Реактивна потужність за першою гармонікою Q(1) або за Емануелем
. (3.3)
Це поняття запропоновано Емануелем [26], який при цьому виходив з випадку синусоїдної напруги і несинусоїдного струму. Він також вважав, що реактивна потужність вищих гармонік належить до додаткової потужності D, яку визначив як
(3.4)
де для активної потужності Р автор[26] запропонував вираз
, (3.5)
що, істотно, є слушним для синусоїдної напруги джерела і спірним – для несинусоїдної. В (3.5) і далі величина j(k) – кут зсуву за фазою між k-ми гармоніками напруги і струму.
3.2. Реактивна потужність за Будеану QВ
Реактивна потужність за Будеану QВ, як сума реактивних потужностей усіх гармонік [25]:
(3.6)
Запроваджуючи потужність QВ, К. Будеан виходив із класичних визначень активної
(3.7)
і повної
(3.8)
потужностей кіл НЕВ. Останнє й стало причиною введення додаткової потужності – потужності спотворення
(3.9)
як нев’язки між квадратом повної і сумою квадратів активної та реактивної потужностей. У результаті вивчення причин виникнення потужності спотворення К. Будеану прийшов до висновку, що Т збільшує повну потужність S і зменшує коефіцієнт потужності на іншій фізичній основі, ніж реактивна потужність, і що шляхи компенсації QВ неможна застосовувати для компенсації потужності спотворення.
3.3. Реактивна потужність Фризе[27]
(3.10)
яку фізично можна представити як потужність, середнє значення якої за період дорівнює нулю і яка відповідає енергії, яка коливається між джерелом і приймачем. При визначенні P і QФ автор виходив із розкладання струму 
на дві ортогональні складові 
, одна з яких ІР знаходиться в фазі з напругою і визначає Р 
, а інша IQ – ортогональна до 
і визначає QФ 
. Тобто реактивна потужність Фризе показує ступінь відхилення діючого значення струму від його мінімально можливої величини при заданій напрузі джерела u(t) і активній потужності Р, яка передається в навантаження.
Із порівняння виразів (3.6) і (3.10) випливає, що реактивна потужність за Будеану QВ враховує лише ту частину консервативного процесу, яка обумовлює перекривання спектрів гармонік напруги і струму з урахуванням кута зсуву фаз між ними.
3.4. Реактивна потужність за Шефердом і Закікхані,[35,36]
(3.11)
Строго кажучи QSZ вираз (3.11) неможна назвати реактивною потужністю, хоча автори і назвали її істиною повною реактивною потужністю, бо, як вони вважають, можна гіпотетично вводити і розглядати будь-які складові повної потужності (а не обов’язково тільки реактивну і спотворення), головне – щоб компенсація цих складових дозволяла одержувати максимально можливе значення коефіцієнта потужності.