Класифікация та вибір програмного забезпечення бухгалтерського обліку

Першим кроком до створення КСБО є проведення бухгалтерських класифікації існуючих програмних продуктів, адже тільки після поділу програмного забезпечення на групи за певними критеріями можна формулювати вимоги до програм та порівнювати їх функціональні можливості. Найбільш повною є класифікація програм бухгалтерського обліку, яка склалася при проведенні конкурсів програмного забезпечення в межах СНД. Доповнений і уточнений перелік основних класів програмного забезпечення, що зазвичай пропонується на конкурсах і виставках, та його характеристику представлено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Характеристика основних класів бухгалтерського програмного забезпечення

Клас Групи Основні ознаки Приклади програмних продуктів
системи споживачів   та фірм-розробників
Домашня Фізичні особи Облік особистих та "1С:Деньги" ("ІС"). Оиіскеп (Іпіиіі
бухгалтерія   сімейних фінансів Согр.), М5 Мопеу (МісгозоЙ)
Міні— Бухгалтерія з Введення і обробка "ІСІБухгалтерия (базовая версия)"
бухгалтерія 1-3 бухгалтерських ("ІС"), "Инфин-бухгалтерия"
  працівниками. записів. Роздрук ("Инфин"), "Финансист" ("Атей"),
  Без первинних "Соло для бухгалтера с компью-
  спеціалізації документів та тером" ("Баланс-центр"), РіпЕхрегІ
    звітності (ГОМ), "Сводньїй учет финансов"
      ("Логос"), "Ажур" ("Терцет")
Універсальні Чисельність Потужний "Турбо Бухгалтер 6" ("ДИЦ"),
бухгал- персоналу аналітичний облік. "ІС: Бухгалтерия" ("ІС"). "БОСС-
терські бухгалтерії Кількісний та Бухгалтер" ("АйТи"), "Алеф-
системи невелика. валютний облік. Бухгалтерия" ("Алеф-
(міді— Передбачені Облік праці та Консалтинг"), "ГРАН-БУХ"
бухгалтерія) всі розділи заробітної плати ("Гранит-Центр"), "Инотек
  обліку   бухгалтер" ("Инотек НТ"), "Инфо-
      Бухгалтер" ("Информатик"),
      "Бухгалтерия" ("Комп'ютер-
      сервис"), "Баланс-1+" ("Овионит",
      "Главньш бухгалтер"("Паритет-
      Софт"), "Бухгалтерский учет й
      расчет баланса" ("Синко"),
      "Бухгалтерский учет предприятия"

 

      ("Софтленд-системз"), "Само-Трейд" ("ФирмаСамо"). "ФОЛИО-БАЗИС" ("ФОЛИО"), КЕ5ТА ("Злектронньїе деньги"), "Бухгалтерия ЛЮКС" ("Злектрон-сервис"), "Дебет плюс" ("ДИЦ"), "ФинансьІ без проблем" ("Хакерс Дизайн"), РіпЕхрегІ (ГОМ)
Локальні АРМ Один бухгалтер Комплексна реалізація окремих задач обліку "1С:Зарплата", "1С:Торговля", "1С:Расчет" ("ІС"), "Інвентаризація" ("Инфин"), "Торговий склад" ("Компьютер-сервис"), "АиТ: Зарплата", "АиТ: Управление персоналом" ("Акимов й Товарищи"), "Заргша-та" ("Звезда"), "Зарплата" ("Инфин"), "Расчет заработной плати" ("Инкософт"), "Зарплата (УТЗП)" (НИПИ статинформ), АРН "ЗАРПЛАТА" ("ЗлектроІ-гньІе деньги"), "Зарплата", "Склад", "Облік МЩП", "Банк", "Зарплата", "Таможня" ("Компьютер-Приз"), "Комплекс задач по труду й заработной плате" ("Вьізов"), "2АКР" ("АгроИнфоМир"), "ХУАСЕЗ" ("Баланс-Центр")
Комплекси пов 'язаних АРМ Бухгалтерія зі штатом не менше 8 чоловік. Розподіл функцій між працівниками Комплекс програм. Мережева архітектура. Досить повна реалізація облікових функцій. Можливість адаптації "Парус" ("Парус"). К5-Ьа1апсе (К-5£у1е 5оІЇ\уаге ЬаЬ), "БЗСТ-4" ("Интеллект-Сервис"), СК1МО (СКІМО), "БОСС-компания" ("АйТи"), "Комплексная система бухгалтерского учета" ("Звезда"), "Тектон" ("Интелгрупп"), "Инте-гратор" ("Инфософт"). "Монолит -N1" ("Монолит-Инфо")
Управлінські системи Бухгалтерія; управлінці (управлінський та фінансовий облік, завдання фінансового менеджменту) Управлінський облік. Планування та управління. Налагодження під клієнта (кастомізація). Відкритість архітектури. Можливість масштабування "Галактика" ("Галактика"), "Ріаііпшп" (РІаіїпит Зоґгдааге Согрогап'оп), "Текон" ("Интелгрупп"), "ЗуІеЬіпе", "5РТІ5А", "ЗРРІЬ" (5ОСАР), "АККОРД" ("Атлант-Информ"), "Зсаіа" (5са1а)
Фіпансово-аналіптчпі системи Плановик, управлінець, Ншовний бухгалтер, контролер, аудитор Фінансовий аналіз на основі бухгалтерських даних. Комп'ютеризація задач зовнішнього і внутрішнього аудиту "ПОПІ (Планування, Оптимізація, Податки, Інвестиції)" (СІ-сопзаіп'пд), "Інвестор", "Аналітик", "Економічний аналіз і прогноз діяльності підприємства" ("Инек"), "ІС: АФС" ("1С"), "Баланс-2 (камеральна перевірка)" ("Овионит")

