Способи надання першої допомоги 4 страница

 


Таблиця В. 1 - Характеристика ХНР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження

№ п/п ХНР Щільність ХНР, т/м3 Темпер. кипін., 0С Порог. токсодоза ((мгххв.)/л Значення допоміжних коефіцієнтів
К1 К2 К3 К7 для температури повітря (0С)
газ рідина - 40 - 20
Акролеїн - 0,839 52,7 0,2 0,013 3,0 0,1 0,2 0,4 2,2
Аміак - зберігання: - - під тиском   - - ізотермічне     0,0008   -     0,681   0,681     -33,42   -33,42           0,18   0,01     0,025   0,025     0,04   0,04     0 0,9 0 0,9     0,3 1     0,6 1     1 1     1,4 1
Ацетонітрил - 0,786 81,6 21,6** 0,004 0,028 0,02 0,1 0,3 2,6
Ацетонціангідрин - 0,932 1,9** 0,002 0,316 0,3 1,5
Водень миш'яковистий 0,0035 1,64 -62,47 0,2** 0,17 0,054 3,0 0,3 0,5 0,8 1 1,2
Водень фтористий - 0,989 19,52 0,028 0,15 0,1 0,2 0,5
Водень хлористий 0,0016 1,191 -85,10 0,28 0,037 0,30 0,4 0,6 0,8 1 1,2
Водень бромистий 0,0036 1,490 -66,77 2,4* 0,13 0,055 0,25 0,3 0,5 0,8 1 1,2
Водень ціаністий - 0,687 25,7 0,2 0,026 3,0 0,4 1,3
Діметиламін 0,0020 0,680 6,9 1,2* 0,06 0,041 0,5 0 0,1 0 0,3 0 0,8 1 2,5
Метиламін 0,0014 0,699 -6,5 1,2* 0,13 0,034 0,5 0 0,3 0 0,7 0,3 1 1,8
Мітив бромистий - 1,732 3,6 1,2* 0,04 0,039 0,5 0 0,2 0 0,4 0 0,9 1 2,3
Мітив хлористий 0,0023 0,983 -23,76 10,8** 0,125 0,044 0,056 0 0,5 0,1 0,6 1 1,5
Метилакрилат - 0,953 80,2 6* 0,005 0,1 0,1 0,2 0,4 3,1

 

Продовження таблиці В. 1

№ п/п ХНР Щільність ХНР, т/м3 Темпер. кипін., 0С Порог. токсодоза ((мгххв)/л Значення допоміжних коефіцієнтів
К1 К2 К3 К7 для температури повітря (0С)
газ рідина - 40 - 20
Метилмеркаптан - 0,867 5,95 1,7** 0,06 0,043 0,353 0 0,1 0 0,3 0 0,8 1 2,4
Нітрил акрилової кислоти - 0,806 77,3 0,75 0,007 0,80 0,04 0,1 0,4 2,4
Оксиди азоту - 1,491 21,0 1,5 0,040 0,40 0,4
Окисел етилену - 0,882 10,7 2,2** 0,05 0,041 0,27 0 0,1 0 0,3 0 0,7 1 3,2
Сірчистий ангідрид 0,0029 1,462 -10,1 1,8 0,11 0,049 0,333 0 0,2 0 0,5 0,3 1 1,7
Сірководень 0,0015 0,964 -60,35 16,1 0,27 0,042 0,036 0,3 0,5 0,8 1 1,2
Соляна кислота (концентр.) - 1,198 - 0,021 0,30 0,1 0,3 1,6
Сірковуглець - 1,263 46,2 0,021 0,013 0,1 0,2 0,4 2,1
Триметиламин - 0,671 2,9 6* 0,07 0,047 0,1 0 0,1 0 0,4 0 0,9 1 2,2
Формальдегід - 0,815 -19,0 0,6* 0,19 0,034 1,0 0 0,4 0 0,5 1 1,5
Фосген 0,0035 1,432 8,2 0,6 0,05 0,061 1,0 0 0,1 0 0,3 0 0,7 1 2,7
Фтор 0,0017 1,512 -188,2 0,2* 0,95 0,038 3,0 0,7 0,8 0,9 1 1,1
Фосфор трихлористий - 1,570 75,3 0,010 0,2 0,1 0,2 0,4 2,3

 


