Екологічні проблеми людства
а) глобальні екологічні проблеми сучасності. У суспільній свідомості дедалі впевненіше утверджується ідеологія охорони та захисту навколишнього середовища, пропонує новий погляд на взаємовідносини "суспіл ьство-природа". Екологічна діяльність сьогодні складна, небезпечна і загрожує людству трагедією планетарного масштабу, якщо вона буде жити ілюзією про "ноосферу", а не жорсткою діяльністю. За даними всесвітньої метеорологічної організації, середньорічна температура зараз на 0,6 С вище середньої температури в XIX столітті. Внаслідок господарської діяльності людства в атмосферу шороку викидається кілька мільярдів тонн газів та аерозолів, що посилюють парниковий ефект. Потепління клімату на планеті призводить до почастішання таких стихійних явищ як землетруси, вулкани, цунамі, ураган, смерчі, підтоплення територій в одних регіонах та розширення площ пустелі - в інших. Так, за даними ООН, в атмосферу щорічно викидається 110 млн. т оксиду сірки, 180 млн. т оксиду вуглецю, 7 млн. т. неочищених отруйних газів, 500 тис. т. свинцю та інших отруйних речовин. Внаслідок техногенної діяльності, впливу отруйних речовин під загрозою знаходиться рівновага морських екосистем, в той час як саме морський фітопланктон продукує 80% кисню потрібного для існування життя на Землі. Однак кількість кисню в атмосфері щорічно зменшується па 10 млрд. т., в той час як промислове споживання його зростає. Значне зростання виділення вуглекислого газу може призвести до порушення енергетичного балансу планети.
б) Міжнародне співробітництво у сфер охорони навколишнього середовища Сьогодні •.:громадські організації національні уряди, всі структури ООН, і також регіональні економічні, політичн та екологічні інституції повинні маті національні і глобальну стратегі переходу на збалансований розвиток постійно узгоджуючи їх між собою. У ції життєво важливій справі іде Вернадського про ноосферу можуть статі надійним підґрунтям, на якому вибудовуватиметься засади еталон розвитку людської цивілізації. Розв'язання екологічних проблеь неможливе без широкого та активноп міжнародного співробітництва. Цс зумовлено глобальним характерол багатьох екологічних проблем транскордонним характером забрудненні міжнародними зобов'язаннями Україні щодо охорони довкілля: вигодами від міжнародного обміну досвідом ті технологіями, можливостями залученні іноземних інвестицій. Для вирішення протиріч технічного прогресу стали створюватися програмі практичних дій, таких, як програмі "Римський клуб", "ОІоЬаІ сЬап§е" «геосфера-біосфера» і інші.
в) світові партії і рухи екологічного спрямування Серед найбільш перспективних напрямків природоохоронної діяльності можливо назвати різноманітні суспільні рухи та міждержавні акції, які мають величезне виховне значення. Науковці, громадські та політичні діячі країн світу, які втратили віру в успішну екологічну діяльність управлінського та державного апарату почали організовувати "зелені" організації і рухи. На цій хвилі проти руйнування довкілля в 1970 р. виникла незалежна міжнародна організація Грінпіс, девізом якої стали слова "діючи локально, - мисли глобально". "Грінпіс" народжений бажанням людей змінити ситуацію, зберегти планету від смерті. Проте цей рух недостатньо могутній для досягнення всіх намічених цілей. Одна з причин успіху "Грінпіс" полягає в його оптимізмі. Засновники цього руху вважали, що якщо вони будуть діяти, то досягнуть змін. Голова "Грінпіс" - канадець Девід Мактегарн. Резиденція „Грінпіс" знаходиться у Амстердамі. Діяльність Грінпіс України сконцентрована на проведення ретельно спланованих та продуманих кампаній, проектів та програм, які є найбільш важливими для збереження екосистемУкраїни та в світі в цілому.
51. Моніторинг навколишнього середовища та його основні завдання:
а) визначення та основні завдання моніторингу Важливе місце в організації контролю за станом навколишньогосередовища, природокористування і екологізації виробництва займає
автоматизована інформаційна система нагляду за станом та зміною навколишнього середовища - моніторинг. За допомогою такої системи забезпечується реєстрація змін, що відбуваються в навколишньому середовищі, формується уявлення про розповсюдження в ній різних забруднювачів і, зрештою, стає можливою оцінка ефективності існуючих методів боротьби з тим чи іншим видом забруднення. Стан біосфери, як відомо, змінюється під впливом природних та антропогенних чинників. Природні зміни стану навколишнього середовища спостерігаються і вивчаються існуючими у багатьох країнах геофізичними службами (гідрометеорологічною, сейсмічною, іоносферною, гравіметричною, магнітометричною, радіаційною тощо). Для того, щоб виділити антропогенні зміни на фоні природних, виникла необхідність в організації спеціальних спостережень за змінами біосфери під впливом людської діяльності.
Б) екологічний моніторинг на суходолі і на морі Найважливіші завдання виконує фоновий моніторинг - систематичні стаціонари заміри, що проводяться за єдиною програмою, стану атмосфери, ґрунту, природних вод та особливостей земної поверхні. Екологічний моніторинг суходолу проводиться за такими розділами: моніторинг забруднення природного середовища та інших чинників антропогенного впливу; - моніторинг відгуків біоти на антропогенний вплив, у першу чергу фонових рівнів забруднення; спостереження за змінами функціональних та структурних характеристик недоторканних (еталонних) природних екосистем та їх антропогенних модифікацій. в) система екологічного моніторингу України Загальний; моніторинг (спостереження, оцінка, прогноз, елементирегулювання) здійснюється в Україні різними відомчими мережами, центрами, органами управління міністерств і відомств. Усі вони об'єднані інформаційними зв'язками в систему екологічного моніторингу. Служби екологічного моніторингу (СЕМ "Україна") збирають інформацію про природній стан навколишнього природного середовища, зміни цього стану за рахунок природних і антропогенних причин, вивчають закономірності цих змін, прогнозують зміни стану в майбутньому та надають інформацію усім зацікавленим організаціям для обов'язкового використання в інтересах здоров'я та добробуту людини, в інтересах збереження природи і розвитку економіки.
1) Регіональна економіка.
2) Методи, які використовує регіональна
3) Методи, які використовує регіональна
4)Сучасні теоретичні проблеми економічного районування
5)3агальні особливості розвитку економічних районів України на сучасному етапі.
6) Економічні райони та територіальна організація господарства.
7)Основні закономірності регіонального розвитку.
8)Основні закономірності регіонального розвитку.
9)Закони регіональної економіки
10)Принципи регіонального розвитку.
11)Принципи регіонального розвитку.
12)Чинники регіонального розвитку.
13) Природоресурсні чинники.
14) Демографічні фактори відносяться до числа найважливіших у розвитку регіонів, тому що вони визначають розвиток демографічного і трудового потенціалу території, їхнє освоєння, рівень розвиненості виробництва.
15) Соціально-економічні фактори,
16)Науково-технічний прогрес.
17)Чинники розвитку регіональної економіки
18) ЕГП
19). Регіональна економічна ситуація
20. Регіональна соціальна ситуація
22. Характеристика природно-ресурсного потенціалу України
23. Працересурсний потенціал України
24. Роль людського капіталу у регіональному розвитку
25. Регіональна економічна політика
26)Регіональна економічна політика
27)Структурний аналіз транспортного комплексу України.
28) Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України
29)Принципи та фактори розміщення транспортного комплексу України.
30) Особливості розміщення і розвитку нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості.
31)Особливості розміщення газовидобувної промисловості України.
32)Електроенергетика-провідна галузь економіки України.
33)Сучасний стан розвитку і регіональні особливості розміщення металургійного комплексу
34)Міжгалузевий машинобудівний комплекс України.
35) Структурний аналіз агропромислового; комплексу України в нових економічних умовах.
36)Сiльське господарство України:
37.Сільське господарство України:
39. Будівельний комплекс:
40. Характеристика хіміко-лісового міжгалузевого комплексу:
41 Господарський комплекс України:
42. Характеристика міжгалузевих господарських комплексів:
43. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в міжнародні структури:
44. Міжнародна економічна інтеграція
45. Взаємодія природи і суспільства еколого-економічні протиріччя:
46. Процес, основні види та напрямки природокористування
47. Забруднення природноп середовища:
48. Основні правила та принципи раціонального природокористування
49. Характеристика основний екологічних понять
50. Екологічні проблеми людства
51. Моніторинг навколишнього середовища та його основні завдання: