ВИЗНАЧЕННЯ СПОЛУК АЗОТУ У ВОДІ

Мета і завдання роботи

Навчитися проводити визначення сполук азоту у воді на фотоелектричному колориметрі-нефелометрі при фіолетовому світлофільтрі.

Основні теоретичні положення

Щоб визначити забрудненість води сполуками азоту, в першу чергу, визначають вміст нітратного азоту /вміст нітратів/. Для питної води ГДК нітратів – 45 мг/л, а ГДК по азоту нітратів – 10 мг/л.

Визначення вмісту нітратів в досліджуваній воді проводиться на фотоелектричному колориметрі-нефелометрі при фіолетовому світофільтрі.

Колориметричний метод визначення нітратів у воді базується на порівнянні забарвленості розчинів різної концентрації N0₃ в залежності від оптичної густини. Цю залежність попередньо вивчають і за результами досліджень будують графік залежності концентрації NO₃ в розчині від оптичної густини. (Додаток 5.1.)

Обладнання, прилади. реактиви

Фотоелектричний колориметр-нефелометр, чашки фарфорові, колби вимірювальні на 50 мл, піпетки на 10 мл, водяна баня, скляні палички; реактиви: саліцилово-кислий натрій 0,5 %, NаОН 10н, концентрована сірчана кислота.

Порядок проведення роботи

10 мл підготовленої води відбирають у фарфорову чашку. Додають 1 мл саліциловокислого натрію 0,5 % і випаровують на водяній бані.

Після охолодження сухий залишок зволожують 1 мл концентрованої сірчаної кислоти, розтирають скляною паличкою і залишають на 10 хв. Потім додають 5-10 мл дистильованої води і переносять в колбу об’ємом 50 мл. Додають 7 мл 10н NаОН і доводять об’єм в колбі дистильованою водою до мітки і перемішують.

Фотометричним методом проводять виміри оптичної густини. Включаємо фотоелектроколориметр, прогріваємо його 20-30 хв. Перед роботою шторка світофільтра повинна бути закрита. Встановлюємо міліамперметр (лівий нижній тумблер) на нуль, встановлюємо на нуль лівий і правий барабани (червона шкала оптичної густини). Завантажуємо прилад кюветами, в ліву частину – з дистильованою водою, в праву – одну кювету з дистильованою водою, другу – з досліджуваною. Вода в кювети наливається на 1 см нижче від верхнього краю. Стінки кювет повинні бути прозорими, а із зовнішньої сторони сухими.

За допомогою тумблера, який знаходиться справа, встановлюємо кювету з досліджуваною водою проти отвору світофільтра. Відкриваємо шторку. За допомогою лівого барабана встановлюємо нуль на міліамперметрі (червона шкала). Таким чином інтенсивність правого світлового пучка після його проходження через досліджений розчин ми заклали в пам’ять приладу.

За допомогою правого тумблера встановлюємо кювету з дистильованою водою навпроти отвору світофільтра. Стрілка мікроамперметра при цьому відхиляється. Правим барабаном встановлюємо міліамперметр на нуль (скорочуємо інтенсивність правого світлового пучка до величини інтенсивності лівого пучка). Відлік значення оптичної густини беремо по шкалі правого барабану (червона шкала).

За одержаним значенням оптичної густини для досліджуваної води на калібровочному графіку визначаємо вміст нітратів (мг) в досліджуваній воді.

Концентрацію нітратів (мг/л) розраховують за формулою:

, (5.1)

де a – вміст нітратів, знайдений за каліб

ровочним графіком, мг;

V – об’єм проби, взятий для аналізу, мл.

Для вираження результатів у формі азоту нітратів (мг N/л) одержану величину (мг NO₃^-/л) перемножують на коефіцієнт 0.22. Для санітарного контролю за якістю води обов’язково вказують форму вираження результатів (мг N/л) або (NO₃^-/л).

Оформлення звіту

Результати визначення записують у формі таблиці:

Таблиця 5.1.

Місце відбору проби води	Вміст нітратів	Вміст по азоту нітратів
мг NO₃^-/л	мг N/л

Контрольні запитання

5 За допомогою якого приладу визначається вміст нітратів у воді?

6 Яка гранично допустима концентрація нітратів для питної води?

7 Зміст колориметричного методу визначення нітратів у воді?

8 Як проводиться підготовка води для дослідження на визначення в ній сполук азоту?

9 Як проводять виміри оптичної густини фотометричним методом?

10 Як визначити вміст нітратів за одержаними значеннями оптичної густини?

Література

1 Дубей Н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія. Підручник для ВНЗ. Івано-Франківськ. – електронний варіант.2009.-264с.

2 Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. - М.: Недра, 1972. – 280с.

3 Климентов П.П., Богданов Г.Я. Общая гидрогеология. - М.: Недра, 1977. – 357с.

4 Колодій В.В., Колодій І.В., Маєвський Б.Й. Нафтогазова гідрогеологія. Підручник для ВНЗ.- Івано-Франківськ: Факел, 2009.- 184с.

Лабораторна робота № 6