Одиниці лексичної системи української мови у семантичних відношеннях

Завдання 1.Серед поданих слів виділіть антонімічні пари.

Варіант 1. Ранок, вечір, ніч, день, початок, продовження, кінець.

Варіант 2. Любов, довіра, ненависть, гнів, лагідність, приязнь, ворожість.

Варіант 3. Теплий, крижаний, гарячий, холодний, світло, сутінки, темрява.

Завдання 2.Реконструюйте синонімічний ряд (гніздо). Визначте у ньому домінанту.

Варіант 1. Горизонт, ….,

Варіант 2. Велетенський, …,

Варіант 3. Сміливий, …,

 

Завдання 3.До поданих слів підберіть перифрази.

Варіант 1. Газ - … , золото - … .

Варіант 2. Вугілля - …, Київ - … .

Варіант 3. Нафта - … , ЗМІ - … .

 

Розмежуйте такі мовні одиниці, як перифрази і евфемізми.

 

Завдання 4. З’ясуйте, якими відтінками у значенні відрізняються синоніми у кожній парі.

Варіант 1. Поганий – бридкий, говорити – балакати, червоний – багряний.

Варіант 2. Беззвучна – безшелесна, кричати – лементувати, говорити – цвенькати.

Варіант 3. Радити – рекомендувати, обличчя – фізіономія, дружній – братський.

 

Завдання 5. Розмежуйте омоніми й багатозначні слова.

Варіант 1. Прокатний стан, стан здоров’я, стрункий стан; джерело знань, лісове джерело, цілюще джерело.

Варіант 2. Водопровідний кран, баштовий кран; польова дорога, дорога в життя, дорога до вершин професіоналізму.

Варіант 3. Вершина гори, вершина професіоналізму, вершини у спорті; журавель у небі, журавель над колодязем.

 

Завдання 6. Визначте повні омоніми і часткові (омографи, омоформи, омофони).

Варіант 1. Брати (дієслово) – брати (іменник), це глина – цеглина, точити (робити гострим) – точити (воду), злити (рідину) – злити (викликати злість).

Варіант 2. Дорога (іменник) – дорога (прикметник), згори – з гори, гриф (птах) – гриф (на документі), метр (міра довжини) – метр (учитель, досвідчений наставник).

Варіант 3. Діти (іменник) – діти (дієслово), потри – по три, мул (тварина) – мул (осад на дні водоймища), розчинити (сіль у воді) – розчинити (вікно) .

 

Завдання 7. Визначте, до якої групи за семантичними відношеннями належать подані слова. Лінгвістично грамотно кваліфікуйте їх за лексичним значенням.

Варіант 1. Повінь - повідь, прогрес – регрес,кристал – кришталь, газ – гас.

Варіант 2. Привабливий – принадливий, лепський - кепський, ніготь – кіготь, орден – ордер.

Варіант 3. Крапля – капля, густо – пусто, крикливий – кричущий, ефект – афект.

 

 

 

МОДУЛЬ 1

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

 

Диференціація української лексики у функціональному аспекті

Завдання 1. Охарактеризуйте виділені слова за їхніми функціональними ознаками

Варіант 1.

Все упованіє моє

На тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердіє твоє,

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю. (Т. Г. Шевченко)

Варіант 2.

Святая сило всіх святих,

Пренепорочная, благая!

Молюся, плачу і ридаю:

Воззри, пречистая, на їх,

Отих окрадених, сліпих

Невольників … (Т.Г. Шевченко)

Варіант 3.

Старенька сестро Аполлона,

Якби ви часом хоч на час

Придибали – таки до нас

Та, як бувало во дні они,

Возвисили свій божий глас

До оди пишно чепурної,

Та й заходилися б обоє

Царів абощо воспівать. (Т. Г. Шевченко)

 

Яка лексика належить до активної, а яка до пасивної?

З’ясуйте поняття «діалектизми», «архаїзми», «історизми», «арготизми», «жаргонізми», «неологізми».

 

Завдання 2. Дайте дефінітивну характеристику лінгвістичних термінів. У якій сфері функціонують терміни?

Варіант 1. Ономасіологія, сема, пароніми, омофони.

