встановленої на неї ціни;

в) потенційно – можлива величина реалізації продукції на кокретному ринку товарів;

5. Ємність ринку – це:

б) залежність обсягу попиту споживача на конкретну продукцію від встановленої на неї ціни;

в) потенційно – можлива величина реалізації продукції на кокретному ринку товарів;

6. Життєвий цикл товару –це:

а) період часу від початку виготовлення виробу до його реалізації;

б) час від моменту виготовлення до кінця терміну експлуатації;

в) послідовність періодів існування товару, період часу, протягом якого товар продається на ринку;

в) період задоволення попиту на даний товар.

7. Кон’юнктура ринку-це:

а) набір різних товарів, їх видів і різновидів, об’єднаних за будь-якою ознакою;

б) співвідношення попиту і пропозиції на продукцію підприємства;

в) набір товарів, які пропонуються для продажу населенню в роздрібній торгівлі;

г) те ж саме, що портфель замовлень.

8.План збуту продукції – це:

а) перелік заходів щодо реалізації продукції;

б) середньодобовий обсяг продаж;

в) обсяг продукції і послуг, який визначається попитом у процесі дослідження ринку і буде реалізований у плановому році;

г) прогноз розвитку ринку.

9.Плануванн реклами передбачає наступні методи:

а) визначення бюджету просування з орієнтацією на збут; орієнтація на загальний бюджет маркетингу; паритет з конкурентами; визначення бюджету із розрахунку на одиницю продукції;

б) визначення цілей та об’єктів рекламної кампанії; вибір засобів реклами; розробка графіків виходу реклами; складання бюджету просування реклами; попередня оцінка ефективності реклами;

в) аналіз продажу за попередній період; сегментація ринку; вибір цільового ринку; прогноз розвитку ринку;

г)формування структури асортименту; планування освоєння нових виробів.

10.При плануванні ціни на продукцію в процесі обгрунтування обсягу продажу можуть застосовуватись методи:

а) на основі витрат; з орієнтацією на рівень конкуренції; параметричні(залежні від характеру товару та його якості);

б) визначення бюджету просування з орієнтацією на збут; орієнтація на загальний бюджет маркетингу; паритет з конкурентами; визначення бюджету із розрахунку на одиницю продукції;

в) визначення співвідношення попиту і пропозиції на продукцію підприємства;

г) визначення бюджету за цілями і завданнями.