Завдання 3. Проблема свідомості у філософії. Філософія про походження свідомості
Приступаючи до вивчення даної теми, необхідно замислитись над тим, яку роль відіграє свідомість, ширше - духовні процеси в житті людини, як вони впливають на діяльність людини, на її місце у світі, на її самоутвердження. Ознайомтесь із положеннями відомого філософа і визначить своє до них ставлення:
"Філософія вчить нас все відшукувати у свідомому людському Я. Вперше через Я входить порядок та гармонія в мертву, несформовану масу. Лише через людину поширюється навколо неї та до границь її спостереження панування правил, які вона салю створює, її спостереження вказують у нескінченній багатоманітності коленій речі своє місце, воно вносить єдність у різноманітне... Такою є людина, якщо ми розглядаємо її як лише спостерігаючий розум; чим же вона є, якщо ми мислимо її як практично діючу? - Там, де вона проходить, пробуджується природа...
Вже її власне тіло є найбільш одухотвореним серед того, що створила природа. Людина приписує сировині організовуватись згідно її ідеалу та надати їй ті матеріали, в яких вона відчуває потребу. Для неї виростає те, що раніше було холодним та мертвим... "(І.Г.Фіхте)
Зверніть увагу на те, що сила людини подається як її здатність з допомогою свідомості перетворювати природний процес на впорядкований, підпорядкований людським намірам. Подумайте і над тим, як в даному фрагменті характеризується свідомість, в яких її можливостях, рисах та проявах. Щоби мати додатковий матеріал для вирішення цих питань, порівняйте між собою два підходи до окреслення місця і ролі проблеми свідомості у філософії, спробуйте з'ясувати їх відмінності:
"Поняття духу займає у філософії центральне місце. Без нього ця дисципліна втратила би сенс, оскільки сам факт філософствування передбачає наявність духу. Духовний світ –це є центр свідомості, відповідальності та свободи, що протистоїть вимогам природи. Самоаналіз наближає пас до того, що ми розуміємо під духом. У
цьому криється велика частка істини, тому що дух осягає лише той, хто відчуває в собі його присутність та розвиває його в самому собі".(Луїс Фарре)
"Велике основне питання всієї, в особливості новітньої філософії є питання про відношення мислення до буття, духу до природи... Філософи поділились на два великі табори в залежності від того, як вони відповідали на це питання. Ті, що стверджували, що дух існував раніше від природи, утворили ідеалістичний табір. Ті ж, що основним началом вважали природу, приєднались до різних шкіл матеріалізму "(Ф.Енгельс)
Спробуйте пояснити, яка із цих позицій:
а) має прямий стосунок до людського життєвого вибору та орієнтування, а яка є більш формальною;
б) яка позиція окреслює свідомість в тих її рисах, які ближчі до життєвої практики кожної людини.
Обґрунтуйте свої твердження.
Вдумливо прочитайте наступне окреслення свідомого, спробуйте визначити, з чим в ньому ви згідні, а з чим - ні:
"Свідомими називаються такі психічні явища та дії людини, які проходять через її розум та волю, опосередковуються ними, які, отже, здійснюються із знанням того, що людина робить, думає, відчуває" (В.Тугарінов)
Вдумайтесь у наведену цитату та спробуйте відповісти на наступні питання: 1). Як змінюється людське ставлення до дійсності внаслідок того, що воно опосередковується знанням? 2). В яких саме словах даної тези підкреслюється опосередковане ставлення людини до дійсності? 3). Які переваги здобуває людина у порівнянні із тваринами внаслідок того, що вона діє свідомо?
Подумайте, наскільки окреслені тут ознаки свідомості можуть бути надійно зафіксовані для того, щоби засвідчити реальність людської свідомості.
Для того, щоби осмислити значення свідомості в людському житті, спробуйте прояснити, як свідомість та розум впливають на якості людини, як вони змінюють природні властивості людини; ознайомтесь із наступним міркуванням і проінтерпретуйте його:
"Чуття тварин є більш топкими, ніж людські чуття, але це є справедливим лише у стосовно певних речей, необхідно пов'язаних із потребами тварин, і вони є тоншими саме внаслідок цієї певності, внаслідок вузькості того, у чому тварина зацікавлена. У людини немає нюху мисливського пса чи ворона; але саме тому, що її нюх розповсюджується на всі види запахів, він с вільним, байдужим до якихось спеціальних запахів. Де чуття підноситься над межами чогось спеціального та над своїм зв'язком із потребою, талі воно сходить до самостійного, теоретичного сенсу та гідності: універсальне чуття вже судить, універсальна чуттєвість постає духовністю. Навіть найнижчі чуття - смак та нюх - підносяться в людині до духовних, наукових актів "(Л.Фейєрбах)
Спробуйте навести конкретні приклади того, як свідомість змінює людину, її природні властивості та виводить людину за межі її природних можливостей. Опрацюйте також твердження, що пояснює як принципову відмінність людської свідомості від тваринної психіки, так і основне її призначення, спробуйте пояснити ці два моменти своїми словами, за допомогою прикладів із життя:
"Свідомість, як уявлений у мисленні план поведінки, зовсім не потрібна до тих пір, поки орієнтація організму залежить безпосередньо від наявного середовища... Свідомість була би в такому разі скоріше перешкодою та тягарем, ніж допомогою для тварини. Одноманітне поле тваринного співжиття, таке як рій або зграя, не утворює навіть у мінімальному ступені умов для виникнення свідомості" (К.Мегрелідзе)
Уважно опрацюйте наведені нижче філософські твердження щодо природи та походження свідомості, визначить, які позиції в них сформульовані.