Варіант 2. Семасіологія, лексема, омографи, контекстуальні антоніми.

Варіант 3. Етимологія, семема, омоформи, контекстуальні синоніми.

Завдання 3.З’ясуйте,у якій сфері суспільної комунікації використовують подані нижче слова. Введіть їх у типове для них контекстуальне оточення.

Варіант 1.Ратифікація, гриф, схвалити.

Варіант 2.Формуляр, параграф, розпорядження.

Варіант 3.Доводити до відома, підпункт, віза.

 

Завдання 4.

Варіант 1.Складіть текст розписки про одержання книг у читальному залі бібліотеки ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, вживаючи спеціальну лексику.

Варіант 2. Складіть текст автобіографії, вживаючи спеціальну лексику.

Варіант 3. Складіть фрагмент тексту протоколу зборів академічної групи, використовуючи спеціальну лексику.

 

Завдання 5. У яких функціональних стилях вживають подані слова й сполучення слів. Охарактеризуйте лексику цих функціональних стилів.

Варіант 1. Туманний Альбіон, морфема, виборчі жнива, синтез, точка замерзання, хромосоми.

Варіант 2. Економічний землетрус, пневмонія, індукція, податковий десант, всесвітня павутина, репарація молекули ДНК.

Варіант 3. Історична амнезія, синус, конвенція, кризова прірва, пострадянський простір, хімічні мутагени.

Завдання 6.Визначте, до якого стилю належить наведений уривок тексту. Які стильові прикмети властиві лексиці цієї функціональної сфери? Ілюструйте свої формулювання мовним матеріалом з наведених текстових фрагментів.

Варіант 1.

Як тiльки весна десь у житечку-пшеницi розминеться iз лiтом, у нас достигають суницi, достигають уночi, при зорях, i тому стають схожими на росу, що випала з зiрок. Це теж, прихиляючи небо до землi, говорить моя мати, i тому я люблю ту пору, коли суничники засвiчують своє цвiтiння. Цвiтуть вони так, наче самi дивуються, як спромоглися на такий беззахисно-чистий цвiт. А згодом над ними по-дитячи нахиляють голiвки зволоженi туманом ягоди. I хоч невелика ця ягода, а весь лiс i всяк, хто ходить у ньому, пахне суницею. Я тепер лягаю i встаю, накупаний цими пахощами, - лiто, лiтечко!.. Я люблю, як ти розкриваєш свої вiї, прижурений житнiй цвiт, я люблю, як ти довiрливо дивишся на мене очима волошки i озиваєшся косою у лузi, перепiлкою в полi (М. Стельмах).

 

Варіант 2.

Вже вiкна посивiли, вже прокидається сонце. Сонце?.. А ти ще бачиш мiсяць, як його з лiсу виносять на рогах корови, що теж пропахли суницею. На тебе, на твої пошматованi видiння знову падають слова, немов роса; ти встаєш, сурмонячись, позiхаючи, прикладаєш кулаки до очей, а у вухо, де ще причаївся сон, крiзь туман добирається сумовите кування. Вже не перший ранок печалиться зозуля, що от-от на сивому колосi жита загубить свiй голос, - лiто, лiтечко! Воно тихо з полiв зайшло в село, постояло бiля кожного тину, городу та й взялося до свого дiлечка, щоб усе росло, родило (М. Стельмах).

 

Варіант 3.

Я вiдчиняю ворота, вискакую на Обмiнну й виїжджаю на темну вiд роси дорогу. Сьогоднi i сонце за хмарами тлiло менi, i думки потемнiли мої, а мiж плечима все ворушився холодок Навiть свою блакитну дiброву я стрiчаю смутком, хоча у нiй так само, як i перше, кують зозулi i так само пахнуть суницi. Перед галявиною плакуча береза сипнула сльозами, як мати, за нею схлипнуло невидиме джерельце i скинуло з себе клубочок туману. I чогось такий жаль охопив мене за цими лiсами, за таємничими просiками в них, за розгубленими по урочищах пасiками, за отими галявинами, де так гарно цвiте перестрiч i золотарник, i за отими красноголовцями, якi будуть тебе виглядати з жнива, що я зовсiм розтривожився … (М. Стельмах)

МОДУЛЬ 2

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6