Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО

Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) мають на увазі ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливає на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних і відбудовних робіт. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає рішення наступних завдань:

- визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного устаткування або ємностей для зберігання ХНР, за метеоданими;

- визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваним значенням доз поразки;

- визначення площі поразки ХНР;

- визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта і тривалості вражаючої дії ХНР;

- визначення можливої поразки людей, що перебувають в осередку зараження;

- порядок нанесення зон поразки на карти і схеми.

При оцінці хімічної обстановки варто дотримуватися вимог, викладених у керівному документі РД 52.04.253-90 «Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті», а також наказу № 73/82/64/122 від 27.03.2001 р. Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і ін.

Дійсна методика дозволяє здійснювати прогнозування масштабів зон зараження при аваріях на технологічних ємностях і сховищах, при транспортуванні залізничним, трубопровідним і іншим видами транспорту, а також у випадку руйнування хімічно небезпечних об'єктів.

Методика поширюється на випадок викиду ХНР в атмосферу в газоподібному, пароподібному або аерозольному стані.

Масштаби зараження ХНР залежно від їхньої фізичної властивостей і агрегатного стану розраховуються для первинної і вторинної хмари:

- для зріджених газів - окремо для первинного і вторинного;

- для стиснених газів - тільки для первинного;

- для отрутних рідин, що киплять вище температури навколишнього середовища, - тільки для вторинного.

Вихідними даними для прогнозування масштабів зараження ХНР є:

- загальна кількість ХНР на об'єкті і дані про розміщення їхніх запасів у технологічних ємностях і трубопроводах;

- кількість ХНР, викинутих в атмосферу і характер їхнього розливу на поверхні, що підстилає («вільно», «у піддон» або «в обвалування»);

- висота піддона або обвалування складських ємностей;

- метеорологічні умови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгера), ступінь вертикальної стійкості повітря.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок виробничих аварій у якості вихідних даних рекомендується приймати: викид ХНР (Q₀) – кількість ХНР у максимальній по обсязі одиничної ємності (технологічної, складський, транспортної і ін.), метеорологічні умови – інверсія, швидкість вітру 1 м/с.

Для прогнозу масштабів зараження безпосередньо після аварії повинні братися конкретні дані про кількість викинутого (розлитого) ХНР і реальні метеоумови.

Зовнішні границі зони зараження ХНР розраховуються по граничної токсодозі при інгаляційному впливі на організм.

ЛЕКЦІЯ 10

«РАДІАЦІЙНО-ХІМІЧНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

· Загальні положення

· Організація дозиметричного і хімічного контролю

· Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію

· Засоби індивідуального захисту від ХНР

Загальні положення

1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення осередків радіаційного і хімічного забруднення і проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розробка і впровадження типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту, організацію і проведення спеціальної і санітарної обробки.

2. Радіаційний і хімічний захист забезпечується шляхом здійснення наступних заходів:

- завчасне накопичення і підтримування в постійній готовності засобів радіаційного і хімічного захисту, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано відповідно зон можливої поразки;

- своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення і оцінки масштабів і наслідків аварій, руйнувань на радиаційно і хімічно небезпечних об'єктах;

- створення уніфікованих засобів захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

- надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів радіаційного і хімічного захисту;

- розробка типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення місцевості;

- завчасне встаткування радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки одягу, майна і транспортних засобів, а також санітарної обробки населення, що постраждало внаслідок НС;

- розробка загальних критеріїв, методів і методик спостереження по оцінці радіаційної і хімічної обстановки.

Організація дозиметричного і хімічного контролю

Дозиметричний контроль включає:

- контроль опромінення;

- контроль радіоактивного зараження.

Контроль опромінення проводиться з метою одержання даних при поглинанні дози радіації для первинної діагностики. Для виміру частки опромінення використають дозиметри. Контроль опромінення людей розділяється на дві групи: груповий і індивідуальний.

При груповому контролі один дозиметр видається на групу людей (бригаду, ланку), або проводиться розрахунковим методом за допомогою формули:

Д = Рср * Т/Косл

де Д-поглинена доза

Рср –середній рівень радіації (визначається приладом)

Косл–коефіцієнт ослаблення захисного спорудження

При індивідуальному контролі дозиметр видається кожному працівникові. Цей метод застосовується у випадках неможливості використання групового методу.

Для обліку поглинених доз опромінення ведуться наступні документи дозиметричного контролю: відомість видачі вимірників дози і показників; журнал контролю опромінення; картка обліку доз опромінення; журнал відбору і здачі проб (тільки в службах і штабах ЦО); повідомлення про працездатність і зараження людей, техніки і ін.

Припустимі дози опромінення становлять:

а) у воєнний час:

- при одноразовому опроміненні (до 4 діб) – 50 Р;

- при багаторазовому опроміненні за 30 діб. - 100 Р;

за 3 міс. - 200 Р;

за 1 рік - 300 Р;

б) у мирний час:

- у нормальних умовах для населення за 1рік – 0,5 Р;

- для персоналу в нормальних умовах за 1 рік – 5 Р;

- для населення аварійне опромінення за 1рік – 10 Р;

- для персоналу аварійне опромінення за 1 рік – 25 Р.

Перевищення допустимої дози опромінення: для населення 1м3в (мілізиверт)/рік; для персоналу не більше 20м3в/рік;

Структура дози опромінення поглиненої в рік виглядає в такий спосіб: природне тло – 200 мР; медична радіодіагностика – 150 мР; будівельні матеріали – 100 мР; додаткові джерела опромінення - 50 мР.

Природне радіаційне тло обумовлене космічним випромінюванням і радіоактивними природними речовинами. Інтенсивність космічного випромінювання залежить від висоти над рівнем моря і сонячною активністю. Земним джерелом є природні радіонукліди, що удержуються в речовинах, які людина використає в повсякденній діяльності. Природне радіаційне тло для України становить 0,01-0,03 мР/год.

Контроль радіоактивного зараження здійснюється з метою визначення ступеня забруднення радіоактивними речовинами людей, тварин, а також техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу і інших об'єктів. Ступінь радіоактивного зараження визначається шляхом вимірів потужності експозиційної зони випромінювання від цих об'єктів приладами (ДП-5, ИМД-21 і ін.) і порівнянням їх з нормою.

Хімічний контроль здійснюється з метою визначення наявності і ступеня зараження ОР, ХНР людей, тварин, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу і ін. Контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки (ВПХР, ППХР, ПХР-МВ), а також користуються хімічними лабораторіями (ПХЛ - 54, ПХЛ - ЛБ).

Якщо немає можливості визначити ОР або ХНР- відбирається проба і направляється на аналіз у СЕС.

Відповідальність за відбір проб контролю покладає:

- у містах і районах – на начальників штабів і служб ГЗ міст, районів, командирів територіальних формувань ГЗ;

- на ОГД - на начальників штабів і служб ГЗ і командирів об'єктових формувань;

На об'єктах розробляється наказ по організації дозиметричного і хімічного контролю, у якому визначається:

1. Порядок забезпечення технічними засобами контролю.

2. Організація видачі засобів контролю.

3. Облік доз навчання і контролю забруднення РР, ОР, ХНР.

4. Обов'язки посадових осіб по веденню контролю.