 

1 | 2
Правові бази даних Юристи, бухгалтери, фінансисти. Упорядковані довідкові системи, що містять підібрані в "Гроссбух", "Бизнес-зксперт", "Сапфир" ("Лінзи"), ЬіЬга (ЬІЬга)
  економісти тематичному чи хро-  
    нологічному поряд-  
    ку законодавчі акти  
    з питань податків.  
    бухгалтерського обліку тощо  

Програми для ведення домашньої бухгалтерії. Персональний комп'ютер можна використовувати для обліку власних доходів і витрат, планування сімейного бюджету (включно з довгостроковими вкладеннями), складання податкових декларацій. Всі ці питання поступово стають актуальними для значної частини населення.

Міні-бухгалтерія. До цього класу належать програми, які використовуються одним або кількома працівниками в бухгалтеріях невеликих підприємств. Такі програми не мають чіткої спеціалізації за ділянками обліку. Вони реалізують функції ведення синтетичного і сумового аналітичного обліку, дозволяють вводити господарські операції та обробляти їх (сортувати, здійснювати пошук необхідної інформації тощо), формувати невеликий набір первинних документів та звітних форм.

Універсальні бухгалтерські системи (міді-бухгалтерія). До цього класу належать програмні продукти, орієнтовані на бухгалтерії малих та середніх підприємств, які в спрощеному варіанті забезпечують ведення всіх ділянок обліку. Такі системи поєднують облікові функції, в тому числі й функції кількісного обліку в межах однієї програми і, як правило, розраховані для роботи на одному комп'ютері. Винятком є розрахунок заробітної плати, який виконується окремо. Деякі програми цього класу призначені для роботи на кількох комп'ютерах в локальній мережі.

Локальні автоматизовані робочі місця (АРМ). Такі програми призначені для виконання окремих облікових завдань (обліку праці і заробітної плати, основних засобів, товарно-матеріальних цінностей тощо), вони охоплюють окремі ділянки бухгалтерії і, як правило, не пов'язані між собою. АРМ мають високий рівень спеціалізації і тому можуть ефективно комп'ютеризувати окремі частини бухгалтерії без виходу на зведену звітність.

Комплекси пов'язаних АРМ - програмні продукти, орієнтовані на використання в бухгалтеріях з кількістю працівників більше восьми при чіткому розподілі функцій між ними, які складаються із набору АРМ, кожне з яких реалізує функції окремих ділянок обліку. Кожна така програма розрахована на специфіку облікових робіт і орієнтована на персонал з невисокою бухгалтерською і комп'ютерною кваліфікацією. Як правило, комплекси АРМ підтримують розгорнутий аналітичний облік, мають глибоку спеціалізацію і встановлені на окремих комп'ютерах. Комплекс містить засоби об'єднання даних з різних АРМ, які необхідні для отримання синтетичних вихідних звітних форм. Поєднання даних здійснюється за допомогою спеціалізованого центрального модуля - Головної книги. При об'єднанні, даних обмін інформацією може здійснюватись як за допомогою дискет, таК і в локальній мережі (рис. 3.16).

Кожне автоматизоване робоче місце повноцінно реалізує функції конкретної ділянки обліку, має розвинуту систему налагодження на чинне законодавство.

Управлінські системи. До цього класу належать функціонально повні системи організаційного управління з елементами бухгалтерського обліку, планування, діловодства, а також модулями прийняття рішень і деякими іншими. Бухгалтерська складова програми в даному випадку не є головною. Більш важливим є взаємозв'язок всіх складових системи, можливість ефективного управління підприємством, допомога у вирішенні головної задачі бізнесу - отриманні прибутку.

Фінапсово-аналітичні системи- клас програм фінансового аналізу на основі бухгалтерських даних, за допомогою яких комп'ютеризують задачі зовнішнього і внутрішнього аудиту.

Правові бази даних - клас програм, до яких належать упорядковані довідникові системи, що містять підібрані в тематичному або хронологічному порядку законодавчі акти з питань податків, бухгалтерського обліку тощо. Ці системи дозволяють швидко знаходити потрібні документи, оперативно відстежувати зміни та доповнення до них, але вони мають лише непряме відношення до бухгалтерських програм. Хоча ця категорія програмного забезпечення була створена, перш за все, як допомога юристам, значна її частина орієнтована на таких користувачів як бухгалтери, фінансисти, економісти.

Слід зазначити, що хоча наведений перелік категорій програм є корисним для уявлення про основні класи бухгалтерського програмного забезпечення, що пропонуються на конкурсах бухгалтерських програм, він склався стихійно і в силу цього непридатний для наукової класифікації бухгалтерського програмного забезпечення за певними ознаками та вибору оптимальних програм. Наступна класифікаційна система передбачає чітке групування програмного забезпечення за певними ознаками (рис. 3.17).

Програмне забезпечення бухгалтерського обліку  
    "Ь написане штатним програмістом *Ь створене на замовлення *Ь універсальне    
За способом створення  
     
% домашня бухгалтерія *Ь малі підприємства % середні підприємства % великі підприємства %• багатогалузеві корпорації    
За об'єктами обліку  
     
За способом реалізації в програмах бухгалтерських функцій Е} Ч> програми, в яких перевага надається ручному введенню операцій ^ програми, в яких перевага надається введенню операцій за шаблонами  
     
%> інтегровані програми зведеного обліку %> окремі АРМ % комплекси пов'язаних АРМ    
За комплексністю виконуваних функцій  
    ИСаІ . V програми для ведення бухгалтерського обліку Ч» фінансово-аналітичні системи % програми для автоматизації управлінської діяльності, що містять модуль бухгалтерського обліку >!> правові бази даних ія бухгалтерських програмних продуктів  
За призначенням  
Рис. 3.17. Класиф  

Наведений перелік класів бухгалтерських програм допомагає порівняти їх можливості та вибрати оптимальну програмну систему для бухгалтерії.

Загальними критеріями вибору програмного забезпечення комп'ютерних систем бухгалтерського забезпечення обліку щодо підприємств різних типів є:

-функціональна повнота;

-особливості побудови програмної системи;

-принципи адаптації до особливостей облікової роботи конкретних підприємств;

-можливість використання на різноманітних програмно-апаратних платформах;

-можливість інтеграції з діловим програмним забезпеченням власних розробок або інших виробників.

