Мета і завдання педагогічної практики

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Факультет філології та журналістики

Кафедра української мови та лінгводидактики

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Проректор з науково-педагогічної роботи _______________________Рехтета М.А. “______”___________________20___ р.

«СХВАЛЕНО»науково-методичною комісією факультету філології та журналістики Протокол № ___ від “____”_____________20___ р. _________________Рускуліс Л.В.

ПРОГРАМА

ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

Миколаїв – 2012

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Коч Н. В., доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та лінгводидактики МНУ імені В. О. Сухомлинського; Баденкова В. М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та лінгводидактики МНУ імені В. О. Сухомлинського.

Програма затверджена на засіданні кафедри української мови та лінводидактики

Протокол № ___ від “____”________________20__ р.

Завідувач кафедри ____________________________ (Н. В. Коч)

“___”___________________ 20___ р

Загальні положення

Відповідно до закону “Про вищу освіту” практична підготовка магістрантів, тобто виробнича практика, є необхідною складовою частиною підготовки фахівця у вищих навчальних закладах і повинна забезпечити набуття студентами практичних професійних навичок та вмінь.

Навчальним планом підготовки магістрантів — майбутніх викладачів філологічних дисциплін — передбачено проходження виробничої практики на базі вищих навчальних закладів освіти IV рівня акредитації та загальноосвітніх закладів нового типу.

Чинна програма передбачає проходження практики студентами, які отримують спеціальності, акредитовані за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”. Тривалість практики за навчальним планом – 8 тижнів. Протягом цього терміну магістранти мають на практиці ознайомитися з професійною діяльністю викладачів вищої школи та загальноосвітніх закладів нового типу, реалізувати професійні знання та вміння щодо викладання окремих навчальних дисциплін. Виробнича практика створює умови для подальшого вдосконалення основних педагогічних вмінь і навичок, формування педагогічної свідомості, підготовки до подальшого проходження науково-педагогічної практики у вищій школі.

1. Настановчо-мотиваційний етап

Здійснення практичної підготовки магістрантів передбачає ряд організаційних заходів, а саме:

– деканат факультету як керівник практики здійснює контроль за рівнем підготовленості навчальних підрозділів до забезпечення якісної практичної підготовки магістрантів;

– перед початком практики декан факультету подає рапорт на ім’я ректора про розподіл магістрантів на виробничу практику та закріплення за ними методистів;

– на початку практики з магістрантами проводиться настановча конференція, яка визначає мету і завдання практики. Практикантам надається необхідний перелік документів, літератури та методичних рекомендацій щодо їх практичної роботи;

– керівники (методисти) здійснюють поточний контроль за забезпеченням умов та відповідності змісту виробничої практики поставленим завданням.

Мета і завдання педагогічної практики

2.1. Метою практики є:

– поглиблення і закріплення теоретичних знань студентів;

– профорієнтація і профосвіта;

– формування в майбутніх викладачів професійних умінь та навичок роботи в реальних умовах загальноосвітніх закладів нового типу та вищого навчального закладу;

– виховання в майбутнього фахівця потреби систематично поповнювати свої знання і творчо використовувати їх у практичній діяльності;

– ознайомлення із сучасним станом навчально-виховної та наукової роботи у загальноосвітніх закладах нового типу, оволодіння сучасними методами й формами організації роботи викладача вищої школи.

2.2. Педпрактика магістрантів передбачає виконання таких завдань:

– формувати професійно-педагогічні уміння, навички та досвід педагогічної діяльності у загальноосвітніх закладах нового типу та у вищих закладах освіти;

– сприяти становленню в майбутніх викладачів педагогічної свідомості та професійно значущих якостей особистості, творчого мислення, індивідуального стилю професійної діяльності, дослідницького підходу до неї тощо;

– розвивати професійну культуру викладачів вищої школи; збагачувати словниковий запас, формувати культуромовну особистість майбутніх викладачів філологічних дисциплін;

– сформувати у магістрантів-практикантів уміння у практичній діяльності застосовувати набуті теоретичні знання з літературознавчих, мовознавчих, психолого-педагогічних дисциплін під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах освіти у процесі виконання функцій викладача, а також у закладах освіти нового типу, зокрема тих, у яких ведеться поглиблене вивчення української мови та літератури;

– навчити планувати та аналізувати навчально-виховний процес із урахуванням сучасних вимог;

– виховувати професійно значущі якості особистості викладача-словесника, стійкий інтерес і любов до професії, потребу систематично займатися самоосвітою;

– сформувати адекватну професійну самооцінку майбутніх викладачів мовознавчих та літературознавчих дисциплін;

– виробити творчий, дослідницький підхід до педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі та у закладах освіти нового типу.

Студент-практикант повинен вміти:

– проводити різні види занять, зокрема моделювати структуру вузівської лекції та практичного, семінарського, лабораторного занять із мовознавчої, літературознавчої чи методичної дисципліни, за ними складати план-конспект лекції та проводити заняття;

– планувати роботу викладача; вміння складати робочу програму викладача на семестр із мовознавчої, літературознавчої дисципліни;

– визначити конкретні навчально-виховні завдання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів та студентів та соціально-психологічних особливостей класного колективу чи академічної групи;

– аналізувати викладацький досвід та застосовувати його у власній педагогічній діяльності; вивчати передовий педагогічний досвід (нові педагогічні системи, сучасні технології навчання і виховання, альтернативні і варіантні програми і підручники);

– здійснювати аналіз та самоаналіз відвіданих та самостійно проведених занять із мовознавчих, літературознавчих чи методичних дисциплін;

– вивчити сучасний стан навчально-виховної роботи в вищому навчальному закладі та у закладах освіти нового типу;

– вести діагностичну та контрольно-корекційну діяльність викладача, зокрема рейтинговий контроль успішності студентів із визначених дисциплін;

– проводити науково-дослідну експериментальну роботу за матеріалами
магістерського дослідження;

– оформлювати робочу документацію;

– працювати з нормативними документами про освіту;

– упроваджувати у навчальний процес власні наукові ідеї;

– складати план роботи студентського гуртка, клубу, студії на семестр;

– застосовувати педагогічні технології і педагогічну техніку викладача вищої школи та закладу освіти нового типу;

– використовувати у навчальному процесі різні технічні засоби навчання, комп'ютерну техніку та наочні посібники;

– здійснювати індивідуальний підхід до студентів та учнів;

– розвивати потреби в педагогічній самоосвіті та постійному професійному саморозвитку.

По завершенні практики магістранти повинні знати:

– принципи організації навчального процесу в закладах освіти нового типу та у вищій школі;

– основні методи і форми роботи у ВНЗ, критерії і способи оцінювання студентських знань;

– психологічні основи роботи викладача;

– психолого-педагогічні характеристики учнівської та студентської аудиторії;

– засади ділового спілкування у викладацькому і студентському колективі;

– правила оформлення робочої документації;

– вимоги до проведення різних видів занять.