Продовження таблиці В. 1

№ п/п ХНР Щільність ХНР, т/м3 Темпер. кипін., 0С Порог. токсодоза ((мгххв)/л Значення допоміжних коефіцієнтів
К1 К2 К3 К7 для температури повітря (0С)
газ рідина - 40 - 20
Фосфору хлороокис - 1,675 107,2 0,06* 0,003 10,0 0,05 0,1 0,3 2,6
Хлор 0,0032 1,553 -34,1 0,6 0,18 0,052 1,0 0 0,9 0,3 0,6 1 1,4
Хлорпікрин - 1,658 112,3 0,02 0,002 30,0 0,03 0,1 0,3 2,9
Хлорциан 0,0021 1,220 12,6 0,75 0,04 0,048 0,80 0 0 0 0,6 1 3,9
Етиленимін - 0,838 55,0 4,8 0,009 0,125 0,05 0,1 0,4 2,2
Етиленсульфід - 1,005 55,0 0,1* 0,013 6,0 0,05 0,1 0,4 2,2
Етилмеркаптан - 0,839 2,2** 0,028 0,27 0,1 0,2 0,5 1,7

 

Примітки:

1. Щільність газоподібних ХНР в графі 3 приведені для атмосферного тиску. При тиску в місткості, відмінному від атмосферного, щільність визначена шляхом множення графи 3 на значення тиску (у атмосферах).

2. Значення К7 в графах 10 - 14 в чисельнику приведені для первинної хмари, в знаменнику - для вторинної хмари.

3. У графі 6 чисельних значень токсодоз, помічені, визначені орієнтовно по співвідношенню:

,

де Д - токсодоза, (мгххв)/л;

ПДКР.З. - ГДК робочої зони, міліграм/л;

К = 5 для дратівливих газів (помічені однією зірочкою),К = 9 для усіх інших отрут (помічені двома зірочками).

4. Значення К1 для ізотермічного зберігання аміаку наведено для випадку розливу (викиду) в піддон.

Таблиця Г. 1 - Значення коефіцієнта К4 залежно від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с
К4 1,33 1,67 2,0 2,34 2,67 3,0 3,34 3,67 4,0 5,68

 


 

Таблиця Д.1 - Швидкість (км/год) перенесення переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру

Стан атмосфери (міра вертикальної стійкості) Швидкість вітру, м/с
Інверсія - - - - - - - - - - -
Ізотермія
Конвекція                      

 

Таблиця Ж.1 - Коефіцієнт захищеності виробничого персоналу від ХНР при використанні різних укриттів і засобів індивідуального захисту

Місце перебування або вживані засоби захисту Час перебування, години
0,25 0,5 3 - 4
Відкрито на місцевості
У транспорті 0,95 0,75 0,41 - -
У виробничих приміщеннях з коефіцієнтом кратності повітрообміну : 0,5 1,0 2,0     0,97 0,67 0,18     0,87 0,52 0,08     0,68 0,30 0,04     0,38 0,13     0,09
У притулках: - - з режимом регенерації повітря - - без режиму регенерації повітря          
У засобах індивідуального захисту органів дихання (промислові протигази) 0,95 0,8 0,5

_____________________________

Примітка: Промислові протигази використовуються виробничим персоналом при роботі усередині будівлі і при виході з осередку ураження


Таблиця К.1 - Середні значення коефіцієнтів захищеності (Кзах) міського і сільського населення з урахуванням його перебування в житлових і виробничих будівлях, транспорті і відкрито на місцевості

