Побудова облікового апарату в комп'ютерній бухгалтерії

Відповідно до Закону "Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні" керівники підприємств залежно від обсягу облікової роботи, а також від розміру і спеціалізації підприємства самостійно визначають, як буде здійснюватись бухгалтерський облік на підприємстві. Можливі такі варіанти: ^бухгалтерський облік веде керівник підприємства; 2) ведення бухгалтерського обліку доручається спеціально прийнятому на роботу бухгалтеру; 3) створюється бухгалтерська служба (відділ), що є самостійним структурним підрозділом підприємства і яку очолює головний бухгалтер; 4) підприємство укладає угоду із спеціалізованою організацією або позаштатним спеціалістом-бухгалтером. Ми будемо розглядати організаційну структуру бухгалтерії як самостійного підрозділу підприємства.

Є дві основні форми побудови облікового апарату - централізація і децентралізація. Під централізацією обліку розуміють таку побудову облікового апарату, при якій всі облікові роботи (обробка документів, аналітичний і синтетичний облік, складання зведеного балансу і звітності) зосереджені в єдиному обліковому підрозділі - бухгалтерії підприємства. При централізованому обліку ' в окремих підрозділах підприємства складаються лише первинні документи (виписуються прибуткові і видаткові накладні, прибуткові і видаткові касові ордери, інші документи). Документація разом із звітами матеріально відповідальних осіб та касовими звітами передається до головної (центральної) бухгалтерії підприємства, де складаються зведений бухгалтерський баланс та інша звітність. Під децентралізацією обліку розуміють таку організацію облікового апарату, при якій у підрозділах підприємств (цехах, складах тощо) є власні бухгалтерії або облікові працівники, які ведуть синтетичний і аналітичний облік, складають звітність. В центральній бухгалтерії на підставі звітів підрозділів складається зведений баланс і підсумкова звітність.

Також виділяють такі організаційні форми побудови облікового апарату як неповна централізація, неповна децентралізація, форма централізованих бухгалтерій.

При неповній централізації обліку створюють і центральну бухгалтерію, і облікові осередки в підрозділах, що не ведуть регістрів аналітичного і синтетичного обліку, а тільки приймають, перевіряють і групують документи для передачі їх до центральної бухгалтерії. При неповній децентралізації обліку в окремих підрозділах підприємства (цехах, складах, бригадах тощо) крім складання документів, ведуть аналітичний облік, підсумкові дані якого періодично порівнюються з даними синтетичного обліку головної бухгалтерії. Форму централізованих бухгалтерій використовують в групах економічно однорідних підприємств (об'єднань підприємств), підпорядкованих, як правило, одному вищому органу. На цих підприємствах створюються обліково-контрольні групи, підпорядковані централізованій бухгалтерії, які під її керівництвом здійснюють первинну обробку та класифікацію документів.

Окрім форм побудови облікового апарату, розрізняють також принципи розподілу праці облікових працівників. Основними принципами розподілу праці облікових працівників є функціональний, оперативно-виробничий та комбінований. Функціональний принцип заснований на технічних елементах облікової роботи, тобто на видовому поділі праці, коли кожному працівнику доручається виконання однорідних операцій (приймання документів, їх обробка, записи в регістри обліку).

Під оперативно-виробничим принципом організації облікового апарату розуміють поділ праці, заснований на закінчених циклах, комплексах робіт, що стосуються одного об'єкту або до групи економічно однорідних об'єктів обліку, тобто структурному розподілі праці.

На практиці найчастіше використовується комбінований оперативно-виробничий принцип, при якому частина робіт виконується за об'єктами обліку, а частина - за обліковими задачами.

Основні принципи розподілу праці облікових працівників і форми побудови апарату бухгалтерії співвідносяться наступним чином (табл. 3.6).

Таблиця 3.6. Співвідношення принципів розподілу праці облікових працівників і форм побудови апарату бухгалтерії

Форми побудови апарату бухгалтерії Принципи розподілу праці облікових працівників
Функціональний Оператгіено-виробні/чий
Централізація За функціями (введення документів, перенесення даних до облікових регістрів тощо) За комплексами однорідних об'єктів обліку (облік оплати праці, витрат виробництва тощо)
Децентралізація Не використовується За економічно однорідними об'єктами або групами об'єктів (цех, магазин, заводоуправління, відділ капітального будівництва тощо)

Встановлення оптимального співвідношення між централізацією і децентралізацією при побудові структур облікового апарату є важливим шляхом удосконалення управління підприємством та підвищення ефективності обліку. Від співвідношення централізації і децентралізації в організації обліку залежить решта її складових: організаційна структура, технологія, методи тощо.

