Структура, зміст та обсяг магістерської дипломної роботи
Збирання та опрацювання матеріалів, необхідних для написання магістерської роботи, студент здійснює під час самостійної роботи в бібліотеці з теоретичними джерелами, а також проходження виробничої практики. Якщо розгляд питань роботи передбачає використання матеріалів практики, основне завдання студента при проходженні практики полягає у збиранні таких матеріалів. За потреби опрацьовуються архівні документи та інші джерела. Зміст діяльності студента на цьому етапі залежить від характеру питань, які мають бути розглянуті в магістерській роботі. Результатом роботи має бути зібраний і опрацьований студентом теоретичний, практичний та інший матеріал для безпосереднього написання магістерської роботи.
Магістерська дипломна робота складається з наступних структурних елементів:
· титульна сторінка (Додаток Б);
· зміст (Додаток В);
· вступ;
· основна частина, яка за бажанням має бути поділена на розділи;
· висновки;
· список використаних джерел;
· додатки.
У вступі має бути відображено актуальність та рівень розробленості, визначений об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, охарактеризовано методи дослідження, коротка характеристик розділів роботи.
Актуальність дослідження. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями наукової проблеми обґрунтовується актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.
Актуальність визначається не близькістю проблеми до сьогодення чи її нерозробленістю, хоч це, безперечно, суттєво на неї впливає. Актуальність теми - це її відповідність сучасним запитам науки та суспільства. Обґрунтування актуальності повинно вміщувати чітке хронологічне і тематичне визначення. В основі актуальності лежить, як правило, суперечливість між наявним - обмеженим, неточним чи навіть неспроможним - знанням та елементами знання нового, яке не набуло завершеної форми; тому часто найкращим способом обґрунтування актуальності теми є розгляд її "оточення" - інших, пов'язаних з нею тем.
Загалом актуальність повинна виконувати дві функції:
1) показати місце даної роботи (дослідження) у загальній проблемі;
2) визначити, що саме у загальній проблемі є нерозв’язаним та, відповідно, на спробу розв’язання чого спрямоване дослідження.
Висвітлення актуальності не повинно бути, з одного боку, багатослівним, а з іншого — формальним, таким, що лише повторює загальновідомі речі.
Ступінь дослідженості проблеми. Для того, щоб визначити ступінь дослідженості, необхідно провести огляд найбільш цінних та актуальних робіт по темі. Він має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, переваг та вад аналізованих робіт. Не варто тут повністю зазначати бібліографічний опис, достатньо вказати прізвище автора, а поруч при необхідності проставити порядковий номер цієї роботи у списку використаних джерел. Основна помилка, яку допускають студенти – огляд має форму анотованого списку і не відбиває рівень дослідження проблеми.
Мета дослідження. Далі необхідно зазначити мету (яка була визначена студентом і його науковим керівником) та основні завдання роботи. Мета дослідження – це те основне, заради чого відбувається власне дослідження. Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми та відображати кінцевий очікуваний результат. Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання, стиль викладу. Правильне визначення мети роботи дасть змогу виділити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв’язати в процесі виконання роботи.
Завдання дослідження. Завдання дослідження повинні включати:
- вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження;
- всебічне дослідження практики вирішення даної проблеми, виявлення її стану, вад, типових особливостей передового досвіду;
- обґрунтування необхідних заходів щодо вирішення даної проблематики;
- експериментальна перевірка запропонованої системи заходів;
- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження на практиці.
Об’єкт та предмет дослідження. Під об’єктом розуміють стан, процес або явище, на які спрямоване наукове дослідження з метою визначення сутності, закономірностей, тенденцій тощо або можливостей впливу, використання, поліпшення. Предмет дослідження – це такий елемент об’єкту, через який можна зрозуміти сутність об’єкту. Тобто предмет вказує, який саме аспект об'єкта розглядається, які нові його властивості, відношення, функції. У межах одного об’єкта дослідження можуть бути сформовані різні предмети. Наприклад, якщо темою обрано тему «Державне регулювання сектору малого та середнього бізнесу», то об’єктом дослідження буде достатньо широка сфера взаємин підприємств малого та середнього бізнесу з органами державної влади. В його межах можуть бути сформульовані різні предмети наукового дослідження, оскільки існують різні проблеми державного регулювання сектору.
