Порядок оскарження платниками податків дій податкових органів

Право на оскарження виникає у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправільно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом. Слід наголосити, що до таких рішень законодавець також відносить і податкові роз’яснення, які на відміну від інших рішень податкового органу можуть бути оскаржені виключно до суду Платник податків має право оскаржити в адміністративному або в судовому порядку: 1.податкові повідомлення, податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов’язань, штрафних (фінансових) санкцій та податкові вимоги щодо податкового боргу; 2.рішення про:заборону здійснення операцій із заставленими активами платника податків (припис);розподіл суми податкових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації;погашення податкових зобов’язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації;установлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов’язань платника податку, що реорганізовується;поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об’єднання інших платників податків;продаж активів, що перебувають у податковій заставі; самостійне визначення органами державної податкової служби складу активів, що підлягають продажу (акт опису);арешт активів;дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань за ініціативою органу державної податкової служби;подання платником податків нової податкової декларації з виправленими показниками;застосування штрафних (фінансових) санкцій;постанова зі справи про адміністративне правопорушенняподаткові роз’яснення, але виключно до суду. Доволі часто трапляються випадки, коли платники податків намагаються оскаржити акт перевірки. Первинна скарга подається до органу державної податкової служби, який прийняв оскаржуване рішення, повторна до вищестоящого податкового органу у разі повного або часткового незадоволення первинної скарги. За загальним правилом відмова в прийнятті скарги (заяви) платника податків забороняється. У разі відмови керівника податкового органу у продовженні строку для подання скарги (заяви), платник податків може звернутися до суду із заявою про зобов’язання вчинити дії щодо прийняття та розгляду скарги у зв’язку з поважністю причин його пропуску. Загальний строк для оскарження платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби становить 10 календарних днів, перебіг яких починається з дня, наступного за днем отримання відповідного рішення. Доведення до відома платників податків рішення прийнятого податковими органами за результатом розгляду скарги можливе двома зазначеними законом способами: 1.надіслати поштою з повідомленням про вручення; 2.надати під розписку. На відміну від адміністративного оскарження, до суду платник податків має право оскаржити рішення податкових органів про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення, але з урахуванням строків давності. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягомдвадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.