В умовах використання безкомп'ютерних способів обробки облікової інформації найбільш ефективним принципом побудови структури облікового апарату є централізація, а найкращою структурою, відповідно, -централізована бухгалтерія. Перевагами централізації є наближення облікового апарату до місця здійснення господарських операцій та можливість використання даних бухгалтерського обліку для оперативного управління. Серед недоліків децентралізованої структури бухгалтерського апарату є ускладнення розподілу праці між обліковими працівниками, збільшення штату і, відповідно, витрат на його утримання, несвоєчасність звітності. І якщо для децентралізованої організації структури управління в рамках підприємства передача частини повноважень на нижчі рівні управління і, відповідно, менша необхідність погоджувати рішення з вищим керівництвом є корисною через прискорення процесу прийняття рішень, то для бухгалтерського обліку, як для найбільш регламентованої діяльності управління, це може бути досить шкідливим, оскільки ведення обліку в рамках підприємства потребує єдиних правил, що встановлюються централізовано.

Побудова структури бухгалтерського апарату за принципом централізації при безкомп'ютерних способах обробки облікової інформації є найбільш прийнятною, хоча і не дозволяє керівникам в підрозділах підприємства повністю використовувати дані поточного обліку господарської діяльності для управління.

Використання комп'ютерної техніки призвело до якісно нових тенденцій в побудові структури облікового апарату.

Першою характерною відмінністю є використання автоматизованих робочих місць бухгалтера. Під автоматизованим робочим місцем (АРМ) традиційно розуміють професійно-орієнтований програмно-апаратний комплекс, що забезпечує вирішення завдань користувача безпосередньо на його робочому місці. Якщо при побудові структури облікового апарату при безкомп'ютерному способі обробки облікової інформації базовим її елементом є окремий обліковий працівник, то при застосуванні комп'ютерної техніки беруть до уваги не тільки обов'язки та кваліфікацію облікового працівника, але й характеристику АРМ, на якому він працює (рис. 3.20).

Створення АРМ бухгалтера ґрунтується на принципах персоніфікації обчислень і самонавчання облікових працівників, комп'ютеризації основних облікових функцій, безпаперової технології ведення бухгалтерського обліку, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої і централізованої систем обробки облікової інформації.

АРМ класифікують за такими основними ознаками (рис. 3.21).

Класифікацію АРМ за рівнем управління можна деталізувати:

-АРМ вищих керівників (включаючи головного бухгалтера), а також керівників середнього та нижнього рівнів управління;

-АРМ спеціалістів (АРМ бухгалтерів та економістів; нормувальника, диспетчера, інженера, технолога тощо);

-АРМ технічних виконавців (комірника, секретаря, касира, продавця, оператора тощо).

Специфічним є те, що АРМ бухгалтера потребує створення технології, яка передбачає участь широкого кола працівників підприємства -бухгалтерів, операторів, секретарів, комірників, керівників та інших спеціалістів - в обробці облікової інформації - введенні даних, формуванні первинних документів, візуальному контролі вхідних даних, складанні форм вихідних документів, яке здійснюються на робочому місці за допомогою персонального комп'ютера.

При застосуванні АРМ функції бухгалтерів змінюються наступним чином:

-основним обов'язком бухгалтера, відповідального за ведення обліку на конкретній ділянці, є обробка локальної інформації на відносно невеликій інформаційній базі;

-інформація надходить або у вигляді заповнених первинних документів з регламентованою структурою, або первинний документ заповнюється і оформлюється на комп'ютері безпосередньо бухгалтером;

-обробка документів полягає у відображенні інформації з документів в облікових регістрах шляхом введення їх реквізитів та формування проводок;

-обробка облікової інформації суворо регламентується як інструктивними матеріалами, так і технологією роботи з нею в системі.

АРМ бухгалтера - система, яка є сукупністю взаємопов'язаних елементів. Для АРМ, як системи, характерні певні властивості і певна структура. Під структурою розуміють сукупність елементів системи і зв'язків між ними, які відображають їх взаємодію.

Наявність тієї чи іншої структури системи виливає на її властивості, а також на виявлення в часі функцій системи. Структура АРМ повинна автоматизувати функції бухгалтера при заданих критеріях якості управління. Для оцінки складу окремих частин системи, тобто підсистем і відносин між ними, визначають основні її частини: функціональну та забезпечуючу.