Вимоги до бухгалтерських програмних продуктів формують три різні категорії користувачів: 1) бухгалтери - безпосередні користувачі комп'ютеризованої системи бухгалтерського обліку; 2) спеціалісти з комп'ютеризованих систем програмісти і техніки; 3) керівництво підприємства (управлінці). Перелік вимог до бухгалтерських програм - це складний, пов'язаний комплекс функціональних, технічних, комерційних та ергономічних питань (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Характеристика вимог до програмного забезпечення бухгалтерського обліку

Види Вимоги Коротка характеристика
Функціональні Ведення Журналу операцій Здатність вводити та накопичувати всі господарські операції, що відображають господарську діяльність підприємства
Ажур Можливість розраховувати підсумки по рахунках бухгалтерського обліку (обороти, залишки) на будь-який момент часу при довільній кількості введених господарських операцій
Аналітичний облік Можливість ведення аналітичного обліку в таких розрізах і з таким рівнем деталізації, як цього вимагають потреби управління
Кількісний облік Можливість ведення обліку в натуральному вимірнику
Валютний облік Облік у валютах, що відрізняються від базової (основної валюти)
Гнучкість Можливість налагодити програму до особливостей конкретного підприємства та змін в законодавстві

 

І
Технічні Невибагливість до апаратного забезпечення Можливість ефективно працювати на комп'ютерах із середніми технічними характеристиками
Редактор документів Вбудовані в програму засоби створення і коригування форм первинних документів, розрахунків та звітів
"Експорт-імпорт" даних Можливість обміну даними з іншими програмами та пристроями (касовими апаратами, технологічними датчиками, сканерами штрих-кодів)
Робота в мережах Здатність працювати на кількох комп'ютерах з поєднанням даних за допомогою комп'ютерної мережі
Захист інформації Забезпечення кодування інформації та обмеження доступу за допомогою системних паролів
Архів документів Вбудовані засоби архівації даних з можливістю швидкого відновлення інформації
Комерційні вимоги Ціна Прийнятна для підприємства ціна програмного забезпечення та його супроводу
Супровід Послуги з навчання користувачів, оперативні консультації, оновлення програмного забезпечення
Документація Якісна детальна друкована документація до програм
Ергономічні вимоги Інтерфейс користувача Зручні та нешкідливі для здоров'я користувача засоби забезпечення діалогу "людина-комп'ютер"
Програмна допомога Розвинена система програмної допомоги, що дозволяє отримати "підказку" щодо будь-якої функції або дії в програмі

 

Функціональні вимоги. До основних функціональних вимог належать:

-здатність вводити та накопичувати всі господарські операції, що відображають господарську діяльність підприємства;

-можливість розраховувати підсумки по рахунках бухгалтерського обліку (обороти, залишки) на будь-який момент часу при будь-якій кількості введених господарських операцій;

-обробка кореспонденцій господарських операцій із зазначенням конкретних аналітичних об'єктів та формуванням звітів в розрізі аналітики; кількісний облік товарно-матеріальних цінностей; .

-облік в розрізі кількох валют;

-можливість швидко і без втрат інформації налагодити План рахунків, звітні форми, шаблони проводок, звітність довільної форми як згідно зі специфікою конкретної організації (незалежно від форми власності та виду діяльності), так і з можливими змінами в законодавстві.

Технічні вимоги. Технічні вимоги полягають, по-перше, в якості програмування (алгоритмів обробки даних), і, по-друге, у передбаченні ряду

сервісних параметрів, необхідних для ефективної роботи програми в межах програмно-апаратного комплексу. До основних технічних вимог належать:

-невибагливість до апаратного забезпечення (програма повинна ефективно працювати на комп'ютерах із середніми характеристиками);

-можливість редагування документів і звітів, що дозволяє користувачу створити форму звіту, яка потім буде виводитись на екран монітора чи принтер;

-обмін • даними з іншими програмами та пристроями (наприклад, касовими апаратами);

-робота в локальних комп'ютерних мережах;

-забезпечення захисту інформації із застосуванням системи паролів;

-засоби створення архівів даних та автоматичне відновлення інформації у випадку збою.

Комерційні вимоги. Під комерційними вимогами розуміють вимоги, пов'язані з тими умовами придбання та експлуатації програми, що пропонуються постачальником. Основними комерційними вимогами є:

-прийнятна ціна програми (слід розрізняти вартість власне програмного продукту та вартість його впровадження і супроводу);

-супровід програмного забезпечення, що передбачає навчання роботі з програмою та налагодження програми на розв'язання розгорнутої бухгалтерської задачі з використанням реальних даних користувача;

-оперативні консультації з проблем, які виникають в процесі роботи;

-оновлення старих версій програмних продуктів, швидка заміна їх новими;

-висока якість паперової та електронної документації.

Ергономічні вимоги. До ергономічних вимог належать зручність інтерфейсу користувача та розвинена система програмної допомоги.