Слід пам’ятати, що предмет обов’язково має бути вужчим за об’єкт і стосуватися наукової проблеми, яка реально існує. Ні в якому разі об’єкт і предмет не можуть бути тотожними поняттями. Відзначимо, що предмет дослідження доволі часто визначений у темі дослідження.
Крім того, у вступі потрібно перерахувати методи наукового дослідження, які були використанні під час написання наукової роботи. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом (додаток А).
Основна частина роботи, як правило, складається з трьох послідовних розділів — теоретичного, аналітичного та рекомендаційного, кожен з яких повинен бути поділений на 2–3 підрозділи.
У І розділі розкриваються підходи різних авторів до розгляду і розв’язання поставленої проблеми, визначається категорійний апарат дослідження, показується відмінність-подібність цих поглядів, аналізується внесок окремих учених або наукових напрямів у її дослідженні. В цьому розділі потрібно чітко і детально охарактеризувати об’єкт дослідження та
проаналізувати функціонування аналогів предмета дослідження в Україні та закордоном. Наукова полеміка повинна спиратися на літературні джерела з обов’язковим посиланням на їх авторів.
У ІІ розділі подається характеристика сучасного стану об’єкту та предмету. Фактичний матеріал для цього розділу студенти повинні зібрати під час проходження переддипломної практики. Джерелами такої інформації є фактичні показники діяльності, статистична звітність, накази, розпорядження, результати опитування, власні розрахунки і т.д. Важливо правильно узагальнити дану інформацію та здійснити на її основі порівняльний, структурний та динамічний аналіз основних показників, які характеризують фактичний стан та розвиток предмета діяльності державної установи (економічний розвиток, соціальний захист населення, бюджетно-податкову, грошово-кредитну систему, зовнішньоторговельну діяльність, інфляційний, інвестиційний процеси тощо). Аналітичну частину доцільно ілюструвати таблицями, графічним матеріалами, схемами, діаграмами, які відображають розвиток відповідного напряму, економічної політики, результати діяльності державної установи хоча б за останніх 5 років.
На основі результатів аналізу, проведеного в другому розділі, студент має обґрунтовувати власні пропозиції та рекомендації. Саме це є основним елементом останнього, ІІІ розділу. В цій частині роботи на основі розглянутих теоретичних положень та методичного інструментарію першого розділу і висновків другого розділу студенти самостійно мають оцінити ефективність управлінських рішень, виявити їх наслідки та здійснити розробку конкретних рекомендацій щодо удосконалення державного управління предмета дослідження. В цьому розділі оцінюється ефективність вітчизняних інструментів та механізмів державного регулювання аналізованого процесу або явища, а саме: нормативних актів, програм, прогнозів, організаційних структур управління тощо; оцінюються наслідки прийняття запропонованих рішень в конкретних умовах з урахуванням впливових чинників; створюються моделі, що імітують зв’язки процесів і явищ з урахуванням запропонованих змін.
У кінці кожного розділу потрібно сформулювати самостійні висновки щодо поставленої проблеми та запропонувати рекомендації щодо практичної їх реалізації.
Рекомендований обсяг магістерської роботи становить не більше 90 сторінок (без списку використаних джерел та додатків).
Обсяг вступуне повинен перевищувати 3-5 сторінок, перший розділ —20-25 с., другий —25-30 с., третій —20-25 с.
Результати виконання кожного визначеного у вступі роботи завдання повинні бути відображені щонайменше в одному окремому пункті (смисловому блоці) висновків. Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5 сторінок.