Сполуки і властивості миючих засобів

Сполуки миючих засобів. Миючи засоби уявляють склад ком­позиції, основною частиною яких є миючі речовини. Миючий ефект засобу залежить від здатності миючої речовини змочувати, диспергувати (подрібшовати) і емульгувати забруднення. Мила господарські мають порівняно невисокий миючий ефект. Вони містять переважно тільки миючі речовини (натрієві чи калієві солі жирних кислот). У зв'язку з тим що синтетичні миючі речовини в чистому виді не мають високої миючої здатності, їх застосовують у суміші з корисними добавками: нейтральними і лужними соля­ми (електролітами), відбілювачами, стабілізаторами піни й ін.

Лужні солі (сода кальцинована, триполійфосфат, тринатрій-фосфат, гексаметафосфат, силікат натрію) поліпшують емульгу-

ючу здатність і колоїдну структуру миючих розчинів, сприяють одержанню більш міцних плівок миючої речовини навколо час­ток забруднення, пом'якшують воду і утворюють сприятливе (слабко-, помірковано- чи сильновапняне) середовище для пран­ня виробів з різних волокон.

Наприклад, для прання бавовняних і лляних тканин ефектив­но вводять в засоби сильновапняні добавки — соду, три-натрійфосфат. Гексаметафосфат утворить у миючому розчині слабокисле середовище, сприятливе для прання вовняних тка­нин. Нейтральні солі (сульфат натрію) є наповнювачами і поліпшують структуру колоїдних розчинів миючих засобів.

При введені відбілювачів до складу синтетичних миючих за­собів не потрібно підсинювання білизну. Стабілізатори піни (алко-лоламіди) поліпшують і стабілізують ціноутворення миючих засо­бів. Для усунення повторного осадження забруднень до складу син­тетичних миючих засобів уводять карбоксиметилцелюлозу (КМЦ).

Властивості миючих засобів. Споживчими властивостями ми­ючих засобів є миюча, піноутворююча й антидесорбійна здатність, рН середовища миючої речовини. Миюча здатність — комплекс­ний показник оцінки споживчих властивостей миючих засобів. її визначають за ступенем відновлення білизни забрудненої тканини після однієї чи декількох прань у миючому розчині визначеної кон­систенції. Миюча здатність може бути виражена відношенням білизни (коефіцієнта відображення) випраної тканини до білизни (коефіцієнту відображення) більш незабрудненої тканини (у про­центах). Миюча здатність залежить від поверхневої активності ми­ючої речовини, його здатність емульгувати жирові і масляні за­бруднення, жорткості води, температури, рН середовища й ін.

У м'якій (не утримуючих солей Са, Mg, Fe) воді найбільш ви­соку миючу здатність виявляє жирове мило. Гарну миючу здатність мають первинні алкільсульфати й алкіларільсульфона-ти. Більш низьку миючу здатність мають вторинні алкільсульфа­ти, алкільсульфонати, катіоноактивні, неогенні синтетичні миючі речовини. Зі збільшенням жорсткості води миюча здатність мила може бути втрачена цілком, у той час як у синтетичних миючих речовин вона зменшується лише наполовину, а в присутності еле­ктролітів майже не змінюється.

Піностворююча здатність миючих розчинів характеризується висотою стовпа піни, а також піно стійкістю, тобто відношенням висоти чи об'єму стовпа піни через визначений проміжок часу

після її утворення до первісної висоти стовпа піни. У воді мило утворює більш рясну і стійку піну, ніж синтетичні миючі речови­ни. Кальцієві і магнієві солі, що обумовлюють жорсткість води, помітно знижують піностворюючу здатність. З появою елект­ролітів і алкілоламідів підвищується здатність миючих речовин утворювати рясну і стійку піну у жорсткій воді.

Миючі речовини повинні не тільки видаляти забруднення з поверхні, але й утримувати їх у розчині, перешкоджати повторно­му їх осадженню, тоюто виявляти стабілізуючий ефект. Мила ма­ють високу стабілізуючу дію. Синтетичні миючі речовини виявля­ють порівняно слабку здатність утримувати в миючому розчині забруднення. Дрібні частки забруднення повторно осаджуються на поверхні, що очищається, і тканини після багаторазових прань здобувають сірий відтінок. Для підвищення антиресорбційної здатності миючих речовин вводять різні добавки (КМЦ).

В залежності від виду і кількості нейтральних і лужних солей миючий розчин має різне середовище (рН) — кислу, нейтральну, слабко і сильновапняну. Кисле і нейтральне середовища сприят­ливі для прання виробів з волокон тваринного походження, луж­на — для прання виробів з волокон рослинного походження. Помірне лужне середовище (при додаванні триполофосфата) — для прання тканин зі штучних і синтетичних волокон. У залеж­ності від рН середовища змінюється також миюча здатність ми­ючих речовин. Наприклад, аніоноактивні миючі речовини (мило, алкільсульфати і сульфонати) виявляють миючий ефект лише в лужному і нейтральному середовищі, у кислому середовищі вони самі закріплюються на тканині. Катіоноактивні миючі речовини виявляють миючі дії в нейтральній і слабокислій середовищах. Таке розходження властивостей залежить від характеру заряду розчинених у воді активних частин молекул миючої речовини. Тому характер заряду миючих речовин варто враховувати при виборі миючого засобу для визначених умов прання.