РОЗДІЛ ІІ. Історико-географічна експедиція

«Історія міст і сіл України»

 

Ще напередодні проголошення незалежності України виразно постала потреба в перевиданні створеної в 60–70-і роки минулого століття 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР». Залишаючись невичерпним історичним джерелом, вершиною краєзнавчого руху радянських часів, видатним подвигом 100-тисячного колективу авторів, багатотомник має низки недоліків – «родимих плям» своєї доби.

Ідеологічні застороги не дали можливості зафіксувати в цій фундаментальній праці альтернативних поглядів на Київську Русь, козацьку добу, національно-визвольні змагання 1917–1920 рр. «За кадром» залишилися негативні явища, що мали місце під час колективізації, замовчувались голодомор, репресії, атеїстична агресивність режиму. Однобоко висвітлені й події Другої світової війни. Не залучений до обігу цілий ряд архівних джерел, праць українських істориків із західної діаспори. Є потреба продовжити історію населених пунктів у часовому вимірі й провести через 70-80 роки минулого століття – час гальмування, застою, 90-і XX – початок XXI ст. – перехідний період в історії не залеж–ної України. Навіть колишній голова Головної редакційної колегії «Історії міст і сіл Української РСР», нині голова Національної спілки краєзнавців України академік Національної академії наук України П.Т. Тронько визначає «найпріоритетнішим, найголовнішим завданням нашої творчої роботи виконання президентського розпорядження («Про забезпечення комплексного розвитку малих міст України» 2001 р.) про підготовку на основі досягнень сучасної української історичної науки багатотомного енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України».

На з’їздах, пленумах Всеукраїнської спілки краєзнавців, всеукраїнських конференціях, і в першу чергу на спеціальній X, що відбулася 2001 року в Донецьку, регіональних науково-краєзнавчих конференціях 2002 року у Вінниці та Коростені на Житомирщині, 2004 – у Кам’янці-Подільському та інших виробляється концепція видання, його методологічні засади, програма практичних дій.

Паралельно з цим на місцях відбувається апробація принципів і методів нового літопису населених пунктів України. У Теофіполі, на Хмельниччині, ще 1993 року побачив світ окремий том нарисів історії 55 населених пунктів району. Поглиблюючи зроблене, теофіпольські краєзнавців на чолі з членом правління ВСК, почесним професором Кам’янець-Подільського державного університету Іваном Архиповичем Стасюком 2003 року розпочали випуск 12-томної «Історії Теофіпольщини» в документах та матеріалах. 20 січня 2005 року Хмельницька обласна рада, облдержадміністрація, Держархів Хмельницької області урочисто презентували перші томи історії місцевих громад Білогірського, Віньковецького, Деражнянського, Ярмолинецького районів з серії книг «Місцеве самоврядування Хмельниччини», видані за ініціативи й організаційно-методичного керівництва директора архіву, кандидата історичних наук П.Я. Слободянюка. Видаються історико-краєзнавчі дослідження, монографії, нариси з історії населених пунктів у кожній області України.

12 червня 2009 року в конференц-залі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка відбулася перша всеукраїнська нарада з підготовки історії міст і сіл України за участю голови Національної спілки краєзнавців України академіка HAH України П.Т. Тронька, директора Інститут історії України HAH України академіка HAH України В.А. Смолія, членів правління НСКУ, голів її обласних організацій, представників ряду міністерств і відомств, науковців. Вона не вирішила головного питання організаційно-фінансового забезпечення кампанії, але, безумовно, дала поштовх до упорядкування джерельного матеріалу, бібліографії, збору матеріалів і підготовки історичних нарисів.

Не залишились осторонь Міністерство освіти і науки України, його Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, 17 квітня 2006 року разом із Всеукраїнською спілкою краєзнавців та Українським географічним товариством започаткувавши довгострокову історико-географічну експедицію учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів, студентів ВНЗ, педагогів, учених, краєзнавців під назвою «Історія міст і сіл України». Вона проводиться з метою виховання в учнівської та студентської молоді любові до рідного краю, шанобливого ставлення до його історії, духовної спадщини, бажання пізнавати і вивчати історико-культурні надбання нашого народу, природне довкілля.

Завданнями експедиції є:

Ø залучення навчальних закладів, наукових установ, підприємств і організацій, широкого кола учнівської та студентської молоді, громадськості, учених, краєзнавців до участі в дослідженні історії міст і сіл України;

Ø набуття учнями та студентами глибоких знань з історії рідного села чи міста, про визначні місця, історичні події та видатних людей свого краю;

Ø збір та систематизація краєзнавчих матеріалів до нової редакції багатотомної «Історії міст і сіл України»;

Øрозкриття туристичних та екскурсійних можливостей краю;

Øпривернення уваги державних установ, громадських організацій, широкого кола громадян до збереження та відродження історико-культурної спадщини народу, пам’яті про зниклі населені пункти України.

Методичне та організаційне забезпечення експедиції на місцях здійснюють: обласні центри туризму і краєзнавства учнівської молоді, обласні (міські) організації Національної спілки краєзнавців

України, Українського географічного товариства. У містах (районах) експедицію очолюють управління, відділи освіти.

Програма експедиції передбачає комплекс дій, спрямованих на глибоке вивчення історії міста чи села в контексті історії рідного краю. Орієнтовні напрями краєзнавчого пошуку:

Ø назва населеного пункту, її походження;

Ø географічне місце знаходження;

Ø виникнення населеного пункту, важливі суспільно-політичні віхи його історії, у тому числі дата і джерела першої писемної згадки;

Ø формування культурного, просвітницького, культурно-освітнього та духовно-релігійного середовища;

Ø чинники матеріального виробництва: засоби й форми господарювання і наявність природно-рекреаційних ресурсів;

Ø «народні промисли як форма поєднання матеріальної культури, ужиткового мистецтва й виробництва;

Ø визначні люди населеного пункту, їх внесок у розвиток населеного пункту, краю, України, світу;

Ø значення і роль населеного пункту у формуванні етносоціальних процесів, адміністративної структури, особливостей економічного розвитку території, державотворчих процесів;

Ø кількість дворів (для сіл та селищ), чисельність населення;

Ø туристсько-рекреаційні та екскурсійні можливості населеного пункту.

Учасники експедиції вивчають і описують історію села чи міста відповідно до зазначених напрямів (усіх або частини) й оформляють у вигляді нарису-опису з додатками (ілюстровані матеріали і фото (13x18 см), копії архівних документів, плани і карти місцевості, схеми, малюнки, легенди тощо). Окремо подаються розробки 1–5-денних туристсько-краєзнавчих маршрутів або екскурсій з додатками.

Підсумки експедиції підводяться-щорічно у двох турах: 1-й – районний (міський); 2-й – обласний.

Кращі роботи 1-го туру (по три нариси-описи та по три розробки 1–5 денних туристсько-краєзнавчих маршрутів або екскурсій) із супроводжуючими документами (підсумковий наказ про проведення 1-го туру, лист-подання про направлення робіт на 2-й обласний тур) надсилаються до 1 березня кожного року до обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, а той щорічно до 15 квітня підводить підсумки II туру.

Усі матеріали подаються українською мовою в друкованому вигляді та на електронних носіях (шрифт Times New Roman – 14 pt інтервал 1,5). Учасники експедиції готують такі матеріали:

1. Анкету (дані про авторську групу або автора: місто (село), район, область, навчальний заклад, клас (група), назва гуртка, прізвище, ім'я, по-батькові кожного учасника і керівника групи, контактний телефон, іншу додаткову інформацію про авторів).

2. Нарис-опис міста (села), що включає від 5 до 15 друкованих сторінок з додатками до 10 аркушів ілюстрованих матеріалів (фотографії 13x18 см, копії архівних документів, малюнки, схеми, легенди тощо).

3. Розроблений 1–5 денний туристсько-краєзнавчий маршрут або екскурсія обсягом до 10 сторінок друкованого тексту з додатками до 10 аркушів ілюстрованих матеріалів (фотографії 13x18 см, копії архівних документів, малюнки, схеми, легенди тощо).

Журі бере до уваги об’єм та глибину експедиційних пошуків і наукових досліджень, якість та значущість ілюстрованого матеріалу, враховує охайність, грамотність, стиль робіт. На підставі висновків журі в двох турах кращі авторські колективи та автори нагороджуються грамотами, дипломами, кубками, призами, туристсько-екскурсійними та оздоровчими поїздками.

Усі матеріали, що надходитимуть від навчальних закладів, зберігаються в центрах туризму і краєзнавства та визначених навчальних закладах, що дасть можливість дальшого їх опрацювання з метою підготовки нової редакції «Історії міст і сіл України». Адже кінцева мета експедиції – участь у створенні бази інформації для укладання нової редакції енциклопедичного багатотомного видання «Історії міст і сіл України».