Робота схеми числового кодового автоблокування
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
Тема:Спеціальна апаратура залізничної автоматики і телемеханіки
Мета роботи:Вивчення конструкції і принципу дії основних типів контактних реле та іншої апаратури залізничної автоматики і телемеханіки
1.1 Загальні свідомості
Для забезпечення високої надійності роботи системи залізничної автоматики і телемеханіки (ЗАТ) виконуються на спеціальній високонадійній апаратурі, до якої відносяться електромагнітні реле постійного струму, кодові колійні трансмітери та ін.
Реле - це елемент, у якого при плавній зміні вхідної величини вихідна величина змінюється стрибково. Реле поділяються на контактні і безконтактні.
До нинішнього часу в системах залізничної автоматики і телемеханіки широке розповсюдження знаходять контактні електромагнітні реле, які класифікуються за наступними ознаками:
за надійністю роботи:
– реле 1-го класу, що характеризуються наступними основними характеристиками: відпадання якоря після знеструмлення забезпечується з максимальною гарантією і відбувається під впливом власної ваги якоря; фронтові контакти, для виключення випадку зварювання, виконані з композиції вугілля-срібло; виключається механічне заклинювання якоря за рахунок наявності зазорів в трьох вимірах;
– реле ІІ-го класу, що не мають ознак 1-го класу надійності;
за кількістю позицій контактної системи:
–двопозиційні;
– трипозиційні.
за родом струму живлення:
– постійного;
– змінного;
за часом спрацьовування:
– швидкодіючі (0.02 +0.03 сек);
– нормальнодіючі (0.15 +0.2 сек);
– повільнодіючі (1 + 1.5 сек);
– часові (більш 1.5 сек).
З 60-х років використовуються реле зі штепсельними роз'єднувальними елементами (штепсельні реле).
За конструкцією реле розподіляються на:
– нейтральні;
– поляризовані ;
– комбіновані.
У скорочених позначках реле за допомогою літер і цифр вказуються основні ознаки і параметри реле.
Наприклад:
НМШІ-1800 - нейтральні малогабаритні штепсельні реле з загальним електричним опором обмоток 1800 Ом;
НМШМІ-1000 - теж саме, з уповільненням і опором обмоток 1000 Ом;
ПМШ-1400 - поляризовані малогабаритні штепсельні реле з опором обмоток 1400 Ом;
КМШ-3000 - комбіноване малогабаритне штепсельне реле з опором обмоток 3000 Ом.
Нейтральне реле типу НМШ (рисунок 1.1), як і будь-яке електромагнітне реле має електромагнітну і контактну системи.
Рисунок 1.1 - Нейтральне реле типу НМШ
Електромагнітна система містить:
1 - сердечник;
2 - дві котушки;
3 - ярмо;
4 - якір з противагою;
5 - контактну тягу зі штифтами, шарнірно з'єднану з противагою;
Контактна система складається із:
6 - підставки, виконаної з електроізоляційного матеріалу - карболіту;
7 - фронтових контактів у вигляді пластин з графітно-срібними наклепами;
8 - тилових контактів в вигляді плоских пластин із срібними наклепами;
9 - загальних контактів із срібними наклепами, що переміщуються штифтами.
Кінці контактних пластин через підставку (6) виведені назовні і утворюють штепсельну розетку. Умовно-графічне позначення обмотки і контактів реле НМШІ наведено на рисунку 1.2 а), нумерація контактів на штепсельній розетці показані на рисунку 1.2. б)
Рисунок 1.2 – а) позначка обмотки і контактів реле НМШІ в схемах; б) нумерація контактів на штепсельній розетці
Для захисту від проникнення пилу і вологи реле закривають прозорим пластмасовим корпусом або металевим кожухом, що має в бокових стінках скло, через яке можна бачити всю контактну систему.
