ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ЦІНИ ПРИЛАДУ
Загальновідомо, що в умовах ринкової економіки ціни на товари формуються під впливом конкретних факторів на ринках збуту цих товарів. На етапах створення нового товару, що моделюється в даній роботі, можна лише вести мову про прогнозну (проектну, розрахункову) ціну товару, з якою товаровиробник виходить на ринки збуту. Метою виконання цього комплексу розрахунків є засвоєння методології обгрунтування проектної ціни нового приладу.
При обгрунтуванні проектної ціни товару насамперед треба враховувати, що вона має об'єктивні обмеження - нижню (Цнж) та верхню (Цвр) межі. Нижня межа визначається з умови дотримання інтересу підприємства-виробника. Ціна товару повинна забезпечувати йому достатній /нормальний/ рівень прибутку для покриття капіталовкладень, що були здійснені для розробки і організації виробництва товару та забезпечення підприємницького інтересу. Для умов завдання цей рівень прибутку (Пн) студент задає сам, виходячи з середнього рівня рентабельності у сфері приладобудування (Рс, %) на момент виконання розрахунків, або його задає викладач-консультант:
, грн/виріб.
Нижня межа проектної ціни модернізованого приладу складає
, грн/виріб.
Розрахунок величини Цнж надається в калькуляції:
Верхня межа проектної ціни товару визначається з умов дотримання інтересів споживачів товару. Ціна на товар повинна бути не вище, ніж ціна товарів-конкурентів або товару-попередника з урахуванням зміни його споживчих властивостей — продуктивності, строку служби, експлуатаційних витрат і т. ін. Ця умова може бути вирішена таким способом:
, грн./виріб,
де Цкон — ціна конкуруючого зразка товару (в даній ситуації ціна приладу до модернізації);
Деф — додатковий ефект (+) у сфері використання товару внаслідок поліпшення споживчих якостей його нового зразка або зниження (-), якщо на ринок пропонується товар з гіршими споживчими властивостями, ніж зразок-конкурент.
Практично додатковий ефект може бути визначений через інтегральний коефіцієнт зміни споживчих властивостей нового товару в порівнянні з попереднім зразком товару або конкурентом – Кз.в
Зміна споживчих властивостей модернізованого приладу в порівнянні з його варіантом до модернізації насамперед залежить від співвідношення витрат споживача на одиницю кінцевого ефекту — в даному випадку витрат на 1 вимір (Вод).
Для визначення величин витрат споживачів приладу на його застосування розробляється порівнювальний кошторис витрат на експлуатацію варіантів приладу за формою таблиці 18.
Таблиця 18.
Кошторис річних витрат на експлуатацію приладу.
| Елементи витрат | Позначення | Величина за варіантами | |
| базовий зразок | новий зразок | ||
| Оплата праці оператора по обслуговуванню приладу Нарахування на оплату праці. Амортизація приладу. Електроенергія. Поточні ремонти (регламентні роботи). Розхідно-експлуатаційні матеріали | Воп Внар Ван Вел Впр Вен | ||
| Разом витрат: | 
|
Витрати на оплату праці оператора по обслуговуванню приладу:
, грн/рік,
де Гтс — годинна тарифна ставка оператора відповідно розряду, грн/годину;
Фр — річний ефективний фонд часу використання приладу, годин на рік (визначений в п. 4.1);
Кдп — коефіцієнт доплат за відпрацьований час (дивіться п. 4.3).
Нарахування на оплату праці оператора:
, грн/рік,
де Нсз — норматив нарахування, що діє на момент виконання розрахунків;
Величина річної амортизації приладу складе:
, грн/рік,
де Вб — балансова вартість приладу, що визначається ціною його придбання з урахуванням транспортно-монтажних витрат (на 10–15% більше величини Цнж), грн.
Нам — річна норма амортизації приладу, % (згідно з нормативами, що діють на момент розрахунків).
Витрати на електроенергію, що споживає прилад, визначаються:
, грн/рік,
де Пс — потужність споживання варіанта приладу, Вт (таблиця2);
Цел — ціна 1 кВт години електроенергії (за тарифом, що діє на момент розрахунків);
Витрати на поточні ремонти (періодичні регламентні процедури):
, грн/рік,
де Чр — число регламентних процедур за рік (визначено в п. 4.1);
Вр.п — витрати на одну регламентну процедуру, грн. (таблиця 2).
Витрати на розхідно-експлуатаційні матеріали:
, грн./рік
де Нем — норматив витрат на експлуатаційні матеріали, грн. на 100 вимірів (таблиця 2);
Пре — річна експлуатаційна продуктивність варіанту приладу, вимірів за рік (визначено в п. 4.1).
В підсумку, витрати споживача на один вимір за варіантом приладу визначається:
, грн/вимір.
Коефіцієнт зміни витрат споживача на один вимір:
,
де індекси “б” і “н” позначають відповідно базовий та новий зразки прибору.
Коефіцієнт зміни строку служби нового прибору в порівнянні з базовим зразком визначається на підставі даних про нормативні строки служби, що наведені в таблиці 2.
В цілому величина інтегрованого коефіцієнту підвищення споживчих властивостей нового зразку в порівнянні з базовим (на практиці може бути і зниження споживчих властивостей, коли пропонується більш примітивний і дешевий виріб в порівнянні з базою), в ситуації, що розглядається, може бути визначена за наступною формулою:
,
де Кд — експертна оцінка поліпшення дизайну та ергономічних властивостей нового приладу в порівнянні з базою (таблиця 2)
Верхня межа проектної ціни нового товару визначається як:
, грн./виріб,
де Ккон — ціна конкуруючого зразка товару (в даному випадку базового зразка) — задається індивідуально викладачем консультантом.
Суттєве перевищення Цвр над величиною Цнж свідчить про те, що новий зразок має значні переваги в сфері використання в порівнянні з базою. Це служить підставою для встановлення виробником товару більш високої ціни. Рішення про встановлення проектної ціни нового приладу (Цпр) студент приймає самостійно, виходячи з співвідношення;
,
Чим більше величина Цпр наближається до Цвр, тим більша частина ефекту від використання нового товару переходить до сфери виробництва. Чим більше Цар наближається до Цнж, тим більша частина ефекту переходить у сферу споживання товару.