"Людина - це частинка цього фізичного світу. ft тіло, подібно до всієї іншої матерії, складається із електронів та протонів, які, як ми знаємо, підпорядковані тим же законам, що й електрони і протони, які входять у склад тварин або рослин. Деякі вчені вважають, що фізіологію ніколи не можна буде звести до фізики, але їх аргументи не дуже переконливі. Те, що ми називаємо думками, залежить, напевне, від організації звивин у мозку...Явну хімічну природу має енергія, що використовується для мислення. Наприклад, брак води в організмі перетворює розумну людину на ідіота. Феномени свідомості, вірогідно, пов'язані із матеріальною структурою... У нас також немає підстав вважати, що індивідуальне мислення продовжує існувати після смерті тіла, адже смерть руйнує організацію мозку і розпорошує енергію, що споживається звивинами "(Б.Рассел)
Як би ви назвали висловлену тут позицію? Чи погоджуєтьсь ви з нею? Чому? Якщо не згідні, спробуйте виявити в ній сумнівні твердження.
"Мій внутрішній досвід не с об'єкт. Дух ніколи не с об'єктом. Свідомість визначає об'єктивований світ. Можна стверджувати примат свідомості над буттям. Особистість не породжується родовим космічним процесом, не породжується ні батьком, на матір 'ю; вона походить від Бога, з'являється тут від іншого світу. Вона свідчить, що людина є перехрещенням двох світів, що в ній відбувається боротьба між: духом та матерією "(М.О.Бердяєв)
Що це за позиція? Якою мірою вона є прийнятною для вас? "Не викликає сумніву, що існує деяке все проникаюче матеріальне та енергетично-інформаційне середовище, що іменується фізичним вакуумом. Тут приховані розгадки інформаційно-генетичних закономірностей... Частковим випадком вакуумно-інформаційних процесів постає феномен свідомості, яка ні вякому випадку не локалізується в одних лише мозкових клітинах, а проявляється через їх нерозривний зв'язок із іншими структурами об'єктивного світу. Глибинне інформаційне поле Всесвіту кодує та зберігає у вигляді голограм будь-яку інформацію, що надходить від живих та неживих структур "(В.Дьомін, рос. астроном та космолог)
Якою мірою, на ваш погляд, дана позиція є сучасною? Чи прийнятна вона з огляду на можливість пояснити із ЇЇ допомогою основні виявлення свідомості?
"Все розмаїття зовнішніх проявів мозкової діяльності зводиться до одного лише явищам м'язового руху. Чи сміється дитина, побачивши іграшку, чи посміхається Гарібальді, коли його женуть за надлишкову любов до батьківщини, чи тремтить дівчина від першої думки про кохання, чи створює Ньютон світові закони і пише їх на папері, - всюди кінцевим фактом постає м'язовий рух "(І.М.Сеченов)
Як би ви означили даний підхід? Що в ньому є виправданим, а що - ні?
"Найбільше ускладнення виникає перед нами, коли ми приходимо до висновку про походження людини, це - високий рівень наших розумових здібностей та моральних якостей. Проте колісний, хто визнає принцип еволюції, повинен бачити, що розумові здібності вищих тварин якісно ті ж самі, що в людини, хоча вони відчутно відрізняються ступенем розвитку та здатні до подальшого вдосконалення "(Ч.Дарвін)
Зверніть увагу на те, як в даному твердженні відомого еволюціоніста позначається відмінність між людським та тваринним інтелектом, спробуйте довести помилковість цього твердження.
"Походження людини еволюційним шляхом... для науки не являє сьогодні ніяких сумнівів. Але у XIX і на початку XX cm. намагались переважно прояснити минуле людини; результати таких розвідок з усією очевидністю встановили, що поява мислення на Землі відповідаю "олюдненню "життя. Але зараз погляд наукової думки, спрямований вперед, на продовження людського феномена, виявляє в цьому напряли ще більш дивну перспективу гуманізації людства. Людський рід вже не являє собою статичної сукупності елементів, а утворює деякий над-організм, що підпорядкований закону глобального зростання "(П.Теяр де Шарден)
Спробуйте з'ясувати, чим даний еволюційний підхід відрізняється від підходу Ч.Дарвіна, якою мірою він видається вам цікавим та виправданим? Розгляньте докладно наведені тут твердження і виявіть: а) переваги та надбання кожної позиції; б) їх недоліки та обмеження; в) їх взаємодоповнюваність. Спробуйте, спираючись на поданий матеріал окреслити властивості та прояви свідомості.