Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Історичний факультет

Кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана

З навчальної роботи

______________________

«____»____________2013 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

АРХІВОЗНАВСТВО

Для студентів

галузь знань 0203 Гуманітарні науки

напрям підготовки6.020302 Історія

КИЇВ – 2015

Робоча програма з навчальної дисципліни «Архівознавство» для студентів галузі знань 0203 Гуманітарні науки напряму підготовки 6.020302 Історія

«____» ______________ 20___ року - ___с.

Розробник: Палієнко Марина Геннадіївна, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, доктор історичних наук, професор

Робоча програма дисципліни «Архівознавство» затверджена на засіданні кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки

Протокол № ___ від «___» 2013 року

Завідувач кафедри _____________________ (проф. Щербак М.Г.)

«___» ___________________ 2013 року

Схвалено науково-методичною комісією історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протокол №___ від « » _____________ 2013 року

Голова науково-методичної комісії____________ (к.і.н., доц. Пижик А.М.)

« » _____________ 2013 року

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Архівознавство» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0203 гуманітарні науки, з напряму підготовки історія, спеціальності –6.020302 Історія.

Дана дисципліна є нормативною для спеціальності «Історія».

Викладається у ІІІсеместрі ІІкурсув обсязі – 72 год. / 2 кредитів ECTS, зокрема: лекції – 34 год., самостійна робота – 38 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна – заліком.

Мета дисципліни– формування у студентів історичного факультету цілісних знань з історії та теорії архівознавства, розуміння його ролі та місця в структурі історичної науки та у життєдіяльності суспільства.

Завдання– засвоєння студентами основних тенденцій та закономірностей становлення та розвитку архівної справи в Україні, опанування теоретичними та методичними засадами формування Національного архівного фонду України, ознайомлення з організацією зберігання та використання національної архівної спадщини, діяльністю українських та зарубіжних архівних установ, оволодіння навиками пошуку та використання ретроспективної документної інформації в архівах.

Структура курсу: 2 змістових модулі, 17 тем, 17 лекцій.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:джерельну базу,історіографію та методологічну основу архівознавства,основні етапи становлення та розвитку архівної справи, історію виникнення та функціонування архівних установ на українських теренах, систему та мережу архівних установ України, правила роботи архівів, структуру та правові засади функціонування Національного архівного фонду, процес комплектування архівів, організацію зберігання документів та принципи їх використання;

вміти:здійснювати пошук архівної інформації, користуватися науково-довідковим апаратом архівів, архівними ресурсами в Інтернет, аналізувати одержану інформацію та використовувати її у своїй навчальній та науковій діяльності.

Місце дисципліни:в структурно-логічній схемі підготовки фахівців з історії освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» курс «Архівознавство» посідає важливе місце як теоретико-методологічна дисципліна нормативного характеру.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Курс «Архівознавство» тісно пов’язаний із такими дисциплінами як «Джерелознавство», «Історія України», «Спеціальні історичні дисципліни» та ін.

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 8, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 9 – 17. Обов’язковим для заліку є відвідування лекцій, самостійне опрацювання джерел і літератури, підготовка реферативних завдань, виконання модульних контрольних робіт.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1	ЗМ 2
Min. – _ балів	Max. – __ бали	Min. – __ бали	Max. – __ балів
Модульна контрольна робота
Самостійна робота
^„3”– мінімальна/максимальна оцінку, яку може отримати студент. ¹–мінімальна/максимальна залікова кількість робіт чи завдань.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 20 балів для одержання заліку обов’язковою умовою є самостійне опрацювання джерел і літератури та усне перескладання тем під час співбесіди з викладачем..

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	Залік	Підсумкова оцінка
Мінімум
Максимум

При цьому, кількість балів:

· 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

· 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

· 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

· 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

· 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

· 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

· 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності(за умови заліку)