Тема 7. Правове регулювання інвестиційної діяльності
План
1. Поняття та форми реалізації інвестиційної політики держави.
2. Поняття та ознаки інвестиційної діяльності. Її співвідношення з підприємницькою та господарською діяльністю.
3. Поняття, ознаки та класифікація інвестиції як правової категорії.
4. Суб’єкти інвестиційної діяльності. Форми участі держави в інвестиційних відносинах.
5. Склад та зміст інвестиційних відносин.
6. Форми інвестиційних правовідносин: договірні та бездоговірні. Договори інвестиційного характеру: правова природа, ознаки, суттєві умови та види.
7. Інвестиційні договори з особливим суб’єктним складом (концесійні угоди, угоди про розподіл продукції, договори на реалізацію інвестиційного проекту в ВЕЗ і ТПР).
8. Поняття спільного інвестування, особливості та класифікація інститутів спільного інвестування. Форми та засоби державного регулювання інститутів спільного інвестування.
9. Правове регулювання іноземного інвестування.
10. Державне регулювання інвестиційної діяльності: засоби та механізми реалізації.
11. Правові режими інвестиційної діяльності та форми їх реалізації. Спеціальні (вільні) економічні зони та території пріоритетного розвитку.
Завдання
1.Корпорація «Дент Сплай» (США) та фірма «Стоматологія» (РФ) створили Товариство з обмеженою відповідальністю «СтомаДент» по виробництву стоматологічного обладнання. З метою організації виробництва Корпорація «Дент Сплай» за установчим договором внесла до статутного капіталу інтелектуальну власність (технологію виробництва). Фірма «Стоматологія» (РФ) внесла до статутного капіталу технологічне обладнання. Після першого року діяльності Корпорація «Дент Сплай» та фірма «Стоматологія» внесли до установчого договору зміни, згідно яких зазначили, що технологія є спільним внеском, а обладнання є внеском до статутного капіталу Корпорації «Дент Сплай». Після трьохрічної діяльності ТОВ «СтомаДент» один із її учасників – Корпорація «Дент Сплай» - вирішив вийти із складу учасників та вимагав повернути його внесок, тобто технологічне обладнання в натурі, що було задоволено товариством. Але митні органи відмовили в оформленні вивозу іноземної інвестиції.
Чи правомірна відмова митних органів в оформленні вивозу інвестицій?
Охарактеризуйте правовий режим іноземних інвестицій.
В чому полягають гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності; гарантії переказу доходів, прибутків та інших сум у зв’язку з іноземними інвестиціями; гарантії використання доходів, прибутків та інших коштів, одержаних від іноземних інвестицій на території України.
2.ЗАТ «Водолій» здійснило додаткову емісію акцій та продало їх ТОВ «Вотер Інвест» (США) в обмін на 1000 холодильних вітрин, які використовуються для збереження напоїв під час роздрібної торгівлі. В угоді, яка регламентує внесення вищезазначених холодильних вітрин до статутного фонду вказано, що предметом цього договору є формування цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані корпоративні права і розподіл між сторонами додаткового випуску акцій ЗАТ «Водолій». Регіональна митниця відмовила у митному оформленні майна, що ввозиться, та видала Талони відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів. Відмова мотивувалася п.п. 3.2.8., п.3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме тим, що майно, що ввозиться, не може розглядатися як інвестиція, та повинно обкладатися податком на додану вартість та іншими зборами як імпортна операція.
На думку Регіональної митниці, до віднесення операції як інвестиція, а тому такої, що не обкладається податком на додану вартість необхідна наявність наступних фактів:
- факт передачі основних фондів до статутного фонду;
- факт формування за допомогою таких основних фондів цілісного майнового комплексу;
- факт отримання компенсації у вигляді корпоративних прав;
- факт державної реєстрації іноземної інвестиції.
Регіональна митниця вважає, що ці факти відсутні, холодильні вітрини не можуть входити до цілісного майнового комплексу ЗАТ «Водолій», оскільки основним видом діяльності останнього є виробництво мінеральних вод та прохолодних напоїв. А зі змісту угоди отримані холодильні вітрини ЗАТ «Водолій» має намір здавати в оперативний лізинг покупцям своїх напоїв, які здійснюють роздрібну торгівлю. Регіональна митниця, посилаючись на норму п.1. ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» згідно якої цілісний майновий комплекс - це господарський об’єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. В ЗАТ «Водолій» відсутня земельна ділянка, яка б була відведена для холодильних вітрин, відсутні і інші, на думку регіональної митниці, ознаки цілісного майнового комплексу, а також відсутня на момент звернення для митного оформлення реєстрація іноземної інвестиції в установленому законодавством України порядку.
