Перевезення залізничним транспортом
Тварин перевозять у спеціальних або звичайних критих товарних вагонах. Оптимальним відстанню є 300-800 км. У спеціалізованих вагонах встановлені відкидні годівниці, баки для води, є світлові та вентиляційні люки.
Велика рогата худоба і коней перевозять на прив'язі, молодняк великої рогатої худоби, овець, кіз - без прив'язі. Вагони для перевезення тварин готує залізниця. Криті товарні вагони обладнають пристосуванням для прив'язі, в них виділяють місце для зберігання корму та інвентарю. Велика рогата худоба в вагонах розміщують паралельно поздовжній осі вагона або поперек, коней - паралельно.
Відправник забезпечує тварин кормом та підстилкою на весь шлях прямування. Для збереження вгодованості тварин у дорозі забезпечують тими ж кормами, які тварини отримували в період їх відгодівлі або за 3-5 днів до відправлення.
Вважають, що ветеринарний працівник перед завантаженням тварин в залізничні вагони перевіряє придатність транспорту для їх перевезення, забезпеченість кормами і підстилкою. Тварин напувають на певних станціях, влітку не менше двох разів, взимку - не менше одного разу на добу. Хворих тварин напувають з окремого відра (ємності).[20]
Гній видаляють тільки на станціях, встановлених начальником дороги-При виявленні у вагонах хворих тварин очищення вагона забороняється. У разі захворювання (коли тварини не приймають корму та води) або смерті тварини провідник у письмовій формі заявляє про це начальнику станції для повідомлень найближчого по шляху проходження транспортного ветеринарно-санітарного ділянки. Забій тварин в дорозі забороняється. При необхідності полеглих, хворих і слабких тварин знімаю з поїзда силами і засобами станції за письмовою заявою транс - кравця ветеринарного нагляду.
При тривалих перевезеннях, поганої вентиляції, високій температурі, тісноті, поганий догляд за тваринами у них можуть виникнути специфічні транспортні хвороби.[10]
При вагонної хвороби у великої рогатої худоби відзначають почастішання дихання і пульсу, гіперемію слизових оболонок, хиткість при русі, у важких випадках - сильні потуги, слабкість (ознаки, як при пологовому парезі) при нормальній температурі тіла. Після вивантаження з вагона ознаки хвороби протягом 2-3 год зникають.
Плевроденія спостерігається у коней, виявляється в хворобливості грудної стінки, частішанні дихання і пульсу при нормальній температурі. Після вивантаження з вагона і відпочинку тварини відновлюються. [9]
Затримка спостерігається при перевезенні свиней, овець, телят. При поштовхах, ривках, різких гальмуваннях великі тварини підминають слабких. Для профілактики заминок у вагонах влаштовують розділові перегородки.
Транспортна лихоманка виникає при перевезеннях тварин в холодну пору року. Збудник - фільтруючий вірус. Відзначають гіперемію слизових оболонок носа і кон'юнктиви, кашель, слинотеча і підвищену температуру тіла. Хвороба триває 7-10 днів.
Перевезення водним транспортом
Порядок перевірки стану здоров'я тварин, оформлення документів, догляд за тваринами в дорозі такі ж як і при транспортуванні залізничним транспортом.
Для кожної тварини, що перевозиться водним транспортом, необхідні такі площі: для великої рогатої худоби - 2-2,5 м, свиней великих - 2-2,5, свиней середніх - 1-1,5, овець і кіз - 0,75 - 1 коней 2,5-3 м. При морських перевезеннях для водопою тварин в дорозі запасають прісну воду. Корм заготовляють з резервом на випадок подовження рейсу.
Перегін
Велика і дрібна рогата худоба переганяють на близькі відстані: до залізничних станцій, на місце відгодівлі, до м'ясокомбінату, до навантаження на автотранспорт або на далекі відстані для отримання приросту ваги і підвищення вгодованості (в пасовищний період). При комплектації гурту (гурт великої рогатої худоби - не більше 250 голів, в отарі овець і кіз - не більше 1000 голів) тварин підбирають з урахуванням статі, віку і вгодованості. До перегону допускають тільки здорових тварин, не допускають високопродуктивних тварин, старих, другої половини тільності і з травматичними ушкодженнями. Перед перегоном перевіряють стан здоров'я тварин і проводять необхідні запобіжні щеплення. Від господарства до м'ясокомбінату тварин доставляють перегоном по трасах (скотопрогонів тракт), які визначає комісія, і затверджують відповідні районні, обласні або крайові адміністрації (залежно від того, яке значення набуває траса).
Під час перегону (протягом світлового дня) тварини повинні бути забезпечені Випасне ділянками вздовж траси перегону. У місцях, де їх немає, тварин забезпечують грубими кормами. Швидкість руху великої рогатої худоби в перші дні до 10 км, в наступні не повинна бути більше 15 км на добу; отар Овець та кіз в перші дні 6-8 км і в наступні не більше 10 км. Через кожні 6-8 днів перегону гурт (отара) відпочиває 24-48 ч.
Не дозволяється переганяти тварин по місцях, де пройшов худобу, хворий заразними хворобами, допускати гурт до місцевих тваринам, змішувати різні гурти, переганяти тварин в сильний дощ, град, бурю. Тварин напувають влітку 2-3 рази, восени - 2 рази на добу.
Місцеві органи ветеринарної служби контролюють стан здоров'я тварин і траси перегону. При захворюванні інфекційними хворобами хворих тварин відганяють на 0,5-1 км від інших і повідомляють про це ветеринарній службі. При постановці гурту (отари) на карантин та проведення відповідних заходів повідомляють господарству про місцезнаходження худоби. Слабких тварин здають на найближчі м'ясокомбінати або забійні пункти.
Вимушений забій хворих тварин проводять з дозволу ветеринарного лікаря або фельдшера, якщо тварини за станом здоров'я не можуть дійти чи їх неможливо доставити на найближчий забійний пункт. При інфекційних захворюваннях вимушений забій не дозволяється. М'ясо і субпродукти, отримані при вимушеному забої, якщо вони придатні для їжі, відправляють на найближчий м'ясокомбінат у свіжому або законсервованому кухонною сіллю вигляді.