Діє реле наступним чином. При проходженні струму скрізь котушку (2) намагнічується сердечник (1) і до його полюсу притягується якір (4). При цьому противага піднімає контактну тягу (5), в результаті чого розмикаються тилові (8) і замикаються фронтові (7) контакти. З моменту вимкнення струму якір під впливом сили тяжіння противаги відпадає і відбувається зворотне переключення контактів.
З чого випливає, що реле НМШ відноситься до першого класу надійності і може знаходитися в двох станах - збудженому і не збудженому.
Поляризоване реле типу ПМШ (рисунок 1.3) окрім елементів 1, 2, 3 і 5, що присутні в реле НМШ, містить також якір без противаги (4), постійний магніт (6), общий (7), нормальний (8) і переведений (9) контакти.
Рисунок 1.3 - Поляризоване реле типу ПМШ
Роботу поляризованого реле можна пояснити наступним чином.
При відсутності струму в котушках діє тільки магнітний потік постійного магніту, що розповсюджується по двох паралельних гілках у вигляді потоків Фп1 і Фп2. При цьому, зважаючи на те, що якір перекинутий ліворуч (положення якоря вибране довільно), потік Фп1>Фп2, поляризований якір утримується в лівому положенні і замкнуті нормальні (8) контакти. При пропусканні через котушки струму зворотної полярності створюється магнітний потік Фк, який замикається через сердечники і поляризований якір. Напрямок потоку Фк такий, що в правому повітряному зазорі потоки складаються (Фк+Фп2), а в лівому віднімаються (Фк-Фп1).
Через те, що Фк+Фп2>Фк-фп1, якір переключається праворуч і замикає переведені контакти (9). Очевидно, що після вимикання струму якір залишається в тому ж положенні.
Зворотне переключення поляризованого якоря відбудеться при зміні полярності струму в котушках реле і напрямку магнітного потоку Фк.
Таким чином, поляризоване реле може знаходитися тільки в двох станах - нормальному і переведеному.
Комбіноване реле типу КМШ (рисунок 1.4) являє собою комбінацію нейтрального і поляризованого реле.
Електромагнітна система реле містить сердечник (1) з подовженими полюсними наконечниками, дві з'єднані послідовно обмотки (2), ярмо (3), постійний магніт (4), нейтральний (5) і поляризований (6) якорі з контактними тягами.
Побудова контактних систем нейтрального і поляризованого якорів аналогічна реле НМШ і ПМШ.
Комбіноване реле має три стани:
1 – не збуджене, нейтральний якір знаходиться в положенні відпадання, замкнутий тиловий контакт (Т), а поляризований якір залишається в положенні прямої або зворотної полярності, в залежності від в якому напрямку протікав струм до його вимкнення.
2 – збуджене струмом прямої полярності, в цьому випадку нейтральний якір притягнутий і фронтовий (Ф) контакт замкнутий з загальним; поляризований якір знаходиться в положенні прямої полярності, а нормальний (Н) контакт замкнутий з загальним.
Рисунок 1.4 - Комбіноване реле типу КМШ
3 – збуджене струмом зворотної полярності, замкнутий фронтовий контакт (Ф) нейтрального якоря і переведений контакт (П) поляризованого якоря.
Позначення, нумерація обмоток і контактів реле КМШ-3000 в схемах наведені на рисунку 1.5. Як видно з рисунку, нумерація контактів нейтрального якоря така ж, як і у реле НМШ. У відмінності від нейтральних, контакти поляризованого якоря нумеруються тризначними цифрами.
Рисунок 1.5 - Позначення і нумерація в схемах обмоток і контактів реле КМШ-3000
Оскільки комбіноване реле має три стани, то за допомогою його контактів можна управляти трипозиційними об'єктами, наприклад, лінзовим світлофором при тризначному автоблокуванні (рисунок 1.6).
Рисунок 1.6 – Схема управління лінзовим світлофором при тризначному автоблокуванні
Якщо реле КМШ має живлення струмом прямої полярності, то на світлофорі горить зелений вогонь, при вимкненій зворотною полярністю - жовтий. За відсутності струму в обмотці фронтовий контакт (11) нейтрального якоря розмикається з загальним (12) і незалежно від положення контактів поляризованого контакту (111-112-113) на світлофорі загорається червоний вогонь.
Кодовий колійний трансмітер (КПТ). КПТ призначений формування кодових комбінацій числового коду, що використовуються в системах числового кодового автоблокування і автоматичної локомотивної сигналізації.
КПТ (рисунок 1.7) має такі основні частини: електродвигун (1), редуктор, що складається з черв'яка (2) і шестерні (3), що знижує оберти двигуна; кулачкові шайби (4, 5 і 6) з контактами. Кулачкові шайби з різною кількістю виступів по колу при обертанні замикають ірозмикають контакти.
Рисунок 1.7 - Види імпульсів, що виробляються трансмітером типу КПТ-5 за одне обертання шайб
Кулачкова шайба (4) за одне обертання створює три замикання контактів, виробляючи числовий код, який складається з трьох імпульсів у циклі (код зеленого вогню - 3) , кулачкова шайба (5) - два замикання контакту, виробляючи числовий код, що складається з двох імпульсів у циклі (код жовтого вогню - Ж), а шайба (6) виробляє числовий код з одним імпульсом в циклі (код жовто-червоного вогню - КЖ).
На електрифікованих дільницях у ізолюючих стиків в рейковому колі встановлюють дросель – трансформатори (ДТ)
ДТ складається з основної (дросельної) обмотки I і додаткової II (рисунок 1.8). Дросельна частина забезпечує перепуск зворотнього тягового струму в обхід ізолюючих стиків, а трансформаторна частина (додаткова обмотка разом з основною) є складовою частиною рейкового кола.
Рисунок 1.8 – Схема вмикання дросель-трансформатору до рейкового кола.
Також ДТ використовується для: підключення до рейок відсмоктуючи фідерів тягових підстанцій; заземлення на тягові рейки колійних пристроїв синалізаціїї, централізації, блокування; шав, мостів, путьопроводів, газопроводів і таке інше.
При електротязі постійного струму використовують дросель-трансформатори типу ДТ-0,2; ДТ-0,4; ДТ-0,6, при електротязі змінного струму ДТ-1 і 2ДТ-1
У позначенні ДТ переше число свідчить про номінальний повний опір основної обмотки змінному струму 50Гц при напрузі на основної обмотці 1В, друге число – номінальний струм в однієї рекової нитки (ДТ-0,2-500; ДТ-1-150).
1.2 Опис робочого місця
Робоче місце складається з набору реле НМШ, ПМШ і КМШ, також КПТШ
Методика виконання роботи
1.3.1 За конспектом лекцій, методичними вказівками і зазначеній в них літературою ознайомитися з призначенням і особливостями такої апаратури ЗАТ:
– електромагнітними реле різноманітних типів;
– кодовими колійними трансмітерами типу КПТШ.
1.3.2 Для заданого варіанта дати ескіз спрощеної конструкції приладу і розшифровку типу приладу. Варіант вибирається з таблиці 1.1 згідно з порядковим номером прізвища студента у списку групи (якщо номер двозначний, то перша цифра виключається).
Таблиця 1.1 – Варіанти завдання
| № варіанта | Тип приладу |
| НМШ1-1800 | |
| СКПШ1А-100 | |
| НМШМ1-10 | |
| КМШ-3000 | |
| ПМШ-1400 | |
| ИМВШ-110 | |
| АОШ2-180/0.45 | |
| КПТШ-5 | |
| НМШ2-900 | |
| ДТ-1-150 |
1.4 Зміст звіту
1.4.1 Назва і мета роботи.
1.4.2 Призначення, галузь застосування і стисла характеристика реле, що вивчаються
1.4.3 Виконання пункту 1.3
1.4.4 Письмово відповісти на контрольні питання
1.4.5 Висновки
1.5 Контрольні питання
1. Якого класу надійності реле застосовуються в приладах ЗАТ?
2. За якими ознаками класифікуються електромагнітні реле?
3. У чому полягають основні переваги штепсельного монтажу?
4. Чим вилучається "залипання" якоря реле після вимкнення струму?
5. Конструкція і позначення обмоток.
6. Конструкція нейтральних реле.
7. Конструкція поляризованих реле.
8. Конструкція комбінованих реле.
9. Охарактеризувати стани нейтрального реле і навести положення контактів ц кожному стані.
10. Охарактеризувати стани поляризованого реле і навести положення контактів ц кожному стані.
11. Охарактеризувати стани комбінованого реле і навести положення контактів ц кожному стані.
12. Конструкція і призначення дросель-трансформаторів типу ДТ-0,2 і ДТ-1.
13. Конструкція і призначення трансмітерів КПТШ-5 і КПТШ-7, різниця між ними.
Список літератури
1. Казаков А.А., Давыдовский В.М., Казаков Е.А. Устройства автоматики, телемеханики и связи на железнодорожном транспорте. – М: Транспорт, 1983 – 375с.
2. Кондратьева Л.А., Ромашкова О.Н. Системы регулирования движения на железнодорожном транспорте –М: Маршрут, 2003 – 432с.
3. Архипов Е.В., Гуревич В.Н. Справочник электромнтера СЦБ. – Трнаспорт, 2003 – 352с.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
Тема:Рейкові кола
Мета роботи:Вивчення особистостей рейкових кіл
2.1 Загальні відомості про рейкові кола постійного струму.
Електричне коло, у якому провідниками струму є рейкові лінії, називається рейковим колом (РК).
Основним призначеннями РК є контроль стану дільниці колії (вільності, зайнятості) й контроль цілісності рейкових ліній. Окрім цього РК використовуються як канал зв'язку при передачі інформації з колії на локомотив. Деякі види РК служать каналом передачі сигнальної інформації між сигнальними точками, а саме кодові РК.
На мережі залізничних доріг України застосовується безліч різних видів РК залежно від роду тяги, рівня перешкод і виконувальних функцій.
Класифікуються РК у такий спосіб:
- по способу вмикання колійного реле: нормально разомкнуті й нормально замкнуті;
- по роду живлення: постійного і змінного струму;
- по режиму живлення: з безперервним і імпульсним живленням;
- по способу каналізації зворотнього тягового струму: однониткові та двохниткові;
- по числу дросель-трансформаторів: двухдросельні та однодросельні.
Найбільш простий вид представляють собою РК постійного струму з безперервним живленням (рисунок - 2.1). РК містить джерело струму, наприклад, колійну батарею ПБ; обмежуючий опір R; рейкову лінію, що складається з рейок із стиковими з’єднувачами; приймач (колійне реле П).
РК працюють у значно більше тяжких умовах, чим інші будь-які лінії зв'язку, тому що їхні провідники-рейки слабко электрично ізольовані від землі та один від одного; ізоляторами рейок є шпали, занурені в баластний шар. Шпали і баласт значною мірою змінюють свою електричну провідність в залежності від наявність в них вологи, зміни навколишньої температури та інших чинників. Тому опір ізоляції рейкового кола дуже низький і дуже нестабільний (змінюється від 0,25 до 100 Ом/км).
Ланки рейок у більшості випадків мають невелику довжину (12,5 й 25 м.) і з'єднуються між собою сталевими накладками, що не створює стійкий електричний контакт. Тому незважаючи на установку стикових з'єднувачей, опір рейок, особливо при постійному струмі, змінюється в значних межах.