Час доби, годин від і до Міське населення Сільське населення
Час, що пройшов після початку дії ХНР
15 хв 30 хв 1 година 2 години 3-4 години 15 хв 30 хв 1 година 2 години 3-4 години
А. В умовах повсякденної діяльності (населення не оповіщене про небезпеку)
1.01-6.00 0,95 0,89 0,76 0,36 0,09 0,72/0,87 0,69/0,84 0,60/0,72 0,28/0,33 0,07/0,15
6.01-7.00 0,84 0,72 0,64 0,29 0,07 0,39/0,59 0,37/0,57 0,32/0,48 0,15/0,23 0,10/0,05
7.01-10.00 0,64 0,54 0,35 0,13 0,02 0,24/0,24 0,23/0,23 0,20/0,20 0,10/0,10 0,02/0,02
10.01-13.00 0,69 0,58 0,37 0,15 0,03 0,19/0,19 0,18/0,18 0,16/0,16 0,08/0,8 0,02/0,02
13.01-15.00 0,72 0,64 0,47 0,20 0,04 0,17/0,24 0,14/0,23 0,12/0,20 0,06/0,10 0,02/0,02
15.01-17.00 0,69 0,58 0,37 0,15 0,03 0,15/0,48 0,14/0,46 0,12/0,40 0,06/0,19 0,02/0,05
17.01-19.00 0,69 0,62 0,47 0,19 0,04 0,19/0,59 0,18/0,57 0,16/0,48 0,08/0,23 0,02/0,05
19.01-1.00 0,88 0,82 0,67 0,3 0,07 0,48/0,78 0,46/0,73 0,40/0,64 0,19/0,30 0,05/0,07
Б. В умовах надзвичайної ситуації (населення оповіщене про небезпеку)
1.01-6.00 0,95 0,89 0,20 0,36 0,09 0,78/0,87 0,73/0,85 0,64/0,74 0,30/0,35 0,08/0,09
6.01-7.00 0,93 0,87 0,74 0,65 0,10 0,50/0,81 0,48/0,77 0,42/0,67 0,21/0,20 0,07/0,08
7.01-10.00 0,78 0,68 0,49 0,22 0,06 0,89/0,39 0,37/0,37 0,32/0,32 0,15/0,15 0,04/0,04
10.01-13.00 0,79 0,67 0,47 0,21 0,04 0,33/0,33 0,31/0,31 0,27/0,27 0,13/0,13 0,13/0,13
13.01-15.00 0,83 0,74 0,56 0,25 0,05 0,31/0,39 0,30/0,37 0,26/0,32 0,12/0,15 0,03/0,04
15.01-17.00 0,79 0,69 0,49 0,22 0,04 0,31/0,59 0,30/0,57 0,26/0,48 0,12/0,23 0,05/0,05
17.01-19.00 0,86 0,78 0,63 0,28 0,06 0,35/0,66 0,38/0,62 0,29/0,55 0,14/0,26 0,03/0,04
19.01-1.00 0,91 0,85 0,71 0,34 0,09 0,59/0,81 0,57/0,77 0,48/0,57 0,23/0,32 0,07/0,6

Примітки:

1. Для сільського населення в чисельнику вказано значення Кзах на період ведення з/х робіт, в знаменнику - на зимовий період.

2. При визначенні кількості уражених від первинної хмари використовується Кзах на 15 і 30 хв.

 


Таблиця Л.1 - Характеристика структури уражених (у %)

Найменування ХНР Характер поразок
смертельні важкій і середній мірі легкій мірі порогові
Аміак

__________________________

Примітка: По інших ХНР структура уражених орієнтовно така ж.


ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

 

ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ І

НОРМ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

 

Іонізуючі випромінювання

 

Іонізуючим називають будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.

Іонізуюче випромінювання викликає в організмі ланцюжок оборотних і незворотних змін. Пусковим механізмом дії є процеси іонізації і збудження атомів і молекул в тканинах. Дисоціація складних молекул в результаті розриву хімічних зв'язків - пряма дія радіації. Істотну роль у формуванні біологічних ефектів грають радіаційно-хімічні зміни, обумовлені продуктами радіолізу води. Порушуються обмінні процеси, сповільнюється і припиняється зростання тканин, виникають нові хімічні сполуки, не властиві організму. Це призводить до зміни діяльності окремих функцій і систем організму.

Іонізуюча радіація при дії на організм людини може викликати два види ефектів : детерміновані порогові ефекти (променева хвороба, променевий опік, променева катаракта, променеве безпліддя, аномалії в розвитку плоду та ін.) і стохастичні (імовірнісні) безпорогові ефекти (злоякісні пухлини, лейкоз, спадкові хвороби).

Міра дії радіації залежить від того, є опромінення зовнішнім або внутрішнім. Внутрішнє опромінення можливе при вдиханні, заковтуванні радіоізотопів і проникненні їх в організм через шкіру. Деякі речовини поглинаються і накопичуються в конкретних органах, що призводить до високих локальних доз радіації. Кальцій, радій, стронцій і інші накопичуються в кістках, ізотопи йоду викликають ушкодження щитовидної залози, рідкоземельні елементи - переважно пухлини печінки. Рівномірно розподіляються ізотопи цезію, рубідію, викликаючи пригноблення кровотворення, атрофію сім’яників, пухлини м'яких тканин.