Питання про розміри підприємства при виборі програми є одним з головних. Вибір програмного забезпечення бухгалтерського обліку, яке не відповідає розмірам підприємства, призведе до фінансових втрат, і, можливо, буде мати важкі психологічні наслідки. Це пояснюється тим, що програмне забезпечення бухгалтерського обліку чітко поділяється за категоріями користувачів (розмірами підприємств) і, відповідно, за ціною (вартість програмного забезпечення бухгалтерського обліку для середніх за розмірами підприємств на один-два порядки вища за вартість програмного забезпечення бухгалтерського обліку для малих за розмірами підприємств і, в свою чергу, на один-два порядки нижча для великих підприємств). Якщо мале підприємство придбає програму призначену для середніх (великих) підприємств, воно, хоча й зазнає невиправданих фінансових витрат, але все ж зможе організувати комп'ютеризований бухгалтерський облік. Середнє або велике підприємство не зможе комп'ютеризувати свій бухгалтерський облік за допомогою програмного забезпечення, призначеного для малих за розмірами підприємств.

При визначенні великого підприємства для бухгалтерії ключовими, є два параметри: денний потік документів і чисельність облікового персоналу, говорячи про яку, потрібно мати на увазі, що вони працюють одночасно і повний робочий день. Наприклад:

-мале підприємство обробляє менше 100 рахунків-фактур щодня, силами 2-5 бухгалтерів;

-велике підприємство обробляє більше 500 рахунків-фактур щодня, при чому бухгалтерів більше ЗО осіб.

Між цими полюсами знаходяться середні підприємства. Однак можуть виникати обставини, що коригують цю класифікацію. Якщо бізнес технічно складний, то підприємство може перейти у вищу категорію (наприклад, якщо підприємство має мережу філій або працює в умовах жорсткої конкуренції і змушене застосовувати складні схеми роботи або має великий асортимент товарів).

Специфічні критерії вибору програмного забезпечення КСБО для підприємств різного розміру наведені в табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Вимоги, що висуваються до КСБО за розміром підприємств

Підприємство Основні критерії вибору програмного забезпечення КСБО
Мале Уніфікована форма подання даних
Єдине програмне середовище
Вбудовані програмно-орієнтовані інструментальні засоби
Функціонування в одноранговій мережі або в мережі персональних комп'ютерів з виділеним сервером
Наявність сертифікованих для впровадження системи дилерів фірми- виробника програмного забезпечення у власному регіоні
Можливість простого комплексування зі стандартним офісним програмним забезпеченням інших виробників

 

Середнє Іобудова системи у вигляді повно функціонального набору спеціалізованих за ділянками обліку програмних модулів
  Можливість розвитку функцій системи за рахунок професійних засобів розробки
  функціонування в мережі персональних комп ютерів з виділеним сервером в архітектурі клієнт-сервер
  Функції розмежування прав доступу користувачів до даних
  Можливість комплексування з програмним забезпеченням інших виробників в тому числі і програмного забезпечення власної розробки
Велике Побудова системи у вигляді з повним набором функцій
Можливість розвитку функцій системи за рахунок професійних засобів розробки
Можливість функціонування І в неоднорідних мережах, значна незалежність у виборі користувачів апаратних засобів, операційних систем і СУБД
Розвинуті функції розмежування прав доступу до даних і авторизації дій, що виконуються користувачем
Розмежування функцій бухгалтерського, оперативно-технічного і статистичного обліку; взаємодія з підсистемами планування, аналізу, техніко економічної підготовки виробництва
Можливість комплексування з програмним забезпеченням Інших виробників у тому числі із програмним забезпеченням власної розробки
Корпорація Відповідність перерахованим вимогам по відношенню до окремих підприємств і самостійних підрозділів корпорації
Розвинуті засоби реплікації даних віддалених підрозділів
Наявність засобів консолідацїі даних для побудови корпоративної звітності, в тому числі з можливістю ведення обліку в різних облікових стандартах ________________________ ____ ------------------------------------ —

Слід також чітко розуміти, що програми різних класів призначені для підприємств різного розміру (рис. 3.18).