До РК пред'являються наступні основні вимоги: при відсутності рухомого складу на РК, повинна подаватися інформація про її вільність; при наявності на РК хоча б однієї коленої пари рухомого складу й при ушкодженні рейки або будь-якого іншого елемента РК повинна подаватися інформація про її зайнятість. Вказані вище вимоги повинні виконуватися при самих несприятливих умовах, в яких може виявитися РК, хоч би навіть на короткий час. Виходячи з цих вимог розрізняють три основні режими роботи РК: нормальний, шунтовий і контрольний. Нормальний режим відповідає вільності РК від рухомої одиниці, колійне реле знаходиться у збудженому стані. Шунтовий режим відповідає зайнятості РК рухомою одиницією, колійне реле знеструмлено. Контрольний режим роботі РК наступає при наявності несправності або пошкодження елементів РК, колійне реле може бути як знеструмлене, так і збуджено.
На умови роботи РЦ в кожному з режимів впливають три незалежні змінні величини: опір ізоляції, опір рейок і напруга джерела живлення.
Для нормального режиму найбільш несприятливі такі значення змінних величин при яких струм в приймачі мінімальним: максимальний опір рейок, мінімальний опір баласту і мінімальний опір джерела живлення.
Для шунтового режиму несприятливі такі значення цих величин, при яких струм в приймачі є максимальним: максимальний опір рейок, максимальний опір баласту і максимальна напруга джерела живлення.
2.2 Загальні відомості кодових рейкових кіл змінного струму 25 Гц
Кодові РК змінного струму частотою 25 Гц застосовують на перегонах, а так само на ділянках наближення і видалення станцій, що обладнані електротягою змінного струму, кодового автоблокування (АБ) і пристроями локомотивної сигналізації (АЛС).
Рейкові кола живляться від ПЧ типа ПЧ50/25, рисунок - 2.2.
Рисунок 2.2 – Схема рейкового кола змінного струму 25 Гц
Джерелом кодового струму є кодовий трансмітер типа КПТШ-5 або КПТШ-7, встановлений в РШ на живлячому кінці РК.
Захист суміжних РК від взаємного впливу при сході стиків забезпечується установкою КТ різних типів (КПТШ-5 і КПТШ-7) в суміжні РК. Імпульсне колійне реле захищене від впливу зворотного тягового струму частотою 50 Гц і перевантаження при короткому замиканні ізолюючих стиків фільтром 1Ф типа ФП-25. Імпульсне колійне реле 1И типа ІМВШ-110 знаходиться в РШ на вихідному кінці РК 1П.
Для пропуску зворотного тягового струму на стиках суміжних РК встановлюють дросель трансформатори ДТ (ДТ-1-150)
При електротязі змінного струму з'єднання середніх виходів колійних ДТ сусідніх колій двоколійних і багатоколійних ліній передбачається лише у вхідних світлофорів або в місцях приєднання до рейок відсмоктуючих фідерів тягових підстанцій.
На перегонах двоколійних ліній для пересування по неправильній колії по локомотивних сигналах АЛС застосовується кодування з релейного кінця (на період капітального ремонту основної з колії).
Для ув'язки кодовою АБ із станційними пристроями живлячу і релейну апаратуру кодових РК дільниці наближення і видалення двоколійних ліній і передвхідних дільниць одноколійних ліній розміщують на посту ЕЦ.
На перегонах з електротягою змінного струму, прилеглих до станцій стикування двох систем електротяги, довдина РК двох найближчих до станції блок-дільниць має бути не більш 1500м .
Перегінні дільниці з автономною тягою, що наближені на відстань менш 100м до електрифікованих на змінному струмі повинні обладнатися РК частотою 25Гц без колійних ДТ з кодуючим струмом частотою 25 або 50 Гц. Максимальна довжина такою РК 2500 м.
Методика виконання роботи
2.3.1 За конспектом лекцій, методичними вказівками і зазначеним в них списком літератури ознайомитися з призначенням і особливостями РК і іх режимами роботи.
2.3.2 Письмово відповісти на контрольні питання.
2.4. Зміст звіту
2.4.1 Назва і мета роботи.
2.4.2 Призначення, галузь застосування і стисла характеристика РК, що вивчаються.
2.4.3 Письмово відповісти на контрольні питання.
2.4.4 Висновки.
2.5 Контрольні питання
1. Що таке електричне РК.
2. Призначення РК.
3. Класифікація РК.
4. З яких елементів складається РК постійного труму та змінного струму.
5. Основні режими роботи РК.
6. Найгірші умови роботи РК в нормальну режимі.
7. Найгірші умови роботи РК в шунтовому режимі.
Список літератури
4. Казаков А.А., Давыдовский В.М., Казаков Е.А. Устройства автоматики, телемеханики и связи на железнодорожном транспорте. – М: Транспорт, 1983 – 375с.
5. Кондратьева Л.А., Ромашкова О.Н. Системы регулирования движения на железнодорожном транспорте –М: Маршрут, 2003 – 432с.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
Тема:Числове кодове автоблокування змінного струму 25 Гц
Мета роботи:Вивчення пристроїв системи і роботи числового кодового автоблокування при електричній тязі змінного струму
3.1 Загальні відомості
На залізницях з інтенсивним рухом поїздів для підвищення пропускної спроможності і забезпечення безпеки руху використовуються пристрої автоблокування і автоматичної локомотивної сигналізації.
При використовуванні системи автоблокування кожний міжстанційний перегін поділяють на окремі блок-дільниці, які обладнують електричними рейковими колами і огороджують прохідними світлофорами (ПС), які діють автоматично. Сигнальні показання світлофорів залежать від місця знаходження поїзда. Усі ПС повинні автоматично закриватися при в’їзді поїзда на блок-дільницю, яку огороджує ПС, а також у випадку порушення цілості рейкового кола цієї блок-дільниці.
У на дільницях з електричною тягою поїздів застосовують автоблокування змінного струму (однобічне або двобічне) з лінзовими світлофорами і кодовими рейковими колами 25 або 50Гц.
Числове кодове автоблокування є безпровідною системою, оскільки для зв’язку між прохідними світлофорами в системі використовуються кодові рейкові кола і не потребує додаткового каналу зв’язку. Структурна схема числового кодового автоблокування наведена на рисунку 3.1 Інформація про стан світлофора 3, що знаходиться попереду, передається відповідними кодовими сигналами (код Ж, З або КЖ) по рейковому колу 5П, відфільтровується від завад фільтром 5Ф і сприймається імпульсним колійним приймачем 5ИП. Прийнятий приймачем 5ИП числовий код розшифровується дешифратором 5ДА і фіксується блоком пам’яті 5БП (сигнальні реле Ж і З).
У відповідність з кодовою інформацією, що надійшла, на світлофор 5 вмикається один з трьох сигнальних вогнів: червоний, жовтий або зелений.
Таблиця 3.1 – Залежність вмикання вогнів на світлофорі від прийнятого коду
| № п/п | Вхідна інформація | Стан реле Ж З | Дані світлофора | |
| Кодовий сигнал не поступає | 
| 
| Червоний вогонь | |
| Поступає кодовий сигнал КЖ | 
| 
| Жовтий вогонь | |
| Поступає кодовий сигнал Ж або З | 
| 
| Зелений вогонь |
Алгоритм роботи дешифратора може бути представлений у вигляді таблиці 3.1
Рисунок 3.1 – Структурна схема числового кодового автоблокування
Водночас контакти сигнальних реле блоку пам’яті 5БП (З і Ж) з яких складається шифратор 5Ш і лінійного передавача 5ЛП вибирають і посилають у наступне рейкове коло кодовий сигнал, який відповідає сигнальному показанню світлофора 5. У наступній сигнальній установці 7 цей кодовий сигнал розшифровується, реалізується і посилається до наступного світлофора. Таким чином, встановлюється послідовна структура зв’язку між прохідними світлофорами, причому, по мірі віддалення від потяга, який огороджує світлофор з червоним вогнем, інформація набуває більш дозволеного характеру.
