Студенти, дотримуйтесь правил техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи

Хід роботи:

1. Ознайомитися з фотографією треків двох заряджених частинок (мал.2) – ядер легких елементів. Ядра рухалися в магнітному полі з індукцією В=2,17 Тл, спрямованого перпендикулярно до площини фотографії. Початкові швидкості всіх ядер однакові і перпендикулярні до ліній індукції поля.

2. Визначити напрям вектора індукції магнітного поля.

3. Виміряти радіус кривизни треку частинки ІІ на початку пробігу.

4. Знаючи, що початкова швидкість цієї частинки дорівнює початковій швидкості протона, обчислити частинки ІІ відношення заряду до маси .

Оскільки і

звідси

5. За одержаним числом визначити ядром якого елементу є ця частинка.

6. Результати вимірювань і обчислень занесіть в таблицю.

R_І_{, м}	R_{ІІ, м}	Частинка, яку ідентифікують ,Кл/кг	Таблична частинка , Кл/кг

Контрольні питання:

1. Чому радіуси кривизни на різних ділянках треку тієї самої частинки різні?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Яка будова і принцип дії камери Вільсона?

3. Від чого залежить товщина треку?

4. Як встановлюють, якій частинці належить певний трек?

5. Чому трек частинки в кінці пробігу товщий, ніж на початку?

Висновок: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Доповідь на фізика “Рентгенівське

випромінювання”.

Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або Х промені— короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі. Діапазон частот рентгенівського

випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма променями

Одержання рентгенівських променів

Одержують рентгенівські промені за допомогою спеціальних двохелектродних ламп. На мал.1 схематично показана будова сучасної рентгенівської трубки. У вакуумній трубці розміщені електроди: підігрівний катод і антикатод. Поверхня антикатода скошена, вона не паралельна поверхні катода.

Катод приєднують до негативного, а антикатод до позитивного полюсів джерела високої напруги — порядку десятків і сотень тисяч вольт. Випромінювані розжареним катодом рентгенівської трубки електрони прискорюються потужним електричним полем у просторі між катодом і антикатодом і з великою швидкістю ударяються в антикатод.

Властивості рентгенівських променів

Рентгенівське проміння має велику проникну здатність відносно багатьох речовин, непрозорих для видимого світла. Воно порівняно вільно проникає крізь речовини, які складаються з атомів з малою атомною масою (дерево, м'язові тканини тощо), але помітно поглинається матеріалами, які складаються з атомів важких елементів (наприклад, метали, кістки тощо). Якщо рентгенівські промені проходять крізь об'єкт з нерівномірним розподілом густини, то на вміщеному за об'єктивом екрані або фотопластинці виникає тіньове зображення об'єкта, на якому розподіл освітленості відповідає розподілу густини речовини в об'єкті. М'язова тканина дає слабку тінь, а кістка — більш сильну

Застосування

Завдяки своїм властивостям рентгенівські промені широко застосовуються в медицині для виявлення змін в організмі (рентгенодіагностика) і в техніці для виявлення дефектів у деталях машин (рентгенодефектоскопія).

Рентгенівські промені використовуються також у лікуванні злоякісних пухлин, оскільки хворі клітини і тканини організму мають підвищену чутливість до їх дії. Тому відповідною дозою рентгенівського проміння можна стримувати ріст і навіть руйнувати хворі тканини організму (наприклад, злоякісні пухлини), не пошкоджуючи сусідніх здорових тканин.

Дискусія що до винайдення Х - променів

По сьгоднішний день існує дискусія хто ж винайшов х – промені незнаний учений Іван Пулює чи німець Вільгельм Рентген