Великі підприємства характеризуються великим штатом працівників бухгалтерії і планово-фінансових служб, вузькою спеціалізацією кожного працівника на своїй ділянці, різноманітним потоком первинних і звітних документів і чітко відпрацьованою технологією їх обробки. В плані обслуговування виробництва бухгалтерії великих і середніх підприємств за специфікою задач документообігу пов'язані з іншими відділами підприємства - як економічними, так і технічними (відділом праці і заробітної плати, відділом нормування тощо). В сфері автоматизації бухгалтерського обліку такі підприємства часто вже забезпечені різного роду комп'ютерною технікою, використання якої для вирішення облікових і планово-фінансових задач є іноді незадовільним. В межах галузевої і структурної підпорядкованості такі підприємства "де факто" зберігають складений галузевий та регіональний стандарти надання кошторисної, планово-фінансової і бухгалтерської звітної інформації. Джерелами фінансування ці підприємства часто кошти мають державного бюджету, стороннє цільове фінансування, власні кошти, що обліковують, в основному, окремо за різними планами рахунків. Як правило, великі і середні за розмірами підприємства мають територіальне відокремлені центри обліку витрат, віддалене складське господарство, а інколи і мережу магазинів.

Специфіка бухгалтерського обліку великого підприємства висуває цілий комплекс вимог до комп'ютерної системи бухгалтерського обліку, що випливають з особливостей методології і організації обліку (рис. 3.19).

Бухгалтерська інформаційна система великого підприємства повинна забезпечувати:

-автоматизоване рішення всього комплексу задач бухгалтерського обліку, планування, аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, а також внутрішнього аудиту;

-одержання оперативної інформації, що постійно змінюється, про поточний стан справ на підприємстві. Такий режим важливий, наприклад, для великих промислових підприємств, які намагаються більш ефективно використовувати свої ресурси; для великих торговельних будинків, які можуть бути збитковими у випадку, якщо інформація про рух і наявність товарів та інших засобів не оновлюється протягом короткого періоду часу, а також для інших підприємств, де відбувається постійний рух великих обсягів засобів. Основний акцент при цьому повинен бути зроблений на одержання оперативних аналітичних звітів і відомостей по використанню вкладених фінансових ресурсів;

-можливість консолідованого управління і одержання консолідованих фінансових звітів. Великі підприємства можуть мати філії або склади віддалені один від одного. Крім того, фінанси такого підприємства можуть належати групі власників. Тому актуальною є наявність в такій системі віддалених робочих місць з можливістю здійснювати обмін даними для оперативного управління із центру.

На відміну від великих підприємств, на малих підприємствах основну увагу приділяють веденню не управлінського, а фінансового обліку, який за трудомісткістю і значенням займає чільне місце. При створенні бухгалтерських інформаційних систем на невеликих підприємствах використання комп'ютерів дозволяє автоматизувати всі процедури з обробки інформації на робочому місці бухгалтера.

Існують декілька підходів до автоматизації бухгалтерського обліку при створенні таких бухгалтерських інформаційних систем. Це пов'язано з тим, що невеликі підприємства з простою структурою не вимагають ведення управлінського обліку як окремої підсистеми бухгалтерського обліку.

При першому підході створюється система, яка автоматизує тільки фінансовий облік. Таку бухгалтерську інформаційну систему відносять до класу міні-бухгалтерій. Як правило, бухгалтерський облік в цій системі ведеться однією людиною - бухгалтером.

При другому підході крім фінансового обліку частково автоматизується управлінський облік. В цьому випадку бухгалтерський облік ведуть або на одному робочому місці шляхом розмежування доступу, або на двох робочих місцях два працівники (бухгалтер і його помічник).

Різні групи користувачів формують свої вимоги до програм. І чим більшій кількості цих вимог програма відповідає, тим на більш високому рівні вона знаходиться.

При виборі системи автоматизації користувачі обов'язково повинні враховувати ряд факторів, які умовно можна назвати Інфраструктурою продукту .

До них потрібно віднести:

-наявність регіональних філій і регіональної партнерської мережі, здатні надати якісні послуги користувачам;

-наявність спеціалізованих галузевих рішень;

-можливість підтримки з боку провідних аудиторських і консалтингових фірм;

-цінову політику.

