ТЕМА 3. Сучасні концепції неолібералізму і соціальної школи

Теоретичні та методологічні основи неолібералізму. Англійська школа неолібералізму. Дослідження Л.Роббінс. Новоавстрійська школа. Захист лібералізму Л.Мізесом. Концепція “спонтанного ринкового порядку” Ф.Хайека. Французька школа неолібералізму М.Алле. Проблеми економічної справедливості та ефективності.

Неолібералізм в Німеччині. Ордоліберальна школа неолібералізму (Фрайбурзька школа). В.Ойкен. Концепція "ідеальних типів господарських систем". Теорія економічного ладу. Реалізація національної моделі економічної політики А.Мюллер-Армаком та Л.Ерхардом. Теза “Загального добробуту”. Теорія соціального ринкового господарства. Роль неолібералізму в теорії та практиці державного регулювання економіки.

ТЕМА 4.Еволюція кейнсіанства. Теорії посткейнсіанства і нового кейнсіанства

Основні етапи еволюції кейнсіанського напряму: загальна характеристика.

Період 50-70- ті рр. ХХ ст. Неокейнсіанство. Його теоретичні розгалуження. Перетворення ортодоксального кейнсіанства у провідний напрям світової економічної науки та домінуючу теоретичну основу державного регулювання ринкової економіки. Неокейнсіанські теорії економічної динаміки (Р.Харрод, Е.Домар, А.Хансен, Дж.В.Робінсон).Теорії циклу.

Криза теорії то політики ортодоксального кейнсіанства періоду сер. 70-х - поч.80-х рр. ХХ ст. Причини та форми прояву. Загальне погіршення економічної кон’юнктури у розвинутих країнах Заходу.

Основні фактори дискредитації кейнсіанства. Пошуки нових доктрин. Методологічні засади та теоретична система кейсіансько-неокласичного синтезу (П.Самуєльсон, Дж.Хікс, А.Хансен, Л.Клейн, Д.Патінкін). Праці Дж.Хікса.

Період 80-ті рр. ХХ ст. – сучасність. Посткейнсіанство (ліве кейнсіанство). Розмежування з ортодоксією. Теоретичні особливості та структура посткейнсіанства. Англійське посткейсіанство (калецько-неорікардіанське) (Дж.В.Робінсон, П.Саффара, Н.Калдор, М.Калецький, Л.Пазінетті). Розвиток посткейнсіанства у США (монетарне кейсіанство). (Р.Клауер, А.Лейонхуфвуд, П.Девідсон, С.Вайнтрауб, Х.Мінскі).

Нове кейнсіанство (Б.Грінвальд, Д.Стігліц, Д.Акерлоф, Ж.Йєллен, Г.Манків).Ідеї макроекономічної невизначеності. Аналіз ринків та раціональної поведінки господарських агентів.

ТЕМА 5.Монетаризм як основна школа сучасної неокласики

Загальне поняття неоконсерватизму. Неоконсерватори про причини кризових явищ 70-х р.р. ХХ ст. Складові нової парадигми неокласики.

Неоконсерватизм та економіка. Зміст лозунгу «економічної свободи». Орієнтація на вільний ринок та приватну власність. Модифікація механізмів регулювання економіки Неоконсервативна критика програм кейнсіанської орієнтації. Високі податки і соціальні програми як фактори підриву матеріального стимулювання.

Фактори «неоконсервативної хвилі» та перемоги неоконсервативної економічної ідеології. НТР. Необхідність децентралізації управління на макрорівні, посилення ринкових важелів та стимулів. Практика соціальної допомоги та проблема соціального паразитизму нижчих верств.

Монетаризм як школа консервативної економічної теорії та економічної політики. Мілтон Фрідмен – провідний теоретик монетаризму. Творча біографія М.Фрідмена. Ідейний вплив А. Бернса, Ф. Найта, Г. Саймонса, У. Мітчелла, С. Кузнеця. Провідні співробітники М. Фрідмена – А. Шварц, Д. Мейзельман, Р. Фрідмен. Представники монетаризму – К. Бруннер, А. Мельцер, Ф. Кейген, Д. Лейдлер.

Основні етапи ґенези та еволюції монетаризму у працях М. Фрідмена.

Етап формування передумов монетарної теорії (к. 40-х – поч. 50-х р.р. ХХ ст.) Перші варіанти ліберальної макроекономічної політики. Передумови ідеї внутрішньої стабільності ринкової системи та неприйняття державного регулювання. Праця М. Фрідмена «Методологія позитивної економічної науки» (1953 р.). Проблема емпіричної перевірки передумов теорії. Принцип фальсифікації К. Поппера у застосуванні до економічних дослідженнях.

Початковий етап ґенези доктрини монетаризму (др.пол. 50-х р.р.). Праця «Дослідження в галузі кількісної теорії грошей» (1956 р.). Еволюція поглядів М. Фрідмена.

Праця М. Фрідмена. «Теорія споживчої функції» (1957 р.). Категорії тимчасового та перманентного доходу. Визначення ролі перманентного доходу у динаміці споживання – основний внесок М. Фрідмена. Вчення М. Фрідмена про відносну постійність споживчих витрат як фактор сталості ринкової системи.

Завершальний етап ґенези монетаризму (пер.пол. 60-х р.р.). Основні публікації. Монетарна концепція циклу і національного доходу. Праця М. Фрідмена и Д.Мейзельмана «Відносна стабільність швидкості обігу грошей і мультиплікатор інвестицій у Сполучений Штатах, 1897-1958 р.р.». Полеміка с кейнсіанством. Висновок про кореляцію споживчих витрат з грошовою масою. Стаття М.Фрідмена и А. Шварц «Гроші та ділові цикли». Розвиток ідеї про провідний вплив грошової маси на господарчу кон’юнктуру.

Праця М. Фрідмена та А. Шварц «Монетарна історія Сполучених Штатів. 1867-1960 рр.» як головна теоретична праця монетаризму. Фактологічна основа книги. Інтерпретація причин Великої депресії 1929-1933 р.р. Концепція «часових лагів» між прийняттям заходів господарчої політики та реальним ефектом цих заходів. Підтвердження «провідної ролі грошей». Проблеми «відставання» реального циклу у порівнянні з грошовим. Полеміка кейнсіанців та М. Фрідмена.

Етап пізнього монетаризму ( др. пол. 60-х – пер. 70-х рр.) Вчення М. Фрідмена про природний рівень безробіття. Основні характеристики поняття. Участь М. Фрідмена в дискусії з приводу стагфляції та кривої Филліпса. Концепція «адаптивних очікувань». Праця М. Фрідмена «Монетарна теорія номінального доходу» (1971 р.).

Розробка М. Фрідменом теоретичних основ економічної політики монетаризму. Інтерпретація інфляції як грошового явища. Стабільні гроші та тривале зростання як цілі економічної політики монетаризму.

Праці М. Фрідмена 1980-1990-х рр. Участь у дискусіях про світове господарство. М. Фрідмен як критик політики МВФ. Варіант «шокової терапії» для країн, що розвиваються. Історико-економічні концепції М.Фрідмена

Сприйняття монетаризму в Україні. Оцінка українськими науковцями монетаризму в економічній теорії. Вплив концепцій монетаризму на формування економічної політики в Україні.