Висновок – це висловлювання, у якому міститься нове знання і яке отримують логічним шляхом із засновків

в) Пригадайте, що таке софізм. Ураховуючи те, що розрізняють три види софізмів (софізм „учетверіння терміну” (у кожному силогізмі повинно бути лише три терміни. Зумисне помилкове міркування будується з використанням нетотожних, але зовні схожих понять); софізм недозволенного процесу (термін, не розподілений (не узятий у всьому обсязі) в одній з посилок, не може бути розподілений (узятий у всьому обсязі) у висновку); софізм збірного середнього терміну (середній термін має бути розподілений (узятий у всьому обсязі) принаймні в одній з посилок). Віднайдіть логічні помилки в поданих нижче міркуваннях. Визначте вид софізмів.

► Те, чого ти не втрачав, ти маєш. Роги ти не втрачав. Отже, утебе є роги.

►У Протагора (засновника школи софістів) був учень Еватл. Учитель і учень уклали угоду, відповідно до якої Еватл заплатить за навчання лише після того, як виграє свій перший судовий процес. Але, закінчивши навчання, Еватл не поспішав виступати в суді. Терпець у вчителя увірвався, і він подав на свого учня в суд. „Еватл у будь-якому випадку повинен буде мені заплатити, – міркував Протагор. – Він або виграє цей процес, або програє його. Якщо виграє – заплатить за домовленістю; якщо програє – заплатить за вироком суду”. „Нічого подібного, – заперечував Еватл. – Дійсно, я або виграю процес, або програю його. Якщо виграю – рішення суду звільнить мене від платні, якщо жпрограю – не буду платити за нашою домовленістю”.

►Логіка – наука. Право – не логіка. Отже, право – не наука.

►Оскільки економічна криза в Україні явно дає про себе знати після проголошення її самостійності, то остання і є причиною цієї кризи.

►Злодій не бажає придбати нічого поганого. Придбання хорошого є справа добра. Отже, злодій бажає добра.

►Деякі люди вміють грати на скрипці – всі дипломати-люди – усі дипломати уміють грати на скрипці.

►Скажи, – звертається софіст до молодого аматора суперечок, – може та сама річ мати якусь властивість і не мати її?

– Очевидно, ні.

– Подивимося. Мед солодкий?

– Так.

– І жовтий теж?

– Так, мед солодкий і жовтий. Але що з цього?

– Виходить, мед солодкий і жовтий одночасно. Але жовтий – це солодкий чи ні?

– Звичайно, ні. Жовтий – це жовтий, а не солодкий.

– Виходить, жовтий – це не солодкий?

– Звичайно.

– Про мед ти сказав, що він солодкий і жовтий, а потім погодився, що жовтий значить не солодкий, і тому як би сказав, що мед є солодким і не солодким одночасно. Але ж спочатку ти твердо говорив, що жодна річ не може володіти і одночасну не мати цю ж властивість.

г) Чим паралогізми відрізняються від софізмів?

д) Що таке парадокс? Чи є парадоксом фрази:

– „Якщо той, хто бреше говорить, що він бреше, то він одночасно бреше і говорить правду”;

– „Люди жорстокі, але людина добра”;

– „Визнайте, що всі рівні, – і тут же з’являться великі”?

До питання 1.3. Застосуйте контрастний спосіб викладу інформації та прийом коментаря, проілюструвавши зібраним матеріалом.

До питання 1.4. Застосуйте індуктивний спосіб викладу інформації та прийом цитування, проілюструвавши зібраним матеріалом.

До питання 1.5. Застосуйте дедуктивний спосіб викладу інформації та прийом прикладу з життя, проілюструвавши зібраним матеріалом.

До питання 1.6. Застосуйте контрастний спосіб викладу інформації та прийом „опудало-опонент”, проілюструвавши зібраним матеріалом.

До питання 1.7. Застосуйте індуктивний спосіб викладу інформації та прийом „запитання – відповідь”, проілюструвавши зібраним матеріалом.