 

Класифікація іонізуючих випромінювань

 

Іонізуюче випромінювання розділяється на:

- - гамма-випромінювання - електромагнітне (фотонне) випромінювання, що випромінюється при ядерних перетвореннях або при анігіляції часток;

- - характеристичне випромінювання - фотонне випромінювання з дискретним спектром, що випромінюється при зміні енергетичного стану ядра;

- - гальмівне випромінювання - фотонне випромінювання з безперервним спектром, що випромінюється при зміні кінетичної енергії заряджених часток.Гальмівне випромінювання виникає в середовищі, що оточує джерело бета-випромінювання, в рентгенівських трубках, прискорювачах електронів і тому подібне;

- - рентгенівське - сукупність гальмівного і характеристичного випромінювань;

- - корпускулярне випромінювання - іонізуюче випромінювання, що складається з часток з масою спокою, відмінною від нуля (альфа - і бета-часток, протонів, нейтронів та ін.).

Ультрафіолетове випромінювання і видиме світло не відносяться до іонізуючих випромінювань.

 

Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання

 

Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання здійснюються Нормами радіаційної безпеки і Гігієнічними нормами.

Відповідно до нормативної документації усе населення розділяється на три категорії:

- - категорія А - персонал (професійні працівники) - особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань;

- - категорія Б - обмежена частина населення - особи, які не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розміщення робочих місць можуть піддаватися дії радіоактивних речовин і інших джерел випромінювання, що використовуються в установах і (чи) видаляються в зовнішнє середовище з відходами;

- - категорія В - решта населення області, країни.

Радіаційна безпека встановлюють поняття "критичний орган" - орган, тканину, частину тіла або усе тіло, опромінення якого в цих умовах заподіює найбільший збиток здоров'ю цієї особи або його потомства. Критичні органи розділяють на групи, що розрізняються по радіочутливості. Визначені наступні групи критичних органів :

- - І група - усе тіло, гонади, червоний кістковий мозок;

- - ІІ група - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, бруньки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока і інші органи за винятком тих, які відносяться до І і ІІІ груп;

- - ІІІ група - шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, кісточки і стопи.

Дози і рівні радіації

 

Мірою вражаючої дії радіації є доза опромінення. Для обліку особливостей джерел радіації і їх дії на різні об'єкти використовують деякі різновиди дози опромінення.

Експозиційна доза характеризує здатність гамма- і рентгенівського випромінювання іонізувати довкілля. Експозиційна доза визначається тільки для повітря. У практичному застосуванні використовуються позасистемні одиниці виміру експозиційної дози : Р (рентген), мР (мілірентген), мкР (мікрорентген).

Еквівалентна доза - поглинена доза в органі або тканині D, помножена на відповідний коефіцієнт якості для цього випромінювання Q.

 

, (1)

 

Одиницею виміру еквівалентної дози є Дж/кг, що має спеціальне найменування зиверт (Зв).

Коефіцієнт якості Q - безрозмірний коефіцієнт, що визначає залежність несприятливих біологічних наслідків опромінення людини в малих дозах від повної ЛПЕ випромінювання.

ЛПЕ (чи LΔ) - лінійна передача енергії заряджених часток в середовищі, тобто середня енергія , що втрачається часткою в середовищі при зіткненнях з передачею енергії менше Δ, на малому відрізку шляху :

 

LΔ= (dE/dl)Δ (2)

 

Середній коефіцієнт якості Q при декількох компонентах випромінювання з різною якістю визначається з вираження

 

, (3)

 

де D - поглинена доза, тобто середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі, :

 

або (4)

 

 

У таблиці 11.1 приведені значення коефіцієнта якості для різних видів випромінювання.

 

Таблиця 11.1 - Значення коефіцієнта якості Q

№ п/п Вид випромінювання Значення Q
Рентгенівське і гамма-випромінювання
Електрони і позитрони, бета-випромінювання
Протони з енергією менше 10 МеВ
Нейтрони з енергією менше 0,02 МеВ
Нейтрони з енергією 0,1-10 МеВ
Альфа-випромінювання з енергією менше 10 МеВ
Важкі ядра віддачі

 

Розрізняють наступні дози і рівні опромінення :

- - поглинена доза D - середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі D=dE/dm. Одиниця поглиненої дози грей (Гр), дорівнює 1 джоулю на килограм (Дж/кг);

- - гранично допустима доза (ГДД) - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке при рівномірній дії в течії 50 років не викличе в стані здоров'я персоналу (категорія А) несприятливих змін, що виявляються сучасними методами; ГДД є основною дозовою межею для осіб категорії А;

- - межа дози (МД) - гранична еквівалентна доза за рік для обмеженої частини населення (категорії Б); межа дози встановлюється менше ГДД для запобігання необгрунтованому опроміненню цього контингенту людей і є основною дозовою межею для осіб категорії В;