Аналіз отриманих даних за допомогою методу анкетування
Дослідження громадської думки є дуже актуальним у наш час. Вона є органічним сплавом соціально-політичних, психологічних, ідеологічних, етичних та інших елементів. Це явище вважається складним та суперечливим, проте до розгляду системного аналізу усієї його багатогранності варто підійти фундаментально.
Власне соціологічне дослідження було почате з розкриття змісту самого поняття « громадська думка» та різних підходів до його розуміння. За результатами дослідження було виявлено, що більшість респондентів, а саме 36,8% вважають, що громадська думка – це оціночні судження більшості членів великих спільнот людей, що виражають їх відношення до певних фактів та явищ. І лише 15,8 % респондентів вважають, що громадська думка це стан масової свідомості. Це свідчить про високу обізнаність респондентів та різноманітні форми їхньої інтерпретації поняття « громадська думка».
Рисунок 3.1.1.
Також важливо було дослідити на які сфери життя впливає громадська думка. Власне дослідження показало, що більша кількість респондентів бачать вплив громадської думки на особисте життя, і значно менша частина вважає, що громадська думка впливає на суспільне життя.
Рисунок 3.1.2.
Більшість респондентів мають різне уявлення щодо складових частин явища громадської думки. Серед всіх можливих елементів респонденти обрали такі варіанти як : стереотипи – 52,6%, ціннісні орієнтації – 13,2%, потреби – 23,7%, мотиви – 1,2%. Отже, це говорить про те, що найважливішою складовою частиною громадської думки для опитаних є стереотипи. При тому, у розумінні більшості респондентів стереотипи – це формування позитивного або негативного ставлення до певних процесів або явища. Ціннісні орієнтації - це суб'єктивний світ людини, її ставлення та ідеали, а потреби та мотиви беруть участь у впливі на свідомість людини.
Рисунок 3.1.3.
При дослідженні громадської думки важливим було визначити, що впливає на її формування. Були виділені такі важливі елементи як забобони та міфи, плітки та чутки та засоби масової інформації, куди можна віднести такі категорії як преса, радіо, телебачення, інтернет. Згідно думок опитаних найбільшою мірою на формування громадської думки впливають засоби масової інформації, що підтверджує основну гіпотезу дослідження про те, що на утворення громадської думки найбільшим чином впливають засоби масової інформації, куди входить преса, радіо, телебачення та інтернет. Проте також респонденти відзначили, що вплив на громадську думку здійснюють плітки та чутки – 21,1% і незначна кількість респондентів схиляються до того, що міфи та забобони здійснюють вплив на формування громадської думки.
З цього можна зробити висновок, що засоби масової інформації володіють такими якостями як – звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям та можливість швидкого розповсюдження та отримання інформації.
Рисунок 3.1.4.
В ході дослідження було визначено, що саме засоби масової інформації мають найбільший вплив на формування громадської думки, проте важливо було визначити який саме вид засобів масової інформації відіграє найсуттєвішу роль. За результатами опитування яскраво продемонстровано перевагу телебачення – 36,8% та інтернету – 34,2% серед інших видів засобів масової інформації.
Рисунок 3.1.5.
Проте були детально дослідженні інші види засобів масової інформації. Виявилось, що існує лише незначна категорія респондентів, які читають пресові видання. Серед усіх видів пресових видань найпопулярнішими виявилися журнали – 28,9% та щоденні газети – 21,1%.
Рисунок 3.1.6.
Також дослідження показало, що радіо є найменш популярним серед усіх засобів масової інформації, оскільки 60,5% респондентів взагалі не слухають радіо, 34,2% - слухають радіо декілька разів на місяць і всього 5,3% респондентів слухають радіо декілька разів на тиждень.
Рисунок 3.1.7.
При дослідженні інтернету як засобу масової інформації виявилось, що всі студенти користуються інтернетом, проте різною мірою. 55.3% опитаних користуються інтернетом декілька разів на день, 39,5% - користуються інтернетом декілька разів на тиждень, 5,3% - користуються інтернетом декілька разів на місяць. Це свідчить про те, що сучасна молодь дуже глобалізована, а інтернет, як засіб масової інформації здійснює вагомий вплив на формування громадської думки.
Рисунок 3.1.8.
Студенти, що приймали участь в опитуванні використовують інтернет найбільшою мірою для перебування в соціальних мережах, а саме 60,5%, для роботи та навчання – 26,3%, для перегляду різноманітних програм – 13,2%.
Рисунок 3.1.9.
Отже, результати дослідження показали, що студенти обізнані щодо громадської думки, її елементів та компонентів. Також дослідження показало, що засоби масової інформації відіграють найбільшу роль у формуванні громадської думки, серед яких найбільш вагомішими є телебачення та інтернет.