Поняття, форма та види корпоративного інвестування

Олександр ГАРАГОНИЧ,

Корпоративне інвестування здійснюється шляхом створення господарської організації або участі у такій організації з метою певного соціально-економічного ефекту, зокрема:- прибутку від вкладених в таку організацію інвестицій;- забезпечення збуту власної продукції через дочірнє підприємство, що спеціалізується на торговельній, посередницькій чи лізинговій діяльності;- координації діяльності підприємств - учасників організації, в яку вкладаються інвестиції, і підвищення в результаті цього конкурентоздатності власної продукції на внутрішньому та міжнародних ринках;- представництво інтересів інвестора в іншому регіоні країни чи за кордоном через створення філії та представництва, що дозволяє уникнути послуг посередників, а відтак – забезпечити економію коштів та оперативність вирішення ключових питань своюї діяльності (щодо укладення договорів, контролю за їх виконанням тощо). Переваги корпоративного інвестування:1) можливість вибору: а) організаційно-правових форм (організації унітар­ного чи корпоративного типу). Широкі можливості у інвестора щодо вибору певних організаційно-правових формта видів діяльності при здійсненні корпоративного інвестування дозволяє йому обирати найбільш прийнятні – з огляду на мету інвестування, наявні у інвестора активи та можливості, стан ринку інвестицій, ступінь ризику та відповідальності за негаразди у процесі інвестування. б) партнерів (у разі обрання органі­зації традиційно корпоративного типу) або без них (при інвестуван­ні в унітарні організації чи товариство однієї особи), в) характеру діяльності (безпосереднє здійснення господарської діяльності або координація нею, управління інвестуванням), г) сфер інвестування (банківська діяльність, страхування, спільне інвестування тощо);2) можливість інвестування в ті сфери господарської діяльності, суб'єктом яких може бути лише організація (індивідуальне підприємництво виключається): банківська, страхова діяльність, спільне інвесту­вання як професійна діяльність, депозитарна діяльність, ломбардні операції, біржова діяльність та ін.;3) залучення коштів інших осіб від випуску емісійних цінних паперів (акцій додаткових емісій, облігацій підприємств). Поряд з перевагами корпоративного інвестування слід мати на увазі і ті недоліки та труднощі, які пов’язані з його здійсненням Корпоративне інвестування може бути обтяжливим чи навіть неможливим для інвестора, з огляду на вимоги законо­давства щодо:1) обов'язковості використання певних організаційно-правових форм для здійснення виключних видів господарської діяльності (банківська діяльність, спільне інвестування, ломбардні операції, біржова діяльність та ін.), що має забезпечити захист публічних інтересів та типових приватних інтересів вкладників, дрібних інве­сторів, клієнтів, учасників цих організацій;2) формування значного за розміром статутного капіталу/фон­ду (господарські товариства, що належать до об'єднань капіта­лів, комерційні банки, інститути спільного інвестування, фондові біржі);3) значних організаційних заходів з боку інвестора на етапі створення (розробка і затвердження установчих документів, дер­жавна реєстрація/внесення змін до відомостей державної реєстрації, створення органів управління, отримання необхідних дозволів/лі­цензій) та в процесі функціонування організації (участь в органах управління і контролю - щоб впливати на процес інвестування та отримання запланованого результату);4) значного ступеня ризику та обсягу відповідальності у разі застосування форми персональних товариств (повного та коман-дитного) або у разі вирішального впливу на господарську органі­зацію, що може стати приводом для субсидіарної відповідальності інвестора відповідно до положень ст. 126 ГК України. Корпоративне інвестування може здійснюватися з використанням різних організаційно-правових форм: - унітарного підприємства (в т.ч. дочірнього);- господарського товариства, кооперативу;- кооперативу;- господарського об’єднання; - відокремленого підрозділу (в т.ч. філії, представництва).