Дайте поняття інвестиції та іноземної інвестиції?
В яких формах здійснюються інвестиційна діяльність?
Дайте поняття цілісного майнового комплексу?
Що таке інвестиційна діяльність як вид господарської діяльності?
Що таке оперативний лізинг?
Який порядок реєстрації іноземних інвестицій?
Який порядок ввезення іноземних інвестицій на територію України?
Чи правомірні дії регіональної митниці?
3. Громадянин України Шевченко О.Д., який не є суб’єктом підприємницької діяльності (СПД), вирішив заснувати зі своїми польськими приятелями в місті Кракові підприємство з іноземними інвестиціями (ПзІІ) «Вацлав». Для цього він збирається внести одну частину вкладу в статутний фонд підприємства у вигляді обладнання (комп’ютерів, комплектуючих та запасних частин до них), оцінивши вклад в гривнях, а другу частину вкладу – в гривнях готівкою. Коли Шевченко О.Д. спробував провести майнові цінності через митний кордон України і Польщі, органи Державної митної служби затримали вантаж та вимагали необхідний дозвіл Міністерства економіки України на інвестування таких цінностей за кордон. У Міністерстві економіки України відповіли Шевченку О.Д., що він взагалі не може вносити обладнання до статутного фонду польського підприємства, та оцінювати свій внесок у національній валюті України. Коли Шевченко О.Д. звернувся до банку для перерахування грошей на рахунок, відкритий в Кракові для зарахування коштів до статутного фонду ПзІІ, у валютному відділі йому зазначили, що він може перерахувати кошти тільки в безготівковій формі, зареєструвавшись як СПД.
1. Наскільки правомірні дії відповідних державних органів та банку?
2. Що має робити Шевченко О.Д. і які дозволи та в якому вигляді він має отримати?
4.Російський громадянин Бєлов С.К. та український суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Голубенко В.Ф. уклали договір спільної діяльності, згідно з яким вони об’єднали свої вклади та зобов’язалися спільно здійснювати друкування фотографій та інші фотопослуги у місті Харкові для отримання прибутку. При цьому Бєлов С.К. ввіз як внесок з Росії обладнання для фотолабораторії, а Голубенко В.Ф. вклав гроші та права оренди нежилого приміщення, пристосованого для фотолабораторії. Через 2 роки після початку спільної діяльності Бєлов С.К. вирішив продати свою частку іншій особі, а отримані від продажу кошти та свою частину прибутку репатріювати в Росію. Коли він звернувся в Уповноважений банк для переказу грошей в Росію, в банку відповіли, що не здійснять переказ, доки Бєлов С.К. не надасть довідку податкового органу про сплачений їм в Україні податок на прибуток (доходи) і індивідуальну ліцензію НБУ. Крім того, до нього звернувся відповідний орган Державної митної служби з вимогою сплатити ввізне мито на обладнання, що було ввезено Бєловим С.К. два роки тому за договором спільної діяльності. А Голубенко В.Ф. звернувся до суду з визанням договору купівлі продажу частки недійсним, тому що Бєлов С.К. не отримав його дозвіл на вчинення відчуження.
1. Чи правомірні дії органу Державної митної служби, банку та Голубенка В.Ф.?
2. Яке рішення має прийняти суд та які його правові наслідки?
3. Де буде оподатковуватися прибуток Бєлова С.К. – в Україні, чи в Росії, або там і там одночасно?
5. Анатолій, 14 років, заробив президентську стипендію та вніс її як вклад до статутного фонду товариства з обмеженою відповідалльністю. Борис, 15 років, створив комп’ютерну програму та вирішив здійснити права на її використання з метою отримання прибутку. Микола, 16 років, розпорядився своїм заробітком зробивши банківський вклад на депозит. Наталя, 17 років, вийшла заміж і купила акції ВАТ “Укртелеком” на вторинному ринку. Володимир, 17 років, зайнявся комерційним посередництвом. Сергій, 18 років, купував нерухомість на Кіпрі.
1. Чи міг кожен з них вчиняти відповідні дії?
2. Хто з них є інвестором?