Кодові сигнали по рейковому колу завжди передаються назустріч руху поїзда і тому водночас використовуються для передачі сигнальної інформації на локомотив для пристроїв системи АЛСН. Для цієї мети між рейковим колом і локомотивними пристроями АЛСН встановлюється безперервний індуктивний зв’язок.
Робота схеми числового кодового автоблокування
Принципова спрощена схема числового кодового автоблокування для трьох сигнальних точок наведена на рисунку 3.2.
Якщо поїзд знаходиться за світлофором З на блок-дільниці ЗП, колійне реле ЗИ зашунтоване і у кодовому імпульсному режимі не працює (знеструмлене). Контакти колійного реле ЗИ включені на вході дешифратора 3ДА, а на його виході реле 3Ж і 3З, які будуть знеструмлені в відповідності до алгоритму роботи дешифратора. Тиловим контактом реле 3Ж через низькоомну обмотку вогньового реле 3О замикає коло лампи червоного вогню світлофора 3. Якщо лампа червоного вогню світлофора справна, вогньове реле 3О стане під струм, що свідчить про дійсне горіння червоного вогню на світлофорі.
Вибір коду (шифрування інформації), який передається до світлофора 5, здійснюється в колі збудження трансмітерного реле 5Т. Датчиком кодів є контакти кодового колійного трансмітеру 5КПТ. Тиловий контакт сигнального реле 3Ж і фронтовий контакт вогньового реле 3О комутує коло через контакти кодової
шайби КЖ трансмітера 5 КПТ трансмітерного реле 5Т. У цьому випадку трансмітерне реле 5Т буде працювати в імпульсному режимі коду КЖ. Фронтовий контакт реле 5Т, який включено на живлячому кінці рейкового кола блок-дільниці 5П (на виході перетворювача частоти 5ПЧ), транслює в рейкове коло блок-дільниці 5П кодовий сигнал КЖ.
Блок-дільниця 5П в данній ситуації буде вільна і тому реле 5ИП буде приймати код КЖ і передавати його у дешифратор 5ДА. Дешифратор розшифровує код КЖ і комутує обмотки сигнальних реле 5З і 5Ж таким чином, що реле 5Ж стане під струм, а 5З – знеструмиться. У наслідок цього, через фронтовий контакт реле 5Ж і тиловий 5З замикається коло лампи жовтого вогню світлофора 5.
Через контакти сигнальних реле 5Ж і 5З обираються контакти шайби Ж кодового трансміттера 7КПТ і трансміттерне реле 7Т працює у режимі кода Ж. Фронтовим контактом реле 7Т у рейкове коло блок-дільниці 7П посилається код Ж, який, при вільному стані блок-дільниці, сприймається колійним реле 7ИП. Дешифратор 7ДА розшифровує роботу колійного реле 7ИП і збуджує обидва реле – 7Ж і 7З. Фронтові контакти реле 7Ж і 7З утворюють коло лампи зеленого вогню світлофора 7 і обирають контакти шайби З кодового колійного трансмітера 9КПТ для живлення реле 9Т. У рейкове коло блок-дільниці 9П посилається код зеленого вогню.
При перегоранні лампи червоного вогню на світлофорі 3, вогньове реле 3О знеструмлюється і фронтовим контактом розмикає коло трансмітерного реле 5Т. В рейкове коло 5П припиняться надання кодового імпульсу КЖ на світлофорі 5 вмикається червоний вогонь. Таким чином, відбувається перенесення червоного вогню світлофора 3 на світлофор 5.
При зломі рейки на будь-якій блок-дільниці також знеструмлюється колійне реле і на світлофорі, який огороджує цю блок-дільницю, загорається червоний вогонь.