Назва теми: Країни Малої і Передньої Азії у стародавні часи

Зміст теми. Хеттське суспільство й держава. Джерела. Літописи, закони, царські автобіографії. Природні умови Малої Азії. Проблема походження хеттів. Утворення хеттської держави. Характерні риси хеттської монархії (роль народних зборів і ради старійшин). Занепад Старохеттського царства.

Відродження Хеттського царства у новохеттський період. Економіка. Аграрні відносини. Особливості соціальної структури хеттського суспільства. Еволюція політичного ладу. Зовнішня політика. Війни з Єгиптом, Ассирією. Нашестя "народів моря" і падіння Хеттського царства.

Хеттська культура. Релігія, культи. Хеттська міфологія. Архітектура, скульптура.

Держава Урарту. Джерела з історії Урарту: пам'ятники стародавньої писемності, ассірійські написи. Доробок зарубіжних вчених у дослідження історії Урарту (Шульц, Хінкс, Сейс). Праці російських і радянських дослідників.

Природні умови Закавказзя. Проблема етногенезу закавказьких народів. Утворення держави урартів у ХІІІ ст.до н.е. Розвиток землеробства. Аграрні відносини. Місцеві джерела сировини. Розвиток ремесла. Зовнішня політика урарських царів. Війни з Ассирією. Внутрішня політика і відбудова міст за царів Ішпуїни і Менуа. Підкорення закавказьких племен. Розквіт Урарту. Економічні відносини. Соціальна структура суспільства. Військові походи в Сирію. Будівельна діяльність Аргішті І і Сардурі ІІ. Зовнішня політика. Поразка у новій війні з Ассирією. Завоювання Урарту мідянами і скіфами.

Урартська культура. Писемність урартів. Особливості храмового архітектурного стилю. Живопис палацу. Релігія Урарту: еволюція форм свідомості від фетишизму до культу богів. Урартський епос. Внесок культури Урарту у світову цивілізацію.

Стародавній Іран.Джерела з історії Ірану. Господарські документи. Літературні й релігійні твори. Авеста. Царські надписи.

Природні умови Ірану. Населення. Проникнення ірано язичних племен на територію Ірану. Піднесення Мідії. Виникнення Перської держави. Персія при династії Ахеменідів. Завоювання Кіра і Камбіза. Переворот Гаумати. Реформи Дарія І. Економіка Стародавньої Персії. Державний устрій. Греко-перські війни. Східний похід Олександра і розгром держави Ахеменідів.

Культура стародавнього Ірану. Зороастрійська релігійна система. Стародавні іранські культи. Наукові знання. Перська архітектура і скульптура.

 

Джерела:

8. Гросман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу / Ю.М. Гросман, І.А. Лісовий / Практикум.– Львів, 1985. – 362 с.

9. Крижанівський О.П. Хрестоматія з історії стародавнього світу / О.П. Кри-жанівський / Упор. О.П. Крижанівський, З.І.Мухіна, М.Д. Миколенко. – К. : Оріяна Нова, 2002.

10. Крушкол Ю.С. Хрестоматия по истории древнего мира / Сост. Ю.С. Круш-кол, Н.Ф.Мурыгина. – М. : Просвещение, 1975. – 316 с.

11. Поэзия и проза Древнего Востока. – М. : Олма-ПРЕСС, 2009. – 620 с.

12. Рогов А.Д., Линко Г.М. Хрестоматия поэтических произведений по истории древнего мира и средних веков / А.Д. Рогов, Г.М. Линько. – М. : Просвещение, 1967. – 280 с.

13. Хрестоматия по истории древнего Востока / Под ред. М.А. Коростовцева и др. – М. : Высш. шк., 1980. – 348 с.

14. Хрестоматия по истории Древнего Востока. – М. : Высш. шк., 1984. – 442 с.

 

Основна література:

 

1. Авдиев В.И. История Древнего Востока / В.И. Авдиев. – М. : Наука, 1970. – 560 с.

2. Брестед Д., Тураев Б. История Древнего Египта / Д. Брегстед, Б. Турав. – Мн. : Харыст, 2008. – 832 с.

3. Васильев Л.С. История Востока: В 2-х Ч. / Л.С. Васильєв. – М. : Мысль, 1994. Ч. 1-2.

4. История Древнего Востока. – М. : Наука, 1988. – 480 с.

5. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Підручник 2-ге вид., стереотипне / О.П. Крижанівський. – К. : Либідь, 2002.

6. Кузищин В. История Древнего Востока / В. Кузищин. – М. : Просвещение, 1999. – 448 с

7. Редер Д.Г., Черкасова К.О. Історія стародавснього світу. В 2-х Ч / Д.Г. Редер, К.О. Черкасова. – Ч.І. – С. 75-245.

8. Струве В.В. История древнего Востока / В. В. Струве. – М. : Госиздат, 1941. – 536 с.

9. Тураев Б.А. История Древнего Востока: В 2-хт / Б.А. Тураев. – М. : Мысль, 1999. – Т. 1-2.

 

Додаткова література:

1. Гафуров Б.Г., Цибукидис Д.И. Александр Македонский и Восток / Б.Г. Га-фуров, Д.И. Цибукидис. – М. : Наука. – 416 с.

2. Древние цивилизации / Под ред. Г.М. Бонгарт-Левина. – М. : Мысль, 1989. – 456 с.

3. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. – Ч. 1. – М. : Наука, 1983. – 342 с.

4. История Древнего Востока / Под ред. В.И. Кузищина. – М. : Высшая школа. – 490 с.

5. История Древнего Востока. Материалы по историографии. – М. : Наука, 1991. – 562 с.

6. История Древнего мира. Ранняя древность. – М. : Наука, 1989. – 420 с.

7. Источниковедение истории Древнего Востока. – М. : Высшая школа, 1984. – 296 с.

8. Крип'якевич І. Всесвітня історія. В 3-х кн. / Ы. Крип’якевич. – К. : Либідь, 1995. – Кн. І. – 286 с.

9. Любимов Л.Д. Передняя Азия и переплетение культур / Искусство Древнего мира / Л.Д. Любимов. – М. : Просвещение, 1986. – С. 97-157.

10. Миларт Дж. Древнейшие цивилизации БлижнегоНемировский А.И. Очерки о истории Древнего Мира. – М. : Просвещение. – С. 37-64.

11. Неронова В.Д. Проблема формационной принадлежности древнего мира в советской историографии / (под редакцией И.Л. Маяк и А.З. Нюркаевой) / В.Д. Неронова – Пермский ун-т, 2008 – С.111-121.

12. Полікарпов В.С. Культура Месопотамії і Стародавнього Ірану / Лекції з історії світової культури / В.С. Полікарпов– Х. : Основа, 1995. – С. 50-79.

13. Флиттнер Н.Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран / Н.Д. Флит-нер. – М. : Госполитиздат, 1958. – 520 с.

14. Фрай Р. Наследие Ирана / Р. Фрай. – М. : Высшая школа, 1972.

15. Хотон Б. Свитки Мертвого моря / Великие тайны и загадки истории [Текст] : пер. с англ. Е. Шишкиной. – Белгород, 2010. – С. 251-258.

16. Чанышев А.Н. Предфилософия Ирана / А.Н. Чанышев / Лекции по древней философии. – М. : Высшая школа. 1981.

 

Види навчальної діяльності студентів:

Лекції (6 год).

 

№ пп Назва лекції План лекції К-ть годин
1. Стародавні хетти й урарти. 1. Джерела та історіографія з історії хеттів та уратів. 2. Проблема походження хеттів. 3. Характерні риси хеттської монархії Занепад Старохеттського царства. 6. Новохеттський період. Економіка. Аграрні відносини. Зовнішня політика. 7. Нашестя "народів моря" і падіння Хеттського царства. 8. Розквіт Урарту. Економічні відносини. Соціальна структура суспільства. 9. Будівельна діяльність Аргішті І і Сардурі ІІ.
2. Стародавня Ассирія. 1. Джерела та історіографія з історії стародавньої Ассирії. 2. Староассирійський період. 3. Основні напрямки завойовницької політики. Соціально-класова структура ассирійського суспільства. 4. Новоассирійський період. 5. Воєнні походи династії Саргонідів. 6. Політика у завойованих областях. 7. Союз Вавілону з Мідією. Причини падіння Ассирії.
3. Іран у стародавні часи. 1. Джерела та історіографія з історії Ірану. 2. Проникнення ірано язичних племен на територію Ірану. Піднесення Мідії. 3. Виникнення Перської держави. 4. Завоювання Кіра і Камбіза. 5. Реформи Дарія І. 6. Культура стародавнього Ірану.

 

Семінарське заняття. (2 год.)

Становлення держави Ахеменідів (2 год.)

План

1. Характеристика джерел.

2. Завоювання Кіра II і Камбіза. Виникнення персидської держави.

3. Відновлення державної єдності Персії при Дарії І.

4. Реформи Дарія І. Організація центрального і місцевого управління держави Ахеменідів.

 

Засвоїти поняття і терміни до теми: арії, класична деспотія, сатрап, деви й асури, безсмертні, динари, дарики.

 

Методичні поради

 

Розглядаючи джерела до теми, потрібно глибоко проаналізувати основне джерело — Бехістунський надпис, в якому міститься важлива інформація про виникнення церкви Ахеменідів, обставини приходу до влади Дарія І. Важливими джерелами з історії Персії є свідчення античних авторів Геродота, Ксенофонта, Полібія, Страбона.

Аналізуючи друге питання, слід розкрити становище Персії у складі Мідії, обставини приходу до влади Кіра II. Необхідно прослідкувати послідовність завоювань Кіра II і Камбіза, пояснити, що дозволило персам порівняно легко завоювати Єгипет і вийти на міжнародну політичну арену.

Розкриваючи зміст наступних питань, потрібно з'ясувати: хто такий Бардія-Гаумата, як основні джерела висвітлюють його прихід до влади. Зробити посилання й на ті документи, що вказують на ідентичність цих історичних осіб.Аналізуючи прихід до влади Дарія І та його реформи, основну увагу необхідно звернути на організацію центрального і місцевого управління в державі Ахемінідів.

Спираючись на історичні джерела й наукову літературу, слід підвести студентів до розуміння сутності класичної східної деспотії та її відмінних рис від інших деспотій Стародавнього Сходу.

 

Рекомендована література до семінару (див. літературу до теми).

 

Завдання для самостійної роботи студентів: