З історії слов’янської риторики

Й красномовства

Мета:з’ясувати особливості риторичної культури часів Київської Русі; роль Києво-Могилянської академії як осередку просвіти та риторичної культури в Україні, Білорусії, Росії; значення Інституту Живого Слова в історії розвитку риторики в Росії; особливості слов’янського риторичного ідеалу.

Основні поняття: красномовство, народний золотослів, міфологія.

План

1. Ораторське мистецтво Київської Русі: 1.1. Риторична традиція „вселенського вчителя” Іоана Златоуста. 1.2. Патетичний стиль „Слова про закон і благодать” Іларіона. 1.3. Алегорійний стиль творів Кирила Туровського. 1.4. Полемічність у творчості Климента Смолятича. 1.5. Біблійний канон та біблійна риторика „Повчання” Володимира Мономаха.

2. Риторика в Києво-Могилянській академії: 2.1. Місце риторики як дисципліни у навчальному процесі Києво-Могилянської академії. „Оратор Могилянський” Й. Кононовича-Горбацького. 2.2. Ритори Києво-Могилянської академії (Іоанникій Галятовський, Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Антоній Радивиловський, Стефан Яворський та ін.).2.3. Риторичні вчення Михайла Ломоносова та Феофана Прокоповича. 2.4. Риторично-гуманістична концепція Григорія Сковороди.

3. Риторика доби Українського Ренесансу: 3.1. Станіслав Оріховський-Роксолан – рутенський (український) Демосфен. 3.2. Козацьке красномовство. 3.3. Сила переконання промов Богдана Хмельницького. 3.4. Красномовство Івана Мазепи – божий дар чи результат тривалої освіти. 3.5. Барокове красномовство Пилипа Орлика.

4. Український риторичний ідеал: 4.1. Етапи формування. Вплив античної традиції. 4.2. Основні вимоги до промовця в аспекті українського риторичного ідеалу. 4.3. Образ оратора в риторичній концепції Івана Франка.

5. Розвиток українського судового красномовства: 5.1. Роль І. Франка в розвитку судової риторичної культури. 5.2. Видатні українські судові оратори – Л.О. Ветвінський, О.Я. Пассовер, С.Б. Любітов, М.П. Городиський, Ю.А. Каплан, З.М. Багринівський, Г.І. Гінзбург, С.Ф. Морошкін, О.Я. Пергамент, С.А. Самарська та ін.

6. Вітчизняна неориторика.

 

Завдання для домашнього виконання

До питання 1.1. Перекладіть українською мовою афоризми Іоана Златоуста. Під час виступу-відповіді обов’язково використайте мінімум п’ять з них.

Как душа без плоти не зовется человеком, так и плоть без души.

Лучше во тьме пребывать, чем без друга.

Кто не нуждается в чужом, но живет независимо, тот всех богаче.

Когда накормишь убогого, считай, что себя накормил. Такого свойства это дело: данное нами к нам же вернется.

Давайте поможем тем беднякам, которые умоляют нас об этом, и если они даже обманывают нас, не надо придавать этому слишком большого значения. Ибо такого милосердия, прощения и доброты заслуживает каждый из нас.

Ты хочешь, чтобы тебе оказали милость? Окажи милость своему ближнему.

Ничто так не смущает чистоты ума, и красоты, и мудрости, как гнев беспречинный, громким ревом вокруг разнесенный.

Лучше хлеб с солью в покое и без печали, чем множество блюд многоценных в печали и горе.

Столько же создать может слово, сколько разрушить страх.

Время скорби не то, когда зло страдаем, но когда творим зло.

Дерзнуть и простые люди могут не раз, но не все способны в нужное время так поступать.

Всюду жестокостью и трудом человек увеличивает полезное.

Нельзя творить зло или ненавидеть какого бы то ни было человека, хоть нечестивого, хоть еретика, пока не приносит он вреда нашей душе.

Ни уклоняться от битвы нельзя, ни самому искать битвы: тогда и победа будет славнее.

Боязливой и нетвердой бывает душа в невежестве, а не по сути. Если же встречу некогда храброго, а теперь боязливого, понимаю, что это случилось не по природе порока, ибо природа так сильно не изменяется.

До питання 1.2. Охарактеризуйте стиль Іларіона - найвідомішого оратора Київської Русі.

До питання 1.3. Який риторичний прийом використав Кирило Туровський у наведеному уривку?

„Пан наш Ісус Христос розп’ятий як людина, –

але як Бог – сонце затьмарив.

Місяць зробив кривавим, і було темно по всій землі.

Як людина, він крикнув та віддав дух,–

Як земного царя, стерегла його сторожа та лежав він запечатаний у могилі,–

але як Бог – струсив землю, і каміння розпалося.

але як Бог – з ангельськими воїнами у твердині пекла бісівським силам наказував...”

До питання 1.4. Прочитайте „Послання, написане Климом, митрополитом руським, священику Фомі і розтлумачене Афанасієм-ченцем” Клима Смолятича. Охарактеризуйте стиль оратора на всіх мовних рівнях.

ПОСЛАННЯ, НАПИСАНЕ КЛИМОМ,