6. В Харкові діє підприємство з іноземними інвестиціями “Лаура”, зареєстроване у 1998 році, в статутному фонді якого міститься іноземна інвестиція в розмірі 100% статутного фонду. Засновники звернулись до органу державної реєстрації з необхідними документами для реєстрації змін до статуту, пов’язаними з приведенням його змісту до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема із зміною організаційно-правової форми із ЗАТ на ПрАТ. Однак орган державної реєстрації відмовив у реєстрації, обґрунтувавши свою відмову необхідністю привести установчі документи у відповідність діючому законодавству і визначити організаційно-правову форму підприємства як іноземне підприємство.
1. Чи правомірна відмова органу державної реєстрації у реєстрації змін до стату ПрАТ “Лаура”?
Нормативно-правові акти:
1. Господарський кодекс України: Закон України № 436-VI від 16.01.2003// Відом. Верхов. Ради України. – 2003. - № 18, 19-20, 21-22. – ст. 144.
2. Цивільний кодекс України: Закон України от 16.01.2003 № 435-IV // Відом. Верхов. Ради України.-2003 г., № 40 – 44, статья 356 .
3. Податковий кодекс України: Закон України Закон вiд 02.12.2010 № 2755-VI// Відом. Верхов. Ради України. - 2011 р., № 13-14, № 15-16, № 17 /, стор. 556, стаття 112.
4. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.91 р. № 1560–ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
5. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.96 р. № 93/96-ВР. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.
6. Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами ( Конвенцію ратифіковано Законом N 1547-III від 16.03.2000, (ВВР), 2000, N 21, ст.161).
7. Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом "єдиного вікна": Закон України від 21.10.2010 № 2623-VI// Відом. Верхов. Ради України. - 2011, N 11, ст.70.
8. Про інститути спільного інвестування пайові та корпоративні інвестиційні фонди: Закон України від 15.03.01 р. № 2299-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 21. – ст. 103.
9. Про концесії: Закон України від 16.07.99 р. № 997-ХІV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 372.
10. Про угоди про розподіл продукції: Закон України від 14.09.99 р. № 1039-ХІV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 44. – Ст. 391.
11. Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження: ЗаконУкраїни від 17.02.2000 р. № 1457-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – № 12. –ст. 97.
12. Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків: Закон України від 16.07.99 р. № 991-ХІV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 40. – ст.363.
13. Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України: Указ Президента України від 13.09.95 р. № 839/95// Уряд. кур’єр. 1995. - № 145-146.- с.5.
14. Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.97 р., № 112 // Офіц. вісн. України, 1997, № 6, 11.03.97, с. 41 - 44
15. Про затвердження Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р., № 937// СП України. – 1996. – № 16. – Ст. 442. Урядовий кур’єр. -1996.-№ 154-155 від 17.08.96.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. N 928, якою затверджено „Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій” // СП України, 1996, № 16, - Ст. 439.
17. „Положення про порядок іноземного інвестування в Україну”, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 280 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за N 947/11227) // Офіц. вісн. України вiд 16.09.2005 - 2005 р., № 35, Ст. 2132, код акту 33552/2005.18. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 28.04.95 р. № 02-5/302 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. – № 3. – С. 78.
19. Про затвердження Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон: затв. Постановою Правління НБУ від 16.03.99 р. № 122// ОВУ. – 1999. – № 17. – Ст. 754.
20. Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затв. Постановою Правління НБУ № 280 від 10.08.05 // ОВУ.-2005.-№ 35.-ст. 2132.
Література:
1. Вінник О.М. Інвестиційне право. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005.– 264с.
2. Задыхайло Д.В. Инвестиционное право Украины: Сборник нормативно-правовых актов с комментариями. – Х.: Эспада, 2002. – 752 с.
3. Кібенко О.Р. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій в Україні (міжнародно-приватно-правовий аспект): Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03/ Нац. юрид. академія України. – Х., 1998. – 22 с.
4. Сімсон О.Е. “Инвестиционные и инновационные правоотношения: перспективы развития публичной и частной сфер” – Київ, “Видавничий Дім”, - 2005. – 325с.
5. Сімсон О.Е. Критерії кваліфікації інвестиційних договорів // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 1. - С. 27 - ЗО.
6. Таран Л.В. Специальный правовой режим предпринимательской деятельности в свободных экономических зонах Украины (комплексное исследование). – Х.: Видавець СПДФО Вапнярчук Н.М., 2004. – 256 с.
7. Зельдіна О. Правові питання залучення інвестицій до України / Право України. – 2010. – 8. – С. 33-38
8. Масляєва К.В. Господарсько-правові засоби державного регулювання діяльності інституційних інвесторів / Вісник національної юридичної академії України ім.. Я.Мудрого. Серія: Економічна теорія та право. 2010ю « 2. – Х.: Право, 2010. – С. 127-135