Склад та структура вимог до програмного забезпечення тісно пов'язані зі схемою та методикою порівняння бухгалтерських програмних продуктів. Інакше кажучи, якщо, складаючи перелік вимог до бухгалтерських програмних продуктів, визначити яким повинен бути ідеальний бухгалтерський продукт, то, порівнюючи різні бухгалтерські програми, можна встановити, наскільки вони відповідають цим критеріям.

Рекомендуємо наступну чотирьох бальну шкалу оцінок для порівняння програмних продуктів з комп'ютеризації бухгалтерського обліку (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Шкапа для порівняння програм бухгалтерського обліку

Боли Оцінка параметру
немає можливості
в принципі можливо
можливість реалізовано
можливість реалізовано добре

Механічне, бездумне використання наведеної схеми тестування програм є неприйняттям. Порівнюючи програми бухгалтерського обліку, слід мати на увазі що не можна порівнювати програми, що належать до різних класів; перелік вимог до програм потрібно змінювати (доповнювати або скорочувати) залежно від того, які параметри є найважливішими для потреб бухгалтерії підприємства; технічні параметри програм можна порівнювати тільки за умови використання однакових програмних та апаратних платформ.

1. Назвати основні класи бухгалтерського програмного забезпечення та охарактеризувати їх.

2. Які програмні продукти належать до універсальних бухгалтерських систем?

3. На що орієнтовані програми такого класу, як комплекси пов 'язаних АРМ?

4. Назвати загальні критерії вибору програмного забезпечення КСБО щодо підприємств різних типів.

5. Які основні критерії вибору програмного забезпечення КСБО на великому підприємстві?

• 6. Які фактори є обов'язковими для врахування користувачами при виборі системи автоматизації?

7. Пояснити значення терміну "ажур".

8. Який порядок тестування та вибору програм?

9. В чому полягає сутність ергономічних вимог до програм бухгалтерського обліку?

10. Що розуміють під правовими базами даних?

Ергономічні вимоги до бухгалтерських програмних продуктів - вимоги, до яких належать зручність інтерфейсу користувача та розвинена система програмної допомоги.

Комерційні вимоги до бухгалтерських програмних продуктів - це вимоги, які пов'язані з тими умовами придбання та експлуатації програми, що пропонуються постачальником.

Комплекси пов'язаних АРМ — програмні продукти, орієнтовані на використання в бухгалтеріях з кількістю працівників більше восьми при чіткому розподілі функцій між ними, які складаються із набору АРМ, кожне з яких реалізує функції окремих ділянок обліку.

Локальні автоматизовані робочі місця - клас програм призначених для виконання окремих облікових завдань, які охоплюють окремі ділянки бухгалтерії і, як правило, не пов 'язані між собою.

Міні-бухгалтерія - клас програм, які використовуються одним або кількома працівниками в бухгалтеріях невеликих підприємств

Правові бази даних - клас програм, до яких належать упорядковані довідникові системи, що містять підібрані в тематичному або хронологічному порядку законодавчі акти з питань податків, бухгалтерського обліку тощо.

Технічні вимоги до бухгалтерських програмних продуктів - вимоги, які полягають, по-перше, в якості програмування (алгоритмів обробки даних), програми (більшість користувачів цього оцінити не може), і, по-друге, у передбаченні ряду сервісних параметрів, що необхідні для ефективної роботи програми в межах програмно-апаратного комплексу.

Універсальні бухгалтерські системи (міді-бухгалтерія) - клас програм, орієнтованих на бухгалтерії малих та середніх підприємств, які в спрощеному варіанті забезпечують ведення всіх ділянок обліку.

Управлінські системи - клас функціонально повних систем організаційного управління.

Фінансово-аналітичні системи — клас програм фінансового аналізу на основі бухгалтерських даних, за допомогою яких комп 'ютеризують задачі зовнішнього і внутрішнього аудиту.

Функціональні вимоги до бухгалтерських програмних продуктів- вимоги, які полягають у спроможності бухгалтерських програмних продуктів надавати можливість вести повноцінний бухгалтерський облік, а також відповідно до чинного законодавства, зважаючи на специфіку конкретного підприємства (кількісний облік, облік в розрізі кількох валют, облік із зазначенням конкретних аналітичних об'єктів, складання звітності для задоволення інформаційних потреб користувачів в обліковій інформації) та надавати можливість швидкої адаптації до змін законодавчої бази.