Функціональна частина АРМ є складовим компонентом його структури, яка визначає основні функції обліковця, а також процес функціонування АРМ у часі, як процес взаємодії елементів, що забезпечують безперебійну роботу бухгалтера. Функціональна частина АРМ містить опис сукупності взаємопов'язаних завдань, які враховують усі види формалізованої діяльності працівника. Завдання - це частина функції управління, під якою розуміють алгоритм або сукупність алгоритмів -формування вихідних документів, які мають певне функціональне призначення в управлінні конкретним об'єктом.

В основу функціонального забезпечення покладено вимоги користувачів до АРМ і функціональну специфікацію АРМ, яка містить опис компонентів автоматизованих функцій користувача, таких як вхідна і вихідна інформація, засоби і методи підвищення достовірності та якості інформації, застосовуваних носіїв інформації, технічних засобів, необхідних для реалізації функцій, інтерфейсів. Інколи функціональні специфікації включають також опис засобів захисту від несанкціонованого доступу, відновлення системи у випадку збою управління системою в нестандартних умовах.

Водночас функціональна частина АРМ не може функціонувати без забезпечуючої частини.

Забезпечуюча частина АРМ - це сукупність технічного та інформаційного забезпечення.

Технічне забезпечення АРМ - це комплекс технічних засобів, побудований на основі персонального комп'ютера.

Інформаційне забезпечення АРМ - це сукупність засобів і методів побудови інформаційної бази, що поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне.

Зовнішнє інформаційне забезпечення включає систему класифікації та кодування інформації; нормативно-довідкову інформацію; оперативну документацію; систему організації ведення, зберігання, внесення змін у нормативну документацію.

Внутрішнє інформаційне забезпечення АРМ будується на основі системи управління базами даних типу СІВА8Е, М5 Ассезв, РОХРТЮ і містить комплекс програм організації та ведення баз даних, масиви даних на гнучких магнітних дисках.

Удосконалення структурної побудови бухгалтерії пов'язане із змінами в засобах побудови АРМ. Сучасні програмні продукти, такі як "1С:Бухгалтерия", дозволяють будувати структуру бухгалтерії на основі віртуальних АРМ. Віртуальне АРМ - це реалізація правил ведення обліку за допомогою функцій програми і прав доступу користувача до бази даних. Те й інше налагоджується в робочому порядку без програмування. Для зміни технології обліку необхідно перебудувати віртуальні АРМ, яких стосується ця зміна або створити нові. Віртуальні АРМ не потребують додаткового апаратного забезпечення, внаслідок чого витрати від зміни інформаційної технології зводяться до мінімуму. Набір необхідних працівнику програмних функцій, реалізованих у віртуальних АРМ, може змінюватися. Наприклад, коли спеціаліст з обліку виробничих запасів тимчасово заміщує касира, його АРМ одразу ж перебудовується для виконання додаткових функцій. Бухгалтер отримує доступ до всіх кореспонденцій по рдхунку ЗО "Каса", касових звітів разом з усіма рахунками і операціями з обліку матеріалів. При такій організації праці не потрібно одночасно використовувати декілька різних технічних складових АРМ.

Побудова облікового Іншою характерною рисою при застосуванні апарату при застосу^ комп'ютерної техніки є трансформація форм ванні КСЬ<~) побудови облікового апарату. Широке використання комп'ютерної техніки спочатку призвело до централізованої обробки облікової інформації, оскільки всі комп'ютерні пристрої знаходилися в обчислювальному відділі підприємства. Висока вартість комп'ютерів другого та третього поколінь, складність їх експлуатації і обслуговування призводили до необхідності створення великих централізованих обчислювальних центрів зі спеціальним штатом операторів і програмістів, і, як наслідок, вимагали максимального ступеня централізації обліку. На цьому етапі навіть на великих підприємствах, де збереглися цехові бухгалтерії, децентралізація обліку втратила свої звичайні форми, оскільки цехові бухгалтерії отримували готові зведення від обчислювального центру. При цьому функції цехових бухгалтерій зводилися лише до контролю за правильністю оформлення первинних документів та отриманих звітних зведень. Тільки такий ступінь централізації обліку забезпечував повне завантаження обчислювальних центрів, сприяв уніфікації бухгалтерського обліку, зниженню витрат на його ведення.

