Список використаних джерел. Підготовка курсової роботи потребує систематизації теоретичних знань і поєднання їх із практичними матеріалами
Структура роботи
Підготовка курсової роботи потребує систематизації теоретичних знань і поєднання їх із практичними матеріалами.
Рекомендується така структура курсової роботи:
· титульний аркуш;
· завдання до курсової роботи;
· зміст курсової роботи;
· вступ;
· розділи основної частини;
· висновки;
· список використаних джерел;
· додатки.
Титульний аркуш самостійної письмової наукової роботи студента має стандартний вигляд і представлений у додатку А.
Завдання до курсової роботи розміщується безпосередньо після титульного аркуша. Завдання видається студенту перед початком роботи на бланку і представлене в додатку Б.
Зміст включає найменування початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів, введення, висновків, списку використаних джерел, додатків (додаток В).
Вступ містить вихідні дані для виконання курсової роботи:
· актуальність теми дослідження. Шляхом критичного аналізу обґрунтувати актуальність вибраної теми. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми та необхідність її дослідження.
· мета та завдання дослідження. Подається формулювання мети, досягнення якої дозволить вирішити науково-практичну задачу дослідження, забезпечує певний внесок у теорію і практику маркетингу. Мета дослідження дає уявлення про результати, які мають бути отримані і обґрунтовані в роботі.
Мета роботи конкретизується в її основних завданнях - локальних, чітких питаннях, на які необхідно відповісти в окремих главах наукової роботи. Всі завдання дослідження мають бути підпорядковані меті дослідження і сприяти її досягненню. Кількість дослідницьких завдань визначається відповідно до логіки наукового дослідження.
Зміст і характер завдань залежать від специфіки роботи, але найчастіше одні завдання передбачають вивчення природи, структури, законів функціонування або розвитку об’єкта, інші - розкриття способів його удосконалення, а треті - розробку практичних рекомендацій.
Завданняоформлюються у формі перерахування із вживанням слів: проаналізувати ..., розробити ..., узагальнити ..., виявити ..., довести ..., впровадити ..., показати ..., виробити ..., знайти ..., вивчити ..., визначити ..., описати ..., встановити ..., зʼясувати ..., дати рекомендації ..., встановити взаємозвʼязок ..., зробити прогноз … і т. п.
· Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт — це процес або явище щодо проблемної ситуації, вибраний для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямовано основну увагу студента, оскільки предмет дослідження визначає назву теми роботи, зазначеної на титульному аркуші.
· Методи дослідження. Дають перелік використаних методів дослідження (загальнонаукових, теоретичних і емпіричних) для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати методи необхідно з урахуванням до змісту роботи, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Методи дослідження перераховуються і описуються за видами: окремо - методи збору, окремо - методи аналізу даних.
Основна частина курсової роботи. Складається з розділів, підрозділів, у яких викладається зміст наукового дослідження. Кількість структурних частин основної частини роботи має бути адекватною для повного і професійного висвітлення теми дослідження.
Структура курсової роботи є те, що теоретична частина має передувати методичним або емпіричним компонентам курсової роботи.
Мета теоретичного розділу курсової роботи - обґрунтування теоретичної бази вирішення наукової або науково-практичної задачі, якій присвячена робота. Обґрунтування вибору наукової задачі передбачає, по-перше, опис самої проблемної ситуації, по-друге, умов, за яких вона виникає, по-третє, критичний аналіз існуючих способів її вирішення.
Перший розділ наукової роботи має бути присвячений розгляду термінологічної бази дослідження; формуванню та ідентифікації основних категорій термінів, до яких звертаються в роботі; поглибленому аналізу наукової літератури з предмету дослідження; обґрунтуванню власних точок зору про предмет дослідження, про науково-практичну задачу, що розвʼязується.
Мета методико-аналітичних розділів - опис методик і показників вивчення предмета дослідження, обґрунтування методів вирішення поставлених завдань, їх порівняльна оцінка. В ході виконання нетеоретичної частини роботи виконується ситуаційний аналіз предмета дослідження, наводяться правові та етнічні обмеження, демонструються можливості сучасних технологій. Важливим етапом аналітичної роботи є критичний розгляд прикладів застосування описаного наукового інструментарію в зарубіжній та українській практиці. Студент обов'язково повинен проаналізувати:
· аналіз ринку або галузі, в якій працює підприємство, в межах, певної області, України або кількох країн.
· аналіз макросередовища підприємства, основних груп взаємодії.
· аналіз мікросередовища підприємства.
Зміст основної частини має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати. Будь-яка наукова робота - це не сума її складових частин, важливий і логічний зв'язок у роботі від її першого речення до останнього.
Висновки
У висновках викладаються найважливіші наукові та практичні результати, одержані в результаті дослідження. За змістом висновки мають бути пов’язані зі структурою роботи і випливати із завдань дослідження.
Висновки мають бути стислими та повною мірою відображати матеріал, викладений у курсовій роботі.
Список використаних джерел
Список літератури містить усі джерела інформації, що використовувалися при написанні курсової роботи.
Додатки
За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:
• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
• таблиці допоміжних цифрових даних;
• протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
• інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблені у процесі виконання роботи;
• ілюстрації допоміжного характеру.
5. Загальні положення щодо оформлення курсової роботи
Курсова робота має бути виконана й оформлена з додержанням вимог до наукових робіт. Оптимальний обсяг курсової роботи - 30–35 друкованих сторінок, список використаної літератури - близько 20 джерел, у тому числі (орієнтовно):
• вступ - до 3 сторінок;
• перший розділ - до 15 сторінок;
• другий розділ - до 15 сторінок;
• висновки і пропозиції - до 3 сторінок.
Обов’язковою вимогою до курсової роботи є написання її державною мовою, за винятком списку використаної літератури, де використане джерело записується мовою видання. Цитати з цих джерел наводяться в тексті виключно українською мовою.
Текст курсової роботи набирається на комп’ютері на одному звороті аркуша білого паперу формату А4 (210 × 297 мм). Сторінки обмежуються полями: ліве - 25 мм, верхнє та нижнє - 20, праве - 10 мм. Відстань між заголовком і текстом - 15–20 мм. Шрифт - чорного кольору. Щільність тексту однакова в усій роботі. Сторінка має містити не менше 28–30 рядків по 57–60 знаків у кожному (з урахуванням інтервалів).
Рекомендована гарнітура — Times New Roman, кегль — 14, інтервал між рядками — 1,5.
Курсова робота має бути надрукована чітко, без помилок і виправлень. Текст курсової роботи може ілюструватися кресленнями, рисунками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами та таблицями.
Курсова робота починається з титульної сторінки за формою, наведеною в додатку. Вона є першою сторінкою курсової роботи, яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Далі номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркуша. За титульною сторінкою наводяться послідовно зміст, вступ, розділи в порядку подання, висновки, список використаних джерел, додатки. Всі вони починаються з нової сторінки, а кожен з підрозділів — після закінчення попереднього.
Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік можна дати окремим списком перед вступом. Перелік друкується двома колонками, де ліворуч за абеткою наводять, наприклад, скорочення, праворуч — їх детальну розшифровку.
Якщо в курсовій роботі вжито спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту.
Заголовки підрозділів друкуються малими літерами (крім першої великої) з абзацу. В кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Наприклад:
Розділ 1
Теоретичні основи маркетингу відносин
[вільний рядок]
1.1. Сутність та характеристика маркетингу відносин
[вільний рядок]
1.1.1. Сутність маркетингу відносин….
Нумерація розділів та підрозділів. Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок розділу.
Параграфи нумеруються в межах кожного розділу. Номер параграфа складається з номера розділу і порядкового номера параграфа, між ними ставиться крапка. Позначку параграфа (§) в роботах не використовують. У кінці номера параграфа має стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій параграф другого розділу). У тому самому рядку дається заголовок параграфа.
Порядок посилань на літературні джерела. Посилання на літературні джерела в тексті наводяться у квадратних дужках []. Це може бути посилання на джерело в цілому або на джерело із зазначенням конкретної сторінки.
Наприклад:
«Тіньовий сектор економіки України у 1999 р. становив 47 % [3, с. 453]».
«Мікроекономічні наслідки девальваційного шоку для України розглянуті Ю. Біленком у статті [1]».
«Мікроекономічні наслідки девальваційного шоку для України розглянуто у працях Ю. Біленка та М. Павловського [1; 6, с. 114–165]».
«Проблеми сучасних міжнародних відносин розглядаються у працях [1; 2; 7]».
«Проблеми сучасних міжнародних відносин розглядаються у працях [1–7]».
Цифри у квадратних дужках відповідають порядковому номеру джерела у списку використаних джерел.
Зміст. Зміст відповідає плану курсової роботи. Єдиною відмінністю є зазначення номерів сторінок. Вказується лише номер початкової сторінки пункту плану.
Оформлення ілюстрацій, таблиць, формул, списку використаних джерел, додатків
Ілюстрації
До ілюстрацій належать креслення, рисунки, схеми, фотографії, графіки, діаграми.
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (текст під рисунком). Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід наводити в роботі безпосередньо після тексту за першою згадкою або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації. Ілюстрацію, більшу за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крапка.
Наприклад:
Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу)
Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ним. Якщо в курсовій роботі один рисунок, то його нумерують за загальними правилами.
Наприклад:
Рис. 1.2. Елементи маркетингового навколишнього середовища підприємства
Таблиці
У таблицях наводяться цифрові дані. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва і слово «Таблиця» починаються з великої літери.
Слово «Таблиця» друкують праворуч. Назви не підкреслюють. Заголовки колонок мають починатися з великих літер, підзаголовки - з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Висота рядків - не менше 8 мм. Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці не включають.
Приклад побудови таблиці:
Назва таблиці
Таблиця 1
| Назва колонки | Назва графи | Заголовки і підзаголовки граф (гр. 1–4) | |||
| А | Б | ||||
| Назва (зміст) рядка |
Таблицю розміщують після першого згадування у тексті так, щоб її можна було читати без повороту опалітуреного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. В такому разі зазначають: Продовження табл. Таблицю з великою кількістю колонок можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.
Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться риска (–).
На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».
Формули
Формули і рівняння треба виділяти з тексту вільними рядками та позначати певним номером, написаним у лапках.
Наприклад:
Тр = Код • Цод, (3.1.),
де Тр — товарообіг роздрібний; Код — кількість проданих одиниць товару; Цод — ціна одиниці товару.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба наводити безпосередньо під формулою у послідовності, наведеній у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Вище і нижче від кожної формули потрібно залишити пробіл. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (×) і ділення (:).
Формули (якщо їх більше ніж одна) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (3.1)».