КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ. Проректор з науково-педагогічної роботи
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Проректор з науково-педагогічної роботи
___________ проф. А.М. Колот
«____» _____________2010 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО
Й ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХНІХ ЗНАНЬ
З ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»
(Для студентів, що навчаються
за спеціальністю 6101)
Декан факультету
управління персоналом та маркетингу
_____________ проф. О.К. Шафалюк
«____» _____________2010 р.
Завідувач кафедри
регіональної економіки
_______________ доц. О.В.Ольшанська
«____» _____________2010 р.
Київ 2010
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного й підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності» підготовлені відповідно до рішень Ректорату та Вченої Ради університету.
Методичні матеріали охоплюють всі теми робочої навчальної програми дисципліни “Безпека життєдіяльності” і дозволяють встановити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.
Завданням поточного і підсумкового контролю знань є перевірка:
· здатності студента розуміти, засвоїти та усвідомити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни;
· умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання;
· публічно та письмово представляти навчальний матеріал;
· виконувати розрахунково-графічні роботи.
Структурно навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» складається з одного змістового.
Значення дисципліни «Безпека життєдіяльності» полягає у поглибленні фундаментальної підготовки економістів, формуванні у них почуття відповідальності за оволодіння знаннями в галузі безпеки життя персоналу підприємств та населення у надзвичайних ситуаціях, принципів, способів та засобів їх захисту від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів.
Програма курсу „Безпека життєдіяльності” передбачає лекції, семінарські, практичні, індивідуальні заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.
Концепція оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності уведена для того, щоб стимулювати роботу студентів на протязі семестру.
Завданням поточного контролю є перевірка здатності студента розуміти, засвоїти та осмислити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни „Безпека життєдіяльності”, умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання, публічно та письмово представляти певний матеріал, виконувати розрахункові роботи.
Результати поточного контролю оцінюються в діапазоні від 100 до 0 балів.
Зміст запропонованих методичних матеріалів складається з наступних елементів:
1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої навчальної програми дисципліни “Цивільна оборона”.
2. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності”.
3. Приклади типових завдань для самостійного опрацювання та модульних завдань дисципліни „Безпека життєдіяльності”.
4. Перелік тем для написання студентами рефератів з навчальної дисципліни „Безпека життєдіяльності”.
5. Список рекомендованої літератури.
І. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої навчальної програми дисципліни „Безпека життєдіяльності”
1. Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження.
2. Поняття про “аксіому потенційної небезпеки”.
3. Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.
4. Біогеоценоз, його характеристика і компоненти.
5. Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.
6. Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров'я. Енергозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.
7. Природні явища – джерела небезпечних факторів.
8. Джерела небезпечних факторів побутового середовища.
9. Поділ небезпечних факторів за характером дії на організм людини.
10. Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.
11. Фізичні небезпечні фактори.
12. Хімічні небезпечні фактори.
13. Біологічні небезпечні фактори.
14. Принципи нормування небезпечних факторів.
15. Визначення граничнодопустимого рівня небезпечного фактору.
16. Небезпечні хімічні речовини.
17. Пожежа – вибухо – небезпечні речовини.
18. Токсичні хімічні речовини.
19. Поділ токсичних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.
20. Поняття “стійкості” токсичної хімічної речовини.
21. Шляхи надходження токсичних хімічних речовин до організму людини.
22. Комбінована дія токсичних хімічних речовин.
23. Принципи нормування токсичних хімічних речовин.
24. Механічні коливання (вібрація) та їх вплив на людину.
25. Шум. Негативна дія шуму на людину.
26. Інфразвук та його негативна дія на людину.
27. Ультразвук та його вплив на людину.
28. Поняття про іонізуючі випромінювання.
29. Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
30. Гамма-кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
31. Бета-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
32. Альфа-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
33. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.
34. Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
35. Джерела радіоактивної небезпеки.
36. Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.
37. Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
38. Принципи захисту людини, що знаходиться на радіоактивно зараженій території.
39. Фактори ураження, що утворюються при пожежах та вибусу на об’єктах, які містять паливо мастильні матеріали.
40. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
41. Хімічно небезпечні об’єкти та їх характеристика.
42. Фактори ураження, що утворюються при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
43. Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
44. Особливості сучасного тероризму.
45. Вибух як засіб терору.
46. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.
47. Характерні риси сучасної війни.
48. Поняття про ядерну зброю. Фактори ураження ядерного вибуху.
49. Запобігання ураження та захист від дії факторів ураження ядерного вибуху.
50. Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Фактори ураження хімічної зброї.
51. Запобігання ураження та захист від дії бойових отруйних речовин.
52. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей, тварин та рослин.
53. Принципи захисту від біологічної зброї.
54. Призначення засобів колективного захисту людей у надзвичайних ситуаціях, їх класифікація за конструктивними ознаками. Простіші засоби колективного захисту.
55. Призначення засобів індивідуального захисту та їх класифікація за принципом дії.
56. Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.
57. Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
58. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
59. Поняття про протибактеріальні засоби.
60. Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.
61. Головний принцип, яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.
62. Поняття про кровотечі. Артеріальні, венозні, капілярні кровотечі. Можливі наслідки кровотечі. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів. Принципи припинення кровотечі. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).
63. Причина виникнення та характеристика переломів кісток.
64. Травматичний шок – небезпечне для життя ускладнення важкого ураження. Фази розвитку травматичного шоку. Профілактика травматичного шоку.
65. Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша допомога при опіках очей.
66. Непритомність. Перша допомога при непритомності.
II. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного й підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності”
2.1.Загальні положення щодо організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового оцінювання їхніх знань з дисципліни
Оцінка роботи студента на протязі семестру складається з суми балів, які він отримує за:
- систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських та практичних заняттях;
- за виконання завдань для самостійного опрацювання;
- за виконання індивідуального контрольного завдання.
Загальна кількість оціночних балів, що вноситься до залікової відомості, не може перевищувати 100 балів.
Перелік завдань, які зобов’язані виконати студенти за семестр, та критерії їх оцінки доводяться до студентів на першому занятті.
Результати поточного контролю знань студентів виставляються на кожному занятті.
Семестровий залік виставляється за умови, що студент опанував навчальний матеріал успішно виконав усі завдання для самостійного опрацювання і набрав 60 (шістдесят) і більше балів.
У разі невиконання завдань для самостійного опрацювання з об’єктивних причин студент має право, за дозволу декана факультету, представити їх на перевірку в термін до крайнього заняття. Час та порядок представлення опрацьованого навчального матеріалу узгоджується з викладачем.
Поточний контроль знань студентів оцінюється від 100 до 0 балів за наведеною схемою:
| № з/п | Вид роботи | Зміст роботи | Максимальна оцінка, бали |
| Обов’язкові завдання. Контрольні заміри засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навичок. | |||
| а) семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань; | Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуальних і групових завдань | ||
| б) експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль; | Правильність та повнота відповідей | ||
| в) виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.; | Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій | ||
| г) модульний контроль | Якість виконання модульних завдань | ||
| Вибіркові завдання. Виконання завдань для самостійного опрацювання. | |||
| 1) підготовка та захист рефератів; | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||
| 2) підготовка та захист домашніх (розрахункових, аналітичних або творчих завдань); | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||
| 3) аналітичний огляд наукових публікацій (монографій, збірників статей, наукових журналів та ін.) | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||
| 4) підготовка доповідей на науковій студентській конференції, участь в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни. | Оцінювання якості доповідей на науковій студентській конференції, участі в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни |
Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських та практичних заняттях, які проводяться у формах «мозкового штурму» й «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.
Рівень знань студентів під час роботи на семінарських та практичних заняттях оцінюється величиною від 70 до 0 балів.
Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу, яка охоплює більшість складних для вивчення тем навчальної програми і є проміжним контролем знань студентів. З дисципліни „Безпека життєдіяльності” студенти пишуть один модуль. Модульна контрольна робота проводиться, як правило, на останньому семінарському занятті й оцінюється у 20—18—12—0 балів. Завдання модульного контролю можуть включати як теоретичні питання і тестові завдання так і розрахункові задачі.
Самостійна робота студентів включає:
· опрацювання лекційного матеріалу;
· вивчення окремих тем, винесених на самостійну роботу;
· підготовку до семінарських та практичних занять;
· підготовку до модульних і міні тестових робіт;
· виконання індивідуальних завдань;
· підготовку презентацій та ін.
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів, есе, аналітичних оглядів видань за тематикою дисципліни; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань, та науково-дослідних робіт (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).
Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератівза заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Вони виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, працює окремо з кожним студентом.
Обсяг реферату не повинен перевищувати 4—6 сторінок. Вимоги до оформлення реферату такі: титульний аркуш, план, основна частина з логічною послідовністю викладеного матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновку та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
· відповідність змісту реферату обраній темі;
· глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;
· самостійність у написанні реферату;
· уміння коротко і, водночас, глибоко розкрити зміст теми реферату;
· уміння відповідати при захисті реферату на поставлені із теми реферату питання.
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих та індивідуальних навчально-дослідних робіт за тематикою дисципліни.
Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення напрацювань іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють обґрунтувати висновок. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації, графічні матеріали, висновок, подальший напрямок досліджень та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 7 — 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — до 15 аркушів.
Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити; володіння специфічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи, вміння формулювати висновок.
Мета підбору та огляду літературних джерел — прищепити студентам навички здійснювати аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною тематикою.
Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
· обрати питання та погодити його з викладачем;
· систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);
· підготувати огляд літературних джерел у надрукованій (електронній) формі (обсяг 4—6 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, план, змістовий текст з посиланнями на джерела інформації, висновок, список опрацьованої літератури).
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.
Критерієм якості огляду літературних джерел є кількість опрацьованих видань та якість систематизації матеріалу.
Виконання творчого завдання передбачає те, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.
Науково-дослідницька робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовка конкурсних робіт.
Науково-дослідницька робота студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності” відбувається у формі їх участі у наукових студентських конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах.
Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем – науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Обсяг доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—7 сторінок, на конкурс — 25—30 аркушів.
В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, участь у роботі в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.