На цьому етапі розвитку технічних засобів переваги централізованого підходу полягали в наступному:

-уніфікація системи кодування інформації у масштабі підприємства полегшувала управління господарською діяльністю. Інтегрований централізований масив даних забезпечував можливість доступу до пристроїв пам'яті для своєчасного отримання необхідної інформації;

-при обробці трудомістких задач в єдиному обчислювальному центрі ці задачі сортувалися і виконувалися в порядку відповідно до їх важливості для роботи всього підприємства;

-використання одного потужного обчислювального центру скорочувало витрати на електронну обробку даних;

-централізована база даних і використання обчислювальною системою всієї бібліотеки програм сприяли зниженню трудомісткості та вартості обробки інформації;

'-можливість централізованої комплектації системи обробки даних кваліфікованими спеціалістами дозволяла скоротити витрати на навчання персоналу.

Однак, максимальна централізація обліку мала і негативні наслідки: облік і контроль, обробка облікової інформації відривалися від місця здійснення господарських операцій; збільшувалась тривалість документообігу; підвищувалися витрати на переміщення носіїв інформації до місця їх обробки тощо.

З розвитком можливостей комп'ютерної техніки та її здешевленням, створенням АРМ бухгалтерів з'явилась можливість децентралізувати облік, оскільки тепер обробка первинної облікової інформації та формування кінцевої інформації може відбуватись безпосередньо на робочих місцях облікових працівників.

Децентралізована система обробки даних має ряд наступних переваг:

-обробка даних у безпосередній наближеності до місця їх виникнення та використання підвищує зацікавленість управлінського та облікового персоналу у підвищенні вірогідності вхідних даних;

-можуть бути враховані інтереси окремих підрозділів (відділів) підприємств. За допомогою персональних комп'ютерів більш оперативно вирішуються облікові завдання, необхідні для управління цими підрозділами;

-підвищується життєздатність системи обробки даних. Вихід з ладу централізованого обчислювального обладнання або системи передачі даних може призвести до зупинки всієї системи в цілому. Вихід з ладу лише локального обладнання не впливає на роботу інших частин системи.

Розглядаючи поняття централізації та децентралізації обліку щодо як комп'ютеризованого обліку, так і безкомп'ютерних способів обробки облікової інформації, слід мати на увазі, що вони є досить умовними. Не може реально існувати цілком централізована система, так само як і цілком децентралізована система стає недієздатною. Можна говорити про ступінь централізації і децентралізації, як про оптимальне поєднання цих процесів при певних умовах. Існують дві конкуруючі тенденції, які впливають на вибір структурної схеми системи обробки облікових даних на сучасному етапі розвитку технічних засобів комп'ютерної техніки та засобів зв'язку. Перша полягає у підвищенні ступеню централізації обробки, друга - в посиленні її децентралізації. Ці тенденції призвели до абсолютно нових рис в централізації та децентралізації обліку.

Основна тенденція в централізації і децентралізації виконання облікових функцій полягає в накопиченні і централізованій обробці облікових даних в єдиному центрі і децентралізованому введенні первинної інформації в базу даних програми та використанні результативних облікових показників. Ця система поєднує переваги централізованої обробки даних з перевагами децентралізованих систем. Використання локальних обчислювальних мереж, дозволяє використовувати в інформаційній системі управління методи агрегації та дисагрегації облікової інформації, які, в свою чергу, ведуть до встановлення оптимального співвідношення принципів централізації і децентралізації. Традиційно в основі поділу праці бухгалтерів-лежав принцип організації обліку за окремими обліковими завданнями (або ділянками): облік основних засобів та нематеріальних активів, облік виробничих запасів, облік оплати праці, облік грошових коштів, облік розрахункових операцій, облік витрат виробництва тощо. При комп'ютеризації бухгалтерського обліку перелік облікових завдань залишається незмінним, але збереження і перетворення інформації, формування результатних даних здійснюються в єдиній інформаційній базі (рис. 3.22).

Можливості комп'ютерної форми обліку дозволяють гнучко розподіляти облікову роботу між працівниками з різних ділянок обліку. Склад облікових завдань залишається незмінним при різних обсягах облікових робіт, але перелік виконавців суттєво відрізняється в залежності від розміру підприємства і, відповідно, обсягу облікової роботи. Відмінності в організації облікового апарату в бухгалтеріях різного розміру зручно представити за допомогою схеми (рис. 3.23).

На малих підприємствах оолік здійснює одна осооа - головний оухгалтер підприємства на одному комп'ютері (на схемі позначено як коло 1). В разі необхідності до його комп'ютера під'єднуються комп'ютери керівників (коло 2). При збільшенні обсягу облікових робіт збільшується кількість бухгалтерів на підприємстві. До локальної мережі підключаються АРМ бухгалтерів з ділянок обліку (коло 3). Для найбільшої ефективності облікових робіт може передбачатися виділення, найпотужнішого комп'ютера як сервера, на якому зберігається інформаційна база та виконується основна маса обчислень. Подальша реалізація інформаційної технології комп'ютеризованого рішення завдань бухгалтерського обліку з використанням АРМ на зростаючому підприємстві призводить до необхідності побудови багаторівневої обчислювальної системи, яка грунтується на застосуванні АРМ технічних виконавців (первинний облік), АРМ функціональних працівників (ділянки обліку, коло 4) та АРМ керівників. В умовах промислового підприємства організація бухгалтерського обліку на основі АРМ на нижчому рівні складається з: АРМ працівників первинного обліку (АРМ комірника з обліку матеріальних цінностей, АРМ з обліку виробітку працівників в цехах основного та допоміжного виробництв, АРМ комірника з обліку готової продукції). Інформація на основі введених даних передається каналами зв'язку до бухгалтерії. Наступні рівні відносяться до бухгалтерії та містять АРМ з ділянок обліку і окремих синтетичних рахунків (облік основних засобів та нематеріальних активів, облік виробничих запасів, облік оплати праці, облік готової продукції та її реалізації, облік розрахункових операцій, облік витрат виробництва). Бухгалтери контролюють введені дані, перевіряють їх повноту і достовірність, при необхідності доповнюють інформацію і створюють інформаційну базу, її доповнюють інформацією з інших АРМ та інформаційних систем підприємства. Крім того, можлива організація АРМ бухгалтера-аналітика та АРМ контролера. Останні два АРМ включають завдання з функцій аналізу та контролю, які виконуються працівниками бухгалтерії.

Контроль за вико- в умовах стрімкого зростання обсягів інформації на нанням облікових всіх рівнях управління постає питання про робіт у КСБО забезпечення комп'ютерної обробки контрольної інформації. Це пов'язано, насамперед, із збільшенням кількості об'єктів контролю, розширенням кола питань у зв'язку з ускладненням господарської діяльності підприємств. З іншого боку, використання контрольної інформації для аналізу стану підприємства також вимагає розширення кількості показників, їх деталізації. Однак, вчасне складання різних групувань за різними показниками і з різним ступенем деталізації для здійснення аналізу майже неможливе в умовах ручної праці.

При комп'ютеризації суттєво змінюється ряд контрольних функцій, що раніше виконувались бухгалтерами тільки вручну. Інформаційна система забезпечує безперервний контроль як складання документів, так і поточних облікових записів. Це обумовлено тим, що грамотно побудована комп'ютерна система бухгалтерського обліку (а ще краще - комп'ютерна система управління підприємством) обов'язково має свою внутрішню структуру та вбудовані алгоритми, нав'язує бухгалтеру й управлінцю правила обліку і схему документообігу, задані відповідальними особами і зафіксовані в структурі системи. Практичний результат для підприємства -зменшення ймовірності помилок як через неграмотність або випадкову помилку бухгалтера, так і через навмисну шкоду.

Контрольні функції є такими, які найважче автоматизувати. Сама по собі комп'ютеризація обліку не може усунути приховування крадіжок і зловживань через неправильне перенесення на електронні носії реквізитів, вказаних в документах, введення фальсифікованих документів тощо. Комп'ютер завжди однаково оцінює ситуацію і процес, тому ймовірність помилок контролю в умовах застосування комп'ютерів значно нижча. Отже, комп'ютерна програма забезпечує лише неупередженість і точність контролю.

Розглянемо основні варіанти комп'ютеризації обліку.

При першому варіанті комп'ютеризації підлягають окремі ділянки облікової роботи. Підприємство обладнують набором автоматизованих робочих місць (АРМ), кожне з яких призначене для вирішення певного облікового завдання. АРМ здійснюють автономну обробку інформації без використання інформації з інших АРМ. Інформаційні зв'язки між автономними АРМ розірвані, що дає можливість для навмисних викривлень та зловживань. Отже, є необхідність в додатковому контролі та дублюванні інформації, що забезпечується організаційними методами.

За другим варіантом відбувається системна комп'ютеризація обліку, яка передбачає об'єднання АРМ в-єдину комп'ютерну мережу. В цьому випадку весь обсяг інформації в мережі стає доступним всім користувачам. Тому під час системної комп'ютеризації розрив будь-якого інформаційного ланцюга сигналізує про аварію та локалізує її джерело. Крім того, стає можливою безпосередня колація (порівняння) облікових даних. В умовах системного комп'ютерного обліку підвищується інтеграція процесів контролю, що дозволяє забезпечити взаємозв'язок об'єктів контролю при перевірці господарських операцій і процесів.

Суттєво змінюються також функції контролю бухгалтерських даних. Інформаційна програмна система при наявності адекватного супроводу зі сторони розробника або дилера забезпечує, по суті, безперервний контроль за веденням облікових записів та складанням документів. Правильно побудована система обов'язково має "захист", нав'язує бухгалтеру і управлінцю правила обліку і схему документообігу, задані відповідальними особами і зафіксовані в настройці системи. Практичний результат для підприємства - зменшення ймовірності штрафу через неграмотність або випадкову помилку бухгалтера.

Оперативність результатної облікової інформації дозволяє також посилити контроль за законністю і економічною ефективністю господарських операцій. На базі комп'ютера є можливість посилити функцію контролю, не підвищуючи і не ускладнюючи при цьому трудомісткість ведення обліку. Наприклад, в програмі "1С:Бухгалтерия 7.7" для рахунку може вводиться ознака "Активний", "Пасивний", "Активно-пассивньїй". Ця ознака використовується для виявлення помилкових дій. Так, наприклад, для активних рахунків при перевищенні кредитового обороту над дебетовим негативний залишок по дебету буде сигналізувати про помилку. Система автоматично перевіряє правильність використання позабалансових рахунків: не допускається кореспонденція позабалансових рахунків з балансовими. З іншого боку, проводка з позабалансовим рахунком взагалі не може містити кореспондуючого рахунку. Контрольні функції реалізуються на окремих етапах облікового процесу, що дає змогу оперативно втручатися як в обліковий процес, так і в господарську діяльність підприємства.

1. Які існують організаційні форми побудови структури облікового апарату?

2. В чому полягає вплив використання комп 'ютерної техніки на розвиток структур облікового апарату?

3. Які особливості централізованої та децентралізованої обробки облікової інформації?

4. Як виконується контрольна функція бухгалтерського обліку при його комп 'ютеризації?

5. Які Вам відомі варіанти комп 'ютеризації обліку?

6. Що таке автоматизоване робоче місце? Як здійснюється потік інформації в бухгалтерських АРМ?

7. В чому полягає зміст функціональної частини АРМ?

8. Що виступає забезпечуючою частиною функціональної частини АРМ?

9. Як люжна удосконалити структурну побудову АРМ бухгалтерії'?

10. Який порядок обробки інформації в бухгалтерських АРМ?

Автоматизоване робоче місце (АРМ) — професійно-орієнтований програмно-апаратний комплекс, що забезпечує вирішення завдань користувача безпосередньо на його робочому місці.

Віртуальне АРМ — це реалізація правил ведення обліку за допомогою функцій програми і прав доступу користувача до бази даних.

Децентралізація обліку — організація облікового апарату, при якій у підрозділах підприємств (цехах, складах тощо) є власні бухгалтерії або облікові працівники, які ведуть синтетичний і аналітичний облік, складають звітність.

Забезпечуюча частина АРМ ~ це сукупність технічного та інформаційного забезпечення.

Інформаційне забезпечення АРМ - це сукупність засобів і методів побудови інформаційної бази, що поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне.

Неповна децентралізація обліку — в окремих підрозділах підприємства (цехах, складах, бригадах тощо) крім складання документів ведуть аналітичний облік, підсумкові дані якого періодично порівнюються з даними синтетичного обліку головної бухгалтерії.

Неповна централізація обліку - створення центральної бухгалтерії, і облікового осередку в підрозділах, що не ведуть регістрів аналітичного і синтетичного обліку, а тільки приймають, перевіряють і групують документи для передачі їх до центральної бухгалтерії.

Технічне забезпечення АРМ - це комплекс технічних засобів, побудований на основі персонального комп 'ютера.

Функціональна частина АРМ — це складовий компонент його структури, яка визначає основні функції обліковця, а також процес функціонування АРМ у часі, як процес взаємодії елементів, що забезпечують безперебійну роботу бухгалтера.

Централізація обліку - побудова облікового апарату, при якій всі облікові роботи (обробка документів, аналітичний і синтетичний облік, складання зведеного балансу і звітності) зосереджені в єдиному обліковому підрозділі - бухгалтерії підприємства.