C. етап системного проектування;

3
Далее ⇒

3.Поняття інформаційної системи менеджменту (ІСМ). Відмінність ІСМ від звичайної інформаційної системи. Визначення економічної інформаційної системи. (возможно с ним 26 вопрос)

4.Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості завдань. Характерні ознаки кожного типу завдань.

5.Типи інформаційних систем, використовуваних для розв’язку частково структурованих завдань.

6.Характеристика функціональних ознак інформаційних систем. Класифікація інформаційних систем за функціями.

7.Завдання та функції інформаційної системи в організації.

8.Інформаційні вимоги до інформаційної системи менеджменту залежно від рівня управління.

9.Призначення та характеристика інформаційних систем для менеджерів оперативного (операційного) рівня.

10.Призначення та характеристика інформаційних систем для менеджерів середньої ланки.

11.Призначення та характеристика інформаційних систем для менеджерів вищого рівня управління. (возможно с ним 18 вопрос)

12.Призначення, типи та функції інформаційних систем фахівців. (возможно с ним 51 вопрос)

a. Цикл розробки інформаційних систем. Послідовність, мета, вміст заходів та продукція кожного з етапів:

b. етап системного дослідження;

c. етап системного аналізу;

d. етап системного проектування;

e. етап впровадження;

f. етап супроводу.

13.Сутність поетапного дослідження можливостей реалізації проекту створення інформаційної системи та структура підсумкової звітності.

14.Призначення та характерні ознаки складових системного проектування та роль стандартів.

15.Сутність процесу практичного проектування прикладної інформаційної системи. Характеристика його складових.

16.Сутність CASE-технології. Метод “сутність-зв’язок”, його застосування.

17.Надайте характеристику практичному методу прототипування.

18.Складові компоненти проекту нової інформаційної системи. Призначення кожного з компонентів.

19.Характеристика складових етапу впровадження проекту нової інформаційної системи.

20.Сутність етапу супроводження інформаційної системи.

21.Визначення та загальна характеристика корпоративних інформаційних систем (КІС). Завдання, що вирішують корпоративні інформаційні системи.

22.Методи керування, які застосовуються у корпоративних інформаційних системах (КІС). Їх особливості та характерні риси. (возможно с ним 47 вопрос)

23.Основні концепції сучасних корпоративних інформаційних систем (КІС). Перспективи розвитку сучасних корпоративних інформаційних систем. (возможно с ним 46 вопрос)

24.Сутність концепції MRPII. Відмінність концепцій MRPII та ERP.

25.Основні принципи впровадження концепції ERP.

26.Загальна характеристика та положення, покладені в основу концепції CRM.

27.Загальна характеристика та положення, покладені в основу концепції CSRP.

28.Загальна характеристика та положення, покладені в основу концепції SCM.

29.Призначення та особливості систем підтримки прийняття управлінських рішень (СППР). Характеристика інформаційної технології підтримки прийняття управлінських рішень.

30.Основні компоненти систем підтримки прийняття рішень (СППР) та їх загальне призначення.

31.Призначення та компоненти бази даних СППР. Джерела та особливості її даних.

32.Призначення та складові бази моделей даних для СППР. Класифікація моделей, які можуть входити до її складу.

33.Ієрархія моделей, що входять до складу бази моделей даних для СППР, в залежності від рівня керування, на якому вони застосовуються.

34.Призначення користувальницького інтерфейсу СППР. Загальна характеристика його компонентів.

35.Характеристика та призначення експертних систем. Переваги експертних систем перед людиною-експертом.

36..Визначення та складові експертних систем (ЕС). Характеристика основних компонентів експертної системи.

37.Способи застосування експертних систем.

38.Технології кореляційно-регресійного аналізу. Етапи кореляційно-регресійного аналізу.

39.Технології кореляційно-регресійного аналізу. Основні методи пошуку найкращого рівняння.

40.Інформаційні системи фінансового менеджменту, їх призначення та властивості.

41.Рівні та властивості комп’ютерних технологій фінансового менеджменту.

42.Інформаційні технології формування бізнес-планів. Призначення та особливості роботи програми Project Expert.

43.Етапи роботи у системі Project Expert.

44.Основні розділи програми Project Expert та їх призначення.

45.Призначення та порядок використання додатку What-if аналіз у системі Project Expert.

46.Система електронних банківських послуг. Сутність та основні технології у системі електронних банківських послуг.

47.Банківські автомати-касири (банкомати). Стратегії використання банкоматів.

48.Принцип функціонування банкомату. Проблеми безпеки банкоматів.

49.Електронні системи розрахунків в торгівельних точках. Схема системи повного фінансового обслуговування у торгівельних точках.

50.Автоматичні розрахункові палати (АРП). Їх сутність та мета.

51.Системи переказів грошових коштів. Тенденції розвитку.

1. Поняття системи. Структура системи управління та взаємодія її складових.

Система– це сукупність взаємопов’язаних елементів, які функціонують для досягнення певної мети.

Основні характеристики системи:

- мета

- входи та виходи

- зворотній зв'язок

- зовнішнє середовище

Відповідно до теорії управління процес управління може представити як взаємодію двох систем:

1) Керована система

2) Керуюча система

Система управління підприємством функціоную на базі інформації про стан об’єкта, його входів ( матеріалів та інших ресурсів) та виходів ( готової продукції, фін. та екон. результатів) відповідно до поставленої мети.

Керування здійснюється шляхом управлінського впливу з урахуванням зворотнього зв’язку ( план випуску продукції) і зовнішнього середовища ( ринок, органи керування).

Призначення керуючої системи – це формування таких впливів на керовану систему, які б спонукали останніх прийняти стан, обумовлений метою керування.

План та вміст зворотнього зв’язка – це інформація, яка є формою зв’язку між керованою та керуючою об’єктами в системі управління, тому процеси формування керуючих впливів є процесами перетворення інформації.

Реалізація цих процесів становить основний зміст управлінських служб.

Інформаційні системи призначенні для створення сучасної інфраструктури для керування підприємством, організацією чи установою.

2. Поняття інформаційної системи менеджменту (ІСМ). Відмінність ІСМ від звичайної інформаційної системи. Визначення економічної інформаційної системи.

ІС менеджменту – це коло різноманітних комп’ютеризованих інформаційних систем, які забезпечують менеджерам ефективне прийняття рішень відносно розвитку керованого об’єкта.

Інформаційна система (ІС) – це взаємопов’язана сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікацій, баз даних, методів обробки даних та персоналу, спрямована на вирішення конкретного завдання шляхом підготовки і прийняття ефективного управлінського рішення. З технічної точки зору до ІС належать засоби накопичення, збереження,оновлення, пошуку та видачі інформації.

Більшість ІС є автоматизованими. Глобальне використання досягнень сучасних інформаційних технологій у сфері менеджменту сприяє створенню так званих електронних офісів, які забезпечують комплексну реалізацію завдань менеджменту, причому працівники таких офісів можуть перебувати в різних місцях (містах, країнах) та опрацьовувати інформацію не на фізичних робочих місцях, а вдома, у транспортних засобах тощо. Тому сьогодні ІС є основою підвищення ефективності та продуктивності праці фахівців з менеджменту.

Економічні інформаційні системи – це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для керування економічним об’єктом.

Cучасні економічні інформаційні системи створюються для обробки великих обсягів інформації при жорстких обмеженнях на час видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, велику кількість зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

3. Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості завдань. Характерні ознаки кожного типу завдань.

За ознакою структурованості завдань:

А) Структуровані

Б) Неструктуровані

В) Частково структуровані

Структуровані (програмувальні) – завдання, де відомі всі його елементі та зв’язки між ними.

Для такого завдання вдається виразити його зміст у формі математичної моделі, що має точний алгоритм розв’язку. Такі задачі вирішуються багаторазово і носять рутинній характер. Метою використання ІС для розвязку таких завдань є повна автоматизація їх розвязку.

Неструктуровані – в яких не можна виділити їх елементи та їх зв'язок. Для них не можливо створити математичний опис та сформувати алгоритм розв’язання.

Частково структуровані – відомо лише частка їх елементів і зв’язків між ними. Для них можна використати інформаційні системи, де оброблена інформація аналізується людиною.

4. Типи інформаційних систем, використовуваних для розв’язку частково структурованих завдань.

Для розв’язку частково структурованих завдань використовують такі типи інформаційних систем:

1) ІС, що утворюють управлінські звіти та орієнтовані головним чином на обробку даних. Використовуючи відомості цих звітів керівник ухвалює рішення.

ІС, що утворюють управлінські звіти повинні забезпечувати такі можливості:

А) складати комбінації даних, одержуваних з різних джерел

Б) Швидке додавання або виключення того чи іншого джерела даних чи автоматичне перемикання джерел при пошуку даних.

В) Керування даними з використанням можливостей СУБД.

Г) Логічна незалежність від інших БД, що входить у підсистему інформаційного забезпечення.

Д) Автоматичне відстеження потоку інформації для наповнення БД.

2) ІС, що розробляють можливі альтернативні рішення. Ухвалення рішення при цьому зводиться до вибору однієї з запропонованих альтернатив.

Вони бувають:

А) Модельні – надають користувачеві математичні, статистичні, фінансові та інші моделі, використання яких полегшує виробництво та оцінку альтернативного рішення. Користувач може одержати недостатню йому для ухвалення рішення інформацію шляхом встановлення діалогу з моделлю в процесі її дослідження.

Б) Експертні – забезпечують розробку і оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення експертних систем, пов’язаних з обробкою знань. Експертна підтримка реалізується на 2ох рівнях: 1- базується на вирішенні типових управлінських рішень; 2 – відсутні типові альтернативи для рішення проблеми.

5. Характеристика функціональних ознак інформаційних систем. Класифікація інформаційних систем за функціями.

Під функціональними компонентами розуміють систему функцій управління, тобто, повний набір (комплекс) взаємопов’язаних робіт з управління, необхідних для досягнення підприємством своїх цілей.

Інформаційна система повинна підтримувати такі функції, як надання інформації (наприклад, потрібної користувачам для вирішення науково-виробничих задач) та створення найзручніших умов для її поширення (наприклад, проведення адміністративно-організаційних, науково-дослідних і виробничих заходів, які забезпечують її ефективне розповсюдження).

Функціональна ознака визначає призначення системи, її основні цілі, завдання та функції. Виділяють 4 типи ІС:

· Виробнича

· Маркетингова

· Фінансова

· Кадрова

Виробнича – діяльність повязана з безпосереднім випуском продукції і спрямована на створення та впровадження виробництва НТ нововведень. Тому функціями виробничої системи є:

1. Планування обсягів робіт і розробка команд. планів.

2. Операційний контроль та керування виробництвом

3. Аналіз роботи обладнення

4. Участь у формуванні замовлень постачальника

5. Керування запасами

Фінансова –діяльність повязана з організацією контролю і аналізу фінансових результатів на основі бухгалтер., статистики та оперативної інформації. Тому функції фін. системи:

1. Курування *** замовлень

2. Керування кредитною політикою

3. Розробка фін плану

4. Аналіз і продуктивність фінансів

5. Контроль бюджету

6. БО і розрахунки з/п.

Кадрова – діяльність спрямована на відбір та розміщення необхідних фірмі фахівців, а також ведення служб документації по різних аспектах. Тому функції кадр. системи :

1. Аналіз і прогнозування потреб у трудових ресурсах

2. Ведення архівних записів про персонал

3. Аналіз і планування підготовки кадрів

Маркетингова – діяльність передбачає аналіз ринку виробників і споживачів продукції, що випуск., аналіз продавцв, організаціію реклами компаній по просуванню продукції та раціональну організацію мат-техніч постачальн. Тому функції системи маркетингу:

1. Дослідження ринку і прогнозування продажів

2. Керування продажами

3. Рекомендації у вир-ва нової продукції

4. Аналіз і встановлення ціни

5. Облік замовлень

6. Завдання та функції інформаційної системи в організації.

Завдання ІС в організації - це координація діяльності із збирання та опрацювання фінансових звітів на вищому рівні управління та виробничих підрозділах з метою поліпшення якості і своєчасності надходження інформації, планування основних засобів системи збирання, опрацювання та зберігання первинних даних, визначення основних напрямів розвитку технології обробки інформації.

Функції ІС

1. визначення потреб кожного керівника в характері та змісті необхідної йому інформації для цілей оперативного управління виробничо-збудови діяльності фірми;

2. передбачення потреб у технічних засобах фірми в цілому та кожного працівника для забезпечення всією необхідною інформацією;

3. централізоване планування всіх витрат на утримання оренду технічних засобів для забезпечення безперервного функціонування інф системи;

4. визначення рівня витрат на використання техн. засобів;

5. забезпечення відповідного рівня збору на зберігання і надання інф;

6. розробка програмного забезпечення

7. Інформаційні вимоги до інформаційної системи менеджменту залежно від рівня управління.

Інформаційні вимоги до ІСМ безпосередньо залежать від конкретного рівня менеджменту:

1)стратегічне планування і контроль виконує вищий управлінський склад, розробляючи генеральну стратегію, довгострокові цілі і завдання організації, а також здійснюючи моніторинг реалізації стратегії і її коректування.

Інформаційні системи стратегічного рівня допомагають вирішувати неструктуровані завдання і здійснювати довгострокове планування. Їх основне завдання – порівняння змін, що відбувається в зовнішньому оточені з існуючому потенціалом фірми і покликані створити середовище комп’ютерної та телекомунікаційної підтримки для вирішення виникаючих ситуацій. Вони повинні в будь який момент надавати інформацію з багатьох джерел.

2)тактичне планування і контроль здійснює середній управлінський склад, який розробляє коротко- і середньострокові плани, кошториси, підцілі, розукрупнює стратегію по підрозділах, привертаючи і розміщуючи ресурси, а також контролюючи роботу підлеглих організаційних підрозділів.

3)оперативне планування і контроль. Менеджери цього рівня розробляють короткострокові плани і програми, контролюють використання ресурсів і реалізацію поставлених завдань конкретними робочими групами.

Інформаційна система оперативного рівня є сполучною ланкою між фірмою та зовнішнім середовищем, крім того це основний постачальник інформації в організації, тому що містить і оперативну і архівну інформацію. Ця система повинна бути легкодоступною безперервно діючою, і надавати потрібну інформацію. Завдання мета і джерела інформації на оперативному рівні заздалегідь визначені і структуровані, розв’язок запрограмований відповідно до заданого алгоритму.

На оперативному рівні зазвичай ухвалюються структуровані рішення, на тактичному- напівструктуровані, на стратегічному- неструктуровані. Чим вище рівень менеджменту, тим більше неструктурованих рішень. Тому коло засобів і методів формування інформації не однаковий для всіх рівнів.

8. Призначення та характеристика інформаційних систем для менеджерів оперативного (операційного) рівня.

Менеджери оперативного рівня розробляють короткострокові плани і програми, контролюють використання ресурсів і реалізацію поставлених завдань конкретними робочими групами.

Їх призначення відповідати про поточний стан і відслідковувати угоди фірми, що відповідають оперативному плануванні. Ця система повинна бути легкодоступною, безперервно діючою, і надавати потрібну інформацію. Завдання мета і джерела інформації на оперативному рівні заздалегідь визначені і структуровані, розв’язок запрограмований відповідно до заданого алгоритму.

9. Призначення та характеристика інформаційних систем для менеджерів середньої ланки.

Тактичне планування та контроль здійснює середній склад керівництва, що розробляє короткострокові і середньострокові плани, кошториси розукрупнює стратегію за підрозділами, залучає та розміщую ресурси, а також контролює роботу підлеглих організації.

Ці ІС використовуються для моніторингу, контролю, прийняття рішень і адміністрування.

Основні функції цих ІС:

1. Порівнянність поточних показників з минулим;

2. Складання періодичних звітів за певний час, а не видача звітів по поточних подіях як на оперативному рівні;

3. Забезпечення доступу до оперативної інформації.

Виділяють 2 типи ІС:

1)Управлінські(мають невеликі аналітичні можливості, вони обслуговують керівників,які потребують щоденної, щотижневої інформації про стан справ. Їх призначення-це відстеження щоденних операцій у фірмі і періодичні формування строго структурованих зведених типових звітів.) Інформація надходить з ІС оперативного рівня.

Характеристика управлінських ІС

- використ. для підтримки прийняття рішень структурованих і частково структуров завдань на рівні контролю над операціями;

- орієнтовані на контроль звітів і прийняття рішень на оперативній обстановці;

- опираються на існуючі дані і їх потоки у середині організації;

- мають малі аналітичні можливості і не гнучку структуру.

2)Системи підтримки прийняття рішень обслуговують частково структуровані завдання, результати яких важно спрогнозувати. Мают могутній аналітичний апарат, одержують інформацію з управлінських та операт. систем.

Характеристики прийняття рішень:

- забезпеч. Вирішення проблем, вирішення яких важко спрогнозувати;

- оснащені складними інструментальними засобами моделювання і аналізу;

- дозволяють легко змінювати постановки розв’язуваних завдань і вхідні дані;

- відрізняються гнучкістю і легко адаптуються до зміни умов;

- мають технологію максимально орієнтовану на користувача.

Системами середнього рівня є облікові системи, що дають змогу вести облік діяльності підприємства за багатьма напрямами: фінанси, логістика, персонал, збут.

10. Призначення та характеристика інформаційних систем для менеджерів вищого рівня управління.

Стратегічне планування і контроль виконують вищий склад керівництва, що розробляє генеральну стратегію, довгострокові цілі та напрямки організації,здійснює моніторинг реалізації стратегії та її користування.

Стратегія-набір методів і засобів розв’язку перспективних довгострокових завдань.

Стратегічні ІС- комп’ютерні ІС, що забезпечують підтримку прийняття рішень по реалізації стратегічних перспективних цілей розвитку організації. Допомагають вищій ланці керівництв вирішувати неструктуровані завдання і здійснювати довгострокове планування.

Основне завдання– порівняння змін, що відбувається у зовнішньому оточенні з існуючим потенціалом фірми. Повинні створити загальне середовище комп’ютерної і телекомунікаційної підтримки для вирішення виникаючих ситуацій. Повинні надавати в будь-який момент інформацію з бажаних джерел.

Завдання ІС в організації

1.Координація діяльності із збиранням та опрацюванням даних фін.звітів на вищому рівні управління та у виробничих підрозділах з метою поліпшення якостей і своєчасн.надходженняфін.інформації в цілому.

2. Планування осн.напрямів сист.збирання, опрацювання та зберігання первинних даних.

3. Визначення основних напрямів розвитку, технологію обробки інформації.

Функції ІС

1.Визначення потреб кожного керівника в х-рі та змісті необх. Йому інформацій, для цілей оперативного управл. Виробничо-збутова діяльн. Фірми.

2.Передбачення потреб у тех..засоба фірми в цілому та кожного керівника для забезпечення всією необхідною інформацією.

3.Централізація планування всіх витрат на утримання, оренду, тех. засобів для забезпеч.всіюєнеобхідн. Інформацією.

4.Визначення рівнів витрат на використ. Тех. Засобів.

5.Забезпеч. Відповідного рівня збору зберігання та надання інформації.

6.Розробка прог. Засобів та прикладних програм.

11. Призначення, типи та функції інформаційних систем фахівців.

Інформаційні системи фахівців можуть використовуватися на різних рівнях і їх завданням є інтеграція нових відомостей в організацію і допомога в обробці паперових документів.

У цьому класі є 2 групи інф систем – офісної організації – обробки знань

ІС обробки знань це зазвичай експертні системи які дозволяють забезпечити високий рівень технічних можливостей. Ввібрала у себе знання, необхідні інженерам, юристам, вченим при розробці або створенні нового продукту. Їх мета – створення нової інформації та знання.

ІС офісної організації –внаслідок своєї простоти і багатопрофільності викор. працівниками для організ. рівня для обробки даних, підвищення ефективності їх роботи і спрощення канцеляр. праці.

Виконує такі функції:обробка текстів на комп. за допомогою різних текстових процесорів; створ.високоякісної друков.продукції; архівація документів; електр. календарі і записні книжки для ведення ділової інформації; електр. та аудіо пошта; відео- та телеконференції.

12. Цикл розробки інформаційних систем. Послідовність, мета, вміст заходів та продукція кожного з етапів:

a. етап системного дослідження;

b. етап системного аналізу;

c. етап системного проектування;

D. етап впровадження;

E. етап супроводу.

1)етап системного дослідженняНа цьому етапі повинен бути сформульований висновок про можливість реалізації системи. Для цього необхідно розглянути такі головні питання:чи дійсно є проблема або є безпроблемні альтернативи;чи доцільне створення нової ІС; чи дійсно її можна буде реалізувати. За підтримки керівництва повинен бути створений план проведення робіт. Цей етап виконує роль стратегічної розвідки та поділяється на такі складові:

· Вибір стратегії для планування системи

· Вивчення системності

2)етап системного аналізуЕтап системного аналізу ставить за мету сформулювати функціональні вимоги до майбутньої системи. Продутому етапу є документ «Вимоги до системи». Тут вивчаються інформаційні потреби кінцевих користувачів, вплив навколишнього середовища, роль існуючої ІС. Вимоги повинні бути визначені і документовані не тільки по системі в цілому але і по окремих її ресурсах, а також по окремих інформаційних процесах.

3)етап системного проектуванняЕтап системного проектування завершується створенням детальних специфікацій по кожному елементу ІС. Створюються специфікації обладнання, програмного забезпечення, специфікації персоналу, специфікації ресурсів даних, специфікації інформаційних продуктів.

4)етап впровадженняЕтап впровадження (введення в експлуатацію) завершується створенням працездатної системи. На цьому етапі виконуються такі заходи: отримується і встановлюється устаткування і програмне забезпечення; проводиться тестування системи і її документування; проводиться навчання персоналу;здійснюється перехід на нову систему.

5)етап супроводуОхоплює мониторінг сис-ми та її модифікацію для проведення необх.поліпшень. Частиною цього процесу є визнач.того,наскільки сис-ма відпов.цілям її створення. Помилки у новій ІС виправл.шляхом застосув.відпов.ПЗ. Супровід охоплює модифікацію сис-ми у звязку із змінами у сфері діял-ті орг-ї або із змінами в зак-ві.

13. Сутність поетапного дослідження можливостей реалізації проекту створення інформаційної системи та структура підсумкової звітності.

Поетапне дослідження є попереднім дослідженням, що виконує роль стратегічної розвідки для подальшого фронту робіт.

Робота дослідників інформаційної системи містить:

· Вибір стратегії для планування системи,

· Вивчення здійсненності,

· Звіт за результатами досліджень

У зв’язку із обмеженням фінансових ресурсів та ресурсів персоналу розробка стратегічного курсу набуває характер регулярного планування, у процесі якого опрацьовуються нові схеми інформаційної системи – це дозволяє полегшити етап дослідження та формування нової інформаційної системи.

Вивчення здійснювати необхідно у звязку з тим, що у процесі створення ІС зазвичай потребують значних затрат часу та коштів, тому не бажано починати велику розробку, якщо не має впевненості у її здійсненні та у реальній можливості її завершення і позитивного впливу на рішення проблеми.

У процесі дослідження вивчаються інформаційні потреби кінцевих користувачів, необхідних початкових ресурсів, можливих поточних витрат. Збір даних про потреби проводиться за допомогою інтерв’ю, спостереження, анкет.опитувань. Підсумкові результати подаються у числовому або графічному вигляді,та відбиваються у заключному звіті. Звіт за результати досліджень містить витрати, план розробки інформаційної системи. У звіті надається комплексних огляд таких факторів:

· організаційна здійсненність;

· економічна здій.;

· операційна здійснен.

14. Призначення та характерні ознаки складових системного проектування та роль стандартів.

Головний документ, який повинні мати фахівці з обробки даних перед початком проектування, - це «Вимоги до системи». Розробка системних специфікацій є метою етапу системного проектування, а самі специфікації - його продуктом, який є основним документом для четвертого етапу, - впровадження нової ІС. Етап системного проектування завершується формуванням детального проекту ІС. Проект є серіями специфікацій і інструкцій користувачам.

Схема послідовностей кроків і зміст етапу системного проектування:

1) логічне проектування. Розробка логічних специфікацій по: введенню, обробці, виводу, зберіганню, управлінню даними.

2) фізичне проектування. Розробка детальних специфікацій по: інтерфейсу користувача, структурі БД, програмним модулям, персоналу, устаткуванню.

3) системні специфікації. Документування і передача детальних специфікацій кінцевим користувачам.

Типи і зміст специфікацій етапу «Системне проектування»:

1) специфікації призначеного для користувача інтерфейсу.

2) специф БД.

3) спец програмного забезпечення.

4) спец обладнання і засобів обслуговування.

5) спец персонала.

6) спец системної документації.

Неможливо створити велику, стійку, динамічну і ефективною ІС, не використовуючи стандартів відображення структури системи, технологій, алгоритмов.

Стандарт ISO/IEC 27001:2005 «Інформаційні технології. Методи захисту. Системи менеджменту захисту інформації. Вимоги», розроблений Міжнародною організацією по стандартизації, є частиною цілої серії стандартів, призначених для організацій, що мають на меті упровадити у себе систему менеджменту захисту інформації.

15. Сутність процесу практичного проектування прикладної інформаційної системи. Характеристика його складових.

Практичне проектування прикладної ІС може бути представлено як розробка трьох головних видів її елементів:

1) розробка інформаційного забезпечення. До початку розробки діалогів і прикладних програм повинні бути визначені, специфіковані і документовані логічні структури всіх об’єктів і її словник, а також логічні структури всіх інших файлів - це головна вимога системного проектування, оскільки в діалогах і програмах використовуються об’єкти БД і елементи додаткових файлів, які не створюються засобами СУБД. Проектування інформаційного забезпечення виявляє і документує три його головні стадії:

1. суть (об’єктів). Це працівники, робочі місця, предмети.

2. зв'язки об’єктів описують наявність певних відносин між різними елементами одного об’єктів або міжоб’єктами, а також кількісні особливості відносин.

3. правила інтеграції логічних елементів в окремі записи фіксуються в спеціальній таблиці відповідності записів і їх елементів.

2) розробка призначеного для користувача інтерфейсу фактично реалізує організаційну модель додатку, пов'язуючи її з інформаційним забезпеченням і програмним забезпеченням. Призначений для користувача інтерфейс моделює також відносини між користувачем і комп'ютерною системою через посредство готових екранних форм введення даних і виведення звітів. При проектуванні інтерфейсу розробляється ієрархічна структура діалогів, створюються переліки діалогів, кроків, використанихоб’єктів, фізичний вид кожного кроку діалогу.

3) розробка прикладного програмного забезпечення в даний час здійснюється в основному на логічному рівні, з використанням можливостей об’єктно-орієнтованих програмних мов четвертого покоління. Окрім програм розробляються також і процедури. Розробка програм і процедур міцно пов'язує призначений для користувача інтерфейс, інформаційне забезпечення, характеристики устаткування.

16. Сутність CASE-технології. Метод “сутність-зв’язок”, його застосування.

Ефективне документування ІС забезпечується тоді, коли її проектування ведеться з використанням комп'ютерів і спеціального програмного забезпечення, створеного для підтримки роботи проектувальників ІС. Документацію етапу проектування досить часто коректують на етапі впровадження системи, після тестування всіх її елементів.

CASE-технологія являє собою методологію проектування ІС, а також набір інструментальних засобів, що дозволяють у наочній формі моделювати предметну область, аналізувати цю модель на всіх етапах розробки і супроводу ІС і розробляти додатка відповідно до інформаційних потреб користувачів.

Екранні CASE-моделі дуже наочні. З використанням стандартних малюнків-шаблонів крок за кроком на екрані дисплея складається і розширюється модель наочної області з її елементами-образами: назва функції, символи користувача, документів, звітів, комп'ютера, БД, екрану, ліній зв'язку.

Проте по суті CASE-моделі глибоко абстрактні. Коли закінчаться бесіди системних аналітиків зі всіма користувачами, які самі побачили і підтвердили правильність сприйняття комп'ютером їх ділових функцій і зв'язків на інформаційному рівні, тоді CASE- генератор здатний генерувати високоякісну документацію системи по всіх її ресурсах: інформаційним, програмним, технічним, ресурсам персонала- для кожного автоматизованого робочого місця.

CASE-пакети перш за все являються інструментами системоаналітиків, проте біля них в процесі розробки і супроводу ІС зосереджуються зусилля і користувачів, і програмістів.

Після закінчення проектування і введення системи в експлуатацію, CASE-пакет використовується як інструмент супроводу ІС і її удосконалення впродовж всього життєвого циклу ІС.

CASE-технології органічно реалізують принцип системного підходу до розробки ІС в концепції мережі автоматизованих робочих місць кінцевих користувачів. Таким чином, CASE-технологія- головний практичний інструмент і хороший підсумок довгого наукового пошуку вдалих кібернетичних рішень в області розробки ІС.

3
Далее ⇒