Відсутність зв`язків з іншими науками
Машинний переклад – галузь комп`ютерної лінгвістики, але більшість дослідників займаються лише однією з обох галузей – або інформатикою, або лінгвістикою – без достатніх знань іншої галузі. В той час як перед лінгвістами часто виникають проблеми в програмуванні, комп`ютерні лінгвісти посідають недостатню кількість знань щодо феномену “мова”. Тому основну частину програм комп`ютерного перекладу становить структурована модель мови, яка не враховує здобутки лінгвістики останніх 50 років.
Ніякого обміну між промисловістю та академіками. Комерційні підприємства машинного перекладу працюють охочіше з програмістами, які посідають практичні знання, ніж з дослідниками практичного перекладу з університетів, які, здається, концентрують свою увагу лише на непотрібних деталях.
Дуже маленькі та/або неточні словники. Зі змінами в суспільстві та науці, словниковий запас мови збільшується щодня. Крім цього, існує багато багатозначних слів (омоніми), які можна розрізнити завдяки аналізу контексту. Недоліки словників, як у вище наведеному прикладі мовної пари російська-німецька мови, викликають високий процент неякісних перекладів. Більші програми перекладу посідають словники з декількома мільйонами записів та різносторонніми значеннями. Але детальний та безпомилковий зміст таких великих словників для програм машинного перекладу має занадто великий обсяг роботи для маленьких фірм. Багато граматичних явищ дуже відрізняються одне від одного, в залежності від мови або взагалі не існують у певних мовах. Щоб розв’язати ці проблеми, потрібне проведення лінгвістичного дослідження. Звичайно, через великі витрати, фірми машинного перекладу хочуть уникнути цього.
Отже, машинний переклад зустрічається з багатьма проблемами, які також можуть виникнути в інших комп`ютерно-лінгвістичних програмах.
Висновок
Якість перекладу поліпшувалася останні 30-40 років в основному за рахунок збільшення швидкості обробки інформації та збільшення обсягів пам'яті, як оперативної, так і для зберігання даних, що дало можливість створювати об'ємні словники і швидше виконувати розроблені алгоритми.
Тоді як багато хто з лінгвістів взагалі сумнівається в можливості створення ідеальної СМП, математики, які не стикаються з усією складністю процесу перекладу, сповнені оптимізму, і продовжують намагатися створювати все більш складні моделі або покращити існуючі СМП.
СМП задовольняють якусь частину потреби користувачів в перекладі іноземних текстів, що створює потребу в них. В даний час адекватність перекладу СМП - це те, чого хотілося б досягти, але також і те, що не є обов'язковим для того, щоб СМП представляла дійсну матеріальну цінність для суспільства.
Адекватність перекладу сучасними СМП - це скоріше випадковість, ніж показник здатності СМП адекватно перекладати. Первісна проблема досягнення адекватності машинного перекладу полягає в нездатності людства на даному етапі розвитку створити ІС з вищим рівнем розуміння. В першу чергу це обумовлено тим, що ще ніхто не зміг пояснити механізмів обробки і структуру зберігання інформації в людському мозку. Отже, МП значно дешевший і швидший від традиційного, хоч і поступається йому по якості. Ним користуються в тих випадках, коли важливіше зрозуміти зміст документу, ніж перекласти текст відповідно до літературних критеріїв. На мою думку, МП стане важливим інструментом для розвитку міждержавної торгівлі, тому що він спроможний значно спростити і прискорити одержання інформації про товари, що випускаються в інших країнах. Останнім часом в цій галузі досягнуто значних успіхів. У багатьох випадках навіть не дуже якісний переклад краще, чим відсутність якого-небудь. Там, де відсутність часу й доступність - більш важливі умови, ніж абсолютна стилістична точність, МП підтверджує свою неоціненну рентабельність.
Список використаної літератури
1. Блехман М. С. Машинный перевод: история и реалии // Компьютерное обозрение. - 1996. - №5(29). - С. 22-23.
2. Бєлов Ю. А., Проценко В. С., Чаленко П. Й. Інструментальні засоби програмування. —К.: Либідь, 1993.
3. Ванников Ю.В. Проблемы адекватности перевода. Типы адекватности, виды перевода и переводческой деятельности // Текст и перевод / Отв. ред. А.Д.Швейцер. - М.:Наука,1988. - С. 34-39.
4. Корунец И.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. - Вінниця. "Нова книга", 2008 - 448 с.
5. Кулагина О. С. Исследования по машинному переводу. – М. – 1979.
6. Латышев, Л.К. Технология перевода: учеб. пособие / Л.К. Латышев. - М.: Академия, 2005. - 317 с.
7. Шмелева А. Переводчики делают электронный словарь // Иностранец. – 2003. – № 10
Інтернет-ресурси
1. Березов О.Д. Нужен ли машинный перевод? - 2009. - www.pcw.co.uk/ru/mtl/3940.htm
2. 55. Гензель Д.И. Создание системы машинного перевода - Google - 2009. - http://google.ru/translate_tools?hl=ru
3. Розанов Г.С. Машинный перевод - 2009. - http://www.promt.ru/